Середа, 9 Вересня, 2026

Закон про «промисловий безвіз» підписано Зеленським

Важливі новини

НАБУ готує 25 підозр народним депутатам, – Ігор Мосійчук

За інформацією екснардепа Ігоря Мосійчука, НАБУ за процесуального керівництва САП, направили на підпис Генеральному прокурору України  25 підозр народним депутатам. Зокрема, на своєму телеграм-каналі Мосійчук зазначає, що “Генпрокурор уже ознайомився та погодив – 10 підозр народним депутатам, решта перебувають на розгляді і ймовірно також будуть підписані у найближчий час”. Крім того, за інформацією Мосійчука, у […]

Економічно активне населення України скорочується: що далі

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

На сьогодні в Україні залишилось близько 14 мільйонів працездатних осіб, але значна частина з них працює у різних секторах економіки з різним рівнем зайнятості. З цієї кількості приблизно 6,5 мільйона зайняті в легальному бізнесі, сплачуючи податки, а близько 3 мільйонів отримують заробітну плату з бюджету. Сюди входять працівники в секторі безпеки та оборони, що забезпечують стабільність країни.

Як зазначила заступниця міністра економіки України Тетяна Бережна, в Україні зараз налічується близько 8 мільйонів економічно неактивних осіб — людей, які з різних причин не мають роботи. Бережна підкреслила, що уряд має сконцентрувати зусилля на активізації цих громадян, адже їхнє залучення в економіку є критично важливим для підтримки економічної стабільності.

В умовах війни питання мобілізації стало ще актуальнішим. Раніше прем’єр-міністр Денис Шмигаль зазначив, що 98% повісток були надіслані людям, які не сплачують податків. Однак Пендзин звернув увагу, що розсилкою повісток займались територіальні центри комплектування (ТЦК) та Міністерство оборони, а не Державна податкова служба, яка не має доступу до бази платників податків.

Відеодокази: Генерал Вітюк і розстріли на Майдані з погляду “Беркуту”

У 2014 році голова Департаменту кібербезпеки СБУ Ілля Вітюк став учасником неабияких подій на Майдані, коли зняв відео, яке демонструє розстріли протестувальників «Беркутом». Цю фактичну інформацію підтвердили офіс генерального прокурора та колишній керівник департаменту розслідувань злочинів Майдану, Сергій Горбатюк. Відзначено, що на одному з відео, знятому з боку «Беркуту», видно чоловіка у цивільному одязі, який фіксує моменти стрільби учасників протесту. Цей чоловік, як виявилося, є співробітником Служби безпеки України, однак під час допиту він не надав жодної корисної інформації для слідства. Екс-керівник департаменту розслідувань, Сергій Горбатюк, вказав на причетність до цих подій Іллі Вітюка, який тоді працював оперативником СБУ. Зазначено, що Вітюк не звертався до слідчих протягом тривалого часу, і лише в 2019 році його вдалося допитати. Важливо зазначити, що 20 лютого 2014 року під час зіткнень на вулиці Інститутській загинули 48 людей, а ще 80 отримали поранення. Дослідження показало, що родина Іллі Вітюка володіла значними майновими активами. Під час публікації розслідування співробітники Солом’янського ТЦК намагалися вручити повістку журналісту "Слідства.Інфо" Євгенію Шульгату. Цю ініціативу здійснив працівник департаменту контррозвідувального захисту інтересів держави у сфері інформаційної безпеки, якого очолює сам Ілля Вітюк. Відгукнувшись на цей випадок, Генштаб змусив начальника Солом’янського ТЦК змінити посаду, а сам Ілля Вітюк був відсторонений від виконання обов'язків та направлений на фронт.

У висновку можна відзначити, що вказана стаття свідчить про важливість та складність подій, які відбувалися під час Майдану 2014 року. Інформація про участь голови Департаменту кібербезпеки СБУ Іллі Вітюка у відеозйомці розстрілів на Майдані підтверджує серйозність та комплексність того часу. Важливою є також реакція на публікацію цієї інформації з боку владних структур, що свідчить про залученість суспільства до вирішення проблем минулого та забезпечення правопорядку в сучасній Україні.

Вчені знайшли спосіб зупинити рак, змінюючи редагування РНК

Група дослідників з Національного університету Сінгапуру (NUS) під керівництвом доктора Поллі Лейлі Чен виявила раніше невідомий механізм формування злоякісних клітин, який пов’язаний із процесом редагування РНК. Це відкриття може прокласти шлях до нових методів лікування онкологічних захворювань. Як працює редагування РНК ДНК гена спочатку перетворюється на РНК, яка слугує проміжним кодом перед створенням білків. У […]

Чиновник Київської міської адміністрації придбав автомобіль за мільйон: деталі угоди

Новопризначений директор департаменту соціальної та ветеранської політики Київської міської державної адміністрації, Максим Бученко, став власником нового автомобіля Jetour X70 Plus 2025 року випуску. Вартість автомобіля становить 1,09 млн гривень, і ця покупка вже привернула увагу громадськості. За інформацією детективного бюро Absolution, угода була здійснена через ТОВ «Укравто на Кільцевій», що спеціалізується на продажу автомобілів.

Покупка сталася за допомогою двох великих платежів — перший у розмірі 436 тисяч гривень, а другий — 730 тисяч гривень. Важливо зазначити, що друга сума включала не тільки вартість самого автомобіля, але й пакет страхування «Повне КАСКО», що додається до транспортного засобу. Згідно з інформацією, оформлення кредиту на страхування також стало частиною угоди.

Бученко очолив департамент у червні цього року після звільнення попереднього керівника Руслана Світлого. Мер Києва Віталій Кличко призначив його тимчасово виконуючим обов’язки директора до 31 серпня.

Водночас чиновник раніше фігурував у кримінальних справах. У грудні 2024 року йому було вручено підозру щодо отримання ймовірно фіктивної інвалідності. Крім того, СБУ встановила, що в департаменті діяла багаторічна схема розтрати бюджетних коштів. За даними слідства, надання допомоги громадянам з невиліковними хворобами та інші соціальні програми могли стати прикриттям для розпилу майже 57,7 млн гривень.

Наразі Бученко продовжує виконувати обов’язки директора департаменту, тоді як слідство щодо його можливої причетності до корупційних схем триває.

Президент України Володимир Зеленський ухвалив закон, який сприяє гармонізації акредитації органів з оцінки відповідності та системи технічного регулювання з нормами Європейського Союзу. Це рішення знаменує завершення ще одного етапу адаптації українського законодавства до європейських стандартів, наближаючи країну до укладення угоди про «промисловий безвіз» з ЄС.

Прийнятий закон містить суттєві зміни в правилах технічного регулювання, зокрема, стосується акредитації органів, які займаються оцінкою відповідності товарів. Він охоплює процедури сертифікації, перевірки безпеки продукції та визначає загальні вимоги до якості промислових товарів, які реалізуються на ринку.

Основною метою цього документа є приведення української системи у відповідність до європейських принципів. Це передбачає уніфікацію технічних стандартів, зменшення розбіжностей у процедурах перевірки продукції та укріплення взаємної довіри між регуляторами України та ЄС.

Впровадження нового закону створить умови для взаємного визнання результатів оцінки відповідності. Таким чином, товари, сертифіковані в Україні, зможуть без додаткових технічних процедур виходити на ринок Європейського Союзу та навпаки.

Очікується, що закон матиме значний вплив на промисловий сектор і експортно орієнтовані підприємства. Спрощення технічних бар’єрів допоможе знизити витрати бізнесу на сертифікацію, прискорити вихід продукції на зовнішні ринки та підвищити її конкурентоспроможність.

Гармонізація з європейськими стандартами також позитивно вплине на внутрішній ринок, оскільки підприємства будуть змушені дотримуватись підвищених вимог до якості та безпеки, що сприятиме поліпшенню продукції для українських споживачів.

«Промисловий безвіз» вважається одним з основних інструментів економічної інтеграції України до внутрішнього ринку Європейського Союзу. Це не лише комерційна ініціатива, а й частина більш широкого процесу наближення регуляторних систем, що реалізується в рамках виконання Угоди про асоціацію.

Раніше Україна вже зробила певні кроки у цьому напрямку, адаптуючи технічні регламенти та стандарти до європейських норм. Прийнятий закон продовжує цю реформу та закладає правову основу для подальших переговорів щодо взаємного визнання промислової продукції між Україною та ЄС.

Останні новини