Захоплення Курської АЕС може мати негативні наслідки для України – експерти

До річниці повномасштабного вторгнення Росії в Україну на ютуб-каналі «Комерсант Український» з’явилося інтерв’ю з колишнім керівником Харківської обласної прокуратури Олександром Фільчаковим. Розмова стала важливим свідченням про події перших днів великої війни, коли Харківщина опинилася під безпосередньою загрозою, а правоохоронна система працювала в умовах постійних обстрілів, хаосу та невизначеності.

Олександр Фільчаков детально описує атмосферу 24 лютого 2022 року та наступних днів, коли рішення доводилося ухвалювати миттєво, без чітких алгоритмів і гарантій безпеки. За його словами, головним завданням стало збереження керованості процесів: координація роботи прокуратури, взаємодія з іншими правоохоронними органами, підтримання зв’язку з місцевою владою та військовими структурами. У надзвичайних умовах особливого значення набуло документування воєнних злочинів — кожен обстріл, кожна зруйнована будівля, кожна постраждала людина потребували правової оцінки та фіксації доказів.

Водночас у публічному просторі з’явилися твердження, що в зазначений період Фільчаков нібито перебував за межами Харківської області. Окремі джерела стверджують, що він міг виїхати на захід країни в перші дні повномасштабної агресії.

У зв’язку з цим лунають заклики до проведення перевірки з боку Офіс Генерального прокурора, зокрема його Генеральної інспекції. Порушуються питання щодо можливого службового розслідування обставин перебування посадовця у перші місяці війни та належного реагування з боку відповідальних осіб.

У публікаціях також згадується ім’я колишнього виконувача обов’язків керівника Генінспекції Івана Дзюби, а також колишнього очільника цього підрозділу Андрія Яковлева — у контексті можливого службового контролю. Офіційних повідомлень про результати перевірок наразі не оприлюднено.

Окремо обговорюється кадровий аспект. За інформацією з відкритих джерел, Фільчаков може претендувати на подальшу роботу в органах прокуратури. У цьому контексті частина громадськості ставить питання про необхідність повної та прозорої перевірки фактів, озвучених як у самому інтерв’ю, так і в публічних заявах його критиків.

Станом на тепер офіційної позиції правоохоронних органів щодо наведених тверджень не оприлюднено. Публічний резонанс навколо теми зберігається, а суспільний інтерес зосереджений на встановленні об’єктивних обставин подій початку повномасштабної війни.

У столиці продовжується один з найбільш резонансних земельних конфліктів останніх місяців — суперечка навколо земельної ділянки площею понад 0,4 га на вул. Героїв Дніпра, 2-А. В листопаді 2024 року Київрада ухвалила рішення про передачу цієї території в оренду ТОВ «РВС», яке належить до бізнес-структур девелоперської компанії Standard One. Цей девелопер спеціалізується на будівництві високоповерхових «дохідних» комплексів, і ділянка на Героїв Дніпра мала стати важливим етапом у реалізації масштабного будівельного проекту.

Однак після ухвалення рішення міською радою виявилося, що місто не поспішало укладати відповідний договір оренди. Цей затягнутий процес викликав невдоволення забудовника, який вирішив звернутися до суду, щоб змусити міську владу виконати свої зобов'язання. 30 жовтня 2025 року Господарський суд Києва виніс рішення на користь компанії «РВС», зобов'язавши Київську міську раду укласти договір оренди на термін 10 років.

У міськраді пояснюють відмову від підписання договору двома причинами. Перша — дисбаланс площі: земельна ділянка у 2,6 раза більша за нежитлову будівлю на ній, площею 1576 кв. м. Друга — невідповідність коду цільового призначення технічній документації із землеустрою. У сесійній залі вже зареєстрований проєкт секретаря Київради того періоду Володимира Бондаренка про відкликання попереднього рішення про землевідвід.

Історія цієї землі сягає 2000-х років: ділянка формувалася шляхом об’єднання двох наділів і мала декілька змін цільового призначення. Частина території раніше використовувалася під торговий павільйон, інша — перебувала без оформленого користувача до моменту, коли ТОВ «РВС» придбало там будівлю. Подальший шлях документації супроводжувався неточностями, скаргами до Держгеокадастру та суперечливими змінами у кадастрі — зокрема щодо меж і площі ділянки, яка то зменшувалась, то зростала.

У 2022 році цільове призначення землі було змінено на житлову забудову за ініціативою приватного підприємства, що працювало з документами для «РВС». Уже у 2023 році департамент земельних ресурсів КМДА оскаржував дії землевпорядників, однак спроби анулювати їхні сертифікати успіху не мали. А в липні 2024-го Київрада затвердила технічну документацію, яка дозволяла житлову забудову саме в тому вигляді, у якому цього домагався девелопер.

Однак паралельно юристи Київради попереджали: є ризик судових позовів через диспропорцію між площею будівлі та розміром ділянки, а також через ознаки використання «туалетної схеми» — механізму, коли орендар отримує великі території без аукціону на підставі наявності дрібної споруди на землі.

На тлі гучних антикорупційних розслідувань, які з початку 2025 року торкнулися посадовців КМДА та депутатів Київради, земельні рішення минулих років перебувають під особливою увагою правоохоронців. «Туалетні» землевідводи вже стали предметом кримінального провадження №52023000000000154, а декілька посадовців отримали підозри. Серед фігурантів — колишній заступник голови КМДА Петро Оленич та голова земельної комісії Київради Михайло Терентьєв.

Скандал із ділянкою на Героїв Дніпра, 2-А може стати черговим епізодом у великій антикорупційній справі, де правоохоронці перевіряють загальний масив рішень про передачу землі, ухвалених у попередні роки. Тим часом девелопер уже виграв першу битву в суді, і доля півгектара землі на Оболоні залежатиме від апеляції та подальших політичних рішень у Київраді.

Вікова макулярна дегенерація (ВМД) – це серйозне захворювання, яке стає однією з основних причин порушення зору після досягнення п’ятдесятирічного віку. Це захворювання, що стосується макули – центральної частини сітківки, відповідальної за центральний зір. Не випадково це захворювання вважається одним із найпоширеніших у людей старшого віку.

Вчені припускають, що до 2040 року кількість хворих зросте майже на 100 млн. Але сучасні лікарі мають усе необхідне для того, щоб діагностувати та успішно лікувати захворювання на початкових етапах розвитку. За відсутності лікування вона може призвести до повної втрати центрального зору, який ми використовуємо для того, щоб водити автівку, читати, готувати їжу, розпізнавати обличчя людей. Від об’ємної, кольорової, чіткої картинки навколишньої дійсності залишаються лише загальні, розмиті обриси.

У зовнішній частині сітківки накопичуються позаклітинні відкладення, що призводить до дегенерації (руйнування) фоторецепторів. У макулі зосереджена найбільша кількість колбочок – клітин-фоторецепторів, завдяки яким усі предмети та об’єкти мають відповідні кольори. Згідно з висновками офтальмологів та науковців, є п’ять основних факторів, які впливають на розвиток ВМД у пізньому віці:

Генетична схильність.Куріння.Поганий харчовий раціон, що містить недостатньо антиоксидантів та вітамінів.Зайва вага та низький рівень фізичної активності.Підвищений кров'яний тиск або захворювання серця.Загалом, профілактика ВМД включає в себе збалансоване харчування, відмову від шкідливих звичок, регулярні офтальмологічні обстеження після досягнення п’ятдесятирічного віку, особливо у разі наявності ризикових факторів. Рання діагностика та лікування можуть значно зменшити наслідки цього захворювання та зберегти якість життя.

У висновках можна зазначити наступне:

• Вікова макулярна дегенерація (ВМД) є серйозним захворюванням, яке часто виникає після п'ятдесяти років і може призвести до значного порушення зору.

• Ризики розвитку ВМД пов'язані з генетикою, стильом життя і деякими медичними станами, такими як високий кров'яний тиск.

• Профілактичні заходи, такі як збалансоване харчування, відмова від куріння, фізична активність і регулярні офтальмологічні обстеження, можуть допомогти у запобіганні або затримці розвитку цього захворювання.

• Рання діагностика та лікування ВМД є важливими для збереження якості зору та збереження функціональності пацієнтів у повсякденному житті.

• Дослідження та розвиток нових методів лікування є важливими напрямками у боротьбі з цим захворюванням для забезпечення кращого догляду за пацієнтами у майбутньому.