Заступника міністра енергетики затримано на хабарі в півмільйона доларів

Національний відбір на Євробачення-2026 переживатиме суттєві трансформації. Музична продюсерка конкурсу Джамала, яка взяла на себе роль координатора цього важливого етапу, налаштована підняти планку якості на новий рівень. Вона не має наміру йти на компроміси з учасниками та обіцяє суворі вимоги до пісень і їх виконання. Основною метою продюсерки є представлення України на міжнародній сцені на найвищому рівні, зберігаючи репутацію нашої країни як музичної сили на світовій арені.

Джамала активно ділиться своїми враженнями щодо першого етапу відбору. У своєму телеграм-каналі вона вже поділилася думками про демо-записи, які надіслали учасники. За її словами, більшість із отриманих матеріалів не відповідають необхідним технічним та змістовним вимогам. Музична продюсерка відзначила, що деякі пісні не лише не мають належної вокальної підготовки, а й містять слабкі тексти, які не відповідають високим стандартам Євробачення.

«Як можна прислати просто пісню, просто “ме-ме-ме”? Ну можна ж щось заспівати, щоб було видно, що це пісня на Євробачення. Жахлива якість, виконання, інтонування», — емоційно відреагувала Джамала, підкресливши необхідність серйозного підходу.

Вона вважає, що конкурс — це не просто платформа для самореклами, а відповідальність перед країною та аудиторією, яка сьогодні потребує глибоких сенсів, сили та автентичності. Попри критику, Джамала все ж відібрала кілька достойних робіт, але хоче бачити значно більше потужних заявок.

Нацвідбір-2026 обіцяє бути жорсткішим та вимогливішим, адже організатори прагнуть зберегти високий стандарт українського виступу на Євробаченні та не допустити посередності.

Печерська окружна прокуратура міста Києва разом зі Службою безпеки України повідомила про викриття масштабної схеми ухилення від оподаткування, внаслідок якої державний бюджет зазнав збитків на десятки мільйонів гривень. Слідство встановило, що злочинна діяльність була системною, добре організованою та охоплювала одразу кілька регіонів країни.

За матеріалами кримінального провадження, ключову роль у схемі відігравав організатор так званого «конвертаційного центру», який діяв у змові з директором приватного товариства та двома бухгалтерами. Через розгалужену мережу приблизно з пів сотні фіктивних підприємств, зареєстрованих у Києві та Одеській області, вони надавали представникам реального бізнесу незаконні послуги з мінімізації податкових зобов’язань.

У період з січня по серпень 2025 року учасники схеми умисно занижували податок на додану вартість, що призвело до несплати ПДВ на суму понад 53,8 млн грн.

Правоохоронці повідомили фігурантам про підозру за ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України (ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах).

У прокуратурі зазначили, що під час досудового розслідування вся сума завданих збитків — 53,8 млн грн — вже відшкодована до державного бюджету. Досудове розслідування у кримінальному провадженні триває.

Раніше повідомлялося, що правоохоронці викрили масштабну схему легалізації коштів, отриманих під час виконання оборонних контрактів. Загальна сума фінансових операцій, що мають ознаки відмивання, перевищує 578 мільйонів гривень.

У той час як маломобільні мешканці Києва щодня стикаються з фізичними перешкодами в медичних закладах — сходами без пандусів, вузькими проходами та відсутністю базової доступності, — у столиці реалізується масштабний проєкт під гучними гаслами «безбар’єрності». Йдеться про капітальний ремонт КНП «Консультативно-діагностичний центр» у Шевченківському районі, загальна вартість якого перевищує 95 мільйонів гривень. Уже на початковому етапі цей проєкт викликав серйозні сумніви щодо доцільності та обґрунтованості витрат.

Фінансування та управлінський супровід ремонту здійснювалися в межах вертикалі Київської міської державної адміністрації. До ухвалення ключових рішень були залучені високопосадовці міста, зокрема міський голова Віталій Кличко, а також профільні департаменти та районні структури. Формально проєкт подавався як важливий крок до створення доступного середовища для всіх категорій пацієнтів, однак реальний зміст кошторисів і перелік робіт породили чимало запитань у фахівців та громадських активістів.

Тендерна процедура була вибудувана таким чином, що реальна конкуренція зникла ще на початковому етапі. Переможцем стало ТОВ «Український виробничо-будівельний альянс “Центр”» (ЄДРПОУ 34280208), яке виявилося єдиним учасником закупівлі. Дискримінаційні умови тендерної документації та жорсткі строки виконання робіт фактично перетворили конкурс на формальність, позбавивши місто можливості зекономити бюджетні кошти.

Аналіз кошторисної документації показує системне завищення цін на будівельні матеріали. Металева армована сітка, підвіконня, будівельні суміші та ґрунтовки закладені за цінами, що суттєво перевищують середньоринкові. У низці позицій різниця сягає 50–100%. Лише за обмеженим переліком матеріалів потенційна переплата оцінюється більш ніж у 4,38 млн гривень, що свідчить не про помилки в розрахунках, а про системну фінансову модель із закладеною маржею.

Окрему увагу привертає фонд оплати праці. У кошторисі середня зарплата визначена на рівні близько 26,5 тис. гривень, що істотно нижче реальних ринкових ставок у Києві для будівельних робіт. За оцінками, дефіцит фонду оплати праці сягає майже 9,5 млн гривень. Ймовірно, ця різниця компенсується або за рахунок завищених матеріалів, або через неофіційні виплати працівникам.

Додаткові ризики підтверджує й репутація підрядника. ТОВ «Український виробничо-будівельний альянс “Центр”» фігурує щонайменше в 11 кримінальних провадженнях, пов’язаних із привласненням і розтратою майна, шахрайством із фінансовими ресурсами та ухиленням від сплати податків. Крім того, компанія має щонайменше 9 господарських судових рішень щодо невиконання договірних зобов’язань. Попри це, фірма продовжує отримувати великі бюджетні підряди, зокрема у сфері охорони здоров’я.

У підсумку маємо типову для столиці ситуацію: під гучними деклараціями про турботу й доступність ховається схема, де бюджетні мільйони осідають у підрядників із сумнівною репутацією, а маломобільні громадяни так і не отримують обіцяних зручних і безпечних медичних послуг.