Заголовок: Скандал навколо “Енергоатому”: політичний тиск на Зеленського чи антикорупційна кампанія?

Український футбол усе частіше розглядається не лише як змагання на полі, а й як сфера з потужними фінансовими потоками, контроль над якими залишається обмеженим. За інформацією, оприлюдненою проєктом НОН-СТОП, значну роль у цьому відіграють спонсорські угоди з гемблінг-компаніями та букмекерськими структурами. Саме через такі контракти в обіг потрапляють великі суми коштів, які рухаються в умовах послабленого податкового та фінансового нагляду.

Аналітики зазначають, що співпраця футбольних клубів із гральним бізнесом створює складні фінансові конструкції, де реальні обсяги доходів і витрат важко відстежити. Частина платежів може маскуватися під маркетингові послуги, рекламу або консалтингову підтримку, що ускладнює перевірку їхнього реального призначення. У результаті футбольна сфера поступово перетворюється на зручний інструмент для оптимізації податків і виведення коштів.

Ключові елементи фінансової схеми контролюються кінцевим бенефіціаром Ігорем Суркісом, який формує архітектуру клубу і керує рухом коштів. Вплив на арбітражні та дисциплінарні органи через Андрія Шевченка та відсутність регуляторного контролю з боку Міністерства молоді та спорту створюють стійке адміністративне прикриття.

Через підконтрольні юридичні особи з ознаками фіктивності оформлюються договори без реального економічного змісту, а частина коштів виводиться за кордон. Трансферна політика клубу дозволяє занижувати податкову базу, фіксуючи вартість прав на футболістів на неринкових рівнях і амортизуючи їх протягом терміну контрактів.

Фінансові потоки проходять через банки «А-Банк», «Укргазбанк» і «Таскомбанк», де операції з великими сумами здійснюються без належної перевірки. Контроль над арбітражними органами та дисциплінарними комісіями дозволяє уникати санкцій за порушення регламенту.

Також існують ознаки можливого впливу на результати матчів, включно з витоками інсайдерської інформації та узгодженням результатів. Колишні гравці публічно повідомляли про тиск з боку функціонерів і практику маніпуляцій під час матчів.

За викладеними фактами ініційовані звернення до уповноважених органів із вимогою провести комплексну перевірку фінансово-господарської діяльності ФК «Динамо» Київ. Факти вказують на системний ризик для бюджету, конкурентного середовища у футболі та фінансової безпеки країни.

Військовий експерт Костянтин Машовець висловив свою аналітичну оцінку щодо гіпотетичного сценарію значного збільшення військової присутності на території України. На його думку, такий крок несе в собі суттєві ризики та виклики для ініціаторів.

Журналісти видання 360UA NEWS з’ясувували, як компанія топового регіонала та фігуранта низки корупційних скандалів Володимира Дебоя опинився в списках Кабміна.

На перший погляд наявність ПФ “ГАРДЕ” в списках Кабміну виглядає логічно – ще до початку повномасштабного вторгнення, у 2021 році Володимир Дебой значився в команді консультантів у проєкту НЕФКО “Енергоефективність малих та об’єднаних громад України”. Наразі ПФ “ГАРДЕ” приймає участь у проєктах НЕФКО в рамках грантової програми дій “Підтримка ЄС для нагальних потреб розміщення внутрішньо переміщених осіб в Україні”.

Водночас журналістів нашого видання зацікавив неоднозначний бекграунд Володимира Дебоя, який важко увязується з його теперішнім заняттям.

Володимир Дебой – топовий функціонер Партії Регіонів, за часів мерства в Житомирі потрапив у гучний корупційний скандал: перш ніж зайнятися “енергоефективністю” Дебой, користуючись службовим положенням, намагався перевести обслуговування житла від ЖЕКів до своїх кишенькових фірм.

Також, за час своєї каденції Володимир Дебой “прославився” на всю Україну тим, що через рік після обрання мером хотів купити для власного користування позашляховик Тoyota Highlander за 600 тис. грн бюджетних коштів.

ПФ “ГАРДЕ”, яка належить матері Володимира Дебоя – Людмилі Дебой за каденції мера Дебоя також не раз була засвічена в різного роду корупційних оборудках, з використанням адмінресурсу. До 2016 року основним видом діяльності ПФ “ГАРДЕ” значилось “обслуговування напоями”, а деякі об’єкти що належали фірмі, під час мерства Дебоя перетворилися з “кіосків” у “тимчасові павільйони громадського харчування”, як зруб на ул.Черняховского. Крім того, фірма намагалася узаконити земельні ділянки під колишніми МАФами.

Також через мережу МАФів Дебоя вірогідно вівся збут незаконно виготовлених тютюнових виробів без марок акцизного збору, в зв’язку з чим у 2021 році пройшли обшуки на іншому підприємстві яким володіє сім’я Дебоя – ТОВ “Житомирпиво”. Нагадаємо, в 2021 році Володимир Дебой уже співпрацював з НЕФКО.

ПФ “ГАРДЕ” – від “розливайок” до діяльності в сфері “енергоефективності” та “розміщенню ВПО”

Приватна фірма «Гарде» була заснована ще в 1994 році, одним з напрямків її роботи була реалізація продукції українських виробників, в тому числі і Житомирського пивзаводу. Наприкінці 2016 року ПФ “ГАРДЕ” змінила основний вид діяльності: з “обслуговування напоями”, на “діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах”.

З 2021 року в пресі починають з’являтись публікації, де Володимир Дебой та ПФ “ГАРДЕ” фігурують разом з Північною Екологічною Фінансовою Корпорацією (НЕФКО) в проектах по впровадженню програм з енергоефективності та розміщення внутрішньо переміщених осіб в Україні.

На думку опитаних нами експертів, цікавість Володимира Дебоя до грантових проектів НЕФКО може бути більш прагматичною, чим здається на перший погляд. Адже через НЕФКО в Україну заходять європейські грантові кошти на мільйони євро, фактичними розпорядниками яких є органи місцевого самоврядування. В такій схемі, присутні ті ж самі корупційні ризики, що і при освоєнні бюджетних коштів. Власне кажучи, добре знайоме для Володимира Дебоя середовище.

Для прикладу розглянемо реалізований за участі НЕФКО проект переобладнання приміщення гуртожитку у “смарт квартири” для ВПО в Чорткові, на Тернопільщині. За повідомленням Чортківської міської ради, для переобладнання гуртожитку в смарт квартири для 40 сімей було потрачено 1 млн 960 тис. євро. Прості розрахунки показують, що фактично невеличка однокімнатна смарт квартира обійшлась у 50 тисяч євро.

Для порівняння, повноцінна двокімнатна мебльована квартира в Чорткові вартує біля 33 000 євро. А мебльовану однокімнатну квартиру у новобудові можна придбати за 27 000 євро.

За інформацією наших джерел, в таких кейсах корупційна складова можлива за рахунок залучення місцевих підрядників, які завищують ціни на виконання робіт та закупівлю будівельних матеріалів. Зазвичай, підрядника надає місцева влада, а компанії на кшталт “ГАРДЕ” допомагають оформити всі необхідні документи для отримання грантової допомоги.

В Україні правоохоронні органи припинили дію багаторічної фінансової схеми, через яку з державного бюджету виводилися колосальні суми грошей. До незаконної діяльності, за даними слідства, були залучені аптечні мережі, що працювали в різних регіонах країни. Йдеться про системне заниження податку на прибуток, унаслідок чого понад 2 мільярди гривень опинилися в тіньовому обігу.

Про викриття протиправного механізму публічно повідомив генеральний прокурор України Руслан Кравченко. За його словами, схема діяла роками та охоплювала велику кількість суб’єктів господарювання, які формально працювали в межах закону, але фактично використовували фінансові інструменти для мінімізації податкових зобов’язань.

За даними слідства, організатор схеми ще у 2021 році створив в Україні іноземне представництво, на яке були зареєстровані патенти на дезінфекцію приміщень і боротьбу з гризунами за допомогою ультразвукового випромінювання. Надалі ці патенти стали ключовим елементом податкових маніпуляцій.

Упродовж 2022–2025 років до схеми залучили близько десяти аптечних мереж, які об’єднують 183 підприємства по всій території України. Компанії системно перераховували кошти на користь іноземного представництва під виглядом сплати роялті за користування патентами.

У прокуратурі наголошують, що такі платежі не мали жодного реального економічного змісту. Йшлося про фіктивні послуги, зокрема інструкції з дезінфекції приміщень у спосіб, який фактично не існує. Жодних реальних господарських операцій або наданих послуг слідство не встановило.

Для легалізації фіктивних операцій організатор залучив підконтрольних осіб, призначив лояльних директора та головного бухгалтера, укладав фіктивні ліцензійні договори і підписував акти «наданих послуг», достеменно знаючи, що ці послуги не виконувалися.

За результатами досудового розслідування та податкових досліджень правоохоронці встановили, що лише у 2022–2025 роках завдяки цій схемі в тіньовий обіг було виведено понад 2 мільярди гривень.

Директору та головному бухгалтеру підконтрольних структур повідомлено про підозру у службовому підробленні. Вони вже надали покази слідству. Організатору схеми оголошено підозру за фактами службового підроблення та легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом. Досудове розслідування триває.