Комерційні інтимні послуги в Україні можуть частково вийти з-під кримінального покарання. Водночас планується жорсткий контроль за цією сферою. Про це заявив заступник голови Нацполіції Андрій Нєбитов в інтерв’ю «Телеграфу». За його словами, в умовах євроінтеграції Україна розглядає можливість часткової депеналізації проституції. Йдеться не про повну легалізацію, а про виключення з-під кримінального переслідування окремих форм інтимних […]
Адвокатка та посадовець однієї з міських рад Львівщини обіцяли за гроші «домовитися» із суддею та посадовцями органів місцевого самоврядування — все заради потрібного рішення у справі військовозобов’язаного батька. 21 липня Львівська обласна прокуратура повідомила про викриття корупційної схеми, яка мала забезпечити чоловікові відстрочку від мобілізації. За даними слідства, адвокатка представляла інтереси чоловіка, який самостійно виховує […]Станом на 2026 рік в Україні більше 12 тисяч колишніх ув’язнених приєдналися до Збройних сил України в рамках спеціальної програми, що дозволяє певним категоріям засуджених добровільно служити в армії в обмін на звільнення від покарання. Про це оголосив Євген Пікалов, заступник міністра юстиції.
Дана ініціатива стартувала у 2024 році та стала важливим інструментом для збільшення чисельності військовослужбовців в умовах повномасштабної війни. За інформацією від представників Міністерства юстиції, залучення до служби відбувається виключно на добровільних засадах, а процес відбору є багатоступеневим і суворо регламентованим. Щомісяця розглядається близько 1500 заявок від бажаючих служити.
Середній вік кандидатів коливається від 30 до 35 років, що свідчить про їх фізичну готовність до служби. Важливо зазначити, що участь у програмі обмежена: до неї допускаються лише ті, хто був засуджений за незначні злочини. Особи, винні у тяжких злочинах або насильстві, не можуть брати участь у цій ініціативі.
Перед тим як стати військовими, кандидатам необхідно пройти кілька етапів перевірки, включаючи медичні огляди, психологічну оцінку та підготовку фізичних навичок. Це дозволяє знизити ризики як для новобранців, так і для їхніх підрозділів. Тільки після успішного проходження всіх перевірок укладається контракт, а добровольці проходять базову військову підготовку.
Після навчання новобранці потрапляють до підрозділів ЗСУ, де виконують бойові або підтримуючі завдання на рівні з іншими військовослужбовцями. Термін служби для таких військових відповідає невідбутій частині їхнього покарання. У разі поранення чи після завершення воєнного стану вони можуть бути повністю звільнені від подальшого відбування покарання.
У Мін’юсті підкреслюють, що колишні засуджені отримують таку ж грошову компенсацію, як і всі інші військові, а також мають можливість спілкуватися з родинами. Проте для цієї категорії військовослужбовців діє посилений контроль, включаючи заборону на самовільне залишення зони бойових дій.
Ця програма вже показала свій успіх: якщо раніше кількість добровольців становила близько 9,5 тисяч, то тепер ця цифра перевищила 12 тисяч. Серед новобранців є жінки, хоча їхня частка поки залишається невеликою.
Ініціатива викликала активні дискусії в суспільстві. Деякі вважають, що це шанс для колишніх ув’язнених довести свою лояльність державі, в той час як інші підкреслюють ризики, пов’язані з безпекою та дисципліною.
Ця модель, яку Україна використовує, має історичні паралелі з практиками, застосовуваними іншими країнами під час воєн. Проте український підхід має свої особливості, оскільки базується на добровільності та суворому відборі, що дозволяє уникнути залучення необізнаних або неготових людей.
В умовах тривалої війни забезпечення армії кадрами залишається одним з найважливіших викликів. Тому держава шукає різноманітні методи залучення людських ресурсів, підтримуючи при цьому високі стандарти підготовки військових. Програма для колишніх ув’язнених стала важливим інструментом, який, згідно з оцінками уряду, вже демонструє позитивні результати.
У Міністерстві юстиції наголошують, що ця ініціатива не є масовою практикою і не повинна замінювати традиційні процедури мобілізації. Її основна мета — надати можливість охочим змінити своє життя та зробити внесок у захист країни. Понад 12 тисяч колишніх ув’язнених, які служать у ЗСУ, становлять частину ширшого процесу трансформації української армії в умовах війни, що підтверджує прагнення держави використовувати всі доступні ресурси для зміцнення обороноздатності.
