Закрите укриття під час повітряної тривоги: поліція Львова розпочала кримінальне провадження

3 грудня у світі та в Україні поєднує в собі одразу кілька шарів значення — релігійний, культурний і народний. За новоюліанським календарем цього дня вшановують Іоанна Мовчазника — святого, якого християни вважають покровителем духовної стриманості, мовчання та зцілення від хвороб. У народній традиції дата також має особливе символічне наповнення, пов’язане з настановами бути обережними у словах, уникати сварок і дбати про внутрішній спокій.

Іоанн Мовчазник ще за життя прославився аскетизмом, смиренням і добровільною відмовою від гучних промов. Його образ у християнській традиції став уособленням сили мовчання як духовної практики. Віруючі звертаються до святого з молитвами про зцілення фізичних недуг, зміцнення душевних сил та захист від спокус. Вважається, що саме цього дня особливо важливо утримуватися від різких висловів, пустих розмов і негативних емоцій.

За старим стилем цього дня згадують святого Григорія Декаполіта та єпископа Прокла Константинопольського.

3 грудня відзначають Міжнародний день людей з інвалідністю. Його мета — привернути увагу до прав та потреб людей з інвалідністю, створення інклюзивного середовища та повної їхньої інтеграції у суспільство. Для України ця тема особливо гостра через наслідки війни.

Також 3 грудня відзначають День комп’ютерної графіки — професійне свято дизайнерів, аніматорів, художників спецефектів, 3D-моделерів та всіх, хто працює з цифровим зображенням.

Окрім цього, сьогодні проходить Міжнародний день боротьби з пестицидами. Дата покликана нагадати про шкоду хімікатів для екосистеми та про необхідність обмеження небезпечних аграрних технологій.

Окремого державного свята сьогодні в Україні немає, але дата пов’язана з кількома видатними іменинниками: цього дня народилися філософ Григорій Сковорода, географ і картограф Степан Рудницький, диригент Іван Слета та сучасний письменник Андрій Любка.

У народі 3 грудня оповите традиціями, що збереглися ще з давніх часів, — їх часто пов’язують із зимовими прикметами й обрядами мовчання.

У народному календарі цей день називали Іван Мовчальник. Вважалося, що 3 грудня потрібно якомога менше говорити: тиша допомагала силі думки та сприяла успіху в будь-якій справі. Предки вірили, що робота, виконана без зайвих слів, обов’язково буде вдалою, а мовчазна людина в наступному році стане красномовною.

Погодні прикмети на 3 грудня допомагали передбачати перебіг зими:

дороги розмило багнюкою — грудень буде сирим;сонячний день обіцяв тепло;снігур співає — погода скоро покращиться;снігопад означав дощовий березень.

Традиції дня пов’язані з обмеженням у словах. Забороненими вважаються порожні балачки, плітки, лайка, неправда, хвастощі та гучні обіцянки. Вважалося, що сказане вголос може обернутися проти людини, тому радили говорити лише за потреби та утримуватися від різких висловів.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Згідно з даними слідства, голова правління Полтавського ГЗК разом із заступником і двома керівниками відділів організували схему незаконного видобутку та переробки корисних копалин. Комбінат мав ліцензію лише на видобування залізної руди, але підозрювані без відповідних дозволів видобували та переробляли залізні кварцити на щебінь та інші корисні копалини загальнодержавного значення.

Для легалізації незаконної продукції, посадовці вносили у звітні документи неправдиві відомості про результати переробки корисних копалин. Таким чином, їм вдалося легалізувати понад 885 тисяч тонн щебеневої продукції та порожньої породи на загальну суму 33,5 мільйона гривень.

На даний момент підозрюваним обрано запобіжні заходи, а на їхнє майно накладено арешт з метою подальшої конфіскації. Слідчі також встановлюють інших осіб, причетних до вчинення злочину, для притягнення їх до відповідальності.

Цей випадок не є першим для Полтавського ГЗК. У вересні 2023 року слідчі вже повідомляли керівнику комбінату про підозру за незаконне видобування надр на суму 157 мільярдів гривень, що завдало шкоди довкіллю.

Наразі слідство продовжується, і правоохоронці вживають заходів для розширення кола осіб, причетних до злочинної діяльності на Полтавському ГЗК.

Експерти наголошують на важливості посилення державної політики, спрямованої на обмеження споживання алкоголю, оскільки це може суттєво знизити рівень захворюваності та смертності від раку. За даними Міжнародного агентства з вивчення раку (МАІР), навіть найменші дози алкоголю не є безпечними для організму, і їх споживання безпосередньо пов'язане з підвищеним ризиком розвитку онкологічних захворювань. Щорічно у світі фіксується значна кількість нових випадків раку, що виникають через алкоголь, що має глибокі соціальні та економічні наслідки.

За результатами досліджень, у 2020 році в Євросоюзі алкоголь став причиною понад 111 тисяч нових випадків раку, і цей показник продовжує зростати. Прогнозується, що в глобальному масштабі кількість таких випадків досягне 741 тисячі. Особливо вражаючим є той факт, що близько 70% нових випадків стосується чоловіків, що ще раз підкреслює необхідність цільових заходів щодо боротьби з цією проблемою. Окрім того, алкогольний рак має серйозні економічні наслідки. У 2018 році втрачені економічні ресурси через передчасні смерті від алкогольних захворювань, зокрема раку, оцінювалися у понад 4,58 мільярда доларів США. Ці цифри свідчать про масштаби проблеми, яка впливає не лише на здоров'я громадян, а й на економіку держави.

МАІР класифікувало алкоголь як канцероген ще у 1988 році. Споживання спиртного підвищує ризик розвитку як мінімум семи видів раку, включаючи рак ротової порожнини, глотки, гортані, стравоходу, печінки та товстої кишки. Алкоголь викликає рак через зміни гормонального фону, порушення мікробіому кишечника, окислювальний стрес і пошкодження ДНК через ацетальдегід, що міститься в етанолі.

Дослідження показують, що навіть «помірне» вживання алкоголю — менше двох склянок на день — спричинило понад 100 тисяч нових випадків раку у світі у 2020 році. Найбільший ризик пов’язаний із «ризикованим» (2–6 напоїв на день) та «важким» (понад 6 напоїв на день) рівнями споживання.

МАІР пропонує ряд заходів для зниження шкоди від алкоголю: підвищення податків, встановлення мінімальних цін, підвищення вікового цензу, обмеження кількості магазинів, заборону на рекламу та державний контроль за продажем спиртного. Ці кроки здатні значно зменшити кількість хворих на рак та врятувати життя тисяч людей.