Загроза “Орешніка” — фейк чи провокація? В РНБО пояснили ситуацію

Український уряд на даний момент активно веде переговори з міжнародними кредиторами щодо реорганізації свого заборгованості, що налічує близько 20 мільярдів доларів, з метою знайти оптимальні шляхи вирішення цієї фінансової проблеми. Можливість часткового списання цього боргу також розглядається в контексті поточних переговорів. Сергій Марченко, Міністр фінансів України, висловив підтвердження щодо цих ініціатив, підкреслюючи їхню важливість та актуальність для фінансової стабільності країни.

Уряд України прийняв рішення про дворічне заморожування платежів за міжнародними облігаціями вже у лютому 2022 року, в реакції на великомасштабне вторгнення Росії. Тепер, наближаючись до закінчення цього періоду у серпні, Україна намагається зберегти доступ до міжнародних фінансових ринків і стежить за укладанням нової угоди.

Сергій Марченко зазначив, що наразі ведуться переговори з кредиторами, у тому числі із варіантами часткового списання боргів. Приватні утримувачі облігацій здійснюють обмежені переговори з урядом, що зазвичай вказує на значний прогрес.

Згадуючи минулі події, варто зазначити, що в липні 2022 року Україна подала запит на дворічну відстрочку виплати зовнішнього боргу, а вже восени країни-кредитори згодилися відтермінувати платежі до кінця 2023 року.

Україна готує план реструктуризації свого боргу на суму 20 млрд доларів для надсилання приватним утримувачам облігацій.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Він пояснив, що погоду на цьому тижні визначатимуть антициклони, тому суттєвих опадів не прогнозується.

“Лише в другій половині тижня та на вихідних малорухомі атмосферні фронти можуть стати причиною невеликих опадів, переважно у вигляді снігу та мокрого снігу”, – повідомив Кібальчич.

Вітер очікується слабкий, місцями можливі тумани з випадінням мряки та утворенням паморозі.

У понеділок в Україні опадів не прогнозується. Місцями можливі туман і паморозь. Вдень стовпчики термометрів покажуть 0…+5 °С; у Криму та на Прикарпатті повітря прогріється до +7 °С.

У вівторок, за прогнозом синоптика, в Україні збережеться переважно без опадів погода з хмарним небом і окремими туманами. Швидкість вітру у більшості областей буде 5-10 м/с. Температура повітря вночі 0…-5 °С, вдень 0…+5 °С, а у Криму, Одеській області та на Прикарпатті стане ще тепліше – до +8 °С.

У середу в Україні збережеться стабільний характер погоди без опадів. Вітер очікується змінних напрямків, 3-8 м/с. Вночі буде -1…-6 °С, вдень -1…+4 °С. У Криму й Одеській області вночі -1…+4 °С, вдень +3…+8 °С.

У грудні цього року погода в Україні відповідатиме кліматичній нормі. Такий прогноз надали фахівці Українського гідрометцентру.

За словами синоптиків, середня температура протягом місяця коливатиметься від -4° до +2°, що відповідає типовим показникам для цього періоду.

Місячна кількість опадів становитиме 34-78 мм, а в гірській місцевості подекуди досягне 81-105 мм, що також є нормальним для грудня.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Вітовська, відповідаючи на питання про можливі поступки Росії, зізналася, що ця тема є дуже складною для неї. Вона висловила думку, що наразі влада “промацує думки людей” щодо можливого завершення війни через перемовини. Особливо гостро акторка сприймає ідею відмови України від Донбасу і Криму.

“Я не розумію, де будуть прокладені нові кордони,” – зазначила вона. Крім того, Вітовська сумнівається, що такі поступки задовольнять Росію. “А що тоді він [Путін] виграв? Тобто ми повертаємося до того, що було до 2022 року, російська мова і так тут Конституцією захищена, як і будь-яка мова нацменшин. А що це було тоді?” – риторично запитала акторка.

Вітовська висловила своє нерозуміння того, як можна домовлятися з Росією після стількох смертей і знищених життів. На її думку, ці люди загинули не для того, щоб зараз віддавати території країні-агресору. Вона також поставила питання про відповідальність за знищення українських міст і загибель людей, особливо дітей, а також про репарації, яких вимагає справедливість.

“А куди ділися наші люди, наші міста? А де ж тоді репарації? Що це було, куди ви вбили стільки людей, стільки дітей? Хто поверне нам покалічених, понівечених, і морально, і психіку хто поставить на місце?” – запитала Ірма Вітовська, наголошуючи на важливості пам’яті про жертви цієї війни та необхідності справедливості.