П’ятниця, 17 Квітня, 2026

Зарплати чиновників хочуть зрівняти з рівнем доходів військових на передовій

Важливі новини

Ярослава Магучіх розповіла про заручини та плани на майбутнє з коханим

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Освідчення відбулося в оточенні рідних, оскільки для Назара було важливим, щоб його пропозиція супроводжувалася підтримкою родини. Ярослава також розповіла, що вибір каблучки зробили разом: оскільки їй складно підібрати прикраси за розміром, вони спільно вибрали обручку ще перед самим освідченням. Легкоатлетка згадала, як носила каблучку кілька днів, а потім передала Назару, щоб той міг освідчитися у присутності батьків.

“Для нього було важливо, щоб батьки були поруч у цей особливий момент,” — поділилася Ярослава.

Хоча це її перші серйозні стосунки, Ярослава наголошує, що вони з Назаром впевнені у своїх почуттях. Поки що пара зосереджена на своїй спортивній кар’єрі і не поспішає заводити дітей. Магучіх підкреслила, що діти — це велика відповідальність, на яку зараз немає достатньо часу через професійні амбіції.

“У дитинстві я думала, що народжу дуже рано: у 22 чи 26 років. А зараз, коли мені 23, я розумію, що ще не готова до цього,” — зізналася легкоатлетка.

До слова, Назар Степанов, який займається бігом з бар’єрами, є сином тренерки Ярослави. Пара оголосила про свої заручини восени 2023 року.

Демографічна криза в Україні: війна загострила багаторічну проблему

Україна стикається з катастрофічними наслідками демографічної кризи, яка почалася ще задовго до повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році. Однак саме війна стала ключовим фактором, що значно погіршив ситуацію. Як пише видання Der Spiegel, майже сім мільйонів українців були змушені покинути країну через бойові дії, що стало найбільшим демографічним відтоком за всю сучасну історію. Зазначається, що […]

The post Демографічна криза в Україні: війна загострила багаторічну проблему first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Посилення податкового контролю: онлайн-перекази під пильним наглядом держави

Державна податкова служба активізувала моніторинг фінансових операцій громадян, які отримують кошти через цифрові платформи, електронні гаманці та інші небанківські сервіси. Такий підхід став відповіддю на зростання обсягів онлайн-платежів і збільшення кількості осіб, котрі фактично здійснюють підприємницьку діяльність без офіційної реєстрації. За даними податкового відомства, протягом поточного року платникам було направлено понад шість тисяч запитів із вимогою надати інформацію про походження коштів та підтвердити законність їх отримання.

Результати перевірок стали відчутними: майже дві тисячі громадян, зіткнувшись із необхідністю пояснити свої фінансові операції, зареєструвалися як фізичні особи-підприємці. Частина запитів стосувалася регулярних онлайн-надходжень, що за частотою та сумами нагадували системну комерційну діяльність. Саме такі транзакції податкова служба нині відстежує найретельніше, адже необліковані доходи створюють ризики як для бюджету, так і для самих отримувачів.

У фокусі податкової — громадяни, які регулярно отримують значні перекази або здійснюють велику кількість транзакцій. За інформацією ДПС, у вересні одна громадянка отримала понад 60 онлайн-переказів на суму більш як 280 тисяч гривень. У жовтні інша особа — понад 700 переказів на майже 300 тисяч гривень. Такі обсяги операцій податкова розцінює як можливу господарську діяльність, що потребує реєстрації та сплати податків.

У службі наголошують, що головна мета контролю — виявлення прихованих доходів і стимулювання громадян легалізувати свою діяльність. Податківці окремо відзначають, що ключовим критерієм для оцінки є систематичність операцій, а не лише їх розмір.

Фахівці ДПС закликають громадян реєструвати підприємницьку діяльність і вчасно подавати декларації, щоб уникнути штрафів та судових рішень. Вони підкреслюють, що зростання онлайн-торгівлі та дистанційних послуг робить прозорість фінансових операцій важливою складовою податкової культури в Україні.

Поховання для українців здорожчає: депутати запровадять ПДВ на ритуальні послуги

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Українські депутати ініціювали законопроєкт, що передбачає обкладення податком на додану вартість (ПДВ) державних і комунальних ритуальних послуг.

Про це йдеться у законопроєкті № 12189 «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо особливостей оподаткування надавачів ритуальних послуг», який зареєстрований в парламенті 8 листопада.

Якщо закон ухвалять, послуги з поховання та ритуальні товари, які надають державні та комунальні підприємства, більше не будуть звільнені від ПДВ, а це, ймовірно, призведе до зростання витрат на поховання.

Проєкт також скасовує можливість надавачам ритуальних послуг користуватися спрощеною системою оподаткування, обліку та звітності, що збільшить податковий тиск на компанії в цій сфері.

Ці зміни пропонують разом із законопроєктом, спрямованим на реформування ринку ритуальних послуг і демонополізацію сфери. У пояснювальній записці зазначається, що нововведення допоможуть створити конкурентне середовище, де приватні підприємства зможуть відкривати кладовища, крематорії та колумбарії, а також забезпечать рівні умови для всіх платників податків.

Реформа, за словами авторів документу, має на меті привести сферу поховання у відповідність із вимогами ринкової економіки, однак на практиці вона зробить поховання дорожчим для населення.

Старовинну скрипку 1763 року вилучили на українському кордоні

Прикордонні служби України виявили спробу незаконного вивезення старовинного музичного...
В Україні активно обговорюється ініціатива щодо обмеження заробітних плат високопосадовців, суддів, депутатів та членів наглядових рад. Пропонується, щоб їхні доходи не перевищували рівень зарплати військовослужбовців, які забезпечують бойові завдання на передовій.
Не більше, ніж на передовій – Верховна Рада розгляне законопроект про обмеження 100 тисячами грн зарплати членам наглядових рад, суддям і депутатам

Платити не більше, аніж військовослужбовцям на передовій, пропонує група народних депутатів, яка 13 грудня зареєструвала законопроект 12316 про внесення змін до статті 28 Закону «Про правовий режим воєнного стану» щодо обмеження розмірів заробітної плати деяким категоріям осіб в умовах дії воєнного стану.

Так, пропонується доповнити прикінцеві положення закону про правовий режим воєнного стану нормою, якою установити, що тимчасово, у період дії воєнного стану, заробітна плата, грошове забезпечення працівників, службових і посадових осіб бюджетних установ (включаючи органи державної влади та інші державні органи, а також органи місцевого самоврядування) нараховуються у сумі, що не перевищує граничного розміру виплат військовослужбовцям, які беруть безпосередню участь у бойових діях (100 тисяч грн на місяць).

При цьому у зазначеному максимальному розмірі не враховуються суми допомоги по тимчасовій непрацездатності та оплата щорічної відпустки.

Обмеження не застосовується при нарахуванні заробітної плати, грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, тобто, не застосовується до рятувальників.

Окремо вказано, що обмеження у 100 тисяч грн застосовується також при нарахуванні заробітної плати, грошового забезпечення народним депутатам України, членам Кабінету Міністрів, працівникам Офісу Президента, суддям, суддям Конституційного Суду України, прокурорам, членам Вищої ради правосуддя, членам Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, членам Рахункової палати, працівникам, службовим і посадовим особам Національного банку України, а також іншим службовим і посадовим особам, працівникам, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, в тому числі Державного бюро розслідувань та Бюро економічної безпеки України (крім осіб, зазначених в абзаці другому цього пункту), працівникам суб’єктів господарювання, 50 і більше відсотків акцій (часток) якого належить державі або іншому господарському товариству, 50 і більше відсотків акцій (часток) якого належать державі, членам наглядових рад таких суб’єктів господарювання.

Зазначимо, що за даними Міністерства фінансів України, середня зарплата керівництва за жовтень 2024 року склала у Нацкомісії, що здійснює державне регулювання у сфері енергетики та комунальних послуг – 330,7 тисяч грн, Державній митній службі – 276,7 тисяч грн, Державній службі фінансового моніторингу – 234,7 тисяч грн, Національному агентстві з питань запобігання корупції – 232 тисячі грн, Пенсійному фонді України – 194,8 тисяч грн, Національній соціальній сервісній службі – 144,6 тисяч грн тощо.

Як раніше писала «Судово-юридична газета», до Верховної Ради подали законопроект 12265, який пропонує визначити розмір винагороди члена Вищої ради правосуддя у розмірі посадового окладу судді місцевого суду (тобто, близько 63 тисяч грн). Нагадаємо, що після внесених змін оклад членів ВРП починається від 236 тисяч грн, не враховуючи додаткові виплати.

The post Зарплати чиновників хочуть зрівняти з рівнем доходів військових на передовій first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Останні новини