Вівторок, 11 Серпня, 2026

Зарплати чиновників зросли на 27%: хто і скільки отримує в 2025 році

Важливі новини

Український уряд розглядає можливість впровадження військового збору для ФОПів: нові виклики та перспективи

Український уряд, перебуваючи в умовах воєнного стану і ставлячи перед собою завдання забезпечення достатнього фінансування державного бюджету, активно розглядає можливість впровадження військового збору для фізичних осіб-підприємців (ФОПів). Варто зауважити, що на сьогоднішній день військовий збір оплачується тільки зі заробітної плати працівників, і його розмір становить 1,5%. ФОПи ж, відповідно до чинного законодавства, звільнені від такого обов'язку, але це може змінитися з прийняттям нового законопроекту.

Україна нараховує понад 2 мільйони ФОПів, з яких за останні 12 місяців (з 1 лютого 2023 року по 1 лютого 2024 року) ще 315 тисяч нових зареєструвалися. Ця ситуація свідчить про значний приріст підприємницького середовища в країні. Варто також зазначити, що ФОПи сплачують зі свого доходу єдиний податок, єдиний внесок, податок на додану вартість (загальна система оподаткування), проте, в період воєнного стану і на 12 місяців після його закінчення, єдиний внесок сплачується добровільно за умови, що такий підприємець не отримує стажу за цей період.

Пропозиція про підвищення військового збору для фізичних осіб до 5% стане додатковим джерелом доходу для державного бюджету, спрямованого на потреби військових заходів. Втім, важливо врахувати, що запровадження військового збору для ФОПів є складною і невідкладною задачею, яка вимагає комплексного аналізу та узгодження з інтересами підприємницького середовища країни.

У висновках можна відзначити, що запровадження військового збору для фізичних осіб-підприємців українським урядом є обгрунтованим за умови посилення обороноздатності країни та забезпечення необхідних фінансових ресурсів для військових заходів. Однак така ініціатива потребує ретельного аналізу і урахування інтересів підприємницького середовища. Важливо збалансувати необхідність додаткових надходжень до бюджету з розвитком підприємництва та стимулюванням економічного зростання. Такий крок вимагає широкого обговорення і консенсусу серед учасників економічного процесу та законодавчої влади для максимальної ефективності його реалізації.

Інваліди з України вбили і розчленували чоловіка у Німеччині

Ця історія швидко поширилася німецькими ЗМІ, викликавши хвилю співчуття та занепокоєння серед місцевих жителів. Нордхорн, зазвичай тихе прикордонне містечко, несподівано опинилося в епіцентрі суспільної дискусії про проблеми інтеграції та підтримки вразливих груп населення.

Сімейна пара інвалідів з України в Німеччині вбила і розчленувала чоловіка.

Про це пише газета Grafschafter Nachrichten.

Чоловік і жінка проживали в місті Нордхорн на кордоні з Нідерландами. Під час пиятики з громадянином Латвії, чоловік – інвалід-візочник – приревнував дружину до гостя і вбив його ударом пляшки по голові.

Бажаючи уникнути відповідальності, вони розпиляли тіло циркулярною пилкою і скинули рештки в канал, розклавши їх по пакетах. Але поліція через два тижні вирахувала подружжя. Зараз їх судять у місті Оснабрюк.

Україна на шляху до максимального рівня військового виробництва: Зеленський

У вечірньому зверненні до українського народу 18 березня, президент Володимир Зеленський розкрив важливі аспекти поточної ситуації в країні. На засіданні Ставки Верховного головнокомандувача глава Збройних Сил України Олександр Сирський представив стратегічні напрямки дій, вказавши на успішні позиції в різних регіонах, а також підкреслив покращення логістики в армії. Звіти Міноборони та Мінстратегпрому щодо контрактів на постачання військової техніки та боєприпасів свідчать про намір досягнути рекордного рівня військово-промислового комплексу цього року та подальшого його розвитку. Відзначивши міжнародну співпрацю, Зеленський наголосив на позитивних відносинах з Індонезією та запропонував їй приєднатися до Глобального саміту миру. Він також висловив вдячність Європейському союзу за створення Фонду допомоги Україні на підтримку оборони країни, віруючи у його важливу роль у майбутній безпеці України.

У зверненні до українського народу 18 березня, президент Володимир Зеленський висвітлив ключові події та досягнення військової справи в країні. Він відзначив успішні позиції Збройних Сил України на різних напрямках, а також покращення логістики у військовому секторі. Заяви про досягнення рекордного рівня військово-промислового комплексу та плани подальшого розвитку свідчать про стратегічне планування країни щодо забезпечення своєї безпеки. Наголошення на міжнародній співпраці свідчить про важливість залучення інших країн у підтримку України та спільну боротьбу за мир і стабільність. Ухвалення Європейським союзом рішення про створення Фонду допомоги Україні підсилює переконання у підтримці та солідарності з боку міжнародного співтовариства.

Верховна Рада розглядає законопроекти про суд присяжних

На зустрічі Комітетів Верховної Ради з правової політики та правоохоронної діяльності розглянули важливі законопроекти, спрямовані на впровадження інституту суду присяжних в українській правовій системі. Цю інформацію розкрив народний депутат Владлен Неклюдов, який вважає такий крок не лише актуальним, але й необхідним для забезпечення справедливості та довіри до судової системи.

Згідно з запропонованими законопроектами, українські суди матимуть можливість залучати громадян до участі у судових засіданнях як присяжних. Це стане важливим кроком у напрямку зміцнення демократії та підвищення рівня судової незалежності. Суд присяжних дозволить залучити представників громадськості до процесу прийняття правосудних рішень, що, у свою чергу, сприятиме більш об'єктивному і справедливому судочинству.

Впровадження інституту суду присяжних може стати ефективним засобом боротьби з корупцією та впливом неправомірних впливів у судові процеси. За словами Неклюдова, це також сприятиме збільшенню довіри громадян до судової системи та підвищенню рівня її легітимності.

Зазначимо, що питання введення суду присяжних в Україні розглядалося протягом довгого часу. Проте, лише зараз воно набуває конкретних форм та отримує активну підтримку з боку парламентських комітетів. Це свідчить про поступовий розвиток української правової системи у напрямку вдосконалення та гармонізації з міжнародними стандартами правосуддя.

Обговорення, проведене під керівництвом депутатів, мало назву “Обговорення законопроектів на запровадження суду присяжних в Україні”.

Нагадаємо, у жовтні 2020 року Кабмін представив до Верховної Ради законопроекти №4190 та №4191, спрямовані на впровадження класичної моделі суду присяжних в Україні. Ці проекти були розроблені Міністерством юстиції. Їх включили до порядку денного у листопаді 2020 року, але подальші дії з ними були затягнуті.

Згідно із даними “Судово-юридичної газети”, на засіданні комітетів обговорювалися законопроекти 2709-1 та 2710-1 від 16 січня 2020 року (ініціатор – народний депутат Сергій Власенко), а також 3843, 3844, 3845 від 14 липня 2020 року (ініціатори – народні депутати Павло Фролов, Ігор Фріс, Федір Веніславський та Павло Павліш).

“Це важлива тема! Реалізація конституційного права громадян на участь у правосудді, і ця реформа має бути реалізована, щоб кожен громадянин міг взяти участь у правосудді і зрозуміти, що це означає в реальному житті!” – підкреслив Неклюдов.

До розгляду присутніх долучилися представники Вищої ради правосуддя, Ради суддів України, Державної судової адміністрації, Національної школи суддів, громадських організацій, міжнародних проектів допомоги (зокрема Агентства США з міжнародного розвитку USAID), судді, адвокати, прокурори, науковці та міжнародні експерти.

Виступили голова Комітету ВР з питань правоохоронної діяльності Сергій Іонушас, голова Комітету ВРУ з питань правової політики Денис Маслов, заступник Міністра юстиції України Олександр Банчук та інші представники.

Раніше вже проводились експертні обговорення теми “Суд присяжних: участь громадян як механізм підвищення довіри до правосуддя”, які були розроблені Коаліцією РПР за підтримки USAID. Учасники засідання були ознайомлені з результатами цих обговорень.

“У підсумку ми домовилися про наступні кроки з впровадження зареєстрованих у Верховній Раді України законопроектів на введення суду присяжних”, – повідомив Владлен Неклюдов.

Звідки планується взяти фінансування на запровадження повноцінного суду присяжних та чи планують такі зміни запроваджувати саме під час воєнного стану – наразі невідомо.

Кортизол і хронічний стрес: як гормон напруги поступово виснажує організм

Хронічний стрес перетворюється на один із ключових факторів, що системно підривають здоров’я сучасної людини. У центрі цього процесу стоїть кортизол — гормон, який у короткочасних ситуаціях допомагає організму мобілізувати сили, але за умов постійного підвищення стає серйозним ризиком для самопочуття. Те, що в природі задумано як механізм швидкої реакції на небезпеку, у повсякденній реальності переходить у тривале гормональне перенапруження.

Кортизол нерідко називають гормоном стресу, адже він активується в момент емоційного чи фізичного напруження, забезпечуючи реакцію «бий або тікай». Однак спектр його дії набагато ширший. Це речовина, яка впливає на метаболізм, контроль рівня цукру, артеріальний тиск, роботу імунної системи, а також на здатність організму адаптуватися до змін навколишнього середовища. Саме тому довготривале підвищення кортизолу запускає цілу низку небажаних процесів.

Що робить кортизолКортизол необхідний для нормальної роботи багатьох процесів:• бере участь у метаболізмі вуглеводів, жирів і білків• регулює рівень глюкози завдяки стимуляції її синтезу печінкою• забезпечує протизапальну відповідь• підтримує нормальний рівень артеріального тиску• допомагає організму реагувати на стрес

Симптоми підвищеного кортизолуХронічно високий рівень гормону стресу впливає на декілька систем одразу, тому людина може відчувати широкий спектр симптомів.

Збільшення ваги. Підвищення кортизолу стимулює синтез глюкози, що сприяє накопиченню жирової тканини, особливо в ділянці живота.

Проблеми зі шкірою. Зниження захисних функцій епідермісу може призводити до сухості, появи синців, розтяжок, погіршення тонусу шкіри. Реакція на стрес прискорює руйнування колагену.

Психологічні прояви. Порушення концентрації, погіршення пам’яті, підвищена тривожність, депресивні настрої та швидкі емоційні коливання часто супроводжують надлишок кортизолу. Можлива також апатія та відчуття постійної втоми.

Порушення сну. Кортизол взаємодіє з мелатоніном, гормоном сну. Його надлишок спричиняє безсоння, труднощі із засинанням та часті нічні пробудження.

Ослаблений імунітет. Кортизол зменшує кількість лейкоцитів і пригнічує імунну реакцію, через що людина може частіше хворіти.

Як знизити рівень кортизолуЩоб збалансувати рівень гормону стресу, достатньо кількох системних змін:

• дотримуватися режиму сну та спати щонайменше 7–8 годин• регулярно займатися помірною фізичною активністю• скоротити споживання цукру, кофеїну та алкоголю• збагатити раціон фруктами, овочами, цільнозерновими продуктами• вживати продукти з високим вмістом магнію: горіхи, насіння, бобові• практикувати щоденні техніки релаксації: медитацію, дихальні вправи, йогу

Своєчасна увага до симптомів підвищеного кортизолу та зміна способу життя можуть суттєво покращити самопочуття і повернути організму здатність до відновлення.

У січні 2025 року середня зарплата в центральних органах державної влади України зросла на 27,6% порівняно з минулим роком і склала 49,25 тисяч гривень. Такі дані наводить Міністерство фінансів України. Для порівняння, середня зарплата по країні за даними Пенсійного фонду України становила 18,7 тисяч гривень, що на 24,6% більше, ніж у січні 2024-го.

Серед державних установ найвищі зарплати отримують в Антимонопольному комітеті, де середній рівень доходу складає 76 тисяч гривень на одного працівника. Друге місце займає Національне агентство з питань запобігання корупції – 75,8 тисяч гривень, а третє – Секретаріат Національної тристоронньої соціально-економічної ради, де середня зарплата сягнула 66,6 тисяч гривень.

Рівень зарплат державних службовців значно варіюється залежно від регіону. Найвищі оклади зафіксовані у Харківській області – 49,8 тисячі гривень, Луганській – 44,8 тисячі, Херсонській – 43 тисячі, Донецькій – 39,8 тисячі, Одеській – 39,1 тисячі та Київській – 36,7 тисячі гривень. Водночас найменші зарплати отримують чиновники у Вінницькій області – 19,9 тисячі гривень, Чернігівській – 20 тисяч, Тернопільській – 21,1 тисячі та Кіровоградській – 21,7 тисячі гривень.

Окремо варто відзначити рівень доходів керівників державних установ, який значно перевищує середню зарплату державних службовців. Найвищу зарплату отримує голова Державної служби фінансового моніторингу України – 423,5 тисячі гривень. На другому місці Секретаріат Національної тристоронньої соціально-економічної ради – 232,3 тисячі гривень, а третє місце посідає голова НАЗК із заробітною платою 230,9 тисячі гривень. Також високі оклади отримують керівники Державної податкової служби України – 211,9 тисячі та Державного агентства розвитку туризму – 202,6 тисячі гривень.

У грудні 2024 року середня зарплата чиновників досягла 79,8 тисяч гривень, однак це пояснюється річними преміями. Загалом за 2024 рік вона становила 54,4 тисячі гривень. Однак у березні 2025 року Верховна Рада ухвалила закон про єдині підходи до оплати праці державних службовців, що може ще більше підняти середній рівень доходів чиновників у майбутньому.

Зростання зарплат державних службовців відбувається на тлі економічних викликів, які переживає Україна. Чи виправдані такі витрати, залишається відкритим питанням. Поки що держава вкладає значні кошти в апарат чиновників, тоді як середній дохід українців залишається майже втричі меншим за середню зарплату держслужбовця.

The post Зарплати чиновників зросли на 27%: хто і скільки отримує в 2025 році first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Останні новини