Заступника міністра енергетики затримано на хабарі в півмільйона доларів

Проте багато громадян стикаються з певними труднощами під час цього процесу. Серед основних проблем — технічні збої в електронних системах, довгі черги у відповідних установах та недостатня поінформованість про необхідні документи та процедури.

Згідно з новим законодавством, всі військовозобов’язані повинні оновити свої дані в зазначений термін. Штрафи за порушення можуть становити від 17 000 до 25 500 гривень. Також повістки, надіслані після 16 липня, вважатимуться врученими, навіть якщо особа відсутня. Це означає, що ті, хто проігнорує виклик до ТЦК, можуть бути оголошені в розшук.

Військовий адвокат Віталій Савко зазначив, що якщо виникають труднощі з оновленням даних, можна звернутися до суду. Для цього необхідно зібрати докази про невдалі спроби актуалізації. Достатньо зафіксувати одну спробу, наприклад, через проблеми з додатком “Резерв+” або з чергами в установах.

Савко наводить приклади: якщо особа намагається скористатися додатком, але він не працює, потрібно зробити скриншоти чи запис екрана. Також можна зняти відео про спроби потрапити до ЦНАПу чи ТЦК. Це може стати підставою для оскарження штрафу.

Але звернення до суду не гарантує успіху, і в разі програшу особа має 15 днів для сплати штрафу, інакше справа може перейти до виконавчого провадження. Незважаючи на це, Савко вважає, що наявність доказів може сприяти скасуванню штрафів.

Також він припускає, що вимога про актуалізацію даних може бути частково пов’язана з потребою поповнити бюджет через штрафи, оскільки утримання військовослужбовців обходиться державі недешево.

За інформацією представника Міністерства оборони Марка Андрусяка, станом на 14 липня близько 3 мільйонів громадян оновили свої дані. Однак з 17 липня очікується збільшення кількості викликів до ТЦК для тих, хто не встиг вчасно актуалізувати інформацію. Це може призвести до зростання спорів щодо оскарження штрафів.

Прокурори Офісу Генерального прокурора України ініціювали кримінальне провадження проти депутата Полтавської міської ради. Йому висунуто підозру за подання завідомо недостовірних відомостей у деклараціях, що є порушенням, відповідно до частини 2 статті 366-2 Кримінального кодексу України. Згідно з результатами слідства, депутат впродовж 2022–2024 років не зазначив у своїх деклараціях наявні віртуальні активи, а також операції з ними, загальна сума яких перевищує 200 мільйонів гривень. Це включає не лише його власні активи, але й активи близьких родичів.

Незважаючи на те, що у 2025 році були подані уточнені декларації, ці дані також виявилися неповними та частково неточними. Таке порушення може мати серйозні наслідки для депутата, оскільки воно передбачає кримінальну відповідальність за умисне подання неправдивої інформації в офіційних документах. Справа є важливою не лише з правової точки зору, а й для демонстрації прозорості фінансової діяльності державних посадових осіб.

Розслідування проводилося спільно з Головним слідчим управлінням Національної поліції та Управлінням СБУ в Полтавській області. Викриття стало результатом комплексної перевірки декларацій депутата та його родичів, що дозволило встановити приховані активи і недостовірні відомості.

Наразі триває досудове розслідування, за результатами якого буде прийнято рішення про притягнення депутата до відповідальності. Санкція статті передбачає покарання за подання завідомо недостовірних відомостей у декларації посадової особи місцевого самоврядування.