З 1 травня українці почнуть отримувати нові квитанції за обслуговування газових мереж у будинках

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

“Скажу так, якщо у 2021-му були взагалі мої перші Олімпійські ігри, то в 2024-му – перші пробні після світового рекорду. Після них уже починається підготовка до Лос-Анджелеса,” — зазначила Магучіх, повідомляє sport.ua.

Ярослава розповіла, що після встановлення світового рекорду їй знадобилося чимало часу для відновлення. “Організм витратив на це стільки енергії, що я дні чотири просто ходила й нічого не могла робити. Хоча ментально я вже була готова до цієї висоти. А фізично — так, ще раніше, коли стрибала 2,06 у приміщенні й 2,05 у Брюсселі. Але тоді, можливо, психологічно все ж не була такою стійкою,” — пояснила спортсменка.

Магучіх зазначила, що вона готова до нових досягнень і має намір перевершити свій світовий рекорд. “Зараз уже готова й сама хочу перевершувати 2,10, але це рекорд. Це висота, яку люди інколи стрибають один раз і все. Та мені хочеться вище. Думаю, до 2,15 можна стрибати — є такі сили,” — додала чемпіонка.

Нагадаємо, що 7 липня Магучіх встановила новий світовий рекорд у стрибках у висоту на етапі Діамантової ліги в Парижі, подолавши висоту у 2,10 метра та побивши 37-річний рекорд, встановлений Стефкою Костадіновою.

Також на Олімпійських іграх у Парижі українські спортсменки Ярослава Магучіх та Ірина Геращенко завоювали золоту та бронзову медалі у стрибках у висоту, подолавши висоти у два метри та 1,95 метра відповідно.

Українське законодавство стосовно мобілізації переживає значні трансформації з моменту прийняття закону Верховною Радою 11 квітня 2024 року. Цей закон, спрямований на удосконалення системи призову до військової служби, вносить ключові зміни, зокрема зменшення призовного віку та впровадження електронних кабінетів для військовозобов’язаних. Однак однією з найбільш значущих інновацій є нові умови, пов'язані з мобілізацією жінок.

Згідно з цим законом, жінки можуть бути призвані до військової служби лише за власною згодою. Проте, жінки з медичною або фармацевтичною освітою повинні бути включені до військового обліку, незалежно від їхнього рішення про мобілізацію. Це охоплює жінок-медиків віком від 18 до 60 років, які вважаються придатними до військової служби за станом здоров’я. Проте включення до військового обліку не означає автоматичну мобілізацію жінок.

Жінки, які перебувають у військовому обліку, можуть бути призвані на військову службу лише за власним бажанням у разі введення воєнного стану. У мирний час вони також можуть обрати військову службу або службу у резерві лише шляхом добровільного укладення контракту.

Закон також враховує гендерну рівність у військовому секторі, забезпечуючи, що жінки мають рівні умови з чоловіками щодо служби за контрактом, призову та проходження військової служби.

Щодо базової військової служби для жінок, вони можуть проходити її лише добровільно, на відповідних умовах. Так само, як і чоловіки, жінки повинні бути придатними за станом здоров’я та досягти віку від 18 до 25 років. Обидва гендери мають можливість обрати рік, у якому вони будуть проходити базову військову підготовку.

Щодо осіб, які не підлягають обов’язковому призову на військову службу, жінки мають можливість звільнитися від служби у разі вагітності або відпустки для догляду за дитиною, після того як вже вступили на неї. Крім того, на мобілізацію не підлягають заброньовані працівники та працівниці, студенти передвищих та вищих навчальних закладів у денній формі навчання, докторанти та інтерни.

У результаті прийняття закону про мобілізацію в Україні у 2024 році відбулися значні зміни щодо умов призову жінок до військової служби. Закон враховує гендерну рівність та надає жінкам рівні права та можливості у військовій сфері, забезпечуючи їм право на добровільний вибір щодо служби та мобілізації. Жінки з медичною або фармацевтичною освітою підлягають включенню до військового обліку, але сам факт обліку не передбачає автоматичної мобілізації. У мирний час вони можуть обирати між контрактною службою та службою у резерві, а базова військова підготовка для них також є добровільною. Жінки мають право звільнитися від служби у разі вагітності або догляду за дитиною, а деякі категорії осіб, такі як студенти та докторанти, звільнені від обов’язкового призову на військову службу. Таким чином, закон про мобілізацію враховує різноманітні аспекти та інтереси жінок у військовій сфері, забезпечуючи їм правовий захист та визнання їхнього внеску у національну оборону.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

«Єдина гарантія безпеки, яку хоче отримати Україна, – це запрошення вступити до НАТО. Але вона не змогла отримати його за президента Байдена, і малоймовірно, що отримає його за президента Трампа.

Таким чином, офіційні особи США і Європи обговорюють стримування як можливу гарантію безпеки для України, наприклад, накопичення звичайних озброєнь, достатніх для нанесення карального удару в разі порушення Росією режиму припинення вогню.

Кілька офіційних осіб навіть припустили, що пан Байден міг би повернути Україні ядерну зброю, яку було вилучено в неї після розпаду Радянського Союзу. Це стало б миттєвим і потужним стримувальним фактором. Але такий крок був би складним і мав би серйозні наслідки»

Ага, ми стрімко втрачаємо людей і території, хоча мали кілька реальних можливостей встановити мир, натомість вперто продовжуємо мріяти про ядерну зиму.

Стаття 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення ставить за мету забезпечити своєчасне оновлення даних щодо військовозобов’язаних, відповідно до законодавства країни. Згідно з цією нормою, особи, які зобов'язані надавати такі дані, зобов'язані здійснювати їхнє оновлення не пізніше, ніж за 60 днів від дати зміни інформації.

Недотримання цього обов'язку може призвести до притягнення до адміністративної відповідальності, яка включає у себе передбачені законом штрафні санкції. Згідно зі статтею 210, за порушення обов'язку оновлення даних військовозобов'язаного у встановлений строк, може бути застосований штраф в розмірі від 17 000 до 25 500 гривень.

Ця норма спрямована на забезпечення точності та актуальності даних щодо військовозобов'язаних, що має важливе значення для забезпечення національної безпеки та обороноздатності країни. Тому дотримання вимог, встановлених статтею 210 Кодексу про адміністративні правопорушення, є обов'язковим для всіх громадян, які підпадають під цю категорію.

У разі несплати штрафу може розпочатися виконавче провадження, в ході якого виконавець має право на стягнення боргу з рахунків боржника та рухомого майна. Звернення стягнення на нерухоме майно відбувається тільки у разі відсутності достатніх коштів чи рухомого майна для задоволення вимог стягувача.

Юристи розповіли, що накладання арешту на нерухоме майно військовозобов’язаних є малоймовірним, оскільки оціночна вартість нерухомості зазвичай перевищує розмір штрафу. Закон передбачає також, що у разі володіння майном разом з іншими особами стягнення здійснюється лише на частку боржника.

Таким чином, у випадку, коли нерухоме майно оформлено на інших осіб або у випадку, коли оціночна вартість майна перевищує розмір штрафу, накладання арешту для стягнення не здійснюється.