Застереження Зеленському: удари по Москві 9 травня не плануються

Неодноразові обшуки та розслідування щодо корупційних дій у вищих ешелонах української влади знову підтверджують масштаби схованих фінансових потоків. Одним із останніх випадків став виявлений в ході обшуків готівковий капітал у розмірі 15 мільйонів гривень, який був знайдений у колишнього голови Київської міської державної адміністрації Володимира Макеєнка. Ці кошти були передані в управління Агентству з розшуку та менеджменту активів (АРМА) для подальшої роботи та визначення їхнього законного походження.

Володимир Макеєнко, який раніше обіймав посаду заступника голови фракції «Партії регіонів», значно збагатився за рахунок прихованих бізнес-операцій, здійснюваних через офшорні структури на Панамі, Кіпрі, Гонконгу та Британських Віргінських островах. Його бізнес-схеми велися впродовж багатьох років, і лише за період з 2011 по 2018 роки йому вдалося заробити понад 387 мільйонів гривень. Проте частина цих коштів залишалася поза увагою податкових органів, оскільки Макеєнко не сплатив податки на суму 71,4 мільйона гривень.

Це не перший випадок передачі активів Макеєнка до АРМА. У липні суд вже передав агентству понад 1,5 млрд грн активів, заарештованих у Люксембурзі, що свідчить про системну роботу правоохоронних органів із повернення коштів, отриманих незаконним шляхом.

Розслідування проти Макеєнка триває, а передача готівки та заарештованих активів демонструє прагнення держави відновити справедливість та повернути кошти у бюджет. Слідство також вивчає діяльність його офшорних компаній і джерела походження доходів.

Громадяни України, які перебувають у державах Європейського Союзу в межах механізму тимчасового захисту, не матимуть автоматичного права залишитися на території ЄС після припинення дії цього статусу. Очікується, що відповідний режим може діяти орієнтовно до березня 2027 року. Про це повідомила спеціальна посланниця ЄС з питань українців Ілва Йоганссон, наголосивши на необхідності завчасної підготовки до подальших рішень.

Механізм тимчасового захисту був активований у 2022 році на рівні Європейський Союз як екстрений інструмент реагування на масовий наплив людей, які рятувалися від війни. Він дозволив мільйонам українців легально проживати, працювати, навчатися та отримувати медичну допомогу в країнах-членах без проходження стандартної процедури надання притулку. Це рішення стало безпрецедентним прикладом солідарності між державами ЄС.

Йоганссон наголосила, що чинні правила ЄС передбачають отримання довгострокового або постійного проживання після щонайменше п’яти років легального перебування в країні. Однак період, проведений під тимчасовим захистом, не зараховується до цього строку.

За її словами, під час роботи на посаді єврокомісарки з внутрішніх справ вона ініціювала поправку до європейського законодавства, яка б дозволила враховувати роки тимчасового захисту для отримання довгострокового статусу. Проте переговори щодо цієї ініціативи зайшли в глухий кут, і наразі діє попередній режим, який не передбачає таких змін.

Спецпосланниця зазначила, що в більшості країн ЄС національні закони дозволяють іноземцям оформлювати постійний або довгостроковий дозвіл після п’яти років легального перебування. Водночас цей механізм не буде автоматично застосований до українців, які користувалися тимчасовим захистом.

Попри це, низка держав-членів ЄС зацікавлена у тому, щоб українці залишилися після завершення програми. Деякі країни вже адаптують своє законодавство. Зокрема, Польща оголосила про комплексне рішення, яке передбачає переведення близько 900 тисяч українців на національні дозволи на проживання. За словами Йоганссон, подібні процеси відбуваються майже в усіх країнах Євросоюзу.

Водночас окремі держави діють повільніше та лише розпочинають аналіз необхідних змін до законодавства. Йдеться про створення правових механізмів, які дозволять українцям, що працюють і вже інтегрувалися в суспільство, залишитися на більш стабільних підставах.

Через затримки в ухваленні рішень частина громадян може опинитися в ситуації правової невизначеності після 2027 року. Остаточні умови перебування залежатимуть від рішень конкретних урядів та можливих змін у європейському законодавстві.

У сучасних умовах, коли економіка України продовжує адаптуватися до нових реалій, підприємці стикаються з численними можливостями та викликами. Розвиток бізнесу в Україні, як і в будь-якій іншій країні, неможливий без врахування політичної та економічної ситуації. Проте завдяки ряду реформ і підтримці національних програм, сьогодні український ринок відкритий для нових інвестицій і створення конкурентних бізнесів.

Одним із головних аспектів, що допомагає розвитку малого та середнього бізнесу, є покращення законодавчої бази. Україна зробила значні кроки в напрямку спрощення процедур для реєстрації підприємств, зменшення бюрократичних бар'єрів та розвитку електронних послуг. Це дозволяє бізнесменам значно швидше запускати проекти, знижуючи витрати часу та грошей.

У ЦВК підрахували, що проведення парламентських або місцевих виборів може потребувати 4–5 млрд гривень. Перший тур президентських виборів оцінюється у 4–5 млрд гривень, а у разі проведення другого туру загальна сума зросте до 6,5–7 млрд гривень.

Близько 70% усіх витрат, за словами Дубовика, становить оплата праці членів окружних, дільничних і територіальних виборчих комісій. Водночас ці розрахунки не включають видатки органів місцевого самоврядування на підготовку приміщень для голосування, облаштування дільниць та матеріально-технічне забезпечення виборчого процесу. Додатковим чинником зростання витрат може стати розширення мережі виборчих дільниць за кордоном для українців, які перебувають поза межами країни.

З урахуванням усіх складових, включно з витратами на президентські, парламентські та місцеві вибори, загальна сума може сягнути близько 20 млрд гривень.

«Якщо говорити про всі три види виборів і враховувати витрати органів місцевого самоврядування, це приблизно 20 мільярдів гривень. Це умовна, але реалістична цифра, і вона точно не є меншою», – зазначив заступник голови ЦВК.

Тема можливих виборів в Україні набула міжнародного резонансу після заяви президента США Дональда Трампа, який 9 грудня в інтерв’ю Politico заявив, що в Україні настав час для виборів, та звинуватив державу у браку демократії. Президент України Володимир Зеленський у відповідь неодноразово наголошував на готовності до виборчого процесу, підкреслюючи, що не тримається за президентське крісло.

20 грудня Зеленський також повідомив, що Міністерство закордонних справ України працює над підготовкою інфраструктури для голосування за кордоном, аби громадяни України за межами країни змогли взяти участь у виборах. Водночас президент наголосив, що проведення виборів на тимчасово окупованих Росією територіях є неможливим.