Затримано організатора незаконного переправлення призовників через кордон

Колишній прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури Андрій Броневицький публічно висловив переконання, що звільнення заступника керівника САП Андрія Синюка має ознаки «класичного інституційного прикриття». На його думку, таке рішення виглядає як спроба відвести увагу від системних проблем і знизити градус суспільного тиску, який посилився після оприлюднення матеріалів резонансної «справи Міндича».

У центрі цієї справи опинився високопосадовець, який тривалий час вважався одним із найвпливовіших представників САП, що мав особливі комунікації з Офісом Президента. За даними слідства, Синюк згадується у матеріалах як особа, що виконувала роль учасника злочинної організації, долучаючись до реалізації схем, які приписують оточенню бізнесмена Міндича. У цих документах йому приписують участь у виконанні завдань, пов’язаних із впливом на окремі процеси, що могли мати корупційний характер.

Головне порушення, на яке звертає увагу експрокурор, — спосіб, у який відбулася відставка. Синюк звільнений «за власним бажанням», хоча частина 9 статті 46 Закону «Про прокуратуру» прямо забороняє звільняти прокурора під час незавершеного дисциплінарного провадження.

За законом порядок мав бути іншим:– внутрішній контроль САП проводить повну перевірку;– матеріали передаються до КДКП;– КДКП ухвалює остаточне й незалежне рішення.

Жоден із цих етапів не був завершений.

Попри невиконання процедури, звільнення погодили фактично одразу. Ба більше — Синюк отримав 382 723 грн вихідних виплат, що вже відображено в його декларації. Фактично особа, яку в підозрі описують як учасника злочинної організації, не лише уникнула дисциплінарної відповідальності, а й отримала значну компенсацію при звільненні.

Броневицький наголошує: ситуація нічим не відрізняється від тих випадків, за які антикорупційні органи самі ж критикують інших. У місці, де мають демонструвати зразкову прозорість, відбувається повне порушення процедур і подарунок фігуранту кримінальної справи.

За його словами, це радше схоже на «тиху евакуацію», ніж на верховенство закону:САП не завершила розгляд, не передала матеріали до дисциплінарного органу і дозволила топпосадовцю піти з посади без жодних наслідків.

У підсумку, зазначає експрокурор, САП «мала б частіше дивитися в дзеркало» — адже за механізмами боротьби з корупцією нерідко ховається практика її ж прикриття.

Київські правоохоронні органи повідомили про викриття масштабної схеми розповсюдження заборонених речовин у столиці. За даними слідства, організатори нелегального бізнесу розробили витончену систему маскування та розповсюдження психоактивних речовин під виглядом косметичних засобів.

Слідчі встановили, що злочинна група імпортувала товар з європейських країн, використовуючи міжнародні канали постачання. Це дозволяло їм обходити стандартні процедури митного контролю та мінімізувати ризики виявлення.

За попередніми оцінками, щомісячний обіг коштів у цій схемі перевищував мільйон гривень, що свідчить про значні масштаби операції та її вплив на нелегальний ринок столиці.

Експерти з питань боротьби з незаконним обігом психоактивних речовин відзначають, що подібні схеми стають все більш витонченими, що вимагає постійного вдосконалення методів виявлення та протидії з боку правоохоронних органів.

Ця операція підкреслює важливість міжнародного співробітництва у боротьбі з транскордонною злочинністю. Правоохоронці наголошують на необхідності посилення контролю за імпортом косметичних та інших товарів, які потенційно можуть використовуватися для маскування заборонених речовин.

Медичні експерти звертають увагу на небезпеку, яку становлять подібні схеми для здоров'я населення. Маскування психоактивних речовин під косметичні засоби може призвести до непередбачуваних наслідків для споживачів, які можуть несвідомо придбати небезпечний продукт.

Соціологи відзначають, що такі випадки підкреслюють необхідність посилення профілактичних заходів та інформаційних кампаній, спрямованих на підвищення обізнаності населення щодо ризиків, пов'язаних із вживанням психоактивних речовин.

Правозахисники наголошують на важливості дотримання законності під час проведення подібних операцій та забезпечення прав підозрюваних у ході слідства.

Ця подія також привернула увагу до питання регулювання ринку косметичних засобів та необхідності посилення контролю за їх складом та походженням.

Експерти з економічної безпеки відзначають, що подібні схеми не лише становлять загрозу для здоров'я населення, але й підривають легальну економіку, створюючи несправедливу конкуренцію та ухиляючись від сплати податків.

Загалом, ця операція демонструє складність викликів, з якими стикаються правоохоронні органи у боротьбі з незаконним обігом психоактивних речовин, та підкреслює необхідність комплексного підходу до вирішення цієї проблеми.

За даними правоохоронців, наркобізнес організував 33-річний киянин, який зараз проживає за кордоном, звідки і постачав наркотики. До незаконної діяльності він залучив ще шістьох учасників.

Наркотики та психотропи маскували у предметах побутової хімії та косметики.

У березні минулого року правоохоронці провели перший етап спецоперації та затримали трьох фігурантів, у яких вилучили кокаїну на мільйон гривень. Згодом поліцейські задокументували діяльність ще чотирьох осіб, причетних до наркоторгівлі.

29 червня в Києві правоохоронці провели 10 одночасних санкціонованих обшуків за місцями проживання фігурантів та в їхніх автівках: слідчі вилучили понад 80 гр кокаїну, 50 гр метамфетаміну, 100 пігулок МДМА, електронні ваги, прилади для пакування наркотичних засобів під виглядом косметичних засобів, гроші в національній та іноземній валюті, пакувальні матеріали, “чорнові” записи.

Орієнтовна вартість вилученого “товару” за цінами “чорного” ринку становить понад 3,5 мільйона гривень. Речові докази відправлені на експертизу

Чотирьох учасників групи затримали у порядку ст. 208 КПК України. Їм повідомлено про підозру за збут наркотичних засобів групою осіб (ч. 2 ст. 307 ККУ). Окрім того, обвинувальний акт відносно одного з підозрюваних вже розглядається Оболонським районним судом м. Києва за аналогічною статтею.

Їм загрожує до 10 років ув’язнення з конфіскацією майна. Поліцейські встановлюють усіх осіб, причетних до постачання наркотиків з Європи до України.