Юрій Доскіч: корупційний скандал та можливе кримінальне провадження через недостовірні дані в декларації

Член Палати представників США, республіканець від штату Небраска Дон Бейкон, відкрито висловив занепокоєння щодо висловлювань колишнього президента Дональда Трампа стосовно нібито дронової атаки України на резиденцію президента Росії Володимира Путіна. За інформацією видання The Hill, Бейкон підкреслив, що Трамп, ймовірно, поспішив зайняти позицію на боці Кремля, не перевіривши достовірність фактів, що може призвести до небезпечних політичних наслідків.

Республіканець акцентував увагу на тому, що Росії не можна довіряти, адже Путін неодноразово поширював дезінформацію та маніпулював даними у власних геополітичних інтересах. На думку Бейкона, подібні заяви з боку американського лідера здатні підірвати міжнародну довіру до США та послабити підтримку союзників у критичні моменти.

«Президент Трамп і його команда повинні спочатку з’ясувати факти, перш ніж брати на себе відповідальність. Путін — відомий безсоромний брехун», — написав Бейкон у соцмережі X.

За даними видання, Трамп був «дуже розлючений» після заяв російської сторони про те, що Україна нібито намагалася атакувати президентську резиденцію в Новгородській області, використавши 91 безпілотник дальньої дії. Президент США послався на розмову з Путіним, яка відбулася того ж дня.

Після зустрічі з прем’єр-міністром Ізраїлю Беньяміном Нетаньяху у Мар-а-Лаго в Палм-Біч, штат Флорида, Трамп заявив журналістам, що почув про атаку безпосередньо від російського лідера.

«Одне діло — бути агресивним. Інше діло — атакувати його будинок. Зараз не час для таких дій. Це делікатний період. Я був дуже розлючений через це», — сказав президент США.

The Hill припускає, що Трамп мав на увазі мирні переговори між Росією та Україною, які, за його словами, перебувають у чутливій фазі. На запитання журналістів, чи існують докази того, що Україна справді здійснила таку атаку, Трамп відповів, що це ще належить з’ясувати.

«Ми це з’ясуємо. Ви кажете, що, можливо, нападу не було? Це можливо, я думаю. Але президент Путін сказав мені про це сьогодні вранці», — зазначив він.

Водночас президент України Володимир Зеленський відкинув звинувачення Москви, назвавши їх повною вигадкою. За його словами, ці заяви спрямовані на виправдання нових атак Росії проти України та можуть бути спробою зірвати або підірвати мирні переговори.

Також повідомляється, що напередодні, 28 грудня, Трамп зустрівся із Зеленським у Мар-а-Лаго. Під час зустрічі сторони обговорювали запропонований 20-пунктний мирний план.

Видання звертає увагу, що Дон Бейкон, який виступив із критикою на адресу Трампа, завершує свою каденцію в Конгресі наприкінці цього скликання. Він не вперше публічно висловлює незгоду з позицією президента США, зокрема щодо зовнішньої політики та війни між Росією й Україною.

Дослідники з Університету Ямагата в Японії попереджають, що надмірне захоплення популярною стравою, раменом, може бути пов’язане з підвищеним ризиком ранньої смерті, особливо серед чоловіків до 70 років. Це стало результатом великого дослідження, яке було опубліковано у виданні Unilad. Вчені наголошують на потенційних небезпеках надмірного вживання цієї страви, яка, незважаючи на свою популярність, має кілька серйозних впливів на здоров'я.

Дослідження охопило понад 6500 добровольців віком від 40 років, серед яких було 2361 чоловік і 4385 жінок. Учасників поділили на групи відповідно до частоти вживання рамену — від менш ніж одного разу на місяць до трьох і більше разів на тиждень. Вчені спостерігали за здоров’ям цих людей протягом кількох років, аналізуючи не тільки їхню дієту, але й інші фактори, які можуть впливати на тривалість життя, такі як фізична активність, куріння та стан серцево-судинної системи.

За період у 4,5 року померли 145 учасників дослідження, з них 100 — від онкологічних захворювань, 29 — від хвороб серця. Аналіз показав, що саме чоловіки, які вживали рамен тричі чи більше на тиждень, мали вищий рівень смертності порівняно з іншими групами.

Ключовий фактор ризику — надмірна кількість солі. Бульйон у складі страви містить високі концентрації натрію, що може сприяти розвитку гіпертонії, інсульту та навіть раку шлунка. Додаткову загрозу становить звичка випивати залишки бульйону після з’їденої локшини. Окрім харчових чинників, дослідники звернули увагу на супутні звички учасників. Люди, які регулярно їли рамен, частіше мали надлишкову вагу, вживали алкоголь, палили — все це також могло вплинути на загальний ризик смертності.

Учені підкреслюють, що дослідження має спостережливий характер. Це означає, що його результати не доводять прямого причинно-наслідкового зв’язку між вживанням рамена і смертністю. Однак отримані дані дають підстави для обережності, особливо коли йдеться про часте споживання цієї страви в поєднанні з іншими шкідливими звичками.

Ін’єкції філерів у зону обличчя протягом останніх років перетворилися на справжній тренд у сфері естетичної медицини. Багато людей розглядають їх як швидкий і менш травматичний спосіб омолодження порівняно з хірургічним втручанням. За допомогою таких процедур намагаються зменшити вираженість зморшок, скоригувати форму губ, підкреслити вилиці або вирівняти овал обличчя. Найпоширенішими залишаються філери на основі гіалуронової кислоти, які рекламують як тимчасові, біосумісні та відносно безпечні.

Водночас дедалі більше лікарів звертають увагу на те, що за зовнішньою простотою процедури приховується складна медична маніпуляція. Обличчя має густу мережу судин і нервів, а будь-яке втручання без чіткого знання анатомії може призвести до серйозних ускладнень. Судинні спеціалісти, аналізуючи випадки після косметологічних ін’єкцій, фіксують зростання кількості пацієнтів із порушенням кровообігу, некрозом тканин та тривалими запальними процесами.

Під час дослідження було проаналізовано сто випадків ускладнень після введення дермальних філерів. Основною загрозою виявилася судинна оклюзія — блокування артерій, яке виникає, коли філер потрапляє безпосередньо в кровоносну судину або вводиться надто близько до неї. Такі порушення можуть призводити до відмирання шкіри, деформації тканин і навіть втрати зору через порушення кровообігу.

Медики наголошують, що особливо небезпечними є ін’єкції в зоні навколо носа. Саме там проходять судини, які пов’язані з критично важливими структурами голови. Їх пошкодження може мати важкі наслідки, зокрема сліпоту або інсульт.

Хоча важкі випадки повної закупорки великих артерій трапляються рідко, дослідження показало іншу тривожну тенденцію. Майже у половини пацієнтів було зафіксовано порушення кровотоку в дрібних судинах, які з’єднують поверхневі артерії з глибокими. Ще приблизно у третині випадків філери частково блокували кровообіг у більших судинах. Лікарі пов’язують це з тим, що ін’єкції здебільшого виконуються «наосліп», без контролю розташування судин за допомогою ультразвуку.

У разі ускладнень ситуацію намагаються виправити шляхом введення спеціальних препаратів-розчинювачів філерів. Проте медики зазначають, що це вже лікування наслідків, а не запобігання проблемі. За їхніми словами, керовані ін’єкції з використанням УЗД дозволили б зменшити кількість введеного препарату та значно знизити ризик ускладнень.

Саме тому лікарі виступають за посилення контролю в сфері естетичної медицини. Вони наполягають на ширшому використанні ультразвукової навігації під час ін’єкцій філерів і на обмеженні проведення таких процедур особами без медичної освіти. На їхню думку, популярність уколів краси не повинна затьмарювати питання безпеки пацієнтів.

Голова Бориспільського міськрайонного суду Київської області Дмитро Ткаченко, який бере участь у конкурсі на посаду судді апеляційної інстанції, опинився під пильним наглядом громадськості через суттєві розбіжності у його майнових деклараціях. Громадська рада доброчесності оприлюднила висновок, що стверджує про недотримання ним вимог доброчесності, оскільки виявлені невідповідності у зазначених ним даних ставлять під сумнів його відповідність до високих стандартів суддівської етики та чесності.

Згідно з документами, оприлюдненими Громадською радою, у деклараціях Ткаченка за кілька років було виявлено значні розбіжності між офіційно задекларованим майном та фактичним станом. Це стосується не лише нерухомості, а й інших активів, що не були вказані або були подані в неточному вигляді, що є серйозним порушенням вимог законодавства. Такі розбіжності можуть свідчити про приховування частини активів, що суперечить принципам прозорості та підзвітності, яким мають відповідати судді.

Водночас офіційні доходи кандидата, який у той період працював помічником судді та головним фахівцем у приватній компанії, не дозволяли здійснити таку покупку. Згідно з даними, з 2006 по 2019 роки сукупний дохід Ткаченка склав лише 233 тисячі гривень. У письмових поясненнях суддя стверджував, що позичив 400 тисяч гривень у знайомого, надавши скан розписки з обіцянкою повернути кошти до жовтня 2014 року. Однак навіть з урахуванням доходів за 2010–2014 роки, після відрахування податків і необхідних витрат, фінансова спроможність для таких операцій виглядає сумнівною.

Окрему увагу Громадська рада доброчесності приділила майну родичів судді, насамперед з боку його дружини. За даними електронних декларацій, члени родини володіють значною кількістю земельних ділянок, житлових будинків і об’єктів незавершеного будівництва у Василькові та населених пунктах колишнього Васильківського району Київської області. Частина цього майна оформлена на батька дружини — суддю Господарського суду Києва у відставці Миколу Якименка, а також на її сестру та матір.

ГРД звертає увагу, що походження коштів на придбання численних об’єктів нерухомості документально не підтверджене. Зокрема, Якименко під час співбесіди пояснював купівлю землі коштами сестри, яка багато років проживає в Італії, однак жодних доказів цього не надав. Водночас журналістські розслідування раніше вказували на можливе користування ним незадекларованим майном, оформленим на родичів.

Сумніви у доброчесності кандидата посилює й ситуація з нерухомістю у Києві. У деклараціях зазначається квартира площею 89,7 кв. м, яка формально належить сину Ткаченка, але фактично використовується всією родиною. За поясненнями судді, житло було приватизоване тестем і передане у власність онука. Водночас сестра дружини декларувала користування іншою квартирою у Києві, яка перебуває у власності районної державної адміністрації. У ГРД вважають, що ці обставини можуть свідчити про зловживання механізмами безоплатної приватизації.

Крім того, питання викликає й придбання батьком судді квартири у Києві вартістю понад 2 мільйони гривень у 2018 році. Задекларовані доходи пенсіонера за понад 20 років у кілька разів менші за вартість цього житла, а пояснення про фінансову допомогу від родичів не підтверджені документально.

У підсумку Громадська рада доброчесності дійшла висновку, що сукупність виявлених фактів свідчить про можливе приховування реальних обсягів майна та витрат, а також про використання родичів для формального володіння активами. Це, на думку членів ради, ставить під сумнів відповідність Дмитра Ткаченка критеріям доброчесності, необхідним для зайняття посади судді апеляційної інстанції.