Середа, 3 Червня, 2026

Загибель жінки та поранення трьох цивільних: атака дрону в Харківській області

Важливі новини

Українців попередили про штрафи за шашлики

У літній сезон пікніків українців попередили про серйозну відповідальність за розведення багаття в заборонених місцях. Як повідомляє Координаційний центр з надання безоплатної правової допомоги, за шашлики не там, де треба, можна отримати не лише штраф, а й кримінальне покарання. Де не можна розводити багаття Заборонено розпалювати вогонь: у лісі під час пожежонебезпечного періоду — якщо […]

Ймовірна схема приватизації: як держпідприємство в Харкові опинилося у приватних руках

Ексочільник прокуратури Харківської області, а нині прокурор Олександр Фільчаков, за даними журналістських розслідувань, міг бути причетним до сумнівної приватизаційної схеми, унаслідок якої державне підприємство «Харківський науково-дослідний інститут комплексної автоматизації» перейшло у власність бізнесмена Ярослава Костенка. Імовірна оборудка, що відбулася у 2021 році, викликає запитання щодо прозорості торгів і справжніх мотивів сторін.

Державне підприємство, про яке йдеться, володіє масштабним майновим комплексом: майже 9 тисяч квадратних метрів землі у постійному користуванні, 12 об’єктами нерухомості, автомобільною технікою та тисячами одиниць необоротних активів. Тільки річний податок на землю перевищував 1,7 мільйона гривень, що свідчить про значну економічну вагу інституту.

За даними джерел розслідувачів, Костенко попередньо узгоджував «комбінацію» з керівництвом регіонального відділення Фонду держмайна, а сам процес сопровождувався регулярними дзвінками Фільчакова з проханням посприяти оформленню угоди. Костенка в Харкові відкрито описують як фінансового оператора місцевих еліт: на нього оформлені низка шинних бізнесів, будівельні компанії, нерухомість у столиці, а його житлом і автопарком, за словами інсайдерів, користуються посадовці силового блоку.

Це не перший публічний скандал навколо прокурора. У 2011 році журналісти зафіксували заяви підприємця Юрія Скрипки про вимагання 150–200 тисяч гривень у «прокурорський фонд», за який нібито купили автомобіль Skoda Octavia для Фільчакова. Після розголосу прокурор пішов на підвищення, а заявник опинився в СІЗО.

Новий масив запитань до Фільчакова з’явився і під час повномасштабного вторгнення. У перші тижні війни прокурор, за інформацією джерел у силових структурах, виїхав на Закарпаття, а згодом працював дистанційно з Дніпра, отримуючи службову документацію для підпису виїзним способом. Паралельно в інформаційному полі з’явилося іміджеве інтерв’ю, яке експерти назвали спробою «перезавантаження репутації».

У матеріалах розслідувачів згадуються й давні контакти Фільчакова з колишнім прикордонником Вадимом Слюсарєвим, який перед війною виїхав до Росії, а згодом оформив на себе завод «Рапід» і вивіз частину активів в Угорщину. Їхня комунікація, за даними джерел, почалася ще в роки спільної роботи на дергачівському напрямку, критичному для контрабандних потоків.

Попри численні конфлікти й публічні претензії, нині Фільчаков обіймає посаду заступника начальника відділу процесуального керівництва Харківської обласної прокуратури. Його родина володіє нерухомістю вартістю понад 3,25 млн гривень, декларує майже 1,9 млн готівкою, користується преміальними авто, що записані на третіх осіб, а сам прокурор пересувається містом на броньованому Toyota Land Cruiser 300, який відсутній у декларації та не значиться службовим транспортом.

Окрему увагу розслідувачі звертають на незадекларований будинок у Холодногірському районі Харкова, оформлений на тещу прокурора, і епізод із раптовим зникненням броньованого авто з-під будівлі прокуратури після публічного розголосу.

Чиновницю Одеської митниці затримали під час отримання неправомірної вигоди

В Одеській області викрили посадовицю митниці, яка вимагала хабар у представників двох компаній. Про це повідомили в Офісі генерального прокурора. За даними слідства, жінка, користуючись службовим становищем, вимагала та отримала понад 270 тисяч гривень від представника підприємств. Натомість вона обіцяла не вживати заходів, які могли б призвести до максимального нарахування штрафів за порушення митного законодавства. […]

Військовий вбив двох товаришів по службі на Миколаївщині

На території Миколаївської області розпочато судовий процес щодо військовослужбовця,...

У районі Куп'янська, що на Харківщині, 13 квітня внаслідок удару безпілотника, ймовірно, типу «Герань-2», загинула 74-річна жінка, а ще троє місцевих мешканців отримали травми. Інцидент стався у селищі Великий Бурлук, про що повідомили в Харківській обласній прокуратурі.

Приблизно о 13:30 російські військові здійснили атаку, внаслідок якої літня жінка отримала поранення, що виявилися несумісними з життям, і загинула на місці. Серед постраждалих також опинилася 69-річна жінка з різними ушкодженнями, а двоє інших місцевих мешканців пережили сильний стрес через вибух. Професійна медична допомога була надана всім постраждалим, включаючи психологічну підтримку.

Вибух спричинив значні руйнування цивільної інфраструктури: пошкоджені були житлові будівлі, приватні домогосподарства та автомобіль, що знаходився поруч. Це стало характерною ознакою використання дронів-камікадзе, здатних завдавати шкоди на великій території, особливо у прифронтових зонах.

Після нападу правоохоронці розпочали документування наслідків: слідчі групи працювали на місці, збираючи уламки боєприпасів та опитуючи свідків. Всі зібрані дані стануть частиною кримінальної справи за статтею, що передбачає покарання за воєнний злочин, що призвів до смерті людини.

Такі розслідування є стандартною практикою в Україні після атак на цивільні об'єкти, і їх мета — зафіксувати обставини подій для подальшої передачі інформації міжнародним інституціям, які займаються питаннями воєнних злочинів.

Харківська область продовжує залишатися однією з найуразливіших територій України, оскільки регулярні обстріли, включаючи атаки безпілотниками та артилерійські удари, завдають шкоди цивільному населенню та знищують житлову інфраструктуру. У той же день у Богодухові також зафіксовано напад дронів, внаслідок якого постраждали цивільні особи, серед яких була дитина, що свідчить про посилення тиску на декілька населених пунктів одночасно.

Українська влада та правоохоронні органи підкреслюють серйозність кожного такого випадку, документуючи їх як потенційні воєнні злочини відповідно до міжнародного гуманітарного права.

Останні новини