З 1 червня шеринг документів через «Дію» стане платним

Український ринок праці продовжує переживати період викликів і проблем, які виникають ще з моменту початку широкомасштабних воєнних подій. Поняття "кадрового голоду" стало вже не лише терміном, а реальним станом справ. За останні два роки відбулося цікаве явище: хоча кількість вакансій на ринку зросла, конкуренція серед шукачів роботи залишається на низькому рівні, знаходячи своє обґрунтування в різних чинниках, що перетинаються.

Одним із ключових аспектів, який впливає на цю динаміку, є демографічні зміни, спричинені не лише війною, але й багатьма іншими факторами, такими як еміграція, сімейні та особисті обставини, а також зміни у структурі робочої сили. Це призводить до важливої відмінності між кількістю вакансій і попитом на робочу силу, що не завжди знаходиться у збалансованому стані.

Додатковою причиною "кадрового голоду" є проблема кваліфікації. Незважаючи на існуючу кількість вакансій, значна частина з них вимагає специфічних навичок та кваліфікації, які не завжди можна знайти серед наявних шукачів роботи. Це ставить під сумнів ефективність системи освіти та підготовки кадрів, а також актуальність навичок, які формуються у процесі навчання.

Варто також зазначити, що становлення ринку праці в умовах постконфліктного періоду потребує не лише розвитку економіки та інфраструктури, але й впровадження ефективних механізмів соціальної підтримки, реінтеграції біженців та ветеранів, адаптації до нових ринкових реалій. Тільки комплексний підхід може забезпечити розв'язання проблеми "кадрового голоду" та створити стійкі передумови для подальшого розвитку українського суспільства.

Кількість пропозицій роботи в Україні продовжує зростати, але конкуренція залишається низькою. На весну цього року великі робочі портали звітують про рекордну кількість вакансій, яка перевищує навіть довоєнні показники. Лише за останній місяць портал Work.ua розмістив 111 тисяч пропозицій роботи, порівняно з попереднім рекордом у вересні 2023 року – 106 тисячами вакансій. Перед війною на порталі robota.ua щомісяця розміщувалося 90 тисяч вакансій (дані за січень 2022 року), а у березні 2024 року цей показник збільшився до 102 тисяч вакансій.

Ці дані свідчать про відновлення бізнесу. На сьогоднішній день ринок праці у 14 регіонах пропонує більше вакансій, ніж у лютому 2022 року. Найбільше роботи у квітні 2024 року з’явилося у Рівненській, Тернопільській, Закарпатській, Чернівецькій та Житомирській областях. Кількість пропозицій від роботодавців також зросла на 7-9% у Київській, Львівській, Дніпропетровській та Одеській областях.

Проте кількість шукачів роботи майже не змінюється. На порталі Work.ua у квітні свої резюме розмістили 320,6 тисяч людей – майже така сама кількість, як у попередній місяць. Однак через збільшення кількості вакансій, конкуренція продовжує зменшуватися.

Щодо вакансій, найбільше запитувані посади залишаються продавцем, водієм та менеджером з продажу. За даними Державної служби зайнятості, найбільше вакансій пропонували у сфері обслуговування. Також зросла кількість пропозицій роботи у готельно-ресторанному бізнесі та туризмі. У цих галузях найбільш затребуваними стали посудомийники, покоївки, офіціанти, бармени, адміністратори ресторану чи готелю.

Щоб вирішити проблему кадрового дефіциту, роботодавці вдаються до різних методів. Зокрема, вони впроваджують перекваліфікацію співробітників, програми для молодих фахівців, автоматизують процеси та використовують аутсорсинг. Також збільшилася кількість вакансій, за якими роботодавці готові приймати ветеранів, людей без досвіду, пенсіонерів, студентів і людей з інвалідністю.

Повномасштабне вторгнення Російської Федерації призвело до кризової ситуації на ринку праці через міграцію громадян та мобілізацію чоловіків до лав Збройних Сил України. Серед причин кадрового голоду – значний дефіцит кваліфікованих кадрів та представників робітничих професій.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Національне антикорупційне бюро України планує закупити ноутбуків для своїх співробітників на майже 7,5 мільйонів гривень. Замовлення розділили на два лоти: перший на 102 комп’ютери, а другий на 85. Про це свідчать дані на сайті Prozorro.

Очікувана вартість тендеру складала понад 10 мільйонів гривень, однак ТОВ “Портал Арена” запропонувало поставити в НАБУ ноутбуки за майже 7,5 мільйонів гривень.

Як відомо, НАБУ протягом трьох років планує взяти на роботу близько 300 працівників, більшість з них – детективи і аналітики. У 2024 році триває лише перший етап цього відбору.

Навіть якщо у 2024 році НАБУ набрало третину з оголошених вакансій, тобто 100 нових працівників, все одно їм не потрібно по два ноутбуки на руки. Тому виникають сумніви щодо доцільності такої кількості нової техніки.

НАБУ також хоче закупити кондиціонери з обігрівом на майже 1,3 мільйони гривень, у той час, як влада і міжнародні організації попереджають про надскладну енергетичну ситуацію цією зимою. До того ж бюро витратить понад 50 тисяч гривень на закупівлю трьох портативних метеостанцій.

Вражає цифрами і бюджет, який витрачається на утримання антикорупційних органів. Витрати на НАБУ, САП та ВАКС за весь час їх існування становлять приблизно 12-13 мільярдів гривень. Водночас бюджетні апетити антикорупційних органів ростуть щороку. Оплачують це все платники податків, для яких підготували вже чергові підвищення зборів.

Водночас до ефективності антикорупційних органів досі залишаються великі питання. Іноземні експерти у звіті за результатами оцінки діяльності НАБУ виявили низку проблем. Зокрема, аудитори дійшли висновку, що детективи потребують спілкування з психологами та омбудсменом, щоб повідомляти про проблеми на робочому місці.

Окрім того, міжнародні аудитори констатували, що ВАКС розглядає справи роками, а детективи НАБУ можуть розслідувати їх десятиріччями. Однак, як показує практика, тривалість розслідування антикорупціонерів ніяк не впливає на його якість, адже “гучні” справи НАБУ проти високопосадовців вже неодноразово розвалювалися в судах.