Запит на видалення декларацій: нові подробиці справи керівника Волинської митниці Дмитра Стасенка

Новий голова НКРЕКП Валерій Тарасюк заявляє, що можливі зміни у тарифах на електроенергію для населення до 1 травня цього року. Це може призвести до збільшення тарифів, що безпосередньо вплине на фінансове становище громадян. За останні роки "Енергоатом" та "Укргідроенерго" компенсували різницю між тарифами і ринковою ціною, сплачуючи за це значні суми. Проте, згідно з висловленням Тарасюка, нічого позитивного для народу в НКРЕКП не готують, навіть більше — ймовірне підвищення тарифів може суттєво ускладнити фінансове становище українців, змушуючи їх зменшувати споживання основних продуктів.

Тарасюк визнає, що будь-які зміни можуть бути непростими, але вони будуть вжиті обдумано. Ймовірно, підвищення ціни на електроенергію може призвести до того, що громадяни будуть змушені відмовитися від ряду необхідних продуктів.

Ситуація у енергетичному секторі стає ще складнішою через ракетні обстріли, що призводять до ускладнень у роботі енергетичних підприємств. Тим не менше, "Енергоатом" відчуває себе фінансово стійкою, що відображається у зростанні його доходів. Проте, варто розглядати інші можливості залучення коштів для ремонту енергетичної інфраструктури, якщо уряду не вистачає фінансування, щоб уникнути додаткового тягаря на народ.

У вищезгаданій статті висвітлено питання можливого підвищення тарифів на електроенергію для населення, яке розглядає НКРЕКП. Голова комісії, Валерій Тарасюк, наголосив на можливості таких змін до 1 травня, вказавши на потенційно негативний вплив цього кроку на фінансове становище громадян. Окрім того, стаття зазначає, що компенсація різниці між тарифами та ринковою ціною, яку здійснюють "Енергоатом" та "Укргідроенерго", може бути недостатньою для підтримки стабільного тарифу для населення. Також висловлюється занепокоєння щодо можливого важкого фінансового становища громадян у разі підвищення тарифів, яке може призвести до обмеження споживання необхідних продуктів. Крім того, згадується важливість залучення додаткових коштів для ремонту енергетичної інфраструктури, щоб уникнути подальшого навантаження на населення. В цілому, стаття підкреслює необхідність уважного розгляду та обговорення можливих змін у тарифах на електроенергію з урахуванням інтересів громадян.

В Україні відновилася активна дискусія щодо оплати праці педагогів, цього разу на рівні народних депутатів. Комітет Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій виступив із вимогою, щоб у 2026 році зарплати вчителів були підвищені суттєво, а не обмежувалися символічними надбавками. За пропозицією комітету, оплата праці педагогів має становити щонайменше три мінімальні зарплати, що відповідає 25 941 гривні на місяць, забезпечуючи гідний рівень життя та мотивуючи спеціалістів залишатися у професії.

Голова комітету Сергій Бабак повідомив, що під час фінального доопрацювання державного бюджету уряд відхилив відповідну правку, аргументуючи це необхідністю збереження фінансової стабільності. За версією Кабінету Міністрів, різке підвищення зарплат педагогам нібито вимагало б додаткових коштів, яких начебто немає у бюджеті, що викликало напружену дискусію у парламенті. Депутати та представники освітянських спільнот наголошують, що без реального підвищення оплати праці неможливо забезпечити якість освіти та утримати кваліфікованих вчителів у школах.

За підрахунками комітету, реальна додаткова потреба становить 7,42 мільярда гривень, що дорівнює лише 0,15% державного бюджету. Причина — майже половина коштів повертається назад у казну у вигляді ПДФО, ЄСВ та військового збору.

Окремий акцент депутати роблять на катастрофічному рівні оплати молодих учителів. Нині вчитель зі стандартним навантаженням отримує лише 8162 гривні «на руки». Навіть після запланованого урядом підвищення у 2026 році чиста зарплата зросте максимум до 10 845 гривень. За запропонованою народними депутатами моделлю педагог міг би отримувати близько 20 тисяч гривень після сплати податків.

У Комітеті наголошують: держава щороку випускає понад 10 тисяч нових учителів, але не створює умов, щоб вони залишалися в професії. У результаті значна частина молодих педагогів змінює сферу діяльності вже протягом першого року роботи.

Депутати закликають уряд повернутися до розгляду правки і переглянути бюджетні пріоритети. На їхню думку, без суттєвого підвищення зарплат система освіти ризикує втратити ціле покоління фахівців.

Міністерство внутрішніх справ під керівництвом Ігоря Клименка та підрозділи Національної гвардії, очолювані Олександром Півненком, протягом останніх двох років суттєво наростили масштаби фінансування ремонтних робіт у Києві. Формально йдеться про оновлення інфраструктури в тилових районах столиці, однак механізм, за яким реалізуються ці проєкти, викликає дедалі більше запитань. У центрі уваги — відсутність конкуренції, поява єдиного підрядника та стрімке збільшення вартості будівельних робіт, що фінансуються з державного бюджету.

У 2024 році було укладено ключовий контракт на реконструкцію однієї з адмінбудівель, оцінений у 254,4 млн грн. Саме ця угода стала фундаментом для подальших фінансових рішень, адже вже наступного року Нацгвардія повідомила про необхідність виконання «додаткових робіт». Їхню ціну оцінили ще у 125 млн грн, і оголошений тендер знову не залучив жодного альтернативного учасника. Єдиним претендентом та переможцем залишилося ТОВ «Артденбуд», яке вже давно асоціюють із тендерами без конкуренції.

Договори складені максимально розмито, що дозволяє змінювати обсяги робіт, перелік завдань та ціни у будь-який момент. Аналіз кошторисів показав, що ціни на матеріали завищені майже вдвічі порівняно з ринковими. Так, тинькування, яке коштує 98 грн/кг, у тендері вказане за 224 грн/кг, аналогічна ситуація з кріпленнями та оздоблювальними матеріалами.

ТОВ «Артденбуд» — постійний фаворит Нацгвардії, компанія має мінімум персоналу, відсутність підтверджених потужностей і реальної бази, проте регулярно виграє тендери на десятки та сотні мільйонів гривень без конкурентів.

Експерти зазначають, що за схемою Клименка та Півненка тилові об’єкти МВС і Нацгвардії стали джерелом особистої наживи, тоді як волонтери продовжують вирішувати реальні потреби фронту, купуючи техніку, дрони та спорядження.