Захворюваність на Covid-19 різко зростає у Києві

У сім'ї голови Української асоціації футболу, Андрія Шевченка, народилася новина, що вразила серця прихильників футболу по всій країні. Його син, молодий та талановитий Крістіан Шевченко, отримав виклик до складу юнацької збірної України. Ця гаряча новина була оголошена сьогодні, 6 березня, на офіційному сайті УАФ.

Молодий Шевченко візьме участь у матчах кваліфікації на Євро-2024 серед гравців до 19 років, представляючи честь України. Наша національна команда потрапила у групу "Сім", де зіграє зі збірними Швейцарії, Північної Македонії та Латвії. Міні-турнір відбудеться в Північній Македонії, а головна арена стане місто Скоп'є, де заплановано поєдинки з 20 по 26 березня.

Перший з цих матчів, у якому зійде на поле збірна України, відбудеться 20 березня проти Північної Македонії. Крістіан Шевченко, якого відомо своїми вражаючими виступами за англійський Вотфорд, виступатиме у складі української юнацької збірної на позиції нападника.

Особливо важливо відзначити, що юний футболіст отримав українське громадянство ще на початку березня, що дозволило йому відтепер представляти Україну у світі футболу, зберігаючи та високо піднімаючи нашу футбольну славу.

У висновку можна сказати, що виклик Крістіана Шевченка до складу української юнацької збірної є важливою подією для українського футболу. Це підкреслює не лише талант і потенціал молодого гравця, але й його зв'язок з Україною, що має значення для української спортивної спільноти. Через такі виклики і участь у міжнародних змаганнях молоді гравці мають можливість проявити себе та підняти прапор України в світі футболу. Такі події сприяють розвитку футбольної культури в Україні та піднесенню національного престижу у спортивній сфері.

Міжнародна група вчених оголосила про важливий прорив у лікуванні раку молочної залози, що відкриває нові можливості для пацієнток з генетичними мутаціями BRCA1 або BRCA2. У результатах масштабного дослідження OlympiA було продемонстровано, що препарат олапаріб значно знижує ризик рецидиву та метастазування раку у жінок, які перенесли хіміотерапію. Це дослідження, що тривало 2,5 роки, стало важливим етапом у боротьбі з одним з найпоширеніших типів раку серед жінок.

У дослідженні взяли участь пацієнтки, що мали мутації в генах BRCA1 або BRCA2, і пройшли основний курс хіміотерапії. Результати вражають: 85,9% учасниць, що отримували олапаріб після хіміотерапії, залишалися без рецидиву захворювання. Для порівняння, серед тих, хто отримував плацебо, цей показник становив лише 77,1%. Це означає, що прийом олапарібу дозволяє знизити ризик повторного розвитку хвороби на 8,8%, що є значним досягненням в онкології.

Ще переконливішими стали дані щодо метастазів: 87,5% пацієнток на олапарібі не мали віддалених метастазів — проти 80,4% у контрольній групі. Це — 43% зниження ризику поширення раку. Олапаріб — це інгібітор PARP (ферменту, який допомагає раковим клітинам відновлюватися). Його вже застосовували для лікування пізніх стадій раку, однак тепер підтверджено його ефективність на ранньому, лікувальному етапі — особливо у пацієнток зі спадковими мутаціями.

Голова керівного комітету дослідження, професор Ендрю Тутті, зазначив:

“Для жінок з раннім раком грудей і спадковими мутаціями досі не існувало цільового лікування для зниження ризику рецидиву. Тепер олапаріб може стати таким лікуванням. Це великий прорив”.

Укрзалізниця опинилася в епіцентрі подвійного тиску — фінансового та політичного. Популістичні ініціативи на кшталт «3000 кілометрів безкоштовних подорожей» для громадян створюють привабливу картинку для політичних рейтингів, однак у реальності вони поглиблюють фінансову прірву. За підсумками 2024 року пасажирські перевезення принесли компанії близько 18 мільярдів гривень збитків, а у 2025 році цей показник може перевищити вже 22 мільярди.

Традиційно ці втрати компенсувалися прибутками від вантажних перевезень, проте й цей сегмент демонструє спад. Експортні потоки скорочуються, логістичні ланцюги ускладнені, а внутрішній ринок не може забезпечити потрібних обсягів. Таким чином, головне джерело фінансової стабільності поступово виснажується.

Додатковий пресинг — відновлення інфраструктури після ударів РФ і валютні борги з часів Євро-2012. Уже у 2026 році залізниця має сплатити близько 34 млрд грн за зовнішніми зобов’язаннями. Без цільової підтримки держави, модернізації управління та системної антикорупційної роботи компанія ризикує не витримати нинішнього навантаження.

На цьому фоні дискусії викликає липневий контракт УЗ із ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» на 398 млн грн: ціна одного вагона — до 98 млн грн, що вдвічі дорожче за попередні закупівлі. При цьому компанія виплатила 58% авансу (понад 277 млн грн), тоді як виготовлення вагонів заплановано на 2026 рік. В умовах дефіциту ліквідності та зростання боргового навантаження така структура контракту виглядає щонайменше ризикованою.

Ключова дилема для УЗ — баланс між соціальною функцією й фінансовою стійкістю. Без перегляду тарифної політики, адресних дотацій на «соціальні кілометри» та прозорішого підходу до капітальних закупівель залізниця й надалі дотуватиме пасажирів коштом падаючого вантажного бізнесу — із усіма наслідками для стабільності перевізника.