Понеділок, 14 Вересня, 2026

Захід обговорює з українським урядом закінчення війни в обмін на вступ в НАТО – Financial Times

Важливі новини

Юридичне оформлення поділу сімейних активів колишнього віцепрем’єра

Колишній віцепрем’єр Олексій Чернишов нині перебуває в процесі юридичного врегулювання питань щодо поділу сімейного майна з дружиною. Цей крок відбувається на фоні триваючого розслідування, в якому фігурує політик. Наприкінці жовтня його дружина Світлана звернулася до Печерського районного суду Києва із позовом про поділ спільного майна. Варто підкреслити, що справа не стосується розлучення в публічному сенсі, а є типовою юридичною процедурою, яка передбачає визначення часток кожного з подружжя у спільно нажитих активах.

Позов включає питання власності на нерухомість, банківські рахунки, інвестиції та інші матеріальні активи, набуті подружжям у шлюбі. Подібні процеси часто супроводжуються ретельним аналізом документів, оцінкою майна та участю фахівців із фінансового і правового аудиту. У даному випадку юридичне оформлення поділу активів може зайняти кілька місяців і включає не лише формальні процедури, а й потенційні переговори між сторонами щодо компенсацій та умов користування майном до остаточного вирішення суду.

Грошові активи виглядають не менш показово. На банківських рахунках самого ексвіцепрем’єра обліковано 52,1 млн грн, 101,6 тис. євро та 46,2 тис. швейцарських франків. У Світлани Чернишової — 296 тис. грн, 3,4 тис. євро і близько $3,3 тис. У готівці подружжя задекларувало $180 тис., 90 тис. грн, 13,6 тис. євро та 1 тис. швейцарських франків. Усі ці кошти офіційно вказані як спільна сумісна власність, тобто формально належать обом. Саме тому їхній поділ через суд дає можливість спробувати вивести частину в «особисту» зону дружини і ускладнити накладення арешту на все одразу.

Окрема стаття — рухоме майно, яке часто найважче відслідковувати й арештовувати. У деклараціях описані кілька десятків люксових годинників, колекція картин, бібліотека, рідкісні енциклопедичні видання. Таке майно зазвичай оцінюється індивідуально й може бути предметом торгу у справах про конфіскацію. Тому спроба його «поділити» теж виглядає логічною з точки зору захисту активів.

Чернишов перебуває під підозрою у зловживанні службовим становищем і отриманні неправомірної вигоди в особливо великому розмірі. Його ім’я фігурує в масштабній антикорупційній справі у будівельній сфері, де він став уже шостим підозрюваним. Слідство вважає, що йдеться про системне отримання вигоди через проєкти в галузі будівництва та розвитку інфраструктури.

У таких справах правоохоронці зазвичай намагаються домогтися арешту майна фігуранта, включно з рахунками та нерухомістю, щоб у разі вироку держава могла стягнути збитки. Відповідно, превентивний поділ активів між чоловіком і дружиною на етапі, коли офіційно триває слідство, сприймається як спроба мінімізувати можливі втрати у майбутньому.

Формально це оформлюється не як «схема», а як цивільно-правовий спір у Печерському суді: дружина просить визначити частки, зафіксувати, які квартири, авто, рахунки й коштовності рахуються за нею особисто, а що — за чоловіком. Якщо суд задовольнить вимоги, то надалі арешт чи конфіскація зможе стосуватися тільки тієї частини, яку суд визнає особистою власністю підозрюваного.

Це показовий крок для високопоставлених фігурантів гучних справ: рух у цивільному суді випереджає рух у кримінальному провадженні і створює буфер для майна.

Через обстріли в Україні запроваджено аварійні відключення у 9 областях

В Україні через ворожі обстріли енергетичної інфраструктури в 9 областях застосовано аварійні відключення електроенергії. Крім того, через значне похолодання споживання електрики зросло на 3,3%, що ще більше навантажило енергосистему країни. Про це повідомили у НЕК “Укренерго” 3 лютого. Внаслідок ракетно-дронових обстрілів об’єктів генерації та пошкодження ворогом мереж системи передачі – вранці у Харківській, Сумській, Донецькій, […]

The post Через обстріли в Україні запроваджено аварійні відключення у 9 областях first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Сергій Мамедов хоче підсидіти Пишного і стати головою НБУ

Важливі аспекти діяльності Національного банку України включають:

Сергій Мамедов — одногрупник Дениса Мальцева, який свого часу хрестив сина Мамедова. Кар’єра Мамедова завжди була пов’язана з банківською сферою, і його партнерські відносини з Мальцевим стали одним із ключових етапів у його професійному зростанні. Зокрема, вони разом працювали у банку “Глобус”, яким фактично керував Мальцев.

Ключовим моментом у стосунках між Мамедовим і Мальцевим став конфлікт, коли після початку переслідування Мальцева в Україні, Мамедов, за словами джерел, підробив підписи і незаконно захопив частку у банку “Глобус”. Крім того, Мамедов заволодів значними фінансовими активами і проєктами свого друга, поки той перебував у Відні.

Під час президентства Віктора Януковича, Сергій Мамедов був відомий як довірена особа “сім’ї”, працюючи за вказівками таких високопосадовців, як Юрій Колобов (міністр фінансів), Олександр Клименко (міністр доходів і зборів) та Сергій Арбузов (голова НБУ). У цей період Мамедов був призначений головою правління “Укргазбанку”.

Отримавши значні ресурси, Мамедов вирішив витратити частину своїх коштів на кампанію проти Андрія Пишного, аби замінити його на посаді голови Національного банку України. На думку джерел, Мамедов активно готується до цієї боротьби, використовуючи свої зв’язки та фінансові можливості, щоб забезпечити собі підтримку вищих ешелонів влади.

Чи зможе Мамедов досягти своїх амбіцій і зайняти крісло голови НБУ — питання залишається відкритим

Візит представника США на міжнародний економічний форум у Петербурзі

У Санкт-Петербурзі відбудеться Міжнародний економічний форум, участь у якому...

Україна готується до “чорної” зими, експерти попереджають про можливе падіння енергосистеми

За словами експерта, у разі настання тривалих сильних холодів, енергосистема може опинитися під значним навантаженням. Це пов'язано з підвищеним споживанням електроенергії для опалення та інших побутових потреб в умовах низьких температур.

За його словами, на зиму існує низка сценаріїв. Так, за базовим очікується, що вдасться відновити 3 ГВт генерації та забезпечити стабільну роботу 8 або 9 блоків АЕС, а погода взимку буде без сильних холодів. У такому разі відключення світла можуть тривати до 12 годин на добу.

За негативного сценарію вдасться відновити до 2 ГВт генерації та забезпечити роботу 6-7 блоків АЕС. Та якщо будуть сильні холоди, це призведе до “певних кризових ситуацій, а саме падіння енергосистеми”, підкреслює Корольчук.

Багато українських експертів сходяться на думках, що незалежно від швидкості ремонту об’єктів енергогенерації взимку графіки вимкнення світла неминучі й, імовірно, будуть тривалішими, ніж улітку. Але є й інша проблема, яка веде країну до “чорної” зими – через посилення мобілізації в Україні фактично провалилася підготовка до опалювального сезону у великих містах (водопостачання, каналізація, електроенергетика, теплотраси). Частково це явище ми вже спостерігали в Києві, де фекаліями затоплювало дороги, однак наступної зими це буде значно масштабнішим – вихід з ладу тепломереж, водопроводів тощо. Тобто, “чорна” зима обіцяє бути не лише холодною, а й брудною та смердючою.

У нещодавньому інтерв’ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Тобто, війна закінчується без повернення Україні захоплених Росією територій, але водночас підконтрольна Києву частина України вступає в НАТО і на неї поширюються гарантії безпеки Альянсу. Але вони не поширюються на захоплені РФ землі, які, однак, юридично продовжують вважатися українською територією.

Ідеться про «німецьку» модель, про яку раніше говорив (https://t.me/stranaua/171672) екс-генсек НАТО Столтенберг, що закликав закінчити війну по лінії фронту і прийняти до Альянсу тільки підконтрольну Києву частину України. Так само як під час холодної війни членом НАТО була тільки Західна Німеччина.

«Західні дипломати і, дедалі частіше, українські чиновники приходять до думки, що значущі гарантії безпеки можуть стати основою для узгодженого врегулювання, в якому Росія зберігає де-факто, але не де-юре, контроль над усією або частиною української території, яку вона наразі займає. Ні Київ, ні його прихильники не пропонують визнати суверенітет Росії над п’ятою частиною території України. Те, що передбачається, – це негласне визнання того, що ці землі мають бути відновлені дипломатичними засобами в майбутньому. Навіть це, зі зрозумілих причин, є делікатним питанням для українців, особливо коли представляється як основа компромісу з Москвою. Поступитися землею для отримання членства в Нато може бути «єдиною грою в місті», як сказав нам західний дипломат, але для українців це залишається табу, принаймні на публіці.

Ідея також набирає обертів в офіційних колах.

«Я не думаю, що повне відновлення контролю над усією територією є обов’язковою умовою», – сказав Петр Павел, президент Чехії та колишній генерал Нато, газеті Novinky a Právo.

«Якщо є демаркація, навіть адміністративний кордон, то ми можемо розглядати [це] як тимчасове і прийняти Україну до складу НАО на території, яку вона контролюватиме на той час», – сказав Павел.

Як вважає американський історик холодної війни Мері Саротт, Україна має визначити оборонний військовий кордон, що обороняється, погодитися постійно не розмежовувати війська або ядерну зброю на своїй території, якщо тільки вона не погрожує нападом, і відмовитися від застосування сили за межами цього кордону, окрім як з метою самооборони (тобто, не намагатися військовим шляхом повернути захоплені РФ території – Ред.)», – пише видання.

При цьому Financial Times визнає, що ця ідея («НАТО в обмін на території») має труднощі в реалізації. Як через позицію Росії (яка категорично проти членства України в Альянсі), так і через відсутність чіткого розуміння, чи готові на це йти США та інші країни НАТО.

«Існує також велике питання про те, чи будуть США, не кажучи вже про своїх європейських союзників, готові взяти на себе зобов’язання, необхідні для захисту України всередині Альянсу. Адміністрація Байдена досі відмовлялася зрушити з місця питання про прискорене членство Києва. Чи буде президент Камала Гарріс ставитися до цього по-іншому? Чи може Дональд Трамп уявити собі західнонімецьку модель як частину його запропонованої «угоди» щодо припинення війни? Чи може Зеленський продати це своєму народу?», – ставить запитання Financial Times.

Останні новини