Колишній міністр інфраструктури Олександр Кубраков закриває свій фонд «We build Ukraine», який проіснував лише рік. За даними джерел, проєкт мав слугувати каналом для освоєння сотень мільйонів доларів під прикриттям міжнародної співпраці. Фонд також був пов’язаний із потенційною угодою України та США щодо рідкоземельних металів. Ще перебуваючи на посаді, Кубраков отримав доступ до важливих державних документів […]
27 травня Верховна Рада України ухвалила важливий законопроєкт «Про публічні закупівлі», який модернізує правила державних тендерів відповідно до норм Європейського Союзу. Законопроєкт №11520 отримав підтримку 245 народних депутатів, ставши важливим кроком у напрямку євроінтеграції та переговорів про вступ до ЄС.
Як повідомила пресслужба парламенту, нові правила спрямовані на приведення українського законодавства у відповідність із європейськими стандартами, а також на підвищення прозорості та ефективності системи державних закупівель, що є особливо актуальним у контексті війни та майбутнього відновлення країни.
Народний депутат Ярослав Железняк зазначив, що ухвалення цього закону має також важливе фінансове значення для держави. Зокрема, він може стати «маяком» для міжнародних партнерів, що дозволить Україні отримати близько 3,5 мільярдів доларів фінансової підтримки від Світового банку.
Закон передбачає масштабну реформу системи публічних закупівель, яка до цього часу діяла на основі воєнних винятків. Основною метою реформи є гармонізація українських норм із директивами ЄС щодо тендерів та державних контрактів.
У Верховній Раді підкреслюють, що новий закон покликаний забезпечити контроль за використанням бюджетних коштів, зменшити корупційні ризики та підвищити довіру міжнародних донорів до української системи закупівель. Однією з важливих змін є можливість залучення професійних закупівельників на контрактній основі, а також вдосконалення механізмів оскарження тендерів через Антимонопольний комітет.
Автори законопроєкту вказують на необхідність адаптації системи закупівель не тільки до умов воєнного часу, але й до потреб післявоєнного відновлення, коли міжнародна допомога буде проходити через державні тендери. Прозорість у закупівлях розглядається як ключовий критерій для подальшого фінансування відновлення країни.
Серед нововведень також посилення інтеграції української системи закупівель з європейськими механізмами, що включає адаптацію правил до директив ЄС, які регулюють конкуренцію та доступ бізнесу до тендерів.
Комітет Верховної Ради з питань економічного розвитку стверджує, що нові правила створять більш сприятливі умови для українського та міжнародного бізнесу в контексті відбудови країни.
У той же час, у парламенті тривають обговорення інших економічних законів, пов'язаних із міжнародними зобов'язаннями України. Напередодні не було ухвалено зміни до Митного кодексу, що стосуються запровадження ПДВ на міжнародні посилки вартістю до 150 євро, незважаючи на вимоги міжнародних партнерів.
Крім того, Україна продовжує переговори з Міжнародним валютним фондом про нову програму фінансування EFF на 8,1 мільярда доларів. Однією з основних тем консультацій є антикорупційні реформи, цифровізація процесів та забезпечення прозорого управління бюджетом.
Експерти відзначають, що система Prozorro, яка була запроваджена після 2014 року, стала яскравим прикладом успішної антикорупційної реформи в Україні. Проте, війна призвела до часткового переходу закупівель у закритий режим, що викликало занепокоєння у громадських організацій та міжнародних партнерів.
Влада намагається знайти баланс між безпекою і прозорістю, відновлюючи конкурентні механізми у сфері державних закупівель навіть під час конфлікту. У Верховній Раді вважають, що ухвалення нового закону стане позитивним сигналом для Брюсселя в рамках наступних етапів переговорів про вступ України до Європейського Союзу.
