Зарплата державних службовців у серпні 2025 року: зріст, але реальна купівельна спроможність зменшується

Петиція до Президента про мобілізацію правоохоронців, держслужбовців та інших працівників бюджетної сфери швидко набрала 25 тисяч голосів, вразивши швидкістю та об'ємом підтримки лише за 3 дні. Ініціатор пропонує надати пріоритетний прийом на роботу в державні, комунальні підприємства та правоохоронні органи демобілізованим із ЗСУ після початку повномасштабної війни. Цікаво, що попередня аналогічна петиція нардепа Дубінського №22/204852-ЕП про мобілізацію депутатів і чиновників набрала необхідні голоси за 87 днів, й то лише за допомогою великих телеграм-каналів. Вже 4,5 місяців петиція знаходиться "на розгляді" Зеленського. Якщо восени 2023 року українці не поспішали підтримувати мобілізацію чиновників, то тепер, навіть з урахуванням необхідності авторизації, подібні петиції набирають голоси за лічені дні, свідчачи про активне зацікавлення суспільства у реформації державного управління та підтримці ветеранів.

пріоритетний прийом на роботу в державні, комунальні підприємства та правоохоронні органи демобілізованим із ЗСУ після початку повномасштабної війни має значний загальнодержавний і соціальний важливість, оскільки це сприятиме інтеграції ветеранів у цивільне життя та підтримці їхнього соціального статусу.

• Порівняно з аналогічною петицією із минулого, швидкість набору голосів свідчить про зростання активності громадянського суспільства та бажання змінити стереотипи щодо чиновників та підтримати ветеранів.

• Затримка розгляду попередньої петиції залишає питання щодо ефективності механізмів громадського впливу на процеси влади.

• Набір голосів за короткий період також свідчить про активне зацікавлення громадян у реформуванні системи державного управління та підтримці ветеранів, що варто враховувати у подальших діях влади та розробці політики.

Бобровська звернула увагу на обережність у формулюваннях, які використовує НАТО щодо перспектив членства України. Вона вважає, що альянс уникає чітких заяв про запрошення України, натомість використовуючи більш розмиті дипломатичні вислови.

Виглядає, що цьогорічний саміт НАТО у Вашингтоні – це знову про слабкість альянсу перед викликами, заявила нардеп Соломія Бобровська. При цьому, вона додала, що Україні цей саміт, на жаль, не принесе ні перспектив, ні надій.

“Посилення ППО, зміна форматів координації допомоги, муки в пошуку словесних зворотів, щоб категорично не було слова “запрошення”, і попередження ще з минулого року, щоб ми не пушили членство в Штатах на саміті цьогоріч – ріал геополітік і неприємний душ для українців”, — відзначила політик у Фейсбуці.

При цьому вона підкреслила, що тут вся справа не в Україні, корупції, ПДЧ чи ще чомусь. За її словами, це не Україна не готова до членства, це Альянс не готовий і не здатний протистояти Росії.

“З одного боку, це зрозуміло, бо нікому не потрібен театр бойових дій далі за нашими межами, а з іншого – на фоні ефективного союзу, який будує РФ навколо себе, все ж виглядає, що Україну швидше готові уступити, аніж прийняти в пул західної парасольки. Цікаво виходить, Московія готова за нас гризтись до останнього, щоб здобути, Північноатлантичний Альянс дає нам періодично “пігулки від голови”, а в українців вихід лише один — війна за самих себе”, — заявила нардеп.

Відтак, каже Бобровська, поки вісь зла консолідується і струнким кроком йде до гегемонії у світі, НАТО пережовує формулювання про “незворотність” і “відкриті двері”, які вже доносилися до України щонайменше двічі.

При цьому вона відзначає, що рішення про посилення ППО України були прийняті ще раніше, до удару по Україні 8 липня, і вони були спрямовані на те, щоб Україна просто не поїхала з порожніми руками.

У 2025 році в Україні зафіксовано 138 047 адміністративних протоколів за керування транспортними засобами у стані алкогольного або наркотичного сп’яніння. Такі порушення кваліфікуються за статтею 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та залишаються однією з найсерйозніших загроз безпеці дорожнього руху.

Зазначена цифра свідчить не лише про масштаб проблеми, а й про активну роботу правоохоронних органів щодо виявлення нетверезих водіїв. Патрульні поліцейські посилили контроль на автошляхах, особливо у вечірній та нічний час, коли ризик керування напідпитку зростає. Окрему увагу приділяють перевіркам поблизу місць масового відпочинку, розважальних закладів та на виїздах із міст.

Найбільшу кількість порушень виявили у Дніпропетровській області — 13 519 протоколів, у Харківській області — 12 095 та в Одеській області — 11 543. Найменше — у Херсонській області, де зафіксовано 1 138 випадків, у Чернівецькій області — 1 596 та в Івано-Франківській області — 1 897.

Окрім адміністративних матеріалів, Генеральна прокуратура відкрила 1 044 кримінальні провадження за статтею 286-1 Кримінального кодексу України, що стосується порушення правил безпеки дорожнього руху водіями у стані сп’яніння. До суду дійшло 59% цих справ.

За даними правоохоронців, торік за участю нетверезих водіїв сталося 643 дорожньо-транспортні пригоди із загиблими або травмованими. Це на третину менше, ніж роком раніше. Внаслідок таких аварій загинули 73 людини, ще 857 отримали травми.

Кожна 40-та ДТП із загиблими чи постраждалими пов’язана з водінням у стані сп’яніння. У 2023–2024 роках цей показник був значно гіршим — кожна 25-та аварія з жертвами ставалася через п’яних водіїв.