Засуджений за корупцію колишній голова Хмельницької МСЕК мобілізувався до армії

Міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко виступив із гучною заявою щодо серйозних порушень у процесі отримання статусу "непридатний". За його словами, спільно з правоохоронними органами Міністерство охорони здоров’я виявило дії організованих злочинних угруповань, які систематично зловживають корупційними схемами для отримання цього статусу.

Система визначення медичної придатності до військової служби або цивільного обслуговування є ключовою для здоров’я і безпеки громадян України. Проте виявлені факти корупції в цій сфері підірвали довіру громадськості до процесу прийняття важливих рішень щодо медичного статусу.

За останніми даними, злочинні групування використовували різноманітні підкупи та впливові зв'язки для того, щоб змінювати медичні документи та отримувати бажаний статус для осіб, які власне не мають об'єктивних підстав для визнання непридатними. Це негативно позначається на здатності системи забезпечувати об'єктивне прийняття рішень, що є критичним у важливих суспільних сферах.

Міністр Ляшко наголосив на необхідності ретельного аналізу та очищення системи від корупційних проявів, щоб забезпечити справедливе визначення медичного статусу для українських громадян. Він також закликав до посилення контролю та вжиття необхідних заходів для запобігання подібним зловживанням у майбутньому.

Загальнонаціональна обговорення цих проблем та прийняття конкретних заходів є важливим кроком на шляху до відновлення довіри до медичної системи та забезпечення її ефективності у службі громадянам України.

Всіх, хто проходить медичний огляд, вносять в електронну систему охорони здоров’я. МОЗ, у співпраці з поліцією, СБУ та ДБР виявляє порушення та злочинні схеми, пов’язані з отриманням статусу “непридатний”, і не захищає лікарів, які свідомо йдуть на порушення. Про це розповів міністр охорони здоров’я Віктор Ляшко в інтерв’ю ВВС.

Коли пішов більше процес мобілізації, ми побачили, що медичні комісії при ТЦК не встигають. Тому перезапустили формат. Ми вийшли з пропозицією до Міноборони, що давайте у програмі медичних гарантій передбачимо окремий пакет. І за кожним ТЦК закріпимо заклад охорони здоров’я, який визначають обласні військові адміністрації

За його словами, до військових лікарів додали цивільних з лікарень. ТЦК направляє людей на огляд у цей заклад. У цьому закладі всі, хто проходять медичний огляд ВЛК, заносяться в електронну систему охорони здоров’я.

Тепер ми бачимо, скільки у людини йде часу на медичний огляд, на які дослідження її направляють, куди після цього її відправляють. І ці кожні конкретні випадки в разі надходження звернень, ми розглядаємо. Чи є проблеми? Так. Питання в тому, що ці заклади не перебувають в нашому підпорядкуванні. Ми прописали, як повинно бути. Не спрацьовує? Тоді робимо перевірки. Ми перевіряли майже всі ВЛК

Він розповідає, що інколи там не робили навіть банальних речей – не розводили чергу, де йде поліклінічний прийом, і де працює ВЛК. І в одній черзі перебували і ті, хто йшов на мобілізацію, і ті, хто приходив зі своїми проблемами по здоров’ю.

Ми повинні розуміти, що чомусь є таке негативне ставлення до того, що направляють на ВЛК. І багато хто буде скаржитись через те, що він пройшов ВЛК, а він хотів на ВЛК знайти якусь хворобу. Повірте, ми ці випадки бачимо. Розуміємо, скільки хто направляє на МРТ, щоб знайти щось, якусь патологію. В відсотках – це близько 15%, такі випадки зустрічаються

За словами Ляшка, МОЗ спільно з поліцією, СБУ, ДБР працюють по справах купівлі-продажу статусу “непридатний”.

Це не тільки лікарі. Там є цілі організовані злочинні угруповання, які організовують певні схеми, і знову спрацьовує людський фактор. Але дякую нашим правоохоронним органам, які працюють чітко і виявляють такі випадки. І тут МОЗ ніколи не буде ставати на захист лікарів, які свідомо йдуть на порушення

Ляшко додав, що відомо про сотні порушень.

Нагадаємо

Чоловіка з численними серйозними захворюваннями та вкрай низькою вагою військово-лікарська комісія в Гайсині помилково визнала придатним до військової служби, незважаючи на його поганий стан здоров’я.

У контексті триваючих дипломатичних зусиль навколо ситуації в Україні, нещодавно відбулася важлива комунікація між високопосадовцями Європейського Союзу та Угорщини. Прем'єр-міністр Угорщини Віктор Орбан звернувся до керівництва ЄС з інформацією щодо поточної оцінки ситуації українською стороною.

Про це повідомляє прес-служба Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, не зазначаючи прізвище фігурантів.

За інформацією джерел, йдеться саме про Жеваго та справу Князєва. До того ж, саме Жеваго є власником групи «Фінанси і кредит».

«10 липня 2024 року слідчий суддя ВАКС підтримав позицію прокурора САП та обрав запобіжний захід у вигляді тримання під вартою власнику групи «Фінанси і кредит», підозрюваному у наданні неправомірної вигоди голові та суддям Верховного суду (ч. 4 ст. 369 КК України). Після затримання підозрюваного та доставки до місця проведення досудового розслідування слідчий суддя вирішить питання про застосування цього запобіжного заходу. Зауважимо, що особа на момент вчинення злочину і на теперішній час перебуває на території Франції», – інформує прокуратура.

Як відомо, НАБУ і САП повідомили Жеваго про підозру в наданні неправомірної вигоди судді Верховного суду Всеволоду Князєву.

Нагадаємо, ВАКС розпочав розгляд справи судді Верховного суду Всеволода Князєва. За версією обвинувачення, Князєв одержав 1,8 млн доларів неправомірної вигоди через посередника-адвоката Олега Горецького. Саму ж неправомірну вигоду надав український олігарх Костянтин Жеваго за ухвалення Верховним судом рішення на його користь щодо купівлі ним 40,19% акцій Полтавського гірничо-збагачувального комбінату.

У 2022 році апеляційний суд скасував рішення першої інстанції та визнав недійсним договір купівлі-продажу цінних паперів. Аби не допустити втрату акцій, на початку березня 2023 року Жеваго вступив у змову з адвокатом Горецьким, який мав зв’язки з суддями Верховного суду.

В’ячеслав Лисенко, співвласник СЕО Клубу України, опинився під прицілом українських правоохоронних органів після звинувачень у відкритті нелегального казино та шахрайського кол-центру у Києві. Ця ситуація викликає серйозне обурення та хвилювання не лише серед громадськості, а й у бізнес-спільноті. Згідно з інформацією від ua.news, правоохоронні органи стежили за діями В’ячеслава Лисенка протягом восьми місяців, а 30 квітня під час обшуку його бізнес-центру за адресою вул. Дегтярівська 33В виявили низку порушень.

У вказаному бізнес-центрі правоохоронці виявили нелегальне казино, де грали в азартні ігри депутати та особи з елітарного кола міста. Крім того, було розкрито шахрайський кол-центр, який використовувався для обману громадян Чехії, Німеччини та України. Детективи Територіального управління БЕБ у Києві повідомили, що нелегальне казино знаходилося на дев’ятому поверсі будівлі, тоді як кол-центр функціонував на четвертому поверсі. Під час обшуку правоохоронці вилучили покерне обладнання, комп’ютери, бухгалтерську документацію, відеозаписи відвідувань казино та конверти з готівкою для видачі винагороди гравцям.

Один з фігурантів справи, Михайло Слєпуха, директор у компаніях, що належать акціонеру логістичної компанії Meest China та члену наглядової ради CEO Club Ukraine В’ячеславу Лисенку, був оголошений підозрюваним. Сам Лисенко уникнув затримання та залишив межі країни. Під час обшуку житла одного з фігурантів правоохоронці вилучили значну суму грошей в різних валютах, для якої не було офіційного пояснення походження.

Поміж іншого, у тій самій будівлі на четвертому поверсі був виявлений ще один кол-центр, діяльність якого спрямовувалася на шахрайське викривання коштів громадян України, Німеччини та Чехії. Основний метод шахрайства полягав у телефонних дзвінках, під час яких потерпілим пропонували інвестувати у програмне забезпечення для автоматичної торгівлі криптовалютами з непідтвердженим доходом. Після переказу грошей на вказані центром рахунки зв’язок із шахраями припинявся.

Правоохоронні органи розпочали досудове розслідування цієї справи за частиною четвертою статті 190 Кримінального кодексу України. В’ячеслав Лисенко, якого обвинувачують у злочинах, відомий як активний учасник української бізнес-спільноти, проте його дії в цій справі викликали широкий резонанс та обурення.

В’ячеслав Лисенко – це відомий український мільйонер, який здобув своє становище завдяки активній діяльності в сфері торгівлі та логістики, зокрема на «китайській хвилі» та в торгівлі контрафактними товарами. Він широко рекламує свої успіхи та досвід, а також позитивні аспекти своєї особистості. Однак останнім часом Лисенка звинувачують у зайвій саморекламі, омані громадськості та отриманні прибутку за рахунок сумнівних схем, пов'язаних з китайськими товарами та контрабандою.

Відомий як засновник компанії «Укр-Китай Комунікейшин», Лисенко активно позиціонує себе як експерта з економічних питань, громадського діяча та бізнес-наставника. Стартовавши свою кар'єру з бартерних угод та торгівлі нафтопродуктами, він зумів розвинути свій бізнес та налагодити контакти з Китаєм, що дозволило йому отримати значний прибуток.

Хоча Лисенко заявляє про свою чесність та прогресивний підхід до бізнесу, його діяльність викликає критику з боку громадськості. Зокрема, йому доводиться відповідати за впровадження схем, які призвели до заповнення українського ринку контрафактними товарами, а також за спроби залучення інвестицій у сумнівні проекти.

Незважаючи на свої спонсорські зусилля у сфері спорту та участь у різних благодійних проектах, Лисенко не уникає критики з боку громадськості через його вплив на українську економіку та сумнівні практики в бізнесі.

Китайські товари, особливо ті, що замовляються великими оптовими партіями, часто відрізняються низькою якістю та є бракованими. Навіть сам Лисенко не може відкинути цей факт, зізнавшись, що часто замовлені його компанією товари приходили в непридатному стані. Тим не менш, він стверджує, що зараз усі замовлення з Китаю приходять практично в ідеальному стані. Однак, покупці його компанії, які зверталися до інтернет-магазину Meestchina, зауважують радикальне погіршення обслуговування. Товари пропадають, а клієнти скаржаться на негативний досвід, скандали та важкості у вирішенні проблем.

Наразі основними активами В’ячеслава Лисенка є ресурси meest.cn та ukr-china.com, але відгуки про них далекі від позитивних. Інтернет переповнений обуреними відгуками клієнтів про роботу цих проєктів мільйонера. Знайти позитивні коментарі майже неможливо. Замовники відверто звинувачують бізнесмена та його підлеглих у нечесності. Так, замовлені товари з Китаю доводиться чекати надто довго, що викликає розгніваний резонанс серед клієнтів.

В Інтернеті можна знайти безліч історій про те, як клієнти Лисенка намагаються повернути свої гроші за посилки з Китаю. У багатьох випадках це можливо лише після звернення до юристів або навіть правоохоронних органів. Замовники Лисенка відверто називають його "шахраєм", а його співробітників — "ошуканцями". Репутація компанії «Укр-Китай Комунікейшин» опинилася під великим питанням та є однією з найгірших у сучасній Україні.

В’ячеслав Лисенко і його компанія «Укр-Китай Комунікейшин» також стали відомими як одні з найбільших постачальників контрабанди з Китаю в Україну. Одним із чинників, який прискорив цей рейд, стали розкриття колишніх та нинішніх співробітників компанії про неправомірні практики, що здійснювалися в офісах. Ці свідчення розкривають жорстку дисципліну, стеження, атмосферу контролю та зловживання пишномовності з боку Лисенка, яка прикривається експлуатацією персоналу.

Сам В’ячеслав Лисенко часто критикується за зайву саморекламу та непрозорість як у особистих, так і у професійних питаннях. Маючи статки, що перевищують 10 мільйонів доларів, він вважається одним із впливових фігур в Україні, але його поведінка та дії викликають значний суспільний резонанс і негативне ставлення.

Висновки з вищезгаданої статті свідчать про серйозні проблеми у діяльності В’ячеслава Лисенка та його компанії «Укр-Китай Комунікейшин». Замовники скаржаться на низьку якість китайських товарів, непридатність поставок, проблеми з доставкою та обслуговуванням. Бізнесмен і його компанія стали об'єктом критики через неправомірні практики, такі як контрабанда та шахрайство, а також жорстку дисципліну в офісах і зловживання пишномовності. Репутація Лисенка серйозно постраждала, а його образ в громадському просторі набув відтінків негативу та скептицизму. В цілому, стаття розкриває проблеми з етикою та законністю у діяльності підприємця, що потребує уваги від відповідних органів контролю та розслідування.

У місцевості Звягельської громади на Житомирщині загалом стурбованою стало відомо про руйнування інфраструктурного об’єкту в результаті агресивного впливу з боку Російської Федерації, що спричинило серйозну загрозу забруднення атмосферного середовища. Сам інцидент був офіційно зафіксований відповідними представниками місцевої ради. У зв'язку з цим усім мешканцям району надано рекомендацію залишатися вдома та утримувати вікна закритими. Наразі всі школи перейшли на дистанційну форму навчання. Щодо дошкільних закладів, для батьків, які не можуть залишити дітей вдома, буде організовано чергові групи. Варто відзначити, що у результаті цього удару не зафіксовано жертв серед мирного населення, повідомили з відповідних відомств. В офісі Звягельської ОВА пояснили, що під час нічного нападу в умовах повітряної тривоги були атаковані ворожі дрони-камікадзе, спрямовані на об'єкти критичної інфраструктури. Крім цього, в результаті нічної атаки безпілотників "шахідів", ініційованої російськими агресорами, були пошкоджені логістично-транспортний об'єкт та автозаправна станція в Одеській області. У ніч на 8 квітня була зафіксована атака російських сил за допомогою 24 безпілотних літальних апаратів типу Shahed. За даними протиповітряної оборони України було знищено 17 ударних безпілотників.

У результаті російського нападу на інфраструктурний об’єкт на Житомирщині та подій, що сталися внаслідок цього інциденту, можна зробити кілька висновків. Перш за все, це підкреслює важливість безпекових заходів та підтримки міжнародних зусиль для стримування агресивних дій інших країн. Другим важливим аспектом є необхідність підвищення обороноздатності та вдосконалення систем протидії таким нападам. Також, цей інцидент підкреслює важливість підтримки інформаційних кампаній для свідомого реагування та мобілізації громадськості в умовах загрози. Нарешті, події на Житомирщині нагадують про необхідність постійного моніторингу та оновлення систем безпеки, щоб забезпечити захист інфраструктури та мирного населення.