Юрист пояснив чому все частіще трапляються випадки СЗЧ

Система моніторингу та реагування на погодні явища включає:

2023 року Православна церква України перейшла на новоюліанський календар, тож неперехідні свята тепер відзначають на 13 днів раніше.

Народні спостереження цього дня допомагають передбачити погоду та врожай:

У народі цей день прозвали “яблучним”: вважалося, що струшування снігу з дерев приносить майбутній урожай.

Церква не схвалює сварок, лихослів’я, ліні, заздрощів, помсти чи відмови в допомозі. Також не варто:

Сьогодні моляться святому Ігнатію, просячи захисту від зла, пристріту, удачі у справах, сімейного благополуччя та допомоги людям, які відійшли від віри.

Згідно з народними традиціями, варто обійти навколо будинку з іконою та вклонитися йому, щоб захистити оселю від зла, стихійних лих та голоду.

Іменини за новим календарем святкують Іван, Ігнатій, Данило. За старим стилем – Олександр, Олексій, Григорій, Євгеній, Катерина, Марк, Михайло.

Пам’ятаймо традиції, дотримуймося прикмет і робімо добрі справи у цей день!

Навіть незначне збільшення щоденної фізичної активності здатне позитивно позначитися на здоров’ї та знизити ризик передчасної смерті. До такого висновку дійшли автори великого міжнародного дослідження, у якому проаналізували дані понад 135 тисяч людей з Великої Британії, США, Норвегії та Швеції. Результати роботи привернули увагу наукової спільноти та медіа завдяки своїй практичній значущості.

Дослідження провели фахівці Норвезької школи спортивних наук, які протягом тривалого часу вивчали зв’язок між рівнем фізичної активності та показниками смертності. Учасників дослідження поділили на групи залежно від того, скільки часу вони щодня приділяли руховій активності різної інтенсивності — від малорухомого способу життя до регулярних тренувань.

Найбільший ефект зафіксували серед людей з найнижчим рівнем рухової активності. Саме ця група отримує найбільшу користь навіть від незначного збільшення руху. Дослідники наголошують, що їхні висновки не є індивідуальними рекомендаціями, однак демонструють потенціал простих змін для покращення здоров’я населення загалом.

Професор Оксфордського університету Ейден Догерті, який не брав участі в дослідженні, назвав аналіз важливим кроком уперед у розумінні впливу повсякденної активності на здоров’я. Його підтримав і дослідник Лондонського університету Брунеля Деніел Бейлі, зазначивши, що п’ять додаткових хвилин руху — реалістична ціль навіть для людей, далеких від регулярних тренувань. До помірної активності науковці відносять не лише швидку ходу, а й хатні справи чи роботу в саду.

Паралельно в науковому журналі eClinicalMedicine було опубліковано ще одне дослідження, яке показало: комплексні покращення способу життя також пов’язані з довшою тривалістю життя. Навіть незначні корекції — додаткові п’ять хвилин сну, дві хвилини інтенсивнішого руху та половина порції овочів на день — можуть додати близько року життя людям з найгіршими показниками здорових звичок.

Окрему роботу провела команда Сіднейського університету, проаналізувавши дані майже 60 тисяч учасників. За їхніми висновками, оптимальний режим — 7–8 годин сну, понад 40 хвилин помірної або інтенсивної фізичної активності щодня та збалансоване харчування — асоціюється з тривалістю життя майже на десять років довшою.

Загалом науковці сходяться на думці: навіть невеликі, але регулярні зміни у повсякденних звичках можуть мати довгостроковий позитивний ефект для здоров’я та якості життя.