Середа, 27 Травня, 2026

Законодавчі зміни в Україні: Рада ухвалила закон про публічні закупівлі для євроінтеграції

Важливі новини

Чоловіків з обмеженою придатністю зобов’язують пройти ВЛК до лютого 2025 року

Чоловіки віком від 18 до 60 років, які мають статус “обмежено придатний” для служби в армії, зобов’язані пройти повторну військово-лікарську комісію (ВЛК) до 4 лютого 2025 року. Якщо особа проігнорує вимогу, вона може бути притягнута до адміністративної або кримінальної відповідальності. Проте це можливо лише у разі, якщо Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та […]

The post Чоловіків з обмеженою придатністю зобов’язують пройти ВЛК до лютого 2025 року first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Зростання смертності на дорогах України: трагедії та шляхи вирішення проблеми

Офіційна статистика за дев'ять місяців 2025 року вказує на тривожне зростання смертності на дорогах України. За період з січня по вересень загинула 1 968 осіб, що на 2,5% більше, ніж за аналогічний період минулого року. Про це під час офіційного брифінгу повідомив перший заступник начальника Департаменту патрульної поліції Олексій Білошицький. Згідно з даними, за той самий період на українських дорогах сталося 16 423 дорожньо-транспортні пригоди з постраждалими, внаслідок яких понад 20 тисяч людей отримали травми та поранення різного ступеня тяжкості.

Основною причиною цієї негативної динаміки, на думку правоохоронців, є порушення правил дорожнього руху, зокрема перевищення швидкості, що є однією з головних причин аварій з фатальними наслідками. Крім того, велика частина ДТП трапляється через неуважність водіїв, недотримання дистанції та порушення правил обгону.

Упродовж року приладами TruCAM зафіксували майже 500 тисяч випадків перевищення швидкості. Автоматичні камери зафіксували близько 3 мільйонів порушень, а всього по країні винесено приблизно 3,5 мільйона постанов за порушення ПДР. За словами Білошицького, саме масове виявлення порушень камерами зумовлює як зростання адміністративних стягнень, так і необхідність системних змін у підходах до безпеки дорожнього руху.

Верховна Рада вже зареєструвала законопроєкт №13314, який пропонує істотне посилення відповідальності водіїв за перевищення швидкості. Зокрема, документ передбачає скасування нинішнього допуску на перевищення «менше ніж 20 км/год» і вводить нову шкалу штрафів: за перевищення понад 10 км/год — 340 грн; понад 20 км/год — 680 грн; понад 30 км/год — 1 360 грн; понад 40 км/год — 1 700 грн; понад 60 км/год — 2 720 грн; понад 80 км/год — 3 400 грн. Окремим положенням законопроєкт передбачає позбавлення водійських прав на термін від 6 до 12 місяців у разі створення аварійної ситуації через перевищення швидкості.

Представники патрульної поліції наголошують, що такі зміни мають на меті підвищити ефективність превентивних заходів і зменшити кількість летальних випадків. Водночас у відомстві визнають: для довгострокового зниження смертності потрібні комплексні заходи, включно з оновленням дорожньої інфраструктури, профілактичною роботою з водіями й модернізацією систем фіксації.

Окремо Білошицький спростував інформацію, яка раніше ширилася в мережі, щодо нібито штрафів, які камери виписують за відсутність автоцивілки. Він пояснив, що наразі немає законодавчих підстав для автоматичного стягнення штрафів камерами за відсутність полісу «автоцивілки», і такі повідомлення є хибними.

Розвиток міських просторів як основа сталого майбутнього

Осмислене формування міського середовища дедалі частіше стає ключовою умовою для гармонійного розвитку громад. Сучасні міста стикаються з численними викликами — від зростання населення та транспортного навантаження до необхідності збереження історичної спадщини й адаптації до кліматичних змін. У таких умовах важливо створювати простір, у якому поєднуються комфорт, екологічність, урбаністична логіка й повага до потреб мешканців. Саме якість підходів до планування визначає, чи стане місто зручним для життя сьогодні й стійким до викликів завтра.

Системне оновлення територій потребує комплексного бачення, у якому враховано інтереси різних груп. Добре спроєктований міський простір передбачає продуману інфраструктуру, збалансовану забудову та можливості для соціальної взаємодії. Важливу роль відіграє також доступність зелених зон, адже вони не лише зменшують рівень забруднення повітря, а й покращують психологічний стан містян. Інвестиції в озеленення, водні об’єкти та рекреаційні зони є інвестиціями у здоров’я й добробут.

«За таких погодних умов підвищується ризик пошкодження кореневої системи при різких температурних коливаннях та збільшується життєвий цикл шкідників — колорадського жука, шовкопряда та інших, які не гинуть через м’які зими», — зазначив Людвенко.

Проблему поглиблює скорочення запасів вологи у ґрунті, що стало наслідком тривалих періодів спеки та нестабільних опадів. В окремих регіонах ситуація критична через знищену або недоступну зрошувальну інфраструктуру.

За словами завідувача відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення ННЦ «Інститут аграрної економіки», члена-кореспондента НААН Олександра Захарчука, саме поєднання війни та потепління стало особливо руйнівним на півдні України.

«Показовим прикладом є Херсонщина, Запоріжжя та Донеччина. Підрив Каховської ГЕС, який зруйнував зрошення на 0,6 млн га, у поєднанні з різким потеплінням призвів до втрат урожайності 30–50% на площі 1,2 млн га», — наголосив науковець.

Через зміну клімату, зростання ризиків і обмежені можливості зрошення українські фермери дедалі частіше обирають ранньостиглі й посухостійкі сорти культур. Цей тренд уже помітно впливає на структуру посівів у центральних, південних і частково у східних регіонах.

Утім, навіть нові агротехнології не можуть повністю компенсувати вплив теплих зим на чисельність шкідників.

Минулого літа фермери з південних та центральних областей повідомляли про різке зменшення кількості колорадських жуків. Молодший науковий співробітник НПП «Тузлівські лимани» Євгеній Халаїм пояснив, що це була «одноразова акція» — наслідок аномальної засухи.

На півночі та заході країни, де літо було більш вологим і прохолодним, чисельність шкідника не змінилася.

Сміх як природна сила: вплив на емоції та соціальні зв’язки

Досить почути веселість поруч, і ми майже автоматично відгукуємося усмішкою. Це явище відбувається без нашого свідомого контролю, навіть якщо ми не розуміємо причину цієї радості. Вчені зазначають, що сміх є однією з найбільш заразних людських емоцій. Його еволюційне походження невипадкове: сміх не лише підвищує настрій, а й виконує важливі біологічні та соціальні функції. Він здатен об’єднувати людей, створюючи відчуття близькості і взаєморозуміння.

Психологи пояснюють сміх як прояв емоційної «заразності» — люди інстинктивно відчувають настрої інших і легко переймають їх. Це допомагає не лише налагоджувати контакти, а й відчувати себе частиною спільноти, особливо в групах або в моменти колективної активності. Чим більше людей сміються, тим швидше цей сміх передається від одного до іншого, формуючи емоційну хвилю, що об’єднує присутніх.

Науковці вважають, що сміх виконує важливу соціальну функцію — він допомагає людям відчувати приналежність до спільноти. Професор еволюційної психології Оксфордського університету Робін Данбар припускає, що сміх став своєрідною заміною грумінгу — взаємного догляду за шерстю серед приматів. Цей процес зміцнював соціальні зв’язки у невеликих групах. Однак коли людські спільноти збільшилися, сміх перетворився на універсальний спосіб згуртування, здатний об’єднати десятки людей одночасно.

Фізіологічно сміх — це потужний природний стимулятор. Він сприяє виробленню ендорфінів — гормонів радості, що діють як природне знеболювальне та антистресовий засіб. Регулярний сміх знижує рівень кортизолу, покращує роботу імунної системи та навіть допомагає зменшити біль. У медицині цей ефект використовують у терапії для полегшення стану пацієнтів, а в професіях із високим рівнем напруги — лікарів, рятувальників, військових — гумор стає емоційним захистом від вигорання.

Не менш цікаво, що сміх часто з’являється у моменти горя або стресу. Психологи пояснюють це як природну реакцію на напруження — спосіб розрядити ситуацію, зняти внутрішню напругу та повернути контроль над емоціями. Тож навіть коли сміх здається недоречним, він все одно виконує свою терапевтичну функцію.

У світі, де стрес став постійним супутником, сміх залишається одним із найефективніших і найдешевших засобів підтримки психологічного здоров’я. Мабуть, недарма кажуть: той, хто сміється, живе довше.

Корупція в Україні перешкоджає інтеграції в Європу та відновленню після війни

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Про це йдеться у звіті генерального інспектора Пентагону Роберта Сторча.

«Побоювання щодо корупції та верховенства закону в Україні можуть стати серйозною перешкодою для післявоєнної відбудови економіки та залучення іноземних інвестицій», – йдеться в документі.

Також «корупція продовжує ускладнювати зусилля України щодо досягнення тіснішої інтеграції з європейськими інституціями».

У доповіді Сторча також вказується, що з лютого 2022 року Конгрес США виділив Україні майже 183 мільярди доларів.

27 травня Верховна Рада України ухвалила важливий законопроєкт «Про публічні закупівлі», який модернізує правила державних тендерів відповідно до норм Європейського Союзу. Законопроєкт №11520 отримав підтримку 245 народних депутатів, ставши важливим кроком у напрямку євроінтеграції та переговорів про вступ до ЄС.

Як повідомила пресслужба парламенту, нові правила спрямовані на приведення українського законодавства у відповідність із європейськими стандартами, а також на підвищення прозорості та ефективності системи державних закупівель, що є особливо актуальним у контексті війни та майбутнього відновлення країни.

Народний депутат Ярослав Железняк зазначив, що ухвалення цього закону має також важливе фінансове значення для держави. Зокрема, він може стати «маяком» для міжнародних партнерів, що дозволить Україні отримати близько 3,5 мільярдів доларів фінансової підтримки від Світового банку.

Закон передбачає масштабну реформу системи публічних закупівель, яка до цього часу діяла на основі воєнних винятків. Основною метою реформи є гармонізація українських норм із директивами ЄС щодо тендерів та державних контрактів.

У Верховній Раді підкреслюють, що новий закон покликаний забезпечити контроль за використанням бюджетних коштів, зменшити корупційні ризики та підвищити довіру міжнародних донорів до української системи закупівель. Однією з важливих змін є можливість залучення професійних закупівельників на контрактній основі, а також вдосконалення механізмів оскарження тендерів через Антимонопольний комітет.

Автори законопроєкту вказують на необхідність адаптації системи закупівель не тільки до умов воєнного часу, але й до потреб післявоєнного відновлення, коли міжнародна допомога буде проходити через державні тендери. Прозорість у закупівлях розглядається як ключовий критерій для подальшого фінансування відновлення країни.

Серед нововведень також посилення інтеграції української системи закупівель з європейськими механізмами, що включає адаптацію правил до директив ЄС, які регулюють конкуренцію та доступ бізнесу до тендерів.

Комітет Верховної Ради з питань економічного розвитку стверджує, що нові правила створять більш сприятливі умови для українського та міжнародного бізнесу в контексті відбудови країни.

У той же час, у парламенті тривають обговорення інших економічних законів, пов'язаних із міжнародними зобов'язаннями України. Напередодні не було ухвалено зміни до Митного кодексу, що стосуються запровадження ПДВ на міжнародні посилки вартістю до 150 євро, незважаючи на вимоги міжнародних партнерів.

Крім того, Україна продовжує переговори з Міжнародним валютним фондом про нову програму фінансування EFF на 8,1 мільярда доларів. Однією з основних тем консультацій є антикорупційні реформи, цифровізація процесів та забезпечення прозорого управління бюджетом.

Експерти відзначають, що система Prozorro, яка була запроваджена після 2014 року, стала яскравим прикладом успішної антикорупційної реформи в Україні. Проте, війна призвела до часткового переходу закупівель у закритий режим, що викликало занепокоєння у громадських організацій та міжнародних партнерів.

Влада намагається знайти баланс між безпекою і прозорістю, відновлюючи конкурентні механізми у сфері державних закупівель навіть під час конфлікту. У Верховній Раді вважають, що ухвалення нового закону стане позитивним сигналом для Брюсселя в рамках наступних етапів переговорів про вступ України до Європейського Союзу.

Останні новини