Занижена вартість елітної нерухомості в декларації: питання до прозорості статків керівника поліції

Соціальні мережі часто стають майданчиком, де члени відомих родин діляться подробицями свого життя. Нещодавно увагу громадськості привернув допис Ольги Гринкевич, доньки відомого львівського підприємця.

Зазначається, що Реєстр лудоманів нині налічує 7 874 особи. При цьому 4 585 осіб було включено до реєстру за перші шість місяців 2024 року – це на 18% більше, ніж за попередні 2,5 роки загалом.

“Щомісяця реєстр поповнюється, в середньому, на 760 осіб. Рекордним виявився квітень 2024 року, коли до Реєстру було включено 1 041 людину. Загалом за три роки існування переліку до нього потрапило 8 456 осіб із ігровою залежністю, 94% з яких — за останні 1,5 роки”, – йдеться у повідомленні.

Верховна Рада готує новий закон про азартні ігри. Нардепи скаржаться, що раніше реалізована легалізація грального бізнесу відбулася “через одне місце”.

Документ, зокрема, пропонує ліквідувати Комісію з регулювання азартних ігор та лотерей, створити жорсткіші обмеження по рекламі та прибрати “будь-які згадки військових, щоб не маніпулювали цим у рекламі”.

Також ми повідомляли, що заступник генерального прокурора України Дмитро Вербицький заявив, що тиск на нього пов’язаний із розслідуванням справ щодо грального бізнесу.

Популярний співак Ілля Парфенюк, більш відомий під сценічним ім'ям Parfeniuk, став справжнім відкриттям української сцени після виходу свого треку «Врубай». Композиція, що побачила світ понад рік тому, швидко завірусилася в соцмережах і миттєво принесла артисту популярність. Пісня стала справжнім хітом, який не лише завоював серця шанувальників, а й значно підняв кар'єрний рівень співака.

Нещодавно команда Parfeniuk поділилася цікавими подробицями щодо створення цієї композиції та розповіла про фінансові результати, яких досяг трек. Як зазначили представники артиста, для виробництва «Врубай» було інвестовано близько 16 тисяч євро. Ця сума включала витрати на саунд-дизайн, зйомку кліпу та просування треку. Команда співака підкреслила, що інвестиції у створення хіта окупилися сторицею, оскільки «Врубай» став не лише популярним в Україні, а й здобув визнання за кордоном.

Інвестиції повністю виправдали себе: лише за рік композиція зібрала 136 мільйонів прослуховувань на стримінгових платформах. Прибуток від пісні склав 98,7 тисячі євро.

Креативний продюсер проєкту Олександра Степенко пояснила феноменальний успіх треку. На її думку, слухачів зачепив легкий і веселий вайб композиції, яких давно бракувало в українській поп-музиці. Важливим фактором стала й успішна TikTok-кампанія: відео, де Parfeniuk танцює під власну пісню, запустило справжній флешмоб у мережі.

Таким чином, «Врубай» став не лише музичним хітом, а й прикладом того, як продумана стратегія просування може перетворити інвестиції в десятки тисяч євро на майже стотисячний прибуток.

Директор Департаменту капітального будівництва Харківської обласної військової адміністрації Ігор Лялюк відіграє важливу роль у процесі розподілу державних коштів для відновлення регіону, що постраждав від бойових дій. Саме від його управлінських рішень залежить реалізація багатьох великих інфраструктурних проєктів, таких як реконструкція медичних установ, відновлення шкіл, будівництво укриттів для навчальних закладів та інші заходи, що мають на меті відновлення нормального життя на прифронтових територіях. З огляду на масштаби завдань, Департамент є одним із основних гравців у процесі відбудови. Проте, на жаль, існують питання щодо прозорості та ефективності цього процесу.

Однією з найбільших проблем є те, що тендери на виконання робіт з відновлення виграють одні й ті самі компанії. Наприклад, будівельна компанія «Пантеон», яка отримала підряд на 121 млн грн для ремонту фасадів та покрівлі обласної клінічної лікарні, уже давно є постійним учасником подібних конкурсів. Така ситуація ставить під сумнів реальну конкуренцію та можливість для інших підприємств брати участь у процесі відновлення. Точно так само ТОВ «Житлобуд-3» неодноразово вигравало підряди на різноманітні роботи в регіоні, що також викликає питання про справедливість тендерних процедур.

На пряме запитання журналістів Лялюк відповів: “Треба порадитися з вищим керівництвом.” У структурі ОВА “вищим керівництвом” є голова Харківської ОВА Олег Синєгубов, який погоджує більшість рішень департаменту та закриває очі на тендерні маніпуляції.

Попри відкриті кримінальні провадження, Лялюк продовжує очолювати департамент і контролювати грошові потоки, які мали б іти на безпеку та розвиток Харківщини. За оцінками, мільярди гривень державного та донорського фінансування опиняються у кишенях підрядників – «Житлобуд», «Білдінг Груп», «Промтекс» та інших.

В офіційній декларації чиновника зазначено 173 350 грн зарплати директора департаменту та 574 082 грн – у державному підприємстві “Дороги Харківщини”. Проте за цими цифрами стоїть система, яка блокує справжню відбудову регіону.

Поки Харківщина чекає на нові лікарні, школи й укриття, Ігор Лялюк продовжує “будувати” власну імперію впливу.

Вища рада правосуддя знову не дійшла згоди під час розгляду дисциплінарної скарги на суддю Окружного адміністративного суду Києва Віктора Шулежка. Питання, порушене ще за зверненням загиблого на фронті громадського діяча Романа Ратушного, вкотре не отримало остаточного рішення. Голоси членів Ради розділилися порівну, що унеможливило ухвалення будь-якого вердикту та призвело до чергового перенесення розгляду.

Суть дисциплінарної скарги полягала у діях судді, які він вчинив у 2020 році під час розгляду справи щодо збереження Протасового Яру. Тоді Шулежко одноосібно призупинив чинність рішення Київради про повернення території парку статусу зеленої зони та зупинення будівництва. Резонансності ситуації додало те, що суддя ухвалив проміжне рішення без участі сторін, не забезпечивши їм можливість висловити позицію або ознайомитися з матеріалами.

Раніше Палата ВРП встановила недбалість судді, ухваливши рішення без належного обґрунтування та проголосувала за його притягнення до відповідальності у вигляді догани з позбавленням доплат. Проте на останньому засіданні голоси членів ВРП розділилися порівну: шість виступили за залишення рішення, шість – проти, включно з Бурлаковим, Ковбієм, Кравченком, Боковою, Котелевцем та Махінчуком.

Суддя Шулежко також подав скаргу на дисциплінарного інспектора Плескача через нібито конфлікт інтересів, але її відхилили. Крім того, у листопаді ВРП відкрила нове дисциплінарне провадження щодо судді у зв’язку з плівками Вовка, на яких він нібито брав участь у планах блокування роботи ВККС та підриву судової системи.

Ситуація демонструє складність притягнення суддів до відповідальності та політичну чутливість процесів у Вищій раді правосуддя, а також продовжує викликати суспільний резонанс.