Законопроект про зміни в системі кримінальної відповідальності за ухилення від мобілізації: що пропонується?

Вирішальне рішення, винесене Вищим антикорупційним судом (ВАКС), у справі експосадовця Міністерства оборони, Олександра Лієва, відобразило низку несподіваних обертів. Згідно з повідомленням адвоката Назара Кульчицького, Лієва звільнили під особисте зобов'язання, прибравши обмеження відбування варти. Суд ухвалив це рішення, не зважаючи на відсутність прокурора під час судового засідання.

Щодо основного звинувачення Лієва у причетності до махінацій з закупівлею боєприпасів для Збройних Сил на вражаючу суму півтора мільярда гривень, суддя Ярослав Шкодін вказав на те, що Національне антикорупційне бюро (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) не надали достатніх доказів для підтвердження цієї підозри.

Важливо зазначити, що суддя відмовився від розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу згідно з клопотанням обвинувачення. Це призвело до того, що Лієв, якому раніше було застосовано запобіжний захід у вигляді утримання під вартою, залишився без такого заходу, оскільки термін його тримання під вартою вже минув.

Нещодавно Вищий антикорупційний суд повторно розглянув питання щодо зміни запобіжного заходу, але, за згодою обвинувачення, вирішив не розглядати це клопотання. Це рішення лишає Лієва на волі, хоча розслідування справи триває.

Вищезгадана стаття свідчить про складну ситуацію у справі експосадовця Міністерства оборони, Олександра Лієва, якого підозрюють у причетності до махінацій з закупівлею боєприпасів для Збройних Сил на значну суму грошей. Вирішення Вищого антикорупційного суду (ВАКС) звільнити Лієва під особисте зобов'язання відбулося попри відсутність прокурора під час судового засідання.

Судове рішення також відображає недоліки у пред'явленні доказів від Національного антикорупційного бюро (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), які не змогли переконливо підтвердити обвинувачення проти Лієва.

Насамкінець, важливим є те, що ВАКС відмовився від розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, що призвело до того, що Лієв залишився на волі. Це рішення викликає певні питання щодо ефективності правосуддя в Україні, особливо у випадках, пов'язаних з корупцією та зловживанням владою.

Згадуючи вимоги колишнього головнокомандувача Збройних Сил України, Валерія Залужного, щодо необхідності мобілізувати півмільйона громадян, справа стає вельми актуальною в контексті поточних подій. Однак, потрібно обдумано підходити до таких рішень, беручи до уваги різноманітні аспекти суспільного життя та військових потреб. Депутат Руслан Горбенко, відповідаючи на запитання щодо застосовності зазначеної цифри після підвищення рівня мобілізації, відзначив важливість об'єктивної оцінки потреб оборони та мобілізаційних можливостей країни. Тільки ретельне аналізування таких питань може дозволити прийняти раціональні та ефективні рішення, спрямовані на зміцнення обороноздатності та забезпечення національної безпеки.

Заступник голови комітету Верховної Ради з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій України, національних меншин і міжнаціональних відносин, Руслан Горбенко, розкрив точну кількість українців, яку планують мобілізувати впродовж року.

Під час планування контрнаступу під керівництвом Валерія Залужного виникла потреба мобілізувати 500 тисяч українців. “Проте допомога від міжнародних партнерів, на жаль, затримувалась”, — зауважив депутат.

Згодом Залужного на посаді замінив Олександр Сирський. Новий воєначальник затвердив план оборони на 2024 рік, який вже не передбачав мобілізації такої кількості осіб. “Також важливо враховувати, що для забезпечення призову 500 тисяч осіб необхідна зброя та величезний фінансовий ресурс для їхнього навчання й утримання”, — підкреслив Горбенко.

На сьогодні військове командування та військовослужбовці говорять про потребу у мобілізації 100–110 тисяч осіб на 2024 рік. За словами Горбенка, протягом року планується мобілізувати приблизно до 120 тисяч українців.