Загибель жінки та поранення трьох цивільних: атака дрону в Харківській області

Український екс-депутат Сергій Пашинський вийшов на свободу зі Служби виконання покарань за внесену заставу у вражаючому розмірі – 299 мільйонів гривень. За словами самого Пашинського, ця сума була забезпечена підприємствами Національної асоціації підприємств оборонної промисловості. Він висловив свою вдячність за підтримку, однак висловив серйозне занепокоєння стосовно використання коштів, призначених для виробництва зброї, на його власну заставу через вигадані обвинувачення. Пашинський підкреслив, що має намір повернути кожну копійку та запевнив про невинуватість у звинуваченнях.

Водночас він заявив про фальсифікацію розповсюджених в мережі обвинувачень та подав на це офіційну заяву. Екс-депутата підозрюють у співучасті в злочинній організації, яка завдала значних збитків державі на суму 967 мільйонів гривень за період з 2014 по 2018 роки. Ця справа, відома як "справа палива Курченка", охоплює ще п'ятьох осіб, серед яких виділяється український бізнесмен і олігарх Сергій Курченко, власник групи компаній СЄПЕК, що перебуває у Москві після подій Революції гідності. Йому приписують привласнення та легалізацію майна та коштів державних підприємств на суму понад 12 мільярдів гривень.

У висновку слід зазначити, що справа Сергія Пашинського є складною та обговорюваною в українському суспільстві. Його звільнення за заставою у рекордній сумі викликає обговорення стосовно джерел цих коштів та можливості використання їх для особистих цілей. Також важливо зазначити, що підозри щодо Пашинського включають його співучасть у серйозних злочинах, а саме участь у злочинній організації, що завдала значних збитків державі. Спільно з цим розглядаються інші аспекти справи, зокрема відносини з іншими підозрюваними, зокрема Сергієм Курченком. Важливо, щоб правоохоронні органи продовжили ретельне розслідування цієї справи та забезпечили об'єктивне вирішення на основі доказів і закону.

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

У рамках цього обміну Державна податкова служба України передала дані про фінансові рахунки нерезидентів до податкових органів партнерських юрисдикцій, а також отримала інформацію про рахунки податкових резидентів України. Обмін включав відомості про фінансові рахунки, які ведуть фінансові установи (такі як банки, страхові та інвестиційні компанії) і належать резидентам юрисдикцій-партнерів. Інформація охоплює ім’я власника, адресу, податкове резидентство, податковий номер, дату та місце народження, а також дані про рахунок, залишок на кінець звітного періоду та суму отриманих доходів.

Мінфін підкреслив, що участь України у міжнародній системі автоматичного обміну інформацією створює більш прозоре податкове середовище та підвищує імідж України як надійного партнера в міжнародних податкових відносинах.

Завдяки доступу до інформації про іноземні фінансові активи своїх резидентів, Україна зможе:

Цей крок є частиною зобов’язань України в процесі інтеграції до ЄС і спрямований на підвищення прозорості податкової сфери. Міністерство наголосило, що завдяки обміну даними Україна зможе ефективніше боротися з ухиленням від сплати податків, що сприятиме додатковим податковим надходженням, а отже, економічній стабільності та розвитку країни.

CRS передбачає щорічний автоматичний обмін інформацією про визначені види фінансових рахунків між державами, які приєдналися до Багатосторонньої угоди компетентних органів. Податкові органи щорічно отримують масив даних про іноземні рахунки, що належать їх податковим резидентам. Перший звітний період охоплював період з 1 липня до 31 грудня 2023 року, а перший обмін даними успішно завершився 30 вересня 2024 року. На сьогодні близько 110 юрисдикцій є учасниками цього міжнародного обміну, включаючи всі держави-члени ЄС.

Національна поліція України розслідує низку кримінальних проваджень щодо ймовірних корупційних схем, у які замішані посадовці ПрАТ “АК Київводоканал” та його постачальники. Одне з цих проваджень стосується закупівлі коагулянту хлориду заліза, який компанія мала закупити в Угорщині, однак фактично був поставлений дешевший український аналог. Через цю підміну столичний бюджет зазнав значних збитків, що перевищують 3 мільйони гривень.

Як свідчить слідство, посадовці "Київводоканалу" разом із керівницею ТОВ “Гідрохім” Оленою Філатовою здійснили підробку документів для приховування реального походження коагулянту. Вони представили дешевший продукт як імпортований, що дозволило знизити витрати, однак обернулося великими фінансовими збитками для міського бюджету.

Окреме провадження стосується хабарництва: головний інженер ПрАТ Євген Шкадро отримав 225 тис. гривень за пришвидшене підключення будівлі до системи водопостачання. Санкції статті передбачають обмеження або позбавлення волі до трьох років.

Діяльність “Київводоканалу” постійно супроводжується фінансовими скандалами. Раніше розслідували розтрату понад 3 млн гривень при закупівлі глибинних помп та реконструкції водопровідних мереж. Столичний монополіст частково належить міській громаді, частина акцій контролюється ПрАТ “Компанія Київенергохолдинг”, а реальний контроль пов’язують із колишніми політичними групами та бізнес-оточенням колишніх керівників.

Наразі всі справи перебувають на стадії розслідування або судового провадження, а КМДА планує створити комунальне підприємство “Київводоканал” для оптимізації управління водопостачанням у місті.