Вівторок, 3 Березня, 2026

Засуджені жінки хочуть мобілізуватися в ЗСУ

Важливі новини

Рятувальники знайшли чотирьох заблукалих туристів на Драгобраті

У Закарпатті, на гірськолижному курорті Драгобрат, рятувальники протягом доби знайшли чотирьох заблукалих туристів, серед яких були двоє мешканців Ірпеня Київської області. Про це повідомили в пресслужбі Державної служби з надзвичайних ситуацій Закарпаття. До Служби порятунку надійшло повідомлення про двох чоловіків, 1991 та 1986 років народження, які заблукали під час катання на сноубордах поза межами трас. […]

The post Рятувальники знайшли чотирьох заблукалих туристів на Драгобраті first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Як проблеми управління ЗСУ знижують ефективність у війні з Росією

Збройні Сили України продовжують вести запеклу боротьбу з російською агресією, проте внутрішні проблеми в структурі та управлінні знижують їх ефективність. Генеральний штаб ЗСУ стикається з низкою викликів, які потребують термінового вирішення, аби забезпечити успішне виконання бойових завдань. У X, колишньому Твіттері, колишній офіцер та відомий аналітик під ніком Tatarigami, опублікував  цікаве спостереження, яке у нього утворилося після спілкування […]

The post Як проблеми управління ЗСУ знижують ефективність у війні з Росією first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Суд розпочав розслідування однієї з найвеличезніших корупційних схем, пов’язаних з Українськими Збройними Силами

Після завершення розслідування правоохоронці направили до суду обвинувальний акт у справі про збитки на 1,7 млрд гривень, які були завдані державі у перші дні війни. Екс-керівникам Міноборони та "підприємцям" загрожує до 15 років ув’язнення в разі визнання їх винними. Державне бюро розслідувань та Офіс генерального прокурора пред’явили звинувачення колишнім високопосадовцям Міноборони у нанесенні державі значних збитків.

Серед статей, за якими їх обвинувачують, – перешкоджання законній діяльності ЗСУ та розтрата майна в особливо великих розмірах через зловживання службовим становищем. Також, вони звинувачуються у вчиненні цих дій умовах воєнного стану. Їм загрожує позбавлення волі до 15 років. Перед судом з’являться троє екс-чиновників: колишній заступник міністра оборони В’ячеслав Шаповалов, колишній тимчасовий виконувач обов’язків начальника Департаменту державних закупівель та постачання матеріальних ресурсів Богдан Хмельницький та колишній тимчасовий виконувач обов’язків начальника центрального управління контролю якості Міністерства оборони Олександр Фидина.

Всі вони працювали у Міноборони під час керівництва Олексія Резнікова, який був звільнений з посади очільника оборонного відомства у вересні минулого року. До нього претензій правоохоронці не мають, і зараз він працює в приватному секторі. Нещодавно він став директором безпекових та оборонних програм громадської організації "Український інститут майбутнього", який належить власнику медичного сервісу DOC.UA Ігорю Ліску.

В’ячеслав Шаповалов обіймав посаду заступника міністра оборони з 2021 по 2023 рік. У січні 2023-го він подав заяву про звільнення, стверджуючи, що це унеможливить загрозу для стабільного забезпечення Збройних Сил України через кампанію звинувачень. Тоді ж Міністерство оборони, виступаючи від імені Олексія Резнікова, висловило щире вдячність Шаповалову за командну та результативну працю. В той час в Міноборони підкреслювали наявність в резервах ЗСУ чверті мільйона бронежилетів та понад 150 000 шоломів, а також сотні тисяч комплектів зимової та літньої форми.

Проте правоохоронці не поділили позитивну оцінку цих досягнень. Вже в лютому 2023 року Шаповалов був заарештований з можливістю внесення застави в розмірі 400 млн гривень. Йому довели, що він просував укладення договорів на постачання продуктів для військових за завищеними цінами, а також закупівлю бронежилетів, касок, одягу та іншого обладнання для Збройних Сил України низької якості на загальну суму понад 1 млрд гривень. Усі ці договори укладалися з повною передоплатою.

По даним Державного бюро розслідувань, Шаповалов не лише знав про факти постачання низькоякісної продукції, а й тиснув на підлеглих для прийняття цих товарів на військові склади та організацію повторних лабораторних випробувань, які не пройшли первинні тести. У цій справі брали участь і Шаповалові підлеглі, зокрема Богдан Хмельницький та Фидина. Останній, за даними “Телеграфу”, схвалював специфікації Міністерства оборони щодо предметів закупівлі, які розробляв ще один фігурант кримінального провадження – колишній керівник управління розвитку матеріально-технічного забезпечення ЗСУ Геннадій Вдовиченко.

Найбільш нахабним епізодом в цьому розслідуванні стали контракти з українською компанією “Танос Текнолоджи”. Про неї ніхто не чув до початку широкомасштабного розслідування. Національна поліція розпочала вивчення діяльності цього посередника два роки тому і відкрила кримінальне провадження в лютому 2022 року.

Ця компанія уклала з Міноборони контракт на постачання балістичних шоломів на суму 84 млн гривень, а протягом двох тижнів — ще 6 контрактів на постачання балістичних жилетів, шоломів, військової камуфляжної форми та сухпайків MRE на загальну суму 1,642 млрд гривень.

Компанія “Танос Текнолоджи”, що належала підприємцям з Дніпра Герману Назаренку та Євгену Реутову, на той момент не здійснювала активну діяльність. Однак це не завадило Міноборони зробити повну передоплату по цих контрактах з 2 по 18 березня на рахунки компанії у Дніпропетровському обласному управлінні Ощадбанку, після чого кошти були негайно переказані за кордон та декільком ФОПам.

Висновки з вищезгаданої статті підкреслюють серйозні проблеми в системі закупівель для Збройних Сил України, які викликали значні збитки для держави та підривали обороноздатність країни. Спеціально створені механізми контролю та відповідальності не змогли запобігти корупційним схемам та відмиванню грошей через укладання невигідних для держави договорів на вигідних для організаторів умовах. Необхідно провести ретельне аудиторське перевірку всіх контрактів та забезпечити жорстку відповідальність за порушення законодавства у сфері оборони. Такі випадки вказують на необхідність системної реформи в галузі оборони, щоб уникнути подібних порушень у майбутньому та забезпечити ефективне функціонування Збройних Сил України.

Світові ціни на нафту зросли через українські атаки на енергетичну інфраструктуру Росії

Сьогодні котирування нафти піднялися, продовживши тенденцію попереднього дня. Зростання вартості енергоносіїв пов’язують із побоюваннями перебоїв постачання з Росії після ударів українських безпілотників по нафтопереробних заводах країни-агресора. Ф’ючерси на нафту марки Brent зросли на 15 центів — до 67,59 долара за барель, тоді як американська нафта West Texas Intermediate (WTI) подорожчала до 63,45 долара за барель. […]

Російська атака забрала життя шести людей у Запоріжжі

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

Приблизно о десятій ранку посадовець зафіксував удар російських військ по Запоріжжю, який влучив у обʼєкт інфраструктури. Спочатку повідомлялося про двох поранених, однак пізніше цифри змінилися. За словами Федорова, внаслідок атаки загинули шестеро людей, ще дев’ятеро отримали поранення. На місці влучання виникла пожежа, і постраждалим терміново надається медична допомога.

Ситуація продовжує загострюватися: станом на 12:10 кількість постраждалих зросла до 16.

Окрім того, військові аналітики повідомляють про підготовку Росії до можливих наступальних дій на Запорізькому напрямку. За даними майора запасу НГУ Олексія Гетьмана, у районі Гуляйполя спостерігається скупчення російських військ та техніки, що свідчить про можливість активізації бойових дій. Військовий експерт Іван Ступак також підтвердив ризик наступу, зазначаючи, що українські Сили оборони, розташовані на Запорізькому напрямку, вже кілька місяців очікують на нові атаки.

В Україні після ухвалення закону про мобілізацію засуджених понад 5 тисяч ув’язнених вже подали документи, щоб стати частиною Сил оборони. Цей підхід суттєво відрізняється від примусової мобілізації в Росії та базується на добровільності.

Як це працює?

За словами голови партії “Слуга народу” Олени Шуляк, мобілізація ув’язнених в Україні передбачає кілька важливих етапів:

  1. Добровільна згода з боку засудженого.
  2. Схвалення військової частини. Командир має право відмовити, якщо є сумніви щодо придатності кандидата.
  3. Проходження медичної та психологічної експертизи.

Шуляк наголосила, що законодавці очікували, що мобілізаційний ресурс становитиме близько 10 тисяч осіб, які можуть бути придатні до служби.

Особливу увагу привертає те, що серед ув’язнених, які виявили бажання приєднатися до ЗСУ, є й жінки. Це демонструє широку підтримку ідеї добровільного захисту країни серед різних категорій населення.

Олена Шуляк підкреслила, що мобілізація в Україні принципово відрізняється від підходів, які використовує Росія. У РФ ув’язнених мобілізують примусово, часто відправляючи їх на фронт без належної підготовки чи згоди.

“В Україні це відбувається за добровільною згодою з обох сторін: як засудженого, так і військової частини”, – зазначила Шуляк.

Станом на зараз немає точних даних, скільки ув’язнених вже залучені до бойових дій. Як зазначила Шуляк, ці процеси регулюються через суд.

Крім ухвалення закону про мобілізацію ув’язнених, Кабмін також дозволив бронювання священнослужителів від мобілізації. Водночас колишній командувач Сухопутними військами США в Європі Бен Ходжес зауважив, що питання ротації та демобілізації військових є викликом, який має вирішити українська влада разом із суспільством.

The post Засуджені жінки хочуть мобілізуватися в ЗСУ first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Останні новини