Юлія Кран і «сірий» імпорт авто: як працює схема пільгового розмитнення

Нещодавно Міністерство охорони здоров'я України повідомило про проведення перевірок та скасування рішень про встановлення інвалідності для 74 військовозобов'язаних осіб, які проходили експертизу в Хмельницькій медико-соціальній експертній комісії (МСЕК). Ця інформація була надана у відповідь на запит Українських Новин.

У середу, 23 жовтня, під час візиту до Оману, Сибіга провів переговори з міністром економіки султанату доктором Саідом бен Мохамедом бен Ахмедом Аль-Сакрі.

Голова МЗС висловив зацікавленість України в розвитку відносин з Оманом та державами Затоки в низці сфер, серед яких торгівля, інвестиції, експорт продовольства, розвиток відновлюваної енергетики та технологій.

Міністр запропонував оманській стороні розглянути можливість створення продовольчого хабу для української продукції та її подальшого просування на ринки держав східної Африки

Сибіга наголосив, що попри війну та удари росії по українській портовій інфраструктурі та цивільним суднам, Україна залишається одним з гарантів світової продовольчої безпеки. “Він запевнив у готовності України і надалі бути надійним партнером для держав Близького Сходу та Африки у постачанні критично необхідного продовольства. Міністр запросив оманську сторону взяти участь у третьому Продовольчому саміті, який відбудеться цьогоріч у Києві”, – зазначили у МЗС.

Сторони, як повідомляється, “погодилися, що російська агресія проти України призвела до негативних глобальних наслідків, зокрема загострення цілої низки криз: продовольчої, енергетичної, безпекової та інших”.

Сибіга поінформував співрозмовника про ситуацію на полі бою та Формулу миру як єдиний шлях до відновлення всеосяжного, справедливого та тривалого миру. Він висловив вдячність оманській стороні за принципову підтримку суверенітету та територіальної цілісності України, принципів Статуту ООН.

Очільник МЗС також поінформував про російський терор проти української енергосистеми та озвучив пріоритетні потреби нашої держави в енергетичній підтримці напередодні зими.

Міністри окремо погодилися із важливістю започаткування діяльності двосторонньої міжурядової комісії, проведення її першого засідання. Вони обговорили можливість направлення взаємних бізнес-місій для вивчення можливостей співпраці та створення постійно діючого механізму бізнес-ради для розвитку двосторонньої торгівлі.

Сторони приділили увагу перспективам нарощування договірно-правової бази для зміцнення торговельних звʼязків, укладення угод про уникнення подвійного оподаткування та преференційну торгівлю.

Сибіга також запросив оманську сторону взяти участь у наступній конференції з відновлення України та відігравати активну роль у відбудові нашої держави. Сторони приділили окрему увагу розвитку співпраці в культурно-гуманітарній сфері.

Звичка перекушувати ввечері або навіть уночі є доволі поширеною і часто формується непомітно. Після напруженого дня організм прагне швидкого задоволення, а їжа стає найпростішим способом розслабитися, зняти стрес або заповнити емоційну порожнечу. Особливо це стосується продуктів із високим вмістом цукру, солі чи жиру, які стимулюють вироблення гормонів задоволення та створюють ілюзію відпочинку.

Причини нічних перекусів не завжди пов’язані з реальним голодом. Часто вони є наслідком нерегулярного харчування протягом дня, пропуску повноцінного обіду або занадто легкої вечері. У такому випадку організм намагається компенсувати нестачу енергії пізно ввечері, коли самоконтроль знижується. Окрему роль відіграють психологічні фактори: тривожність, хронічна втома, звичка «заїдати» емоції або асоціювати їжу з нагородою.

Окрему загрозу нічні перекуси становлять для маси тіла. Увечері та вночі обмін речовин уповільнюється, а калорійна їжа, яка часто не враховується у денному раціоні, швидше відкладається у вигляді жиру. Регулярне порушення режиму харчування підвищує ризик набору зайвої ваги та розвитку ожиріння.

Лікарі також звертають увагу на гормональні порушення. Вживання їжі вночі впливає на баланс греліну та лептину — гормонів, які відповідають за відчуття голоду і насичення. Це може призводити до підвищеного апетиту наступного дня та формування замкненого кола переїдання.

Негативні наслідки торкаються й травної системи. Жирна, гостра або важка їжа перед сном часто викликає печію, відрижку та дискомфорт у шлунку. За тривалого повторення така звичка підвищує ризик розвитку гастриту та інших захворювань шлунково-кишкового тракту.

Окрему небезпеку нічні перекуси становлять для обміну глюкози. Регулярні коливання рівня цукру в крові створюють додаткове навантаження на підшлункову залозу, що з часом може призвести до інсулінорезистентності, цукрового діабету другого типу та серцево-судинних захворювань.

Щоб зменшити ризики, дієтологи радять вечеряти раніше й обирати легкі білкові страви, а перед сном пити воду або трав’яний чай. Часто організм плутає спрагу з відчуттям голоду. Також рекомендують уважніше ставитися до причин нічного апетиту, адже стрес і емоційне виснаження часто стають його основним тригером.

Фахівці наголошують: нічні перекуси — це не просто нешкідлива звичка, а фактор ризику для сну, ваги та здоров’я серця. Усвідомлення наслідків і корекція харчової поведінки допомагають зберегти енергію, нормалізувати вагу та покращити загальне самопочуття.

11 листопада 2025 року у Вищому антикорупційному суді відбулося судове засідання, під час якого розглядалося питання обрання запобіжного заходу для Ігоря Миронюка. Слідчі органи підозрюють його в участі у складних тіньових механізмах, пов’язаних з управлінням неофіційними фінансовими та організаційними процесами. За матеріалами справи, Миронюк діяв не самостійно, а у взаємодії з Дмитром Басовим, який, за версією правоохоронців, був його ключовим партнером.

Сторона обвинувачення наполягала на тому, що підозрювані фактично контролювали низку прихованих схем у складі певних структур, використовуючи службові зв’язки та вплив на ухвалення рішень. За даними слідства, ці дії могли завдати значних збитків державним інтересам і створити умови для системних корупційних зловживань. Саме цим аргументувалася необхідність суворого запобіжного заходу, який би унеможливив тиск на свідків або знищення доказів.

Журналістська перевірка підтвердила, що Ігор Миронюк справді має бізнес-інтереси у Словаччині. Перший бізнес він започаткував ще у 2008 році разом із тодішньою дружиною Оленою та сином Артуром. Родина володіла частками у компанії SU-CONSULTING s.r.o., яка працювала у сфері реклами. У 2014 році цей бізнес було продано.

Після цього Миронюк залишився співвласником та виконавчим директором іншої словацької компанії — UKRCI s.r.o., заснованої у 2014 році. Формально фірма займається неспеціалізованою оптовою торгівлею, однак її фінансові показники виглядають скромними: за 2024 рік дохід компанії склав трохи більше ніж дві тисячі євро. Раніше часткою у цьому бізнесі володіла Олена Миронюк, однак у липні 2025 року вона, ймовірно, передала її сину Артуру.

У червні 2025 року колишня дружина Миронюка придбала ще одну компанію у Словаччині — Management alternative technologies s.r.o., яка спеціалізується, зокрема, на роздрібній торгівлі. Номінальний розмір її внеску становив 5 тисяч євро. Фінансові результати діяльності цієї фірми на момент публікації у відкритих реєстрах відсутні.

Втім, родину Миронюка зі Словаччиною пов’язує не лише бізнес, а й нерухомість. У 2014 році його син Артур придбав квартиру на 22-му поверсі багатоповерхового житлового комплексу неподалік від центру Братислави, на вулиці Байкальській.

Крім того, влітку 2023 року колишня дружина Миронюка стала власницею приватного будинку у передмісті Братислави — місті Шаморін. Нерухомість розташована за десять хвилин пішки від Дунаю та приблизно за двадцять хвилин їзди автомобілем до центру столиці Словаччини. У кадастрових документах зазначено, що будинок придбано без залучення кредитних коштів. Сума угоди не розкривається, однак, за відкритими оголошеннями, вартість подібних будинків у цьому районі сягає близько пів мільйона євро.

Таким чином, дані про бізнес та нерухомість у Словаччині корелюють із заявами сторони обвинувачення у справі Миронюка. Наявність закордонних активів і тісних сімейних зв’язків за межами України може мати значення при оцінці ризиків у кримінальному провадженні, зокрема щодо можливого переховування від слідства.