Заступниця голови НБУ Рожкова втратила майно через борги перед Фондом гарантування вкладів

Згідно з оголошенням прем’єр-міністра Дениса Шмигаля, важливим кроком у стратегії енергетичної незалежності є припинення застосування графіків відключень до підприємств, що ввозять 80% своєї електроенергії. Ця ініціатива спрямована на забезпечення надійного функціонування виробничих потужностей та підтримку стабільності економічного розвитку. За словами прем’єр-міністра, такий курс сприятиме зміцненню позицій українських підприємств на міжнародному ринку та підвищенню їх конкурентоспроможності.

“Це дозволить таким підприємствам працювати безперебійно та стабільно, а також зменшити дефіцит потужності в енергосистемі, що означає більше світла в оселях українців,” — зазначив він.

Шмигаль додав, що наразі Україна може імпортувати до 1,7 ГВт електроенергії, і уряд веде перемовини щодо збільшення цього обсягу до понад 2 ГВт, адже для цього існують всі технічні можливості.

Використання імпортованої електроенергії промисловістю дозволить уникнути відключень та посилить стійкість енергосистеми.

У жовтні 2023 року уряд прийняв постанову № 1127, яка гарантує промисловим споживачам стабільне постачання електроенергії за умови, що вони імпортують її частину. Зокрема, обсяг імпорту, необхідний для уникнення відключень, становив 50% від фактичного споживання в кожному розрахунковому періоді у жовтні-квітні та 30% у травні-вересні.

Головнокомандувач Збройних Сил України, генерал-полковник Сирський, оголосив, що російське військове керівництво видало наказ про захоплення населеного пункту Часів Яр до Дня Перемоги, що відзначається 9 травня. За його словами, Російська Федерація активно концентрує свої зусилля для розгортання нападу на західний фронт оборони від Бахмута з метою прориву через лінію оборони і встановлення контролю над каналом Сіверський Донець-Донбас, а також захоплення Часів Яру. Сирський підкреслив, що російським піхотинцям вдалося прорватися до мікрорайону "Новий" (східна частина міста), проте їх було ефективно придушено вогнем українських дронів та артилерії. Командувач також зазначив, що бригади ЗСУ, які знаходяться на даному напрямку, були підсилені додатковими боєприпасами, розвідувальними дронами і засобами радіоелектронної боротьби. Відзначається, що з початку боїв російські військові публікували інформацію про своє утримання на околицях Часів Яру і активну боротьбу в ньому. Проте вони не оголошували про свої наміри захоплення міста до 9 травня. Незважаючи на це, ефективне захоплення такого міста до визначеної дати вважається малоймовірним, оскільки Часів Яр є ключовим центром оборони на північному напрямку Донецької області. Однак загальна військова ситуація для Збройних Сил України на цьому напрямку є складною. Російські війська намагаються просунутися, і в разі їх успіху у встановленні позицій на сході міста, вони можуть почати поступово просуватися далі, квартал за кварталом. Однак існує думка, що Російська Федерація може не мати наміру активно розвивати наступ на півночі Донбасу, а намагається лише закріпити свої позиції та забезпечити оборону на східному березі каналу Сіверський Донець-Донбас. Очікується, що основний удар російських військ у весняно-літній період буде здійснюватися в інших напрямках.

Зважаючи на ситуацію в районі Часів Яру, можна зробити декілька висновків. По-перше, російські війська продовжують активність на цьому напрямку, намагаючись прорвати оборонні лінії та захопити стратегічно важливі пункти. По-друге, українські війська виявили високий рівень бойової готовності та ефективно захищають свої позиції, наносячи значні втрати супротивнику. По-третє, міжнародна спільнота повинна уважніше стежити за ситуацією на сході України та надавати необхідну підтримку для зупинки агресії Росії. Нарешті, необхідно продовжувати підсилення оборонної потужності на цьому напрямку та готуватися до можливого подальшого загострення ситуації.

Після проведення відповідних парламентських процедур, вказаного законопроекту №10449 буде внесено до Верховної Ради України для розгляду та прийняття. В разі ухвалення цього закону обов'язкова базова військова служба буде запроваджена для громадян з 18 років, замість раніше існуючої строкової системи. Однак мобілізація з 18 років не буде реалізовуватись, що було чітко визначено Міністерством оборони України.

Згідно з оновленнями в законопроєкті, від 2025 року базова служба для молоді віком від 18 років буде впроваджена в умовах миру на період 5 місяців та у воєнний час — на 3 місяці. У вищих навчальних закладах також буде введено "базову військову підготовку", яка дозволить деяким категоріям громадян звільнитися від неї. Громадяни з 18 років також матимуть можливість обрати час проходження базової військової служби.

Поправки до законопроєкту також передбачають, що всі громадяни України віком від 18 років, незалежно від проходження базової військової підготовки чи служби, отримають відстрочку до досягнення мобілізаційного віку, тобто до 25 років. Мобілізаційний вік буде встановлено від 25 до 60 років.

Народні депутати розпочали розгляд поправок до законопроєкту 11 березня. Серед ключових питань є регулювання нагляду за людьми з інвалідністю І, ІІ та ІІІ групи. Після першого читання народні депутати подали понад 4 тисячі поправок до проєкту закону №10449.

• Законопроект №10449 передбачає введення обов'язкової базової військової служби для громадян України з 18 років замість строкової системи.

• Мобілізація з 18 років не буде здійснюватись, що було чітко уточнено Міністерством оборони України.

• Відповідно до змін, запропонованих в законопроєкті, базова служба буде введена з 2025 року для молоді віком від 18 років, з різною тривалістю в залежності від обставин.

• У вищих навчальних закладах також буде впроваджено "базову військову підготовку", яка дозволить деяким категоріям громадян звільнитися від неї.

• Громадяни з 18 років матимуть можливість обирати час проходження базової військової служби.

• Всі громадяни України віком від 18 років отримають відстрочку до досягнення мобілізаційного віку, встановленого від 25 до 60 років.

• Народні депутати розпочали розгляд поправок до законопроєкту, внесених 11 березня, при цьому було подано понад 4 тисячі поправок.