За досвідом у вогні: Командири витрачають ТЦК на військових знавців

Щорічна Мюнхенська конференція з безпеки цього року проходить в атмосфері геополітичної напруги та невизначеності щодо подальшого розвитку подій навколо війни Росії проти України. Світові лідери, дипломати, військові експерти й аналітики знову збираються в центрі Європи, аби обговорити ключові виклики глобальній безпеці. Проте головною темою залишається саме Україна — її боротьба, підтримка партнерів і перспективи припинення бойових дій.

Традиційним місцем проведення форуму є готель Bayerischer Hof у Мюнхен, де впродовж кількох днів відбуваються закриті й відкриті дискусії, стратегічні сесії та двосторонні зустрічі. Очікується прибуття десятків високопосадовців, серед яких Президент України Володимир Зеленський, а також представники урядів країн ЄС, Північної Америки та держав Глобального Півдня. Їхня присутність підкреслює міжнародний масштаб події, однак не гарантує проривних рішень.

За інформацією джерел серед європейських та американських посадовців, США дали зрозуміти Києву, що не укладатимуть окрему угоду щодо гарантій безпеки до досягнення загального припинення війни між Україною та Росією.

В адміністрації Дональда Трампа наголошують, що не хочуть підписувати документ, який може обмежити простір для подальших переговорів. Один із високопосадовців США на умовах анонімності заявив, що американський лідер прагне узгодити ключові параметри домовленостей перед тим, як переходити до формального підписання.

Головною перешкодою залишається територіальне питання. Росія наполягає на повному контролі над Донбасом, включно з районами, які вона наразі не контролює. Україна ж не готова поступатися територіями, що залишаються під її юрисдикцією.

США, Україна та Росія планують нову зустріч наступного тижня — ймовірно, у Маямі або Абу-Дабі. Водночас попередній раунд переговорів, який відбувся в Абу-Дабі, завершився без прориву.

Сторони попередньо окреслили підходи до можливого припинення вогню та параметрів демілітаризованої зони. Однак питання визначення кордонів та можливого розміщення західних сил безпеки в Україні залишаються неврегульованими.

Міністерка закордонних справ Латвії Байба Браже заявила, що наразі не бачить ознак серйозної готовності Росії до миру. За її словами, Москва намагається отримати за столом переговорів те, чого не змогла досягти на полі бою.

Володимир Зеленський під час виступів у Мюнхені планує закликати партнерів до посилення санкційного тиску на Росію та зміцнення української протиповітряної оборони. Також очікується обговорення розширення спільного виробництва озброєння і нових пакетів військової допомоги.

Українська парламентарка Іванна Климпуш-Цинцадзе наголосила, що Росію неможливо переконати до миру — її можна лише змусити.

Водночас частина західних посадовців вважає, що економічні труднощі Росії та обмеження її енергетичних доходів можуть поступово посилювати тиск на Кремль.

Литовський депутат Гедрімас Єглінскас зазначив, що переговорний процес фактично зайшов у глухий кут. Росія не погоджується на присутність західних сил безпеки в Україні, а Київ відкидає вимоги Кремля щодо територіальних поступок.

За його словами, Україні доведеться триматися доти, доки Росія не змінить позицію, попри складні умови — зокрема зимові атаки на енергетичну інфраструктуру.

Таким чином, Мюнхенська конференція цього року може стати радше майданчиком для координації позицій союзників, ніж місцем, де буде зроблено реальний крок до завершення війни.

Рівненський міський суд ухвалив рішення щодо групи військовослужбовців, визнавши їх винними у порушенні закону під час виконання службових обов’язків. У ході судового розгляду були детально вивчені обставини справи, свідчення очевидців та матеріали слідства, що дозволили встановити точний хід подій. Суд відзначив, що дії обвинувачених суперечили чинному законодавству і створили загрозу безпеці громадян.

Під час слухань було заслухано низку експертних висновків, а також показання колег і керівництва військової частини. З’ясувалося, що порушення не носили випадкового характеру, а стали результатом нехтування службовими обов’язками та порушення встановлених процедур. Суд у своїй мотивувальній частині підкреслив, що правопорушення у військовій сфері мають особливо серйозні наслідки, оскільки зачіпають не лише безпеку окремих осіб, а й державну обороноздатність.

Поліція затримала чоловіків через п’ять днів після інциденту. Вік обвинувачених – 28 та 29 років. Під час судового розгляду вони підтвердили, що підпал був спланованим, але відмовилися пояснювати мотиви. Також вони повідомили, що відшкодували власнику завдані збитки та просили призначити покарання у вигляді штрафу.

Суддя Євгеній Сидорук визнав військовослужбовців винними у умисному знищенні майна шляхом підпалу, вчиненому за попередньою змовою (ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 194 КК України). Вирок ще можна оскаржити.

З 1 червня ціни на електроенергію для бізнесу в Україні зростуть. Ця рішуча міра була ухвалена на засіданні Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП). Нові граничні тарифи, встановлені на ринку на добу наперед (РДН) та внутрішньодобовому ринку (ВДР), передбачають зростання цін на електроенергію в різний час доби. Зокрема, з 00:00 до 07:00 та з 11:00 до 17:00 ціни підвищаться до 5600 грн/МВт•год, що становить значний приріст у порівнянні зі старими 3000 грн/МВт•год та 5600 грн/МВт•год відповідно. У період з 07:00 до 11:00 та з 23:00 до 24:00 тариф становитиме 6900 грн/МВт•год (раніше — 5600 грн/МВт•год та 3000 грн/МВт•год відповідно). У вечірні години з 17:00 до 23:00 ціни на електроенергію зростуть до 9000 грн/МВт•год, що порівняно з попередніми 7500 грн/МВт•год. Мінімальна гранична ціна залишається стабільною на рівні 10 грн/МВт•год. Нові граничні ціни також встановлені на балансуючому ринку: з 00:00 до 07:00 — 6600 грн/МВт•год, з 07:00 до 17:00 та з 23:00 до 24:00 — 8250 грн/МВт•год, а з 17:00 до 23:00 — 10 000 грн/МВт•год. Мінімальна гранична ціна залишається незмінною — 0,01 грн/МВт•год. Крім того, Кабінет Міністрів затвердив новий тариф на електроенергію для населення з 1 червня 2023 року. Він збільшився до 2,64 грн/кВт•год, що становить збільшення в 1,5-1,8 рази порівняно з попереднім. Раніше, з 1 листопада 2022 року по 31 травня 2023 року, тариф для індивідуальних побутових споживачів становив 1,44 грн/кВт•год при споживанні до 250 кВт•год та 1,68 грн/кВт•год, якщо споживання перевищувало 250 кВт•год (цей тариф існував з 2017 року). Це підвищення мало забезпечити додаткові надходження до бюджету у розмірі 28-30 млрд грн від населення для підготовки до опалювального сезону 2023/2024. Проте навіть новий тариф не вважався рентабельним. Згідно з планами, підвищення тарифів для населення планувалося і на 2024 рік. Але до кінця травня 2024 року уряд не вніс змін до тарифів, як обіцяв прем’єр-міністр Денис Шмигаль. У травні 2024 року Кабінет Міністрів виділив 7 млрд 168 млн грн на закупівлю обладнання для відновлення високовольтної мережі та покращення синхронізації енергосистеми України та ЄС, використовуючи грантові кошти від Світового банку.

Чи буде підвищений тариф для населення з 1 червня 2024 року ще не вирішено. Думки аудитора Михайла Крапивка підкреслюють, що підвищення необхідне для забезпечення ремонту об'єктів енергетики. Інші експерти вважають, що здорожчання електроенергії змусить населення економити енергію. Проте наголошується, що роз'яснювальна робота може бути неефективною, і лише фінансові штрафи можуть змінити споживацьку поведінку. Також відзначається, що відключення від електроенергії є більш простим для боржників, ніж від інших комунальних послуг, тому за неї зазвичай платять більш дисципліновано.

З початку повного масштабу війни борги населення за електроенергію зросли на 40%, що становить близько 15 млрд грн, за даними радника міністра енергетики Юрія Бойка. Це свідчить про те, що навіть зараз не всі громадяни можуть виплачувати нинішні тарифи, які вважаються "дешевими". Найбільше боржників виявлено у Києві та області, на Дніпропетровщині та Харківщині.

Україна отримує більшість своєї електроенергії від атомних станцій, але також користується послугами альтернативних джерел, таких як сонячна та вітрова енергія. Проте, внаслідок російських атак багато теплових та гідроелектростанцій вийшли з ладу, а частина атомних станцій перебуває на ремонті. Це призвело до нестачі електроенергії, яку компенсують вимиканням промислових та побутових споживачів, а також закупівлею енергії з-за кордону за високими цінами.

На належність підвищення тарифів закликав народний депутат Сергій Нагорняк. Він пояснив, що державні компанії "Енергоатом" та "Укргідроенерго" виходять на виручку між ринковою вартістю електроенергії та пільговим тарифом для населення, що призводить до значних втрат. За прогнозами Нагорняка, у цьому році тариф для побутових споживачів може зрости з 2,64 до 6 грн/кВт-год, що дозволить залучити кошти для добудови нових енергоблоків та розвитку гідроенергетики. "Потрібно говорити правду людям. Якщо ми не приймемо радикальних рішень, то взимку ми матимемо з 24 годин на добу лише 12 або 18 годин світла, через величезний дефіцит", – зазначив народний депутат від "Слуги народу" Сергій Нагорняк.

З 22 березня 2024 року росіяни почали знову масово атакувати українські електростанції, повідомив Міністр енергетики Герман Галущенко, зазначивши, що у результаті останніх ворожих масованих обстрілів українська енергосистема втратила 8 ГВт потужності. Він також застеріг про складнощі з постачанням електроенергії влітку і взимку, оскільки декілька теплових і гідроелектростанцій були пошкоджені внаслідок атак.

Наразі українські енергетики знаходяться в напруженій ситуації, намагаючись забезпечити стабільне постачання електроенергії, але без підвищення тарифів це може бути складно. За словами народної депутатки Інни Совсун, державні підприємства "Енергоатом" та "Укргідроенерго" понесли значні витрати на пільгові тарифи для населення у 2023 році. Прогнозовані потреби України у фінансуванні на відновлення об’єктів електроенергетики до 2026 року становлять 110 млрд грн, при цьому "Енергоатом" має борги на суму 18 млрд грн. Таким чином, для відновлення енергетичної інфраструктури буде потрібно залучати кошти з-за кордону, оскільки внутрішні ресурси будуть недостатні.

Експерт з енергетики Українського інституту майбутнього, Андріан Прокіп, прогнозує, що ситуація з аварійними та плановими вимкненнями електроенергії може тривати до вересня. Після цього передбачається нормальний період, коли будуть виправлені технічні проблеми на електростанціях та споживання енергії знизиться завдяки теплій погоді. Однак цей період може бути обмеженим, адже вже через 1,5-2 місяці ситуація може погіршитися, особливо в листопаді.

Чи будуть українці знову зіткнутися з вимиканням електроенергії, залежить від того, як швидко вдасться зібрати кошти на ремонт енергетичних об’єктів, а також наявність необхідного обладнання та захисних систем. Необхідно також забезпечити належний рівень захисту енергосистеми від можливих атак.

У січні 2024 року експерт Юрій Корольчук наголошував, що вартість електроенергії для населення може зрости до 3,5-4 грн/кВт•год, оскільки міжнародні партнери тиснуть на підвищення тарифів до ринкового рівня. Однак, це може стати причиною накопичення більшого обсягу боргів за комунальні послуги серед населення. Експерт Геннадій Рябцев вважає, що справедливим буде тариф на рівні 4,8 грн/кВт•год для компенсації витрат на ремонт та поновлення обладнання. Директор енергетичних програм Центру Разумкова, Володимир Омельченко, прогнозує підвищення тарифу до 3,5 грн/кВт•год у літні місяці.

Нацкомісія з регулювання в енергетиці та комунальних послугах (НКРЕКП) ще рік тому пропонувала підвищити тариф для населення на електроенергію до 5,5 грн/кВт•год. За словами директора Центру досліджень енергетики Олександра Харченка, ринковий тариф на електроенергію для населення в Україні, за оцінкою аналітичного центру DiXi Group, повинен становити від 5,5 до 6,5 грн/кВт•год. Проте, через те, що тарифи не є ринковими, різницю в них компенсують державні компанії, такі як «Енергоатом» (атомні станції) та «Укргідроенерго» (гідроелектростанції).

На кінець 2023 року передбачалося, що без підвищення тарифів борги енергетичних компаній складуть 80 млрд грн, з них 46 млрд грн – борги через «Енергоатом» та «Укргідроенерго». Наразі в Україні найнижчі тарифи на електроенергію для населення в Європі – 6,37 євро за 100 кВт•год. У Польщі – 19,19 євро, в Угорщині – 9,52 євро, у Словаччині – 19,72 євро, у Румунії – 16,09 євро, у Франції – 30,57 євро, у Німеччині – 38,13 євро. Проте, таке порівняння складно, оскільки в інших країнах вищі зарплати та пенсії.

Рік тому народний депутат Андрій Герус вказував на необхідність 40 млрд грн (або 1 млрд доларів) для відновлення енергосистеми. Згідно з розрахунками Київської школи економіки, заміна обладнання обійшлася б у 8,1 млрд доларів. Частково енергосистему відновили перед опалювальним сезоном, але потім знову зазнали руйнувань через російські атаки. Заступник міністра енергетики Микола Колісник заявив, що завдяки перегляду тарифів на електроенергію для побутових споживачів українська енергосистема отримала (або відновила) 3 ГВт потужностей.

Аргументи на користь підвищення тарифу на електроенергію для населення часто не звертають уваги на роль бізнесу у відновленні електростанцій. Частина теплових електростанцій належить групі ДТЕК Ріната Ахметова, і неясно, чи планує держава допомагати у відновленні цих об’єктів за рахунок підвищення тарифів. За даними компанії, ремонти на пошкоджених об’єктах здійснювалися за їхні кошти або завдяки залученим кредитам. Проте голова Спілки споживачів комунальних послуг Олег Попенко вважає, що за підвищенням тарифів стоять інші мотиви. Він прогнозує, що вже з червня тарифи на електроенергію зростуть з 2,64 до 3,5-4 грн за кВт•год, а це пов’язує з “зеленим тарифом”.

“Це мало пов’язано з імпортом електроенергії. Обсяг імпорту, який на сьогодні ми залучаємо, становить всього 1-1,5% від загальної кількості електроенергії, яку ми споживаємо. Тому говорити про те, що підвищуються тарифи через збільшення імпорту – це неправда”, – зауважує Попенко.

Він вважає, що відновлення енергетичної інфраструктури не обов’язково пов’язане з підвищенням тарифів. Наприклад, для відновлення об’єктів “Центренерго” з державного бюджету виділено 1,5 млрд грн. Однак, кошти від підвищення тарифу можуть бути використані для захисту газових сховищ України, які атакують росіяни і є важливими для майбутнього опалювального сезону.

Олег Попенко наголошує, що уряд має величезні борги перед інвесторами у сфері “зеленої” енергетики, які наразі становлять приблизно 25 млрд грн (зі зменшенням з 32 млрд грн на кінець минулого року). Основна частина цих боргів належить за 2022 рік. За словами експерта, влада не робить достатньо для вирішення цієї проблеми та перекладає борги перед бізнесом на держбюджет.

Попенко зазначає, що імпорт електроенергії з Польщі, Словаччини, Угорщини та Молдови є дешевшим, ніж її вартість на внутрішньому ринку України, тому імпорт є більш привабливим для закриття нестачі енергії на ринку. “Уряд міг би змусити всіх інвесторів “зеленої” енергетики самостійно виходити на ринок електроенергії та продавати її на ринку РДН чи ВДР. А держава взяла на себе зобов’язання виплачувати все це інвесторам з державного бюджету вдвічі дорожче, ніж коштує електроенергія. Ми можемо скористатися періодом війни та на це питання впливати”, – додає Попенко.

Станом на вересень 2023 року борг держави перед виробниками “зеленої” енергетики складав 35 млрд грн. Проте за останні роки держава розрахувалась із ними лише частково. Голова правління державного підприємства “Укренерго” Володимир Кудрицький зазначив, що борги перед цією компанією становлять приблизно 59 млрд грн, а сама компанія винна іншим учасникам ринку понад 50 млрд грн. Така ситуація призвела до того, що частина виробників “зеленої” енергетики відмовляється від “зеленого” тарифу та хоче продавати електроенергію за ринковими цінами, оскільки борги держави тягнуться з 2019 року, а розрахунки здійснюються лише частково.

З початку 2010-х років в Україні виникло активне зацікавлення у “зеленій” енергетиці, яке було підтримане високими тарифами. У цей час відбуваються величезні інвестиції в цей сектор, що в основному регулюються державою через спеціальне підприємство “Гарантований покупець”. Проте, ця ситуація призвела до надмірної залежності від “зеленої” енергії та надмірного використання бюджетних коштів для покриття різниці між високими тарифами та ринковими цінами на електроенергію.

З 2022 року, внаслідок війни, частина сонячних та вітрових електростанцій опинилася в окупації, а деякі були зруйновані, що спричинило зменшення виробництва електроенергії ними. У 2024 році в Україні “зелений” тариф для сонячних електростанцій склав 0,146 євро за кВт•год електроенергії, що було знижено порівняно з попереднім значенням у 0,164 євро/кВт•год з 2020 року. Цей тариф має чинність до 2030 року. Середній тариф для вітрових електростанцій становив 0,088 євро/кВт•год. Важливо відзначити, що у випадку вітрових електростанцій ринкова ціна на електроенергію іноді може бути навіть вище, ніж тариф, запропонований державою.

Це підвищення тарифів на електроенергію має декілька цілей. Одна з них – розрахунок з боргами, на які нарвалися державні компанії “Енергоатом” та “Укренерго”, і відновлення державних електростанцій та інфраструктури для передачі електроенергії. Проте, чи вирішить це проблеми держави та забезпечить безперебійне постачання електрики до будинків населення – поки що невідомо. Ясно, що вимкнення світла будуть продовжуватися, однак можуть стати менш частими, доки триватиме процес відновлення енергетики, а ризик блекаутів буде мінімальним.

У висновку можна зазначити, що проблема боргів перед виробниками "зеленої" енергетики та недостатнє вирішення цієї проблеми становить серйозну загрозу стабільності енергетичного сектору України. Борги та незадовільна взаємодія між державою та виробниками електроенергії можуть призвести до скорочення виробництва "зеленої" енергії та збільшення ризику енергетичних криз. Підвищення тарифів на електроенергію може стати одним із шляхів розрахунку з боргами, проте це може також призвести до соціальної напруги та погіршення фінансового стану населення. Важливою є не лише фінансова, а й політична воля для знаходження компромісу та розв'язання проблем енергетичного сектору, а також для створення стабільної та ефективної системи виробництва та постачання електроенергії в Україні.