Заголовок: На Київщині затримали посадовця за корупційну схему ухилення від мобілізації

На основі наданої інформації можна зробити наступні висновки:

• Комітет планує завершити роботу над законопроектом щодо посилення мобілізації до 10-15 березня за оптимістичного сценарію і до 20 березня за песимістичного.

• Було подано понад 4 тисячі правок, які було об'єднано в 16 блоків. Всі вони були розглянуті на комітеті, а також вже фіналізовані перехідні та прикінцеві положення.

• Основні зміни в законопроєкті включають видалення обмежень конституційних прав і свобод ухильників, розширення прав доступу до електронного кабінету призовника, уточнення повноважень органів влади та участь поліції у мобілізаційних заходах.

• Поліція тепер матиме право вимагати не тільки посвідчення особи, а й військовий квиток, а усі аспіранти матимуть право на відстрочку незалежно від форми навчання.

• Деякі засуджені та особи, які відбувають покарання, можуть бути мобілізовані, а щодо демобілізації вирішено, що вона має відбуватися після 36 місяців служби.

• Базова військова підготовка для чоловіків 18-25 років залишиться обов'язковою.

• Комітет з питань оборони планує завершити розгляд законопроекту щодо посилення мобілізації до кінця березня, враховуючи оптимістичний та песимістичний сценарії.

• За останній час було внесено значну кількість правок, які були об'єднані в блоки та вже розглянуті на комітеті.

• Зміни у законопроєкті стосуються видалення обмежень прав та свобод громадян, розширення можливостей щодо реєстрації у електронному кабінеті призовника та уточнення ролі поліції у мобілізаційних заходах.

• Також передбачено нові механізми участі у мобілізації для засуджених осіб та аспірантів, а також встановлено конкретний термін демобілізації після 36 місяців служби.

• Базова військова підготовка для чоловіків 18-25 років залишиться обов'язковою.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Видання зазначає, що наразі Україна активно займається розробкою власних балістичних ракет, які змогли б наносити удари вглиб території Росії.

«Наступного року або до кінця року ви почуєте, що у нас з’явиться величезна ракетна програма», – цитує WSJ міністра оборони України Рустема Умерова.

Але джерела WSJ розповіли, що ракетна програма України відчуває нестачу в потужностях і фінансуванні, через що ефективність програми буде обмежена, а «Київ, ймовірно, залишиться залежним від Заходу щодо деяких видів зброї на довгі роки вперед».

Експерт у галузі безпеки і безпілотних систем Федеріко Борсарі в коментарі для WSJ зазначив, що на сьогоднішній день у світі є лише кілька країн, включно зі США і Росією, які володіють усіма технологіями і можливостями для виробництва балістичних ракет.

Решта країн, які намагаються здійснювати свої ракетні програми, стикаються з великими труднощами під час пошуку необхідних для цього компонентів.

Заступник міністра стратегічних галузей промисловості України Ганна Гвоздіар повідомила виданню, що наразі країна працює над розробкою кількох балістичних ракет.

Радник президента України Володимира Зеленського зі стратегічних питань Олександр Камишин додав, що у країни немає достатньо грошей, щоб швидко наростити виробництво в необхідних обсягах, пише WSJ.

У таких умовах Україна може зробити ставку на виготовлення «гібридів» ракет і дронів.

Міністр оборони Ллойд Остін нещодавно заявив журналістам, що українська програма безпілотників великої дальності має більше фінансового сенсу, ніж виготовлення балістичних ракет, враховуючи витрати на них.

Нещодавній пакет допомоги США в розмірі 2,4 мільярда доларів містив у собі фінансування БПЛА дальньої дії і не передбачав кошти для виготовлення балістичних ракет, повідомляє видання з посиланням на джерело, знайоме з цим питанням.

Україна виробляє зброю, яка є чимось середнім між ракетою та безпілотником.

Одним із таких гібридних видів є «Паляниця», яка вперше була використана на захопленій росіянами східній Україні наприкінці серпня. За словами Борсарі, зброя виглядає як невелика крилата ракета, але має менш складну систему наведення і меншу боєголовку. Це, ймовірно, робить її дешевшою і простішою у виготовленні, ніж крилаті та балістичні ракети.

Інший український гібрид дальнього радіусу дії, названий «Січнем», використовує ракетні двигуни для прискорення польоту під час старту.

10 лютого 2026 року Київська міська рада підтримала рішення про заснування нового комунального некомерційного підприємства — «Служба енергетичної безпеки». Ініціатива була реалізована шляхом перейменування раніше створеного, але фактично не запущеного КП «Київводоканал», яке існувало з 2024 року лише формально. За проєкт, внесений міським головою Віталій Кличко, проголосували 68 депутатів.

Створення нового підприємства стало відповіддю на сучасні виклики, пов’язані з енергетичною стабільністю столиці. В умовах підвищених ризиків для критичної інфраструктури місто потребує структури, що координуватиме дії у сфері захисту та безперебійного функціонування енергосистем, комунальних об’єктів і стратегічних ресурсів. Очікується, що «Служба енергетичної безпеки» зосередиться на моніторингу технічного стану об’єктів, аналізі потенційних загроз та оперативному реагуванні на надзвичайні ситуації.

Новостворене КНП матиме статутний капітал у 1,5 млрд грн — саме ті кошти, які раніше були передбачені для «водоканального дублера». Підпорядковуватиметься структура Департаменту муніципальної безпеки КМДА.

Офіційна мета — централізоване забезпечення резервного живлення об’єктів критичної інфраструктури, шкіл, лікарень, адмінбудівель та житлового фонду під час екстрених відключень.

Фактично мова йде про створення єдиного оператора «генераторного фонду» Києва. Підприємство має:

– формувати маневрений фонд генераторів,– доставляти та встановлювати нове обладнання,– обслуговувати й ремонтувати техніку,– вести централізований облік.

За словами представників КМДА, у місті вже використовується понад 2 тисячі генераторів. Вони залишаться на балансі нинішніх комунальних підприємств. Нова структура працюватиме з обладнанням, яке закуповується або надходить як гуманітарна допомога.

У пояснювальній записці зазначається, що частина генераторів надходить без кабелів або паливних баків, що потребує додаткової комплектації та технічного супроводу.

КП «Київводоканал» створювалося у 2024 році як потенційна заміна однойменному приватному акціонерному товариству. Ідея полягала у тому, щоб місто могло напряму фінансувати сферу водопостачання через комунальну структуру.

Однак через зміни в законодавстві підприємство мало би знову реорганізовуватися в акціонерне товариство, що потребувало б додаткових витрат і процедур. У підсумку КП так і не почало діяльність, а тепер отримало нову функцію — управління генераторним фондом.

Таким чином, кошти, які спочатку планували спрямувати на реформування водопостачання, фактично переорієнтовані на енергетичну безпеку.

Під час обговорення в сесійній залі депутати озвучили проблемні моменти.

Зокрема, Лілія Пашинна заявила, що в окремих школах і медзакладах батькам та відвідувачам пропонують «скидатися» на пальне для генераторів, хоча воно централізовано закуповується за бюджетні кошти. Також пролунали зауваження щодо закупівель пального за роздрібними цінами, попри можливість оптових контрактів.

Володимир Бондаренко звернув увагу на необхідність передбачити додаткові доплати або ставки для працівників закладів, які фактично обслуговують генератори, адже це не входить до їхніх прямих обов’язків.

У той же день Київрада затвердила безвідсоткові позики до 1 млн грн для ОСББ та ЖБК на придбання генераторів. Кредити видаватиме КП «Фонд модернізації та розвитку житлового фонду».

Крім того, внесено зміни до програми цивільного захисту на 2024–2028 роки із додатковим фінансуванням у 410 млн грн. Із них 300 млн планують спрямувати на закупівлю дизельного палива та бензину, частину яких зберігатимуть у резерві КМДА.

Департамент муніципальної безпеки, якому підпорядкують нове КНП, очолює Роман Ткачук. Він є фігурантом кількох кримінальних проваджень, пов’язаних із питаннями функціонування укриттів та бюджетних закупівель.

У підсумку Київ отримує окрему структуру з мільярдним капіталом, яка централізовано керуватиме резервним живленням міста. Чи стане це рішення інструментом систематизації процесів, чи створить нові ризики у сфері закупівель — покаже практика.

Комунальне підприємство «Головне управління комунального господарства» Вишневої міської ради без проведення публічних торгів замовило додаткові роботи консорціуму «Будівельно проєктний консорціум» на суму майже 85 мільйонів гривень. Це значно збільшило загальну вартість реконструкції будівлі на вул. Святошинській, 11 у Вишневому, яка тепер сягнула 269 мільйонів гривень. Відповідна інформація стала доступною через систему «Прозорро».

Реконструкція цього об'єкта, колишнього кінотеатру, є частиною амбітного проєкту перетворення будівлі на багатофункціональну громадську споруду. У новому приміщенні планується створення центру надання адміністративних послуг, що дозволить зібрати важливі державні і муніципальні послуги в одному місці для зручності місцевих мешканців.

Проєкт має довгу та скандальну історію. Ще у 2023 році підряд на реконструкцію отримала компанія «Максима Буд» за 193 мільйони гривень, однак після публікації розслідування «Наших грошей» договір розірвали без оплати. У 2024 році тендер провели повторно — переможцем стало ТОВ «Нідком» із ціною 186 мільйонів гривень, але і цей договір згодом анулювали без пояснень.

У січні 2025 року новий контракт уклав консорціум «Будівельно проєктний консорціум» — уже за 184 мільйони гривень. Зниження вартості пояснювали заміною дорогих алюмінієвих вікон на дешевші металопластикові. Проте тепер, згідно з новими додатковими роботами, алюмінієві вікна знову повернули — за завищеними цінами.

Так, на віконні блоки з алюмінієвим профілем закладено майже 10 мільйонів гривень за ціною понад 23 тисячі гривень за квадратний метр, тоді як ринкова вартість аналогічних виробів на 38–80% нижча. Ймовірна переплата може сягати близько 4 мільйонів гривень. Також кошторис передбачає дорогі офісні перегородки, скляне огородження атріуму та експлуатацію дизельного генератора за завищеною ціною.

Директором КП є Руслан Лисенко, мером Вишневого — Ілля Діков. Сам «Будівельно проєктний консорціум» створили лише наприкінці 2024 року. Його очолює Ірина Восколович, а серед учасників — компанії «Оріон Білд», «Світ Лайн», «Інженерно монтажна компанія “Світ-Лайн”» та «АМК Інжиніринг». Всі вони пов’язані між собою через спільних засновників і вже отримали від цього ж замовника два підряди загальною вартістю понад 269 мільйонів гривень.