Вівторок, 2 Червня, 2026

Юнаків ставлять на військовий облік із 17 років — як це працює

Важливі новини

Корупційний скандал у Міністерстві оборони: підозра щодо незаконного переправлення призовників

Заступника керівника відділу з питань запобігання та виявлення корупції Міністерства оборони України, підполковника юстиції Вадима Краснянського, підозрюють в організації незаконного перетину державного кордону чоловіками призовного віку. За даними слідства, посадовець нібито використовував службове становище для вибудовування схеми виїзду за межі країни в обхід чинних обмежень воєнного часу.

Правоохоронці затримали Краснянського під час отримання хабаря у розмірі 16,5 тисячі доларів США. За версією слідства, ці кошти були частиною оплати за сприяння в незаконному виїзді з України. Після викриття посадовця оперативно звільнили з Міністерства оборони, а суд ухвалив рішення про арешт його майна в межах забезпечення кримінального провадження.

За матеріалами слідства, влітку 2025 року до Вадима Краснянського звернувся посередник із пропозицією допомогти військовозобов’язаному чоловікові незаконно виїхати з України. Після того як посадовець погодився, посередник звернувся до правоохоронних органів і надалі діяв уже під контролем поліції та Служби безпеки України.

Під час перевірки документів потенційного «клієнта» Краснянський встановив, що той перебуває в розшуку за порушення правил мобілізації. За зняття з розшуку підполковник юстиції запросив 4,5 тисячі доларів. Ці кошти він отримав під час зустрічі на одній з автозаправних станцій поблизу Львова.

Окремо посадовець оцінив у 12 тисяч доларів оформлення відстрочки від мобілізації та подальший «безпечний» перетин кордону. Під час передачі цієї суми Вадима Краснянського затримали правоохоронці.

Суд обрав йому запобіжний захід у вигляді застави — майже 424 тисячі гривень. Після її сплати Краснянський вийшов на волю, однак у нього вилучили закордонний паспорт і зобов’язали не залишати визначену територію без дозволу слідства.

За інформацією слідства, Вадим Краснянський діяв не сам. У матеріалах кримінального провадження йдеться про можливих спільників, однак їхні особи поки що не встановлені. В одній з ухвал суду також згадується епізод, коли за його вказівкою чоловіка вивезли за кордон на підставі підробленої довідки для отримання пільг, передбачених для осіб з інвалідністю.

Фактичне затримання посадовця відбулося ще у вересні 2025 року. Після цього Вадима Краснянського звільнили з Міністерства оборони України, а його активи арештували. Наразі він очікує на завершення досудового розслідування, перебуваючи на волі під процесуальними обмеженнями.

Провал захисту енергетичної інфраструктури: критика влади за бездіяльність та недооцінку загроз

Після чергових масованих атак Росії на енергосистему України народний депутат Олексій Кучеренко висловив різку критику на адресу центральної влади та київської міської адміністрації, звинувативши їх у нездатності захистити критичну інфраструктуру. За словами Кучеренка, чиновники, які публічно заявляли про готовність об’єктів енергетики до таких нападів, фактично не вжили достатніх заходів для їхнього захисту. Ситуація, на його думку, не є просто технічною, а набуває політичного виміру, адже йдеться не лише про недоліки у виконанні конкретних проєктів, а й про відсутність належної координації та відповідальності серед органів влади.

Зокрема, депутат зазначив, що відсутність реальних результатів захисту енергетичних об’єктів є прямим наслідком бездіяльності та недооцінки загроз з боку відповідальних осіб. Він підкреслив, що на тлі постійних ракетних атак і відновлення інфраструктури необхідно було вжити оперативних заходів для зміцнення енергетичної безпеки країни. Олексій Кучеренко також звернув увагу на те, що уряд і місцева влада знову допустили формальне виконання обов’язків, замість того щоб працювати над реальним зміцненням системи.

«У мене абсолютно критичне відношення до професіоналізму уряду. Для мене однозначно, що і Найєм, і Кудрицький провалили захист укриттів. Я вважаю, там правоохоронці мають давно працювати», — заявив народний депутат.

Він окремо згадав і міського голову Києва Віталія Кличка. За словами депутата, столична влада не зробила всього можливого для фізичного посилення підстанцій і трансформаторних вузлів.

Кучеренко визнає, що жодне місто не може самостійно збити ракету чи дрон, але наполягає: на локальному рівні можна було мінімізувати наслідки прямих влучань. Йдеться не про систему ППО, а про елементарний технічний захист обладнання.

«Я не розумію, чому Київ не будував для трансформаторних вузлів і вузлів автоматики свій захист. А це мали б бути металеві троси, сітки, відповідні конструкції, які абсолютно можна було б будувати. І вони б значною мірою могли допомогти», — сказав він.

Депутат також нагадав, що Кличко — не лише мер, а й голова Київської міської державної адміністрації, тобто особа, яка несе відповідальність не лише політичну, а й управлінську. На його думку, міська влада «розслабилася і кошти використовує не за пріоритетами воєнного часу», тоді як захист енергетики мав бути абсолютним пріоритетом.

Контекст цієї критики стосується масштабної програми укріплення енергооб’єктів — так званих «саркофагів» для трансформаторних підстанцій, які мали витримувати удари. Кучеренко раніше стверджував, що жоден із 21 об’єкта третього рівня захисту не був завершений, програму фактично заморозили, а проєкти виявилися неефективними і надто дорогими. Він говорить, що гроші «просто закопувалися в землю», тоді як на місцях підстанції в багатьох випадках доводилися захищати підручними засобами — мішками з піском.

За його словами, наслідок ми бачимо зараз: попри офіційні заяви про готовність енергетичної інфраструктури до обстрілів, російські удари знову призводять до масових віялових відключень, і кияни залишаються без світла після кожної великої атаки.

Кучеренко вважає, що правоохоронні органи мають дати відповідь не лише щодо ракетного терору Росії, а й щодо організації захисту всередині країни — хто проєктував укриття для енергооб’єктів, хто їх будував, на що пішли кошти й чому ці укриття не виконали свою функцію.

Він підсумував, що частину проблеми створила держава, яка обіцяла захистити ключові енергооб’єкти, але не завершила критичні інженерні роботи, і частину — Київ, який, за його словами, не забезпечив базову фізичну оборону трансформаторних вузлів і автоматики на рівні міського господарства.

Футболіст Мудрик пройшов поліграф після допінг-скандалу

Український півзахисник лондонського «Челсі» та збірної України Михайло Мудрик пройшов перевірку на детекторі брехні, щоби довести свою непричетність до вживання забороненого препарату. Про це повідомив генеральний директор «Шахтаря» Сергій Палкін у коментарі для GiveMeSport. Нагадаємо, у грудні 2024 року в одній із допінг-проб Мудрика було виявлено заборонену речовину. Футболіст наполягає на своїй непричетності й не […]

На Закарпатті затримали чоловіка, який за $13 тисяч організовував втечу ухилянта через гори

У селі Іза Закарпатської області прикордонники та слідчі затримали місцевого мешканця, який за 13 тисяч доларів США пообіцяв організувати незаконний перетин кордону військовозобов’язаному чоловіку. Про це повідомило Західне регіональне управління Державної прикордонної служби України. За даними слідства, правопорушник запропонував клієнту “безпечний маршрут” через гірську ділянку українсько-румунського кордону. Його затримали одразу після отримання всієї суми неправомірної […]

Чому Шмигаль може стати новим міністром оборони

У кулуарах Банкової готують нестандартну політичну рокіровку: прем’єра Дениса Шмигаля можуть призначити новим міністром оборони. Цей хід дозволить перезапустити уряд, не змінюючи ключових гравців, але відкривши двері для нових домовленостей між Офісом Президента та парламентом. Як стало відомо з наших джерел, Андрій Єрмак не зміг самотужки зібрати голоси за новий Кабмін, і тому змушений був […]

Юнаки, яким у 2025-му виповнюється 17 років, мають обов’язково стати на первинний військовий облік. Це стосується всіх, хто досяг 16-річного віку ще у 2024 році. Навіть якщо повістки немає — ігнорувати вимогу не можна, інакше доведеться платити штраф. Як саме працює ця процедура, хто звільняється від явки і що треба мати із собою — розповідаємо детально.

Коли та як стають на облік?

Постановка на облік проводиться щороку з січня по березень. Процес переважно організовує школа — класом направляють групу хлопців до військкомату. Якщо хтось не може долучитися до організованої групи, має з’явитися самостійно.

Облік ведеться для юнаків від 16 до 25 років. Проте приписка до призовної дільниці не означає, що хлопця мобілізують — зробити це можна лише після 25-річного віку (якщо він не доброволець або не має військової освіти).

Які документи потрібні?

Щоб стати на облік, достатньо принести:

  • український паспорт або ID-картку;

  • ідентифікаційний номер;

  • написати заяву.

Медогляд наразі проходити не потрібно — його перенесли на момент, коли чоловік стане військовозобов’язаним (після 25 років) або якщо вирішить піти до війська добровільно.

Хто може не з’являтися до ТЦК?

Деякі хлопці потрапляють у реєстр автоматично. Зокрема:

  • при оформленні паспорта (у т.ч. за кордоном),

  • через звернення до консульства.

Дані автоматично потрапляють до реєстру «Оберіг» через систему «Трембіта», і приписне посвідчення можна буде отримати пізніше.

Що таке приписне посвідчення?

Це перший військово-обліковий документ, який засвідчує, що людина приписана до призовної дільниці. Потрібно мати його при собі або в застосунку «Резерв+».

Без приписного:

  • не можна вступити до університету,

  • не оформлять офіційне працевлаштування,

  • не дадуть паспорт або інші держпослуги.

Що робити після приписки?

Юнак має:

  • повідомляти ТЦК про зміну місця проживання,

  • з’являтися за повісткою,

  • оновлювати персональні дані,

  • інформувати про втрату приписного.

Штраф за порушення — від 17 до 25,5 тис. грн.

Чи можуть мобілізувати з 18 років?

Так, але лише у виключних випадках. Наприклад, якщо хлопець має військову підготовку або добровільно вирішив іти служити. У звичайному випадку мобілізація настає з 25 років.

До 18 років юнаки можуть вільно виїжджати. Якщо вже мають приписне — його слід взяти з собою. З червня 2024 року діє правило, що дані про таких осіб залишаються в реєстрі навіть після перетину кордону.

Нові винятки: студенти 18-22 років можуть брати участь у програмах академічної мобільності й тимчасово навчатися за кордоном.

Останні новини