Залужний став автором колонки для Vogue: про дитинство, війну і майбутнє України

Українська Асоціація Футболу (УАФ) розголосила про проведення прес-конференції та оголошення складу національної збірної під керівництвом Сергія Реброва у підготовці до півфіналу плей-оф відбору на Євро-2024. Ця подія відбудеться перед поєдинком з Боснією та Герцеговиною, запланованим на 21 березня, і буде мати місце 8 березня о 12:00 в Будинку футболу. Попередньо було оголошено про проведення міні-збору національної команди в іспанському Марбельї перед важливим матчем. У разі перемоги в півфіналі, збірна України зійдеться у фіналі плей-оф із Ізраїлем чи Ісландією за право виходу на Євро-2024. Не виключено, що команди, що програють у півфінальних поєдинках, зіграють контрольний матч 26 березня.

У вищезгаданій статті було розкрито плани Української Асоціації Футболу щодо підготовки національної збірної до півфіналу плей-оф відбору на Євро-2024. Оголошено проведення прес-конференції та оголошення складу команди, яке заплановане на 8 березня. Також зазначено про міні-збір у Марбельї перед важливим матчем з Боснією та Герцеговиною. У випадку успішного виходу у фінал плей-оф, збірна зійдеться із Ізраїлем чи Ісландією за право виходу на Євро-2024. Наголошено на можливості проведення контрольного матчу для команд, що програють у півфінальних поєдинках.

Адміністрація президента США Дональда Трампа, за інформацією джерел, дала зрозуміти українській стороні, що перспектива надання американських гарантій безпеки може бути напряму пов’язана з готовністю Києва піти на мирну угоду. Такий сценарій, за попередніми сигналами, не виключає територіальних поступок на користь Росії, зокрема щодо тимчасово окупованих районів Донбасу. Подібні підходи одразу викликали гостру дискусію як у політичних колах, так і в експертному середовищі.

За даними осіб, обізнаних із перебігом консультацій, Вашингтон паралельно озвучив можливість посилення підтримки України у разі досягнення домовленостей про припинення бойових дій. Йдеться про додаткову військову допомогу, яка могла б бути спрямована на модернізацію Збройних сил та підвищення їхньої спроможності діяти в умовах післявоєнної безпеки. У цьому контексті американська сторона нібито розглядає формат «миру з гарантіями», де поступки мають компенсуватися довгостроковою підтримкою.

Президент України Володимир Зеленський раніше заявляв, що американський документ щодо гарантій безпеки для України готовий повністю, і Київ очікує узгодження часу та місця для його підписання. Глава держави неодноразово наголошував, що територіальна цілісність України має бути збережена в межах будь-якої мирної угоди.

Водночас у Києві дедалі частіше звучать сумніви щодо готовності США взяти на себе чіткі зобов’язання з безпеки. Один із високопоставлених українських чиновників зазначив, що американська сторона нібито щоразу зупиняється на етапі безпосереднього оформлення гарантій. За цією логікою Україна наполягає на отриманні підтверджених безпекових зобов’язань до будь-яких територіальних компромісів.

Американська сторона, зі свого боку, публічно заперечує тиск на Київ. У Білому домі заявили, що роль США в мирному процесі полягає виключно в сприянні діалогу між сторонами конфлікту, а не в нав’язуванні Україні територіальних поступок. Водночас у Вашингтоні визнають, що питання гарантій безпеки напряму пов’язане з досягненням мирної угоди, прийнятної для обох сторін.

Таким чином, питання майбутніх гарантій безпеки для України залишається відкритим і залишається одним із ключових та найбільш чутливих елементів потенційних мирних домовленостей.

Національне антикорупційне бюро України (НАБУ) та Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) завершили розслідування та направили до суду кримінальне провадження щодо організованої злочинної групи. За даними слідства, учасники цієї групи у квітні 2022 року незаконно заволоділи електроенергією з Об’єднаної енергетичної системи України, завдавши значних фінансових збитків ПрАТ «НЕК «Укренерго» на суму 58,44 мільйона гривень.

Під час слідства було встановлено, що організатором цієї афери став депутат Харківської обласної ради, який з 2015 по 2020 рік обіймав посаду першого заступника голови облради. За версією правоохоронців, він залучив до злочинної схеми двох спільників: керівника та засновника одного з приватних товариств. Усі троє спільно організували незаконне заволодіння енергетичними ресурсами, підготувавши для цього ряд компаній з ліцензіями на енергетичну діяльність.

Кошти від продажу електроенергії до ПрАТ «НЕК «Укренерго» так і не надійшли: правоохоронці встановили, що гроші переводилися на рахунки фінансових компаній під виглядом повернення позик, відтак — на інші підконтрольні фірми і, зрештою, на рахунок компанії-нерезидента, зареєстрованої в Болгарії. За посередництво фінансові компанії, ідеться у матеріалах справи, отримували 0,5% від суми переказу.

Унаслідок реалізації схеми державному енергопідприємству спричинено матеріальні збитки, а досудове розслідування документує механізм конвертації та виведення коштів за кордон. НАБУ і САП уже направили обвинувальні акти до суду щодо організатора та його спільників.

У повідомленні правоохоронців також ідеться про роль виконавців та пособників у реалізації схеми: одному з фігурантів відведено роль безпосереднього виконавця, іншому — сприяння і забезпечення легалізації надходжень. Розслідування встановлює конкретні фінансові ланцюги і зв’язки між українськими компаніями та нерезидентом.

Справу про виведення коштів і незаконне відчуження електроенергії розслідували в умовах воєнного стану; деталі матеріалів були скеровані в суд для ухвалення рішення по суті. Додаткові слідчі дії тривають для встановлення повного кола осіб, причетних до схеми, та повернення незаконно отриманих коштів.

Петиція до Президента про мобілізацію правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери вразила швидкістю набору голосів – 25 тисяч лише за 3 дні. Ініціатори пропонують важливий механізм реінтеграції: надати пріоритетне право на прийом на роботу в державні, комунальні підприємства та правоохоронні органи особам, які демобілізувалися із Збройних Сил України після розпочатої повномасштабної війни. Цікаво, що аналогічна петиція від народного депутата Дубінського, спрямована на мобілізацію депутатів і чиновників, набрала необхідну кількість голосів за 87 днів, причому лише завдяки підтримці відомих телеграм-каналів. Ця петиція знаходиться на розгляді Президента вже 4,5 місяці, нагадуючи про важливість обговорення даної теми в суспільстві. Порівняно з минулим періодом, коли мобілізація чиновників не викликала такого загального інтересу, зараз, навіть з урахуванням необхідності авторизації, подібні петиції набирають необхідну кількість голосів за лічені дні, свідчачи про активну громадянську позицію населення.

У висновку слід зазначити, що петиція про мобілізацію правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери зібрала значну кількість голосів українського суспільства за дуже короткий період – лише за три дні. Ідея пріоритетного прийому на роботу демобілізованих військових має широку підтримку серед громадян. Порівняно з попередніми ініціативами, які часто потребували тривалого часу для збору необхідної кількості голосів, ця петиція є вкрай актуальною та отримує швидку реакцію громадськості. Варто відзначити збільшення уваги до питань мобілізації в державному секторі та важливість розгляду цих петицій на рівні влади, що свідчить про зростання громадянської активності в Україні.