Затримання у центрі Варшави: у громадян України виявили обладнання для стеження та кібератак

Олексій Тубелець, ексочільник прокуратури Сумщини та нині начальник відділу протидії порушенням прав людини у правоохоронній та пенітенціарній сферах Сумської обласної прокуратури, є фігурою, стиль життя якої викликає чимало запитань. Проблеми з розслідуваннями справ, що стосуються порушень прав людини, та його кар'єрні досягнення в правоохоронних органах відомі. Проте, якщо звернути увагу на його декларацію, важко не помітити, що фінансові показники та майнові активи Тубеленця суттєво відрізняються від звичних для представників державної служби.

Згідно з офіційними даними, родина Тубеленця володіє значною кількістю нерухомості, зокрема трьома земельними ділянками в Харківській області. Їхня загальна площа складає 21 200 м². Це далеко не стандартний набір майна для представника органів прокуратури. Окрім того, родина має дві квартири — одну в Харкові, площею 41 м², а іншу в Сумах, на 61,7 м². Що цікаво, ці квадратні метри на фоні масштабних земельних наділів виглядають лише як невеликий додаток до великого статку. Також у власності родини знаходяться два нежитлові приміщення, які, зважаючи на їх розмір та місцезнаходження, можуть приносити значний дохід.

Не менш вражає автопарк, зареєстрований переважно на дружину Ларису Василівну. Сім’я користується новеньким електрокаром BMW iX 2023 року вартістю близько 2,85 млн грн, пікапом Mitsubishi L200 2008 року, баггі Polaris RZR XP1000EPS 2014 року та навіть екскаватором-навантажувачем JCB 3CX, оціненим у понад 390 тис. грн.

Доходи прокурора свідчать про неабияку фінансову стабільність. У 2024 році Олексій Тубелець задекларував 1,81 млн грн, з яких 795 859 грн становила зарплата, а 1 млн грн — пенсія. Його дружина отримала 657 897 грн, здебільшого від підприємництва та частково від заробітної плати.

На рахунках і в готівці сім’я також не бідує: прокурор зберігає 2,75 млн грн та 77,2 тис. доларів, тоді як дружина — 100 тис. грн і 2,2 тис. доларів готівкою.

Кар’єра Тубеленця розпочалася ще у 2006 році в органах прокуратури Харківщини, де він пройшов шлях від слідчого до керівника відділу. Пізніше він очолював прокуратуру Кіровоградської області, а у вересні 2020 року став керівником Сумської обласної прокуратури. Сьогодні він займає посаду начальника відділу, який має захищати права людини — однак декларація свідчить про зовсім інший рівень життя.

Україна завершує підготовку нової «історичної угоди» з Францією, зміст якої спрямований на суттєве посилення бойової авіації, протиповітряної оборони та загальних оборонних спроможностей держави. Про це президент Володимир Зеленський повідомив у своєму зверненні 16 листопада, наголосивши, що документ повністю узгоджений і буде підписаний уже наступного дня.

За словами глави держави, нова угода стане важливим етапом у стратегічному партнерстві з Францією, яка вже неодноразово демонструвала підтримку Україні в умовах війни. Париж передавав Україні винищувачі Mirage 2000, допомагав у модернізації систем протиповітряної оборони та долучався до розвитку оборонного потенціалу у співпраці з українськими військовими структурами.

«Історичну угоду підготували з Францією. Буде значне посилення нашої авіації, нашого захисту неба, наших інших оборонних спроможностей. Це те, що дійсно допомагає Україні захищатись і досягати наших цілей», – наголосив Зеленський.

Очікується, що угода охоплюватиме не лише постачання літаків, а й нові пакети підтримки ППО та боєприпасів, що вписується у загальну стратегію Києва – посилити саме захист неба на тлі масованих російських ракетно-дронових атак. За даними ЗМІ, йдеться про додаткові системи повітряної оборони та поглиблення співпраці у сфері бойової авіації.

Окремо президент нагадав, що цього тижня північні та балтійські країни погодили виділення 500 мільйонів доларів у межах програми PURL для закупівлі американського озброєння, зокрема систем Patriot, що також буде спрямовано на посилення української ППО.

Окрім французького напрямку, Зеленський анонсував на вівторок свій візит до Іспанії. Мета – домовленості щодо додаткових систем протиповітряної оборони та ракет до них.

«Ще одна сильна країна приєдналася до партнерів та ініціатив, які нам реально допомагають. Найголовніші наші цілі сьогодні – це ППО, ракети для ППО. І після кожного російського удару ми забезпечуємо відновлення наших сил. Це непросто, але ми це робимо», – зазначив президент.

2 листопада Зеленський вже повідомляв, що Німеччина передала Україні додаткову кількість зенітних ракетних комплексів Patriot, про що сторони домовлялися впродовж тривалого часу. Цей крок, за оцінками військових експертів, був важливим елементом нарощення ешелонованої оборони неба.

Експерти з авіації та ППО неодноразово наголошували, що збільшення кількості ударних дронів типу «Шахед», якими Росія атакує українські міста, вимагає розвитку локальних та гнучких систем протиповітряної оборони, а також інтеграції авіації у єдиний контур захисту. За словами фахівців, РФ будує захищені майданчики для запуску дронів навколо українських кордонів, що збільшує інтенсивність і варіативність ударів.

На цьому тлі будь-які угоди, що стосуються авіації й ППО, розглядаються Києвом як можливість не лише збільшити кількість систем і ракет, а й вивести оборону на новий технологічний рівень – зокрема завдяки сучасним винищувачам, інтегрованим з системами протиракетної оборони.

У четвертий рік війни кияни стали заручниками ілюзії безпеки у власних оселях. Попри те, що столиця України залишалася основним центром адміністративного та культурного життя, протягом цього періоду вона неодноразово ставала мішенню для ракетних ударів, артилерійських обстрілів та інших загроз, що залишали слід на кожному мешканці. Усе це створило парадоксальну ситуацію: навіть попри відносну стабільність, люди в столиці все більше почувалися невпевнено та під постійною небезпекою.

Ще до початку війни Київ був символом безпеки і процвітання, тим місцем, де можна було знайти притулок від усіх зовнішніх загроз. Однак із часом ця ілюзія почала руйнуватися. Кияни стали свідками ракетних ударів, які вражали цивільні об'єкти, житлові будинки, інфраструктуру. Протягом останніх років столиця пережила серію жорстоких атак, що змусило багатьох замислитися над питанням безпеки навіть у своїх домівках.

Корупційний аспект ситуації не менш вражає. За останні роки на ремонт і будівництво сховищ витрачено понад два з половиною мільярда гривень, однак більшість тендерів отримали фірми-одноденки з мінімальним статутним капіталом. Систематичні переплати на будматеріалах та закупівля непотрібного обладнання, як-от барабани та овочерізки за захмарними цінами, свідчать про глибоку корупцію на всіх рівнях.

Доступ до інформації про справжній стан укриттів обмежений: чотири з десяти районних адміністрацій відмовляються надавати дані, аргументуючи це службовою таємницею. Це створює ілюзію безпеки, яка розбивається під час першої серйозної атаки. Навіть масштабні тендери та кошти не рятують життя киян, якщо за організацією стоїть мережеве відмивання грошей і безкарність чиновників.

Трагедії останніх років, коли внаслідок ракетних ударів загинуло десятки людей, включно з дітьми, демонструють ціну цієї паперової безпеки. Система, у якій лояльність до керівників важить більше за життя дітей, не здатна забезпечити справжній захист. Без радикального очищення від корупції та реальних покарань для організаторів схем безпека Києва залишатиметься привілеєм для обраних.

Національне агентство з питань запобігання корупції за підсумками перевірки встановило ознаки можливого необґрунтованого збагачення у судді Києво-Святошинського районного суду Київської області. Підставою для таких висновків став комплексний моніторинг способу життя посадовця, який проводився протягом 2022–2023 років. Інформація про результати перевірки оприлюднена з посиланням на дані самого Агентства.

У процесі аналізу фінансових та майнових активів судді фахівці НАЗК з’ясували, що протягом відносно короткого періоду він став власником одразу трьох транспортних засобів. Особливу увагу привернули ціни, вказані у відповідних правочинах, адже вони істотно відрізнялися від ринкових. За даними перевірки, зазначена в договорах вартість автомобілів була занижена у кілька разів, а в окремих випадках — у десятки й навіть сотні разів у порівнянні з реальною ціною таких транспортних засобів на вторинному ринку.

Йдеться про такі автомобілі:

MERCEDES-BENZ G 350 TD (2013 р.), придбаний у вересні 2022 року за 10 тис. грн, тоді як експертна вартість становила понад 2,1 млн грн.

MERCEDES-BENZ G 500 (2013 р.), куплений наприкінці 2023 року за 529 тис. грн, тоді як у відкритих джерелах ціна авто сягала майже 685 тис. грн.

RENAULT ZOE (2017 р.), придбаний також наприкінці 2023 року за 5 тис. грн, хоча експертна оцінка вказувала реальну вартість близько 431,5 тис. грн.

Проаналізувавши доходи судді та членів його сім’ї, НАЗК дійшло висновку, що законних підстав для легального придбання такого майна не було.

На підставі цих даних Спеціалізована антикорупційна прокуратура звернулася до Вищого антикорупційного суду з позовом про визнання частини активів необґрунтованими. САП вимагає стягнути у дохід держави:

автомобіль MERCEDES-BENZ G 350 TD (2013 р.);

частину вартості автомобіля RENAULT ZOE (2017 р.);

грошові кошти, виявлені на банківських рахунках судді.

Загальна сума необґрунтованих активів, за оцінкою слідства, становить понад 3,3 млн грн.

Відповідно до закону «Про запобігання корупції», у разі якщо суд визнає активи необґрунтованими та ухвалить рішення про їх стягнення, посадова особа підлягає звільненню з посади у встановленому законом порядку.