Засуджені жінки хочуть мобілізуватися в ЗСУ

Український шеф-кухар та ресторатор Євген Клопотенко повідомив про те, що йому відмовили у відкритті ресторану української кухні в Японії, пояснюючи це тим, що японці вважають борщ російською стравою. Цю інформацію він оприлюднив у своєму фейсбук-пості. У своєму коментарі посол України в Японії, Сергій Корсунський, відреагував на цю ситуацію, зазначивши, що відкрито вже кілька ресторанів української кухні в Японії, де подають борщ, і проводяться фестивалі борщу, що свідчить про популярність української кухні серед японців. Посол також вважає, що думка одного японця, який відмовив Євгену Клопотенку, є необґрунтованою, оскільки ця ситуація не відображає загального ставлення японців до української кухні.

Українська книга "Україна. Їжа та історія", яка продається в Японії, отримала значну кількість позитивних відгуків, вказала авторка. У книзі, яка доступна японською мовою, представлено шість різних видів борщу. Вона зазначила, що проблема може полягати у заголовках, які часто намагаються підсилити ефект. Японський журналіст, дипломат і письменник Такаші Хірано, що давно проживає в Україні, порадив не узагальнювати враження про борщ за однією ситуацією. Він зазначив, що думка одного японця, що відмовив Євгену Клопотенку, не може бути представницькою для всіх. Хірано зауважив, що багато японців тепер усвідомлюють, що борщ є українською стравою, і цю інформацію активно поширюють серед інших. Інциденти, подібні до того, про який розповідає Євген Клопотенко, можуть бути результатом несправедливих узагальнень і неправильного сприйняття української культури.

У світі кулінарних дискусій неабиякою популярністю користується український борщ, але ця популярність часто стає об'єктом спорів і непорозумінь. Згадують його і в політичних виступах, і в кулінарних рейтингах, що лише підсилює цікавість до цієї страви.

Справжню хвилю розмов підняла заява МЗС Росії про борщ як символ російської кухні, що викликало активні реакції з боку українських користувачів соцмереж. Виявляється, борщ – це не лише смачна страва, а й політичний символ, що зумовлює виникнення справжніх гарячих дискусій.

Україна вирішила офіційно відстояти свої права на цю страву, включивши подібну ініціативу до кампанії щодо включення культурної спадщини в список ЮНЕСКО. Зараз український борщ став предметом не лише гастрономічних вражень, а й політичних дебатів, що ще раз підтверджує його значення в українській культурі та національній ідентичності.

У рамках акції на захист українського борщу активно діяв Євген Клопотенко, який з великим захопленням збирав рецепти цієї культової страви з усіх куточків України. Його зацікавленість у борщі не обмежувалася лише його приготуванням, він також досліджував історичний та культурний контекст цієї страви, щоб зрозуміти, як вона вплетена в українську спадщину та національну ідентичність. Його зусилля спрямовані на популяризацію та збереження української кулінарної традиції, щоб кожен міг насолодитися смаком та історією цієї унікальної страви.

Український борщ став предметом уваги не лише у кулінарному світі, а й на політичній арені через спроби приписати його до російської кухні. Це свідчить про важливість культурної спадщини для національної ідентичності. Активна реакція громадськості та захисників української кухні, таких як Євген Клопотенко, свідчить про глибоке значення цих кулінарних традицій для українського народу. Такі акції та заходи спрямовані на збереження та популяризацію української культури в усьому світі, що є важливим аспектом у зміцненні національної свідомості та самоідентифікації українського суспільства.

У ніч на території Сумської та Полтавської областей сталося ряд вибухів, які є результатом атаки дронів, запущених окупаційними силами. Українські Повітряні Сили успішно знищили всі 24 ударні дрони типу "Shahed-131/136", які були випущені ворогом з районів Приморсько-Ахтарська та Курська, а також тимчасово окупованого Криму. Захисні дії були успішними у шести областях: Миколаївській, Дніпропетровській, Запорізькій, Донецькій, Сумській та Одеській. На території Сумщини було знищено сім дронів противника. Під час атаки окупанти також вразили енергетичну інфраструктуру, що призвело до повного відключення електропостачання у місті Суми. Однак енергетикам вдалося відновити електропостачання у Сумському, Роменському та Охтирському районах. Цей стан триває вже майже три місяці, коли основними мішенями дронових атак стають енергетичні об'єкти. Російські сили намагаються послабити забезпечення української армії перед очікуваним наступом. Наступним кроком влади є введення графіку обмежень електроенергії по всій країні, який передбачає годинні відключення для промислових та побутових споживачів з 00:00 до 07:00 та з 18:00 до 24:00, за умови збільшення споживання електроенергії.

Атаки дронів, запущених окупаційними силами, стали серйозним викликом для української оборони на територіях Сумської та Полтавської областей.Українські Повітряні Сили виявили високу ефективність у знищенні ворожих дронів типу "Shahed-131/136".Після атаки було зафіксовано пошкодження енергетичної інфраструктури, що призвело до тимчасового відключення електропостачання у місті Суми.Зусилля енергетиків призвели до відновлення електропостачання в деяких районах, але загальна ситуація залишається напруженою.На тлі посилення дронових атак, влада вводить графік обмежень електроенергії для забезпечення ефективного функціонування країни та підтримки оборонної діяльності.

Уряд України прийняв істотне рішення, спрямоване на захист вразливих категорій внутрішніх переселенців. Згідно з оновленими правилами утворення фондів житла для тимчасового проживання, їх обліку та надання, прийнятими Кабінетом Міністрів України, виселення цих груп громадян із тимчасового житла тепер заборонене, згідно з Постановою КМУ від 29 квітня 2022 року №495. Про це повідомляє офіційний канал Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України. Ця постанова має на меті надати окремим категоріям внутрішньо переміщених осіб додаткові гарантії щодо недопущення примусового виселення їх із житла для тимчасового проживання в період дії військового стану та протягом 6 місяців після його припинення або скасування. Таким чином, на внутрішніх переселенців, які належать до вразливих категорій громадян, не поширюватиметься обмеження за строком проживання, передбачене абзацом восьмим частини 1 статті 9 Закону України "Про забезпечення прав та свобод внутрішньо переміщених осіб". Зазначається, що зміни спрямовані на посилення гарантій правового та соціального захисту внутрішньо переміщених осіб. Проект відповідного документу розробило Мінреінтеграцію на виконання Закону України від 8 листопада 2023 року № 3446-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про забезпечення прав та свобод внутрішньо переміщених осіб" щодо деяких питань забезпечення внутрішньо переміщених осіб житлом для тимчасового проживання".

Уряд України прийняв важливе рішення, спрямоване на захист внутрішніх переселенців, які потрапили у складну життєву ситуацію через військові конфлікти та тимчасову окупацію територій. Згідно з новими змінами до Порядку формування фондів житла, призначеного для тимчасового проживання, обліку та надання такого житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщеним особам, виселення цих груп громадян тепер заборонено. Це рішення має на меті забезпечити додаткові гарантії щодо недопущення примусового виселення з житла для тимчасового проживання в період дії військового стану та протягом 6 місяців після його припинення або скасування. Таким чином, уряд створює умови для забезпечення правового та соціального захисту внутрішньо переміщених осіб, забороняючи їх виселення з тимчасового житла без їхньої волі.

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Макогон почав судитися з державою ще в лютому 2022 року. У 2024 році суди першої та апеляційної інстанцій визнали його претензії необґрунтованими. Зокрема, 16 липня Київський апеляційний суд не лише відхилив його позов, а й зобов’язав компенсувати державній компанії 60 тис. грн судових витрат.

У вересні 2024 року Верховний суд відкрив провадження за цим позовом. Однак дата наступного засідання поки не призначена.

Відомо, що екскерівник виїхав з України у вересні 2023 року і наразі проживає в Канаді. На судові засідання він особисто не з’являється — його інтереси представляють адвокати.

Перебуваючи в Канаді, Макогон активно коментує ситуацію в українському енергетичному секторі у соціальних мережах. Він критикує українських енергетиків, зокрема через запроваджені графіки відключень електроенергії.

Запобігання фінансовим шахрайствам та боротьба зі зловживаннями у сфері банківських операцій стають все більш актуальним завданням для Національного банку України (НБУ). Останнім часом НБУ активізував свою діяльність у напрямку контролю за картковими переказами громадян та введення додаткових заходів безпеки.

Банки отримали чіткі вказівки від регулятора про необхідність посилення перевірки та моніторингу операцій з картками українських клієнтів. Такий крок спрямований на запобігання випадків шахрайства, відмивання коштів та інших зловживань, що можуть ставити під загрозу стабільність фінансової системи країни.

У зв'язку з цим банки активно впроваджують нові системи та технології для виявлення та блокування підозрілих транзакцій. Зокрема, вони зосереджують увагу на аналізі патернів поведінки клієнтів, виявленні незвичайних змін у обсягах та характері операцій, а також використанні ризикових зон для переказів.

НБУ також планує посилити відповідальність банків у цьому питанні, заохочуючи їх до більш прозорої та ефективної роботи з перевіркою та блокуванням сумнівних операцій. Для цього можуть бути введені нові стандарти та вимоги до систем безпеки та контролю в банківській сфері.

В цілому, ініціатива Національного банку України спрямована на підвищення рівня захищеності фінансової системи від потенційних загроз та зловживань. Вона відображає зростаючу увагу регулятора до забезпечення стабільності та надійності банківського сектору, що є важливим чинником для економічного розвитку країни.

Національний банк вимагає від фінустанов пильніше і ретельніше перевіряти невеликі перерахування між рахунками фізосіб – P2P-перекази, особливо в частині зарахування на картки невеликих сум. Вимога міститься в листі НБУ №25-0005/42076.

Регулятор висловлює своє невдоволення тим, що більшість банків робить акцент на аналізі загального обсягу P2P-переказів, і менше заглиблюється в невеликі транзакції, в яких НБУ також вбачає проблеми, особливо, коли йдеться про надходження на картку великої кількості невеликих переказів від різних осіб.

Такий підхід у Нацбанку вважають формальним виконанням вимог фінансового моніторингу, і банкірів штрафуватимуть, якщо вони його не змінять.

НБУ хоче, щоб банки аналізували численні дрібні зарахування на картки, а потім зажадали в людей пояснення щодо них. Це може бути перекидання навіть по 100-200 грн, але по 10-20 або більше разів на день.

«Регулятор підозрює, що численні перерахування на карту можуть свідчити про участь у схемі з нелегальним гральним бізнесом. А також про отримання неофіційних доходів або про приховану підприємницьку діяльність. Наприклад, на продовольчих та інших ринках у Києві вже поширеною практикою стала передача номерів карток покупцям – коли в людини бракує готівки, вона може швидко закинути гроші на картку продавцю, і так розрахуватися за товар. Що не подобається владі, яка зацікавлена, щоб дрібний бізнес відкривав ФОПи (фізособа-підприємець), і платив відповідні податки”, – пояснив заступник голови правління одного з банків.

Водночас у Нацбанку не хочуть слухати відмовок про те, що банк не зміг зв’язатися з клієнтом і поставити йому запитання, бо з людиною немає зв’язку, через те, що та, наприклад, перебуває за кордоном. Чиновники вважають, що фінансисти можуть знаходити людей у віддаленому форматі через свої мобільні додатки.

НБУ зажадав від банків жорсткіше перевіряти операції клієнтів за картками, частіше запитувати пояснення і підтверджувальні документи. Якщо українці не будуть їх надавати – то блокуватимуть людям рахунки і розриватимуть відносини – тобто примусово закриватимуть рахунок в односторонньому порядку.

При цьому регулятор зажадав від банків складати ризик-профіль кожного клієнта, куди входить повторна перевірка людини та її операцій. Не раз на 6 місяців, як зараз робить більшість банків. А щокварталу – раз на 3 місяці. Це означає, що банкіри частіше зв’язуватимуться з людьми, запитуватимуть інформацію про походження їхніх грошей і, можливо, закриватимуть рахунки (якщо не отримають усієї потрібної інформації).

У листі №25-0005/42076 Національний банк дав кілька нових вказівок щодо фінансового моніторингу:

1. Виявляти нетипову активність за рахунком, у тому числі за P2P-переказами – нетипове збільшення кількості та обсягу фінансових операцій.

2. Вивчати web-ресурси, через які люди отримують товари і послуги, гроші. З’ясовуючи доменні зони реєстрації сайтів і звіряючи їх із переліками нелегальних учасників грального ринку.

3. Аналізувати фінансові операції клієнта на відповідність його профілю і сфері діяльності, з’ясовувати джерела походження коштів.

Додаткові вимоги з’явилися, зокрема, в рамках того, що Нацбанк називає «боротьбою з дропами» – коли українці відкривають рахунки на своє ім’я, а потім продають право користуватися ними іншим людям. НБУ і банки намагаються боротися з цим явищем. У зв’язку з чим, банкіри навіть думають час від часу під виглядом покупців вибірково купувати такі карти на чорному ринку. Мета – виявляти імена людей, які активно відкривають рахунки під перепродаж, і формувати чорні списки таких осіб. Щоб тим часом закривали картки та відмовляли у відкритті рахунків в інших банках.