Заголовок: Скандал навколо “Енергоатому”: політичний тиск на Зеленського чи антикорупційна кампанія?

У відеозверненні, яке стало центром уваги громадськості, адвокат Української Православної Церкви, Роберт Амстердам, розкрив непокритий факт нападів на УПЦ, а також насторожив владу України щодо подальшого розгляду законопроекту 8371, який, за словами юриста, ніщо інше, як вияв ненависті. Він наголосив на тому, що напади на вірян, їх вигнання з храмів і обмеження доступу до молитовних місць є абсолютно недопустимими. Амстердам закликав уряд зупинити цей процес та припинити розділяти українське суспільство.

За словами адвоката, УПЦ не має жодного пов'язання з Московським патріархатом, а свідомо відстоюється від ідеології "русского мира". Він процитував заяву митрополита Київського Онуфрія, де він чітко висловив позицію церкви стосовно цих питань.

Крім того, Амстердам звернувся до Сполучених Штатів з закликом підтримати Україну. Він підкреслив, що підтримка України є критично важливою для Америки, оскільки це не лише стосується України, але й має значення для міжнародної довіри до США, особливо в контексті останніх подій в Кабулі та Києві.

У висновках можна відзначити наступне:

• Роберт Амстердам, адвокат Української Православної Церкви, активно виступає проти нападів на церкви та священиків УПЦ, збираючи обширний звіт з доказами цих подій.

• Він наголошує на недопустимості законопроекту 8371, який спрямований на заборону УПЦ, вважаючи його проявом мови ненависті.

• Амстердам чітко стверджує, що УПЦ не має пов'язаності з Московським патріархатом і відстоюється від ідеології "русского мира".

• Він закликає уряд України припинити подальший розгляд законопроекту та не розділяти націю.

• Крім того, Роберт Амстердам закликає до підтримки України з боку США, наголошуючи на важливості цієї підтримки для міжнародної довіри до Америки.

У цілому, його виступ відображає активну позицію в захисті прав і інтересів Української Православної Церкви, а також спрямованість на збереження миру та єдності в українському суспільстві.

У цей день, 18 травня, виповнюється 80 років з трагічної події – початку депортації кримських татар радянським режимом із Криму. Це день, який в Україні вшановується як День пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу. У 1944 році радянська влада з Криму виселила насильно понад 200 тисяч кримських татар, направивши їх до районів Середньої Азії та Уралу. Ці люди, позбавлені рідної землі, страждали від насильства, голоду, холоду та хвороб, і близько половини з них загинули по дорозі або в місцях примусового переселення.

В Україні 18 травня вшановують пам’ять тих, хто постраждав унаслідок цієї трагедії. Проте через військове вторгнення Росії та окупацію Криму, проведення масових заходів цього року ускладнене. Кабінет Міністрів України затвердив постанову про створення оргкомітету для підготовки та проведення заходів до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу, а Верховна Рада закликала міжнародне співтовариство визнати депортацію кримських татар геноцидом.

У відповідь на цю трагедію, українське суспільство влаштовує різноманітні заходи пам’яті. Наприклад, відбуваються художні виставки, публічні діалоги, а також пошук місця для встановлення пам’ятника жертвам депортації кримськотатарського народу.

У Криму, що анексовано Росією, акції пам’яті фактично заборонені. Журналісти та правозахисники отримали попередження від російських владних структур щодо “неприпустимості порушення закону” під час будь-яких масових заходів.

У висновку можна зазначити, що вшанування пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу має велике значення як для України, так і для світового співтовариства. Стежити за тим, щоб історична правда не забувалася, і підтримувати пам’ять про трагічні події в історії націй – це не лише моральний обов’язок, але й запорука запобігання подібним трагедіям у майбутньому. Варто продовжувати зусилля для визнання депортації кримських татар геноцидом міжнародним співтовариством та підтримувати заходи пам’яті як у самій Україні, так і у світі. Крім того, важливо звертати увагу на порушення прав людини в анексованому Криму та підтримувати громадянське суспільство та правозахисні організації, які докладають зусиль для виявлення правди та встановлення справедливості.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Попередньо відомо, що внаслідок атаки поранення отримали шість осіб. Про це повідомив очільник Запорізької ОВА Іван Федоров.

Крім того, вибухова хвиля завдала значних пошкоджень будинкам, розташованим поблизу місця влучання. Зокрема, у будинках вибиті вікна, пошкоджено фасади та дахи.

“Росія завдала удару по житловому кварталу Запоріжжя. Попередньо, одна людина поранена. Вибуховою хвилею пошкоджено будинки поряд”, – йдеться в повідомленні.

Станом на 10:30, кількість постраждалих зросла до шести. Чоловік 49 років і 48-річна жінка у важкому стані. Ще троє людей мають поранення середньої важкості. Медики надають їм всю необхідну допомогу.

Секретар Запорізької міської ради та виконуюча обов’язки міського голови Регіна Харченко показала фото пошкоджень одного з багатоквартирних будинків у Запоріжжі.

Протягом 2021-2023 років були виявлені численні порушення серед службових осіб ПрАТ “АК “Київводоканал”, що спричинили значні фінансові втрати. Київська міська прокуратура вжила рішучих заходів, направивши до суду чотири кримінальні провадження на загальну суму 67 мільйонів гривень. Ці провадження стосувалися недбалості, розтрати коштів та отримання неправомірних вигод. Звинувачення було висунуто проти дев’яти осіб, включаючи колишнього керівника ПрАТ “Київводоканал”, керівників відділів та департаментів, а також представників місцевої влади та підрядних компаній.

У 2023 році Київська міська прокуратура продовжила активні дії, направивши до суду ще 4 кримінальні провадження за обвинуваченням 9 осіб, серед яких були колишній керівник ПрАТ «Київводоканал», керівники департаментів та відділів, а також представники місцевої влади та підрядних компаній. У цих провадженнях загальні збитки оцінювалися у понад 67 мільйонів гривень.

Поза цим, існують ще п'ять розслідувань, що визначають відповідальність за втрати коштів у компанії. Також ведуться розслідування у відношенні двох кримінальних проваджень, де підозрюваними стали колишній генеральний директор та директор управління капітального будівництва ПрАТ “АК Київводоканал”. Всього триває три досудових розслідування щодо заволодіння коштами у сумі 322 мільйонів гривень.

На підставі проведеного розслідування прокуратурою Києва виявлено серйозні порушення у діяльності керівництва ПрАТ "АК "Київводоканал", які призвели до значних фінансових втрат. Загалом, у період з 2021 по 2023 роки були зафіксовані втрати коштів на суму понад 67 мільйонів гривень. У результаті цього, прокуратура Києва вже направила до суду чотири кримінальні провадження проти дев'яти осіб, включаючи колишнього керівника підприємства, керівників відділів та департаментів, а також представників місцевої влади та підрядних компаній.

Додатково, триває п'ять розслідувань, які визначають відповідальність за втрати коштів у компанії, та ще два кримінальні провадження, де підозрюють колишнього генерального директора та директора управління капітального будівництва підприємства. Усе це свідчить про серйозні порушення в управлінні компанією та необхідність докладних слідчих дій для встановлення правдивих обставин та відшкодування завданих збитків.