Заможна підтримка від США: чому плани Росії у Донецькій області можуть вразити складність

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

З офіційної статистики НБУ за останню п’ятирічку зрозуміло, що пік переказів в Україні було досягнуто в передвоєнному 2021 році, а потім люди зменшували відправлення:

– 2019 рік – $11,92 млрд;

– 2020 рік – $11,98 млрд;

– 2021 рік – $14,0 млрд;

– 2022 рік – $12,5 млрд;

– 2023 рік – $11,3 млрд.

Після початку вторгнення в Україну експерти пояснювали таке скорочення здебільшого головним чинником – масовим від’їздом біженців із країни та їхньою адаптацією за кордоном. Багато людей, які ще до війни працювали за кордоном, після початку вторгнення вивезли свої сім’ї в безпечні країни, і їм просто вже нікому було слати гроші. Цей процес посилюється від місяця до місяця, особливо напередодні нинішнього опалювального сезону, який, якщо вірити владі, може виявитися найскладнішим для населення за весь час великої війни. А тому за підсумками 2024 року передбачають надходження в Україну ще менше за $11,3 млрд, зафіксованих у 20203-му.

«Очікую, падіння приватних грошових переказів до $9,6 млрд», – спрогнозував фінансовий аналітик Андрій Шевчишин.

А банкіри розповідають, що українці не тільки менше надсилають переказів, але також і залишають українську банківську систему.

«Спочатку ми спостерігали, що люди, які після початку війни розраховувалися картками за кордоном (виїхали з країни), стали скорочувати свої витрати там – мабуть, економили. Потім з банком стали зв’язуватися з метою закриття рахунків, а під час спілкування з нашими менеджерами, коли їм пропонували нові пакети і вигідніші умови, біженці розповідали, що українські рахунки вже просто не потрібні. Наші люди відкрили рахунки в західних банках. Оскільки звільнилися з підприємств в Україні (від яких отримували гривню на рахунки) і працевлаштувалися на новому місці. Немає сенсу готувати виписки за рахунками в українських банках (вимагають місцеві соцслужби для отримання різних пільг) і взагалі їх тримати – гроші туди більше не капають. Тому їм простіше попрощатися з нашим банком і більше не прив’язуватися до української економіки в принципі. У них тепер нове життя. Таких пояснень отримуємо дедалі більше і більше», – розповіли в одному із системних банків.

Нові зображення, що показують руйнування на аеродромі "Бельбек" у прикупованому Криму, швидко розповсюдилися в мережі, викликаючи широкий інтерес у соціальних мережах та ЗМІ. Згідно з повідомленнями з телеграм-каналу Military Journal, напад може бути спрямований на системи протиповітряної оборони, включаючи комплекси С-300 та С-400, а також радіолокатори, що розташовані біля Севастополя. Фотографії вказують на можливе пошкодження російських РЛС 92Н6Е, частину ЗРК С-400, та ПУ 5П85 С-300. Звіти російських джерел про знищення МіГ-31 та пошкодження Су-27 підтверджуються фотографіями та свідченнями. Повідомляється, що внаслідок атаки були зруйновані дві пускові установки ППО (С-300 і С-400), а також радар, і загинуло 11 окупантів.

За останніми звітами і фотографіями, подія на аеродромі "Бельбек" у Криму є важливим відображенням активності українських військових у регіоні. Високий рівень руйнувань, знищення систем протиповітряної оборони, а також велика кількість жертв серед окупаційних сил російської армії свідчать про ефективність українських операцій. Це може вплинути на ситуацію в регіоні та викликати нові дії з боку російської сторони. Така активність підтримує міжнародну підтримку України і пі