Завдання наступу ЗСУ в Курській області – відтягнути резерви РФ та дестабілізувати Росію

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Кузик підкреслив, що ворожа артилерія залишається одним із ключових викликів для ЗСУ. «Артилерія ворожа безкарно “трамбує” піхотні позиції. З цим треба щось робити», – заявив командир. Він також зазначив, що українські військові не були повністю готові до такої кількості ворожих FPV-дронів та засобів скиду боєприпасів із безпілотників.

Для успішної боротьби з ворожими дронами потрібні системи радіоелектронної боротьби (РЕБ). За словами Кузика, цих засобів на фронті дуже мало, і основну частину обладнання постачають волонтери. Хоча українські сили змогли частково захистити позиції, ворог продовжує завдавати серйозних ударів за допомогою своїх БПЛА, зокрема російських «Орланів» і Zala.

Кузик зазначив, що хоча ЗСУ вже почали збивати ворожі безпілотники, це все ще поодинокі випадки. «Треба “осліпити” їхню артилерію, і тоді, в принципі, можна працювати», – додав він.

За словами Кузика, для збереження життя солдатів на передовій необхідні більше засобів РЕБ і систем для контрбатарейної боротьби. Їх наявність здатна значно підвищити шанси на виживання української піхоти в зоні бойових дій.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Протягом березня-квітня 2024 року в Україні зафіксовано значне подорожчання харчових продуктів. За словами академіка НАН України, ексголови Ради Нацбанку Богдана Данилишина, середні ціни на основні продукти зросли на 60%. Це підвищення стосується яловичини, свинини, птиці, сметани, масла, соняшникової олії, хліба та овочів “борщового набору”, за винятком капусти та моркви.

Зокрема, вершкове масло з початку року подорожчало на 14 грн, морожена риба – на 13 грн, а кисломолочний сир – на 11 грн. На 5% зросли ціни на сметану та пшеничний хліб. У липні ціни на цибулю піднялися на 15% через сезонне зниження пропозиції, хоча вони все ще залишаються на 26% нижчими, ніж минулого року. Наприкінці липня дефіцит огірків спричинив їх подорожчання на 25%, і тепличні комбінати змушені продавати свою продукцію утричі дорожче, ніж у 2023 році.

Молочні продукти також почали дорожчати, і очікується, що до кінця року їхня ціна зросте на 20%. Це пов’язано з тим, що виробники намагаються компенсувати збитки, завдані відключеннями електроенергії та літньою спекою, що призвело до псування продукції.

До кінця 2024 року в Україні очікується подальше подорожчання продуктів, головним чинником якого є дефіцит електроенергії. За прогнозами виконувача обов’язків міністра аграрної політики та продовольства України Тараса Висоцького, залежно від тривалості використання генераторів, можливе підвищення цін на 5-10%.

Висоцький окреслив два сценарії: песимістичний, що передбачає збільшення цін на 10% через постійне використання генераторів, і оптимістичний, згідно з яким зростання цін може становити лише 3-5%, якщо до жовтня підприємства переважно працюватимуть з підключенням до звичайного мережевого живлення.

Обидва сценарії залежать від стабільності електропостачання, яке є ключовим фактором для переробних підприємств. Ті з них, що будуть залежати від автономних джерел енергії, зіткнуться з вищими витратами, що вплине на кінцеву ціну продукції.

Крім того, підвищення тарифів, цін на паливо та ослаблення гривні теж сприятимуть зростанню цін. Така ситуація вимагатиме від українців готовності до збільшення витрат на харчування та може змусити шукати альтернативні шляхи забезпечення продовольчої безпеки. З іншого боку, це стимулюватиме підприємства до підвищення ефективності виробництва та зменшення залежності від зовнішніх джерел енергії.

Українські фермери, особливо ті, що працюють у південних та східних регіонах, стикаються з великими труднощами через відсутність дощів та збитки врожаю. У таких умовах підтримка фермерів є життєво важливою, оскільки вони відіграють ключову роль у забезпеченні продовольчої безпеки країни.

Стабільне електропостачання залишається критично важливим для стабілізації цін на продукти. За словами народного депутата України Дмитра Соломчука, саме стабільність енергопостачання може зупинити зростання цін, хоча на глобальному рівні ситуація залишається складною через дефіцит сільськогосподарських культур.

Однією з важливих ініціатив, яка може допомогти стабілізувати ситуацію, є залучення 50 мільйонів євро підтримки від Європейського Союзу на ремонт і розвиток портової інфраструктури, що сприятиме швидшому експорту зерна та інших продуктів. Крім того, на думку Соломчука, отримання літаків F-16 для захисту українського неба та аграрної інфраструктури є важливим кроком для забезпечення стабільності в аграрному секторі.

Система моніторингу та реагування на погодні явища включає:

Загалом у 2024 році поліція склала 219 протоколів за булінг в освіті. Незважаючи на це, загальна кількість випадків булінгу знизилася порівняно з періодом до початку повномасштабної війни. Сьогодні, за даними Українського інституту дослідження екстремізму, 40% дитячих самогубств відбуваються через цькування.

Судова система також покращила свою роботу: від початку року вже винесено 160 рішень по справах про булінг, що складає 73% від усіх протоколів, складених у 2024 році. Для порівняння, в попередні роки цей показник становив лише 60%. Це свідчить про значну роботу суддів і правоохоронців у боротьбі з булінгом в освітніх закладах.

Одним з характерних аспектів цьогорічних справ є те, що майже кожне шосте правопорушення вчинено групою осіб або ж є повторним випадком булінгу. В Україні активно працює нова система звернень, яка включає кнопку для анонімних повідомлень, що дозволяє батькам і дітям повідомляти про випадки цькування. З моменту запуску кнопки в жовтні вже було подано 85 анонімних повідомлень.

Крім того, за даними Міністерства освіти та науки України, 80% заяв про булінг подають батьки дітей, а лише 20% – самі учні. Заявки на боротьбу з булінгом подаються переважно з Києва, Одещини та Львівщини.

За булінг правопорушники можуть отримати штрафи від 850 до 3400 грн. Освітня омбудсменка Надія Лещик вважає, що підвищення штрафів до 10 тис. грн може зробити цей інструмент більш дієвим. Однак варто зазначити, що адміністративну відповідальність несуть лише підлітки старші за 16 років. Молодші за цей вік діти не несуть особистої відповідальності, а за їхні вчинки відповідають батьки.

Як діяти, якщо ваша дитина стала жертвою булінгу

Потрібно негайно звертатися до керівництва навчального закладу або поліції. Також важливо, щоб батьки були уважні до змін у поведінці та самопочутті дитини. Заклади освіти несуть відповідальність за ненадання належної інформації про інциденти булінгу. За це їм можуть призначити штрафи або ж направити їх на виправні роботи.