Зарплати чиновників хочуть зрівняти з рівнем доходів військових на передовій

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Росіяни атакують одразу за кількома напрямками.

Так, армія РФ на Донеччині суттєво просунулася під Великою Новосілкою, свідчить карта українського пабліка Deep State. Росіяни заглибилися приблизно на три кілометри на двох ділянках – біля Рівнополя і Новодарівки.

Російські пабліки заявляють, що Рівнепіль уже захоплено (чого Україна не підтверджувала), також їхня армія увійшла в Макарівку (що збігається і з картою DS).

Основний напрямок руху – з півдня на захід від Великої Новосілки, що може мати на меті обійти місто із заходу. Зі сходу російські війська вже перебувають недалеко від нього. Учора повідомлялося, що російські війська проводять штурмові дії силами до 50-60 осіб за раз, а також за підтримки ББМ і підрозділів на баггі.

Друга ділянка, де росіяни вчора пішли в наступ – Гуляйполе Запорізької області. Це місто розташоване близько – за півтора кілометра – від лінії фронту. Українські військові вчора повідомили про механізований штурм у бік міста і про просування російських військ.

«На лівому фланзі від Гуляйполя противник мав чималі просування за сьогоднішній день, змогли просунутися на кілька кілометрів. Поки всі обсмоктують новини про те, що до Дніпропетровської області 11 км, то тим часом уже менше 9 км», – написав лейтенант ЗСУ з позивним “Алекс”.

На карті Deep State просування під Гуляйполем не зафіксовано.

Крім того, росіяни після захоплення Селидова поступово від нього просуваються на захід у бік Дніпропетровської області. Ніби «паралельно» південному фронту. Якщо цей рух буде успішним, то створить серйозні проблеми для логістики українських військ у районі Великої Новоселівки та Гуляйполя.

Українське командування, тим часом, заявляє, що можуть бути подальші штурми в Запорізькій області найближчими днями.

За словами спікера Сил оборони півдня Волошина, атаки можуть створити нову точку тиску для українських військових, які й так відступають на сході. Хоча поки незрозуміло, чи буде це один масштабний наступ росіян, чи окремі штурми.

«Штурми можуть розпочатися найближчим часом, ми навіть не говоримо про тижні, ми очікуємо, що це станеться в будь-який день», – сказав речник. Він додав, що російські війська в цьому районі чисельно значно перевищують за чисельністю українських військових.

Український офіцер із позивним «Алекс» вважає, що це початок великого бою.

«На Запорізькому напрямку обстановка дедалі напруженіша, у всіх уже сформувалося стійке відчуття, що п…дячка незабаром», – написав він.

Як ми вже писали, наступ росіян на південному фронті набагато небезпечніший для України, ніж їхнє просування на Донбасі, адже створює загрозу їхнього виходу до Запоріжжя і Дніпра з подальшим штурмом і захопленням цих міст. Такий розвиток може мати катастрофічні наслідки для всього фронту, оскільки «розріже» логістику ЗСУ, а також дасть змогу росіянам вийти на правий берег Дніпра.

Тому, якщо дійсно виникне така загроза, то українське командування, напевно, кине на цей напрямок усі наявні резерви, а якщо знадобиться, то й перекине підрозділи з Курської області.

Але поки що, повторимося, не дуже зрозуміло, чи мають намір росіяни тут розпочинати повномасштабний наступ і чи мають для нього у них достатньо сил. Але якщо почнуть, то це буде битва, яка, багато в чому, і зумовить подальший хід війни.

Андрій Данилко, знаменитий артист, відомий під сценічним ім’ям Вєрка Сердючка, поділився своїм поглядом на нинішню ситуацію в українській музиці, особливо щодо творчості молодих виконавців. В інтерв'ю для YouTube-каналу Євгена Синельникова він звернув увагу на один із найбільш виражених трендів останніх років — надмірне використання слова «додому» у патріотичних піснях. Данилко зазначив, що цей вислів став своєрідним штампом, який повторюється знову і знову, створюючи певну одноманітність у музичному просторі.

Артист підкреслив, що таке бездумне повторення певних фраз та тем у композиціях надає музиці однотипності, що позбавляє її індивідуальності. За його словами, коли пісня «заповнюється» однаковими ідеями, вона втрачає свою унікальність та емоційну глибину. Це створює враження, що багато пісень звучать схоже одна на одну, і важко віднайти ту саму неповторну, особливу атмосферу, яка могла б стати «підписом» того чи іншого виконавця.

«Не робіть так, як усі. Бо я слово „додому“ чути не можу… В кожного „додому“. Вона вже не звучить як відвертість», — зазначив Данилко. Він додав, що українська мова та патріотизм важливі, але зміст пісні має бути щирим і талановито поданим, інакше слухач не відчує емоції, незалежно від теми.

Також артист зізнався, що наразі немає молодих виконавців, яких би він постійно слухав, хоча й визнає наявність талановитих артистів. Він наголосив, що популярність приходить лише через справжній талант, а не через модні фрази чи тренди.

«Укренерго» — ключова ланка енергетичної безпеки України, на плечах якої лежить стабільність національної енергосистеми та розвиток інфраструктури передачі електроенергії. Проте останні роки стали для компанії періодом серйозних випробувань — низка кримінальних проваджень, гучні публічні скандали та численні фінансові претензії поставили під сумнів прозорість її діяльності. Серед найгостріших звинувачень — проведення сумнівних тендерів із фіктивними переможцями, укладання контрактів із пов’язаними структурами, завищення вартості підрядів і завдання державі збитків, що, за оцінками слідства, сягають понад 380 мільйонів гривень.

Період, коли управління офісом проєктів очолив Володимир Кудрицький, став переломним для підприємства. Йому доручили розробку довгострокової стратегії та визначення інвестиційної політики компанії. Саме тоді «Укренерго» опинилося на роздоріжжі між реформами, що мали забезпечити ефективність та відкритість, і старими практиками, які тягнули за собою конфлікти інтересів, внутрішні суперечності та недовіру з боку суспільства.

У 2016 році попри програш у офіційному конкурсі на посаду голови «Укренерго», Ковальчук утримав крісло за неформальної підтримки впливових осіб. Саме в цей період Кудрицький поступово став ключовою фігурою всередині структури.

З 2018 по 2020 рік підприємство уклало серію контрактів, що згодом стали об’єктом кримінальних проваджень. Один із найрезонансніших — із ТОВ «Візін Річ». Компанія з капіталом 100 гривень, формальним директором-пенсіонером і частою зміною юридичних адрес отримала підряди на десятки мільйонів. За матеріалами слідства, саме Кудрицький і відповідальний за економічну безпеку Сергій Тоцький підписували контракти, загальна сума яких перевищила 13 млн гривень.

Банк «Конкорд», що виступав гарантом фірми, офіційно заявив у суді, що угоди суперечать інтересам держави — фактично підтвердивши їхній фіктивний характер.

Окрема історія — будівництво підстанції 500 кВ «Кремінська» на Луганщині. З 2016 року кошторис об’єкта зріс із 500 млн до 1,7 млрд гривень. За даними слідства, умови тендеру сформували так, щоб відхилити дешевші пропозиції. Завдані державі збитки оцінили у 380 млн гривень. У 2021 році колишнім посадовцям оголосили підозри за ст. 364 ККУ.

Попри розслідування, у 2020 році «Укренерго» уклало нові контракти — зокрема, на 65 млн гривень із корпорацією «Союз», пов’язаною з бізнесменом Костянтином Григоришиним і заводом «Запоріжтрансформатор». Вартість обладнання була співмірною з попередніми тендерами, фігурантами кримінальних справ щодо завищення цін.

Матеріали журналістських розслідувань також вказували на інтереси керівництва компанії у секторі «зеленої енергетики». Компанії «Хорос» і «Проенерджі», очолювані колишніми підлеглими Ковальчука, отримували вигідні контракти на підключення вітрових і сонячних електростанцій, включно з об’єктами «Нікопольської СЕС» Ріната Ахметова.

Паралельно компанія демонструвала фінансові втрати. За 2021 рік збитки «Укренерго» перевищили 2,7 млрд гривень. При цьому керівник компанії у 2021 році отримував в середньому 558 тис. гривень щомісяця — один із найвищих показників у держсекторі.

Також виникли питання щодо особистої декларації. У 2020 році Кудрицький не подав щорічний звіт, аргументуючи це тим, що «Укренерго» стало приватним АТ після корпоратизації. Водночас 100% акцій компанії залишається у державній власності.

У 2020 році було створено ТОВ «Укренерго Цифрові рішення», співвласником якого став Кудрицький. Керівником компанії призначили його заступника Андрія Немировського. Фірма, створена у жовтні, уже через два місяці показала доходи у майже мільйон гривень, а згодом виграла тендери, зокрема на 750 тис. гривень для організації корпоративних заходів. Ці обставини експерти називають ознаками потенційного конфлікту інтересів.

Перевірка НКРЕКП у 2021 році підтвердила численні порушення — від невиконання інвестиційних програм до неефективного використання коштів. Але суттєвих кадрових рішень або покарань не відбулося.

Сьогодні «Укренерго» залишається критично важливим для енергобезпеки України — особливо в умовах війни. Але історія останніх років демонструє, що реформаторські обіцянки трансформувалися у низку корупційних епізодів, кадрових рішень без конкурсу, фінансових втрат і кримінальних справ без вироків.