Забудовники знищують історичний Київ, а чиновники обвинувачують один одного

Військовий експерт Ігор Романенко висловив думку, що головною метою є "перерізати" ланцюги постачання західної зброї, що стало причиною гострої обговореності в контексті нинішнього конфлікту в Україні. Стрімкі події в регіоні та збройні столкнення між Росією та західними країнами надихнули Романенка на аналіз поточної ситуації.

Експерт акцентує увагу на важливості військово-технічного співробітництва між Україною та західними партнерами, а також на стратегічних аспектах перекриття ланцюгів постачання зброї. Він розглядає це як один із ключових аспектів в контексті глобальної безпеки та військово-політичних відносин.

Зазначені коментарі Ігоря Романенка нагадують про важливість розуміння геополітичних динамік, що визначають поточну міжнародну сцену. Його аналіз вказує на необхідність стратегічного підходу до військових питань та розуміння взаємозв'язків між постачанням зброї та безпекою у світі.

Таким чином, погляди військового експерта стають важливим внеском у розуміння сучасних викликів та загроз, що впливають на стабільність і безпеку у регіоні та в світі загалом.

Зараз терористичній Росії немає сенсу застосовувати ядерну зброю, проте населення західної України має бути поінформоване про потенційну загрозу, про це заявив військовий експерт, колишній заступник начальника Генштабу Ігор Романенко.

Ядерна зброя РФ За його словами, погрози від кремлівського диктатора Володимира Путіна звучать не вперше, але наразі немає об’єктивних підстав для використання ядерної зброї Росією.

Експерт вважає, що зараз не той час, коли Росії доцільно застосовувати ядерну зброю, адже окупанти наступають і використовують звичайне конвенційне озброєння для вирішення завдань. Крім того, з військової точки зору, застосування ядерної зброї на лінії зіткнення створить серйозні проблеми для тієї сторони, яка її застосує, що матиме важкі наслідки, відзначив Романенко.

Втім, на думку експерта, інформацію про можливу ядерну загрозу необхідно доносити до цивільного населення західних регіонів України. “Людям потрібно розповідати, як саме діяти в умовах ядерної загрози, де шукати укриття, як себе поводити та убезпечити. Таку роботу потрібно виконувати, цивільне населення має бути готовим до можливих викликів та наслідків”, — відзначив Романенко.

На запитання, чому британська розвідка вказує на можливий ядерний удар саме по західному регіону України, експерт відзначив, що терористична Росія вважає, що через цей регіон проходять основні логістичні маршрути постачання озброєння та військової техніки. Саме тому, на його думку, окупанти хочуть зробити цю територію непридатною для проживання, щоб обірвати всі можливі логістичні маршрути. Райони з радіаційним забрудненням потрібно буде оминати. Як додав Романенко, саме в цьому росіяни бачать військовий сенс.

Археологічна експедиція у місті Володимир на Волині віднайшла рідкісну знахідку, яку вже охрестили «Скарбом купця». Цей скарб датується князівською добою та був виявлений у історичному урочищі «Апостольщина» на території Окольного міста, що колись відігравало важливу роль у торговельному та адміністративному житті регіону. Керівник розкопок Віктор Баюк повідомив, що знахідка має виняткову наукову цінність і відкриває нові сторінки історії середньовічного Волині.

«Скарб купця» складається з різноманітних предметів, які свідчать про активні торгові контакти місцевих купців з іншими регіонами Східної Європи. До нього входять срібні та золоті прикраси, монети різного походження, предмети побуту та торговельного призначення. Кожен із артефактів дозволяє дослідникам відтворити економічні та культурні взаємозв’язки, а також рівень добробуту купців того часу.

573 цілі скляні браслети, центр виробництва яких у добу Русі знаходився в Києві;

9 бронзових та 8 мармурових невеликих натільних хрестиків;

масивний хрест-енколпіон, ймовірно частина облачення священника високого рангу;

18 ромбічних пряжок, оформлених технікою псевдозернь;

5 срібних скроневих кілець;

свинцеві накладки у вигляді стилізованого під тризуб сокола;

щитковий срібний перстень;

бронзовий кістень;

пломби із солярним знаком у колі «дорогочинського типу» та інші речі або їхні фрагменти.

За словами Віктора Баюка, знайдені цілі скляні браслети є безпрецедентними для археологічних досліджень Києво-Руської держави. Раніше археологи знаходили переважно уламки таких прикрас. У Національному музеї історії України зберігається лише близько 30 таких цільних браслетів.

573 браслети поділяються на 109 типів і відрізняються формою (виті, гладкі, трапецієвидні), кольором (зелені, сині, фіолетові, жовті, золотисті) та діаметром (від 4,0 до 5,9 см). Деякі серії налічують по 5–31 екземпляр, інші зустрічаються поодиноко або по 2–5 штук.

Знахідка розташована у схованці під підлогою споруди середини XIII століття. Археологи припускають, що майстер з Києва міг сховати прикраси під час навали, сподіваючись повернутись за ними, проте загинув, а будівля була знищена під час монголо-татарської навали Батия наприкінці зими 1241 року. Прикраси пролежали в землі майже 800 років, поки їх не виявили археологи.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Агентство визначатиме загальну політику оцінки та прийняття ризиків для страховиків-учасників системи, а також розроблятиме стандартизовані страхові продукти, визначатиме централізовані підходи до ціноутворення і вестиме Єдину централізовану базу даних у системі страхування військових ризиків.

Система покриватиме ризики фізичної шкоди, спричинені війною, зокрема передбачається, що обов’язковому страхуванню підлягатиме майно, передане в заставу, та об’єкти житлового будівництва.

Наразі тривають консультації щодо можливого уточнення переліку об’єктів обов’язкового страхування. На подальших етапах планується розширення покриття для більшого кола об’єктів.

Співробітники Державного бюро розслідувань та Департаменту стратегічних розслідувань Національної поліції здійснили важливу операцію, під час якої було викрито керівницю одного з підрозділів Державної екологічної інспекції Придніпровського округу, що охоплює Дніпропетровську та Кіровоградську області, у незаконному збагаченні. Як повідомляє ДБР, правоохоронці провели обшук у квартирі посадовиці та виявили велику кількість незадекларованих грошових коштів — 880 тисяч доларів США та понад 200 тисяч євро. Ці кошти були вилучені як речові докази в межах розслідування кримінальної справи.

За даними правоохоронців, жінка організувала схему, через яку незаконно отримувала значні суми коштів від бізнесменів та підприємств, що мали справу з екологічними перевірками та контрольними заходами. Враховуючи масштаби злочину, фігурантка справи отримала величезні прибутки від здійснення своїх службових обов'язків, використовуючи своє службове становище для вимагання хабарів і підкупу.

За інформацією видання «ВИЙ», йдеться про Лілію Чигрикову — керівницю одного з відділів Держекоінспекції Придніпровського округу.

На цей момент суд обрав підозрюваній запобіжний захід у вигляді тримання під вартою із можливістю внесення застави у розмірі 30 мільйонів гривень.

Слідство перевіряє можливу причетність інших посадових осіб інспекції до незаконного збагачення та отримання хабарів за «непомічені» екологічні порушення.

ДБР наголошує, що боротьба з корупцією серед державних службовців залишається одним із ключових напрямів роботи бюро, особливо у сферах, де корупційні зловживання безпосередньо впливають на екологічну безпеку та економічну стабільність держави.