Заступницю керівника поштового відділення у Білій Церкві підозрюють у шахрайстві з пенсійними коштами

З 1 січня 2026 року в Україні почала діяти нова система квитків для громадського транспорту, яка об'єднує всі види транспорту в єдину уніфіковану форму. Це нововведення було затверджено наказом Міністерства розвитку громад і територій України №1066, і воно має стати основою для запровадження єдиного Smart Ticket, що дозволить зручно та швидко здійснювати оплату за проїзд у всіх видах громадського транспорту — від автобусів до метрополітену.

Заступник міністра розвитку громад і територій Сергій Деркач підкреслив, що це перший крок до уніфікації вимог до квитків в Україні. Тепер для пасажирів стає можливим використовувати один універсальний квиток для поїздок на автобусах, тролейбусах, трамваях, а також для подорожей метрополітеном, що значно спростить процес використання громадського транспорту та підвищить рівень комфорту для громадян.

Нові правила поширюються на:

міські та приміські автобусні маршрути;

міжміські та міжнародні автобусні маршрути;

трамваї і тролейбуси;

метрополітен.

Особливість нововведення полягає у рівнозначності паперових та електронних квитків. Електронний квиток тепер є повноцінним документом, що підтверджує поїздку і може бути отриманий через смартфон, електронну пошту або особистий кабінет пасажира.

Усі квитки повинні містити:

інформацію про вартість проїзду та можливі комісії;

реєстраційний номер або унікальний ідентифікатор;

дату та час відправлення/прибуття або строк дії;

дані перевізника;

інформацію про страховий договір та страховика;

при потребі — QR-код.

Для міжміських маршрутів передбачено повну інформацію про рейс, включно з пересадками та тривалістю очікування. Для міжнародних перевезень — персоналізацію квитка з паспортними даними, забороною передачі іншій особі та детальною інформацією про пересадки. Для приміських маршрутів передбачена окрема багажна квитанція у разі перевезення багажу.

Раніше Мінрозвитку затвердило технічні вимоги до автоматизованих систем обліку оплати проїзду, що забезпечують інтероперабельність електронних квитків, зокрема для пільгових категорій громадян.

Нові правила мають зробити користування громадським транспортом більш зручним та прозорим для всіх українців.

Українська влада оприлюднила інформацію про нову ініціативу, яка викликала значний резонанс у суспільстві. Ця програма передбачає можливість для громадян, які вирішили залишити Україну, подати заявку на виїзд до Російської Федерації. Метою цієї ініціативи є створення механізму для потенційного обміну на українських військовослужбовців, які наразі перебувають у полоні.

Українці дедалі активніше скуповують готівковий долар, тому банки швидко нарощують завезення валютних банкнот у країну. За підсумками червня загальний обсяг постачань зріс на 13,2% порівняно з травнем 2024 року, і сягнув $1,3 млрд. А за перше півріччя підскочив на 59% (порівняно з аналогічним періодом 2023-го) і вийшов на $7,5 млрд. Для порівняння – у перше півріччя довоєнного 2021 року банки завезли в країну лише $1,4 млрд.

Про це свідчать дані свіжого звіту Національного банку.

$7,5 млрд – колосальна сума для України. Четвертий кредитний транш МВФ, якого український уряд домагався понад півроку і виконував під нього нескінченний перелік вимог, становив трохи більше третини від цієї суми – лише $2,2 млрд.

«Обсяги завезення готівкової інвалюти – це показник поточного попиту з боку населення. Просто так, про всяк випадок про запас, банк ніколи долар завозити не буде, оскільки швидко почне порушувати показник валютної позиції, за що НБУ по голові не погладить. Тому готівкову інвалюту закуповують стільки – скільки запитують клієнти. Каса повідомляє в казначейство, наскільки більше долара або євро потрібно закупити, після чого робиться замовлення і відбувається поставка.

Якщо раніше дрібні покупки фізосіб були в районі 200-300 доларів, то зараз по 500-700. Крім того, після нової хвилі девальвації нацвалюти дедалі частіше долар запитують гривневі вкладники – переводячи в американську валюту частину вкладу, термін якого закінчився, або взагалі весь депозит, і їм також потрібна готівка», – розповіли “Стране” в системному банку.

Щоб зрозуміти, що відбувається на валютному ринку, і проаналізувати поведінку населення, досить подивитися, як останнім часом змінювався офіційний курс НБУ гривня/долар:

– 1 травня – 39,5 грн/$;

– 1 червня – 40,5 грн/$;

– 1 липня – 40,45 грн/$;

– 18 липня – 41,46 грн/$;

– 26 липня – 41,2 грн/$

Пік подорожчання долара на міжбанку припав на другий тиждень цього місяця, коли безготівковий ринок сягав 41,65 грн/$. Тоді у банків ціна готівкового долара в касах виходила на 42,20 грн/$, а картковий курс на 42,5 грн/$.

З 15 вересня по 1 листопада 2023 року в Україні відбулася масштабна спецоперація під назвою «Мігрант», ініційована Державною міграційною службою України. Її основною метою стало виявлення порушників міграційного законодавства та забезпечення дотримання правил перебування іноземців на території країни. Операція охопила всі регіони України, за винятком зон активних бойових дій та тимчасово окупованих територій, де через безпекову ситуацію проведення таких заходів було неможливим.

Протягом цього періоду в рамках операції було виявлено понад 630 нелегальних мігрантів, багато з яких перебували в Україні без належних документів або з порушенням вимог міграційних норм. Це свідчить про важливість посилення контролю за міграційними потоками, особливо в умовах складної геополітичної ситуації. Окрім виявлення нелегальних мігрантів, операція мала за мету запобігти новим порушенням у сфері трудової міграції, а також зменшити ризики пов’язані з нелегальним працевлаштуванням та соціальними виплатами, які можуть бути спрямовані на осіб, що перебувають в Україні незаконно.

За даними ДМСУ:• 550 осіб зобов’язали примусово повернутися до країн походження;• 85 порушників примусово видворили за межі України;• 63 іноземців розмістили у пунктах тимчасового перебування;• 941 іноземцю заборонено в’їзд в Україну.

Найбільше серед виявлених порушників — громадяни Азербайджану (24,4%), Молдови (15,1%) та Російської Федерації (11,8%). Також до списку потрапили вихідці з Узбекистану (6,3%), Вірменії (5%), Грузії (4,6%) та Колумбії (4,3%).

Операція «Мігрант» проводилася відповідно до наказу ДМСУ від 12 вересня 2025 року №245. Участь у ній взяли представники Державної прикордонної служби, Національної поліції, Служби безпеки України, Державного бюро розслідувань, Державної служби з питань праці, Міністерства освіти і науки та інших органів виконавчої влади.

Завдяки взаємодії між структурами вдалося виявити масштабні схеми порушення правил перебування в Україні та забезпечити законне повернення іноземців до країн походження.

У ДМСУ наголошують, що боротьба з нелегальною міграцією є постійним завданням, особливо в умовах воєнного стану, коли безпека державного кордону та контроль за пересуванням осіб набувають особливої ваги.