Закриття популярного бістро “Інші” у Львові: Клопотенко підводить підсумки

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

“Біля третьої години ночі ворог підняв в повітря біля десятка літаків стратегічної авіації Ту-95МС. Згодом злетіли і носії ракет “Кинджал” Міг-31К. Саме із цими загрозами була пов’язана ранкова повітряна тривога. На щастя, пуски ракет стратегічної авіації не підтвердилися”, – зазначив начальник КМВА Сергій Попко.

Тим часом протягом ночі в Києві чотири з половиною години, з його слів, тривала повітряна тривога пов’язана із атакою ударних БпЛА збройних сил рф.

“Силами оборони було виявлено і знешкоджено різними способами до десятка безпілотників (точну кількість та тип дронів оприлюднять Повітряні Сили). В столиці не зафіксовано руйнувань, за медичною допомогою внаслідок атаки БпЛА ніхто не звертався”, – повідомив Попко.

Тема можливого розміщення британських військових підрозділів на території України знову активно обговорюється у західних політичних колах на тлі розмов про майбутню мирну угоду та механізми гарантування безпеки. Лондон у координації з Парижем і Вашингтоном аналізує різні формати міжнародної присутності, які могли б сприяти дотриманню потенційного перемир’я, водночас не перетворюючи ситуацію на пряме військове протистояння з Російською Федерацією.

Ключовим елементом цих дискусій є пошук балансу між стримуванням і обережністю. Західні союзники прагнуть створити систему безпеки, яка б унеможливила відновлення активних бойових дій, але не спровокувала неконтрольовану ескалацію. Саме тому розглядаються варіанти обмеженої військової присутності, консультативних місій або багатонаціональних контингентів із чітко визначеним мандатом.

Втім, нинішній контекст значно складніший. Україна не є нейтральною територією, а Росія вже веде проти неї повномасштабну війну, що радикально змінює логіку будь-якої міжнародної військової присутності.

За оцінками західних експертів, мова не йде про класичну модель миротворчих місій під егідою ООН. Розглядається концепція так званих «сил стримування» — європейських підрозділів, чия присутність автоматично означатиме, що будь-яка атака Росії створює ризик прямого конфлікту із Заходом. Ключовий сигнал у такій моделі — готовність до реального бою, а не символічна присутність.

Однією з головних дилем залишається питання правил застосування сили. Колишні командири миротворчих місій наголошують: нечіткий мандат може бути смертельно небезпечним для військових. Досвід Руанді та Сребрениці показав, що розмиті повноваження й відсутність політичної рішучості призводять до катастроф. У випадку України принципове питання звучить так: чи матимуть західні солдати право вступати в бій у разі порушення угоди Росією, навіть якщо атака не буде спрямована безпосередньо проти них.

Окрема проблема — нестача ресурсів. Для постійної присутності приблизно 15 тисяч військових на місці з урахуванням ротацій потрібно щонайменше утричі більше особового складу. Європейські армії, зокрема британська й французька, не мають достатніх резервів, щоб самостійно забезпечити таку місію. Саме тому попередні спроби створити повноцінну франко-британську коаліцію цього року фактично зайшли в глухий кут.

Без участі США система стримування виглядає неповною. Одним із компромісних варіантів, які обговорюються, є розміщення американських авіаційних і ракетних сил у країнах, що межують з Україною. Така модель передбачає обмежену присутність європейських сухопутних військ безпосередньо в Україні, але потужну повітряну й морську підтримку з боку США поблизу зони конфлікту.

Колишні міжнародні спостерігачі застерігають: головний урок Мінських угод полягає в тому, що сам факт моніторингу без механізму покарання за порушення не працює. Документування інцидентів без подальших дій лише створює ілюзію миру, яка зрештою руйнується.

Фактично Захід розглядає модель, яку військові описують як «розтяжку»: невеликий контингент робить будь-яку атаку надто ризикованою для противника, адже вона неминуче тягне за собою ескалацію. Водночас така стратегія робить самих військових заручниками політичних рішень і вимагає максимальної ясності щодо цілей, повноважень і меж застосування сили.

Україна знову знаходиться під тиском міжнародних сил, які прагнуть припинити восьмий рік триваючу війну на сході країни. Олег Рибачук, колишній віце-прем’єр України, висловив своє занепокоєння щодо можливості накладання умов, що змусили б Україну припинити війну, під час зустрічі з журналістами на каналі "Еспресо".

За його словами, виглядає так, що Київ таки готують до ситуації, коли приблизно через рік можуть змусити Україну і Путіна призупинити війну.

Політик додав, що це питання піднімав Дональд Трамп.

Рибачук вважає, що незалежно від деталей, на яких кордонах і умовах це станеться, така можливість є реальною. “Так, в України буде декілька років на те, щоб стати сильнішими, ніж Росія. Але в Путіна також буде час, щоб перепочити, набрати сили — корейців, китайців, техніку тощо”, — відзначив експерт.

Рибачук підкреслив, що всі добре знають, що робитиме Путін у такій ситуації, це вже очевидно.

Але важливіше, що буде відбуватися всередині України під час цієї паузи. “Я з жахом про це думаю. Перше, що ми зробимо — кинемося у виборчі перегони. Людям Єрмака треба ж обов’язково залишитися при владі. Вони будуть робити все, щоб ми пересварилися між собою, і ми гарантовано посваримося.

Із тих трьох, чи то п’яти років, яких у нас буде на те, щоб ми стали сильною країною, ми навіть без військового втручання Росії, ризикуємо розірватися зсередини”, — заявив Рибачук і додав, що саме в цьому загроза тієї дуже спотвореної системи влади, яка є зараз в Україні.

На сьогоднішній день Кабінет Міністрів України ухвалив важливе рішення, що стосується заочних повісток, введених в контексті закону про посилення мобілізації. Постанова №747, яка була опублікована офіційно, відкриває новий етап мобілізаційних заходів у країні та спрямована на підготовку до можливих викликів для національної безпеки.

Відповідно до нових заходів, уряд розглядає впровадження необхідних заходів для забезпечення готовності країни до потенційних загроз, що можуть виникнути. Це рішення визначає важливі кроки у зміцненні обороноздатності та забезпеченні безпеки громадян.

Очікується, що нова постанова стане основою для подальших дій у напрямку зміцнення оборони та підвищення готовності країни до можливих викликів у галузі національної безпеки. Уряд звертає особливу увагу на потребу узгоджених заходів та мобілізаційних планів, що забезпечать ефективну реакцію на будь-які потенційні загрози.

Деталі і механізми впровадження постанови №747 будуть уточнені в наступних кроках уряду та включені до загальної стратегії зміцнення національної безпеки України.

У документі йдеться про те, що повістка “може бути надіслана рекомендованим поштовим відправленням з описом вкладення та повідомленням про вручення”.

Норму про “повідомлення про вручення” занесено й до інших нормативних документів, зокрема, Порядку організації та ведення військового обліку призовників і Порядку проведення призову громадян на військову службу.

Нагадаємо, повістка, надіслана військовозобов’язаному на будь-яку його адресу, відому ТЦК, вважатиметься автоматично врученою, незалежно від дій чоловіка. За неявку за нею настає заочний штраф, можливе блокування рахунків і позбавлення права керувати транспортним засобом.