Загроза з Кремля: Росія готує масштабну атаку на інфраструктуру України

Україна готується мобілізувати 330 тисяч новобранців, щоб замінити виснажених військових на передовій, повідомляє Financial Times, посилаючись на Міністерство оборони України. За словами представників військового відомства, решта новобранців буде використана для компенсації втрат та задоволення інших потреб армії, залежно від ситуації на полі бою. В цілому, планується мобілізувати півмільйона осіб. Однак значна частина чоловіків боєздатного віку не виявляє бажання вирушати на фронт, повідомляє Financial Times. Згідно з даними Верховної Ради, лише 3,7 мільйона з 11,1 мільйона чоловіків віком від 25 до 60 років можуть бути мобілізовані. Решта перебувають у статусі війни, мають інвалідність, перебувають за кордоном або заброньовані на виробництві. Дані опитування Info Sapiens, проведеного у лютому, показали, що 48% чоловіків не готові воювати, 34% готові, а решта сказали "важко сказати". Стосовно мобілізаційного законопроєкту, журналісти FT зазначають, що ухильники будуть піддаватися домашнім відвідинам з боку військових вербувальників та будуть позбавлені водійських прав. Ці дані наводяться із посиланням на депутатів, які обговорюють остаточну версію законопроєкту.

Україна планує мобілізувати значну кількість новобранців, щоб замінити виснажених військових на передовій. Згідно з інформацією, наданою Financial Times та Міністерством оборони України, планується залучити до служби 330 тисяч осіб. Однак, існують складнощі у реалізації цього плану через нестачу кандидатів та їх бажання брати участь у війні. Лише частка чоловіків боєздатного віку виявила готовність до служби на фронті. Важливою задачею залишається пошук альтернативних шляхів забезпечення потреб армії, а також мотивація громадян до активної участі у захисті країни.

Уночі 7 червня російські окупаційні війська вчинили жорстокий напад на Україну за допомогою передової технології — дронів і ракет. Страшні вибухи розірвали тишу в кількох областях нашої країни, наносячи значні матеріальні збитки та, найгірше, приносячи страждання мирному населенню. Цей безжалісний акт агресії став черговим випробуванням для нашої нації, але він також засвідчив нашу непохитну вольову міць та рішучість у боротьбі за свою незалежність та територіальну цілісність. Україна не здригнеться перед терором та агресією, ми стоїмо єдиною непохитною стіною на шляху до свободи та миру в регіоні.

Атака розпочалася пізно ввечері 6 червня, коли ворог запустив кілька груп ударних безпілотників (БпЛА). Ближче до ранку розпочалася ракетна атака.

За даними Повітряних сил України, більшість БпЛА тримали курс на західні та північні регіони. Деякі з них наблизилися до Старокостянтинова на Хмельниччині. Випущені росіянами ракети також здебільшого цілились у Старокостянтинів, летіли до цілі двома групами, кружляючи різними областями.

Станом на ранок, вибухи було чутно на Київщині, Хмельниччині, Вінниччині, Одещині та Харківщині.

На Київщині, за повідомленням місцевої обласної військової адміністрації (ОВА), внаслідок атаки виникла пожежа на одному з промислових підприємств. Обійшлося без постраждалих.

Про наслідки в інших областях, де лунали вибухи, поки що нічого не відомо. Також немає повідомлень про атаки окупантів на енергетичні об’єкти України.

У Київській області внаслідок нічної атаки ворога, що тривала понад чотири години, спалахнула пожежа на промисловому підприємстві, про що повідомив очільник Київської обласної державної адміністрації Руслан Кравченко. Він зазначив, що системи протиповітряної оборони працювали, проте атака все ж призвела до пожежі.

“Постраждалі відсутні. Ліквідація наслідків пожежі триває. Всі оперативні служби працюють”, – заявив очільник Київської ОДА.

Екс-командир роти "Айдара" Євген Дикий, у своєму ексклюзивному інтерв'ю для 24 каналу, настоює на необхідності ретельного посилення відповідальності за ухилення від служби та від військового обліку у новому законопроекті про мобілізацію. Він підкреслює, що в Україні складається "парадоксальна ситуація", коли військових, які відмовляються воювати через страх, можуть засудити на п'ять років ув'язнення, а ті, хто ухиляється від служби після проходження ВЛК, отримують лише до трьох років, або навіть обмеження у волі на 1-2 роки. Дикий наголошує на необхідності "другого крила" законодавства — примусових заходів щодо ухильників, щоб забезпечити повну функціональність системи мобілізації. Він закликає депутатів не боятися втратити популярність, нагадуючи їм, що на непідконтрольних територіях України немає місця політичним рейтингам. Однак населення вже зауважує, що новий законопроект може виявитися ще більш строгим: влада вживає заходів, щоб прискорити мобілізацію і залучити якнайбільше людей на фронт. Нововведення включають в себе введення електронних повісток, блокування рахунків ухильників, заборону на виїзд за кордон, збільшення штрафів та навіть кримінальну відповідальність за відмову від медогляду. Також у новому законопроекті передбачено зниження мобілізаційного віку та розширення категорій осіб, які підлягають мобілізації, що свідчить про серйозні зусилля влади зміцнити обороноздатність країни.

У висновку, стаття проливає світло на проблеми, пов'язані з мобілізацією та участю військовозобов'язаних у військовій службі. Екс-командир роти "Айдара" Євген Дикий висловлює необхідність посилення відповідальності за ухилення від служби та військового обліку у новому законопроекті. Він підкреслює наявність парадоксальних ситуацій у законодавстві, які потребують коригування для забезпечення ефективної мобілізаційної системи. Крім того, стаття розкриває нововведення в законопроекті, спрямовані на посилення контролю за військовозобов'язаними та збільшення чисельності осіб, які беруть участь у військовій службі, з метою зміцнення обороноздатності України.