Заява Трампа щодо американської зброї та можливих ударів по Росії: важлива зміна позиції на зустрічі з Зеленським

Фірма «Больверк», заснована 28-річним Артемом Замотаєвим — сином генерал-майора Міноборони Євгена Замотаєва, за досить короткий час змогла перетворитись із маловідомого підприємства на одного з лідерів оборонної галузі України. Її успіхи стали справжнім феноменом в українському бізнес-середовищі, а стрімкий розвиток компанії неможливо не помітити. Якщо до 2022 року фірма ледве зводила кінці з кінцями, то вже у 2023 році «Больверк» заявив про дохід у 602 млн грн, а у 2024 році перевищив позначку в 1 млрд грн, що стало справжнім проривом для компанії. Вражаюче зростання продовжується, і лише за перший квартал 2025 року фірма заробила 250 млн грн.

Спеціалізуючись на виробництві простих комплектуючих для Збройних сил України, компанія змогла налагодити великий обсяг контрактів і здобути визнання як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. Попри те, що продукція «Больверк» не відзначається високими технологічними складнощами, сама діяльність компанії стала важливим елементом забезпечення обороноздатності країни. Її роль у підтримці української армії в умовах війни з Росією важко переоцінити, а вражаючий фінансовий успіх є яскравим прикладом того, як правильна стратегія та цілеспрямованість можуть призвести до кардинальних змін навіть у найскладніших умовах.

Під час зростання доходів фірми син генерал Замотаєв обіймав посаду начальника Центрального управління координації зовнішньоекономічної діяльності Міноборони. Саме він фігурував у скандалі зі схемами закупівлі неякісних мін, які, за інформацією журналістів, надходили до фронту із браком.

Євген Замотаєв — не новачок в оборонній сфері. Він очолював Центральне ракетно-артилерійське управління ЗСУ, керував держконцерном «Техвоєнсервіс», а після повномасштабного вторгнення повернувся у військову систему. У 2024 році він просував термінове укладання контрактів на вітчизняні боєприпаси — саме ті, що згодом виявилися бракованими.

Скандал із неякісними снарядами призвів до арешту директора Павлоградського хімзаводу Леоніда Шимана — давнього знайомого Замотаєва. Обидва мали спільні проєкти ще у 2013–2014 роках у рамках утилізації боєприпасів. Також Замотаєва пов’язують із «тендерним королем» Міноборони Олегом Мітрохіним. Разом вони є співзасновниками інвестфонду «Гіперіон», який володіє часткою у науково-інженерній компанії «Булава».

«Булава» у 2024 році заробила 282 млн грн — у 140 разів більше, ніж роком раніше. Її співзасновниками є сам Замотаєв, син Мітрохіна — Артем та їхній менеджмент. Замотаєв-старший і Мітрохін зареєстрували торгову марку Bulava/Булава, що свідчить про амбіції в оборонному секторі.

Крім того, Артем Замотаєв із жовтня 2024 року очолює інвестфонд «Равісанс», який раніше контролював нардеп Тарас Козак — соратник кума Путіна Віктора Медведчука. Такий зв’язок ще більше загострює питання про вплив оточення на держзакупівлі у час війни.

Поки українські військові ризикують життям на фронті, приватні структури, пов’язані з керівництвом Міноборони, перетворюються на мільярдні бізнеси. Конфлікт інтересів, який мав би бути предметом розслідування, натомість залишається поза увагою правоохоронних органів.

Керівник Кам’янської окружної прокуратури Дніпропетровської області Сергій Кузьменко у своїй декларації за минулий рік розкрив інформацію про фінансові надходження родини, які склали близько 5 мільйонів гривень. Значну частину цього доходу, як вказано в опублікованих даних, було отримано від продажу майна та подарунків. Сам прокурор отримав 1,42 мільйона гривень у вигляді заробітної плати та 941 гривню як матеріальну допомогу.

Серед основних джерел доходів його дружини, Марії Станіславівни, вказано 2,4 мільйона гривень від продажу нерухомості, що була реалізована Анжеліці Баштаненко. Окрім того, вона отримала подарунок у розмірі 1,21 мільйона гривень від своєї матері, Алли Пістун. Таким чином, загальний дохід родини значною мірою сформований завдяки операціям з нерухомістю та дарунками, що може викликати додаткові питання щодо джерел походження таких значних коштів.

Під час війни, як вказано в декларації, сім’я придбала квартиру в Дніпрі площею 71 м² за 3,64 млн грн; раніше у дружини були інші квартири — зокрема 64,8 м² (вказана в 2023 році) та 114,2 м² з правом користування (власниця — Галина Кузьменко). Також у 2023 році дружина придбала автомобіль Toyota Camry (2022) за 1,37 млн грн.

Сергій Кузьменко декларує нерухомість у селі Новоолександрівка під Дніпром: дві земельні ділянки (30 м² і 2 310 м²), а також незавершене будівництво (будинок 440 м², літня кухня 103 м², гараж 55,2 м², споруда 78 м²). Крім того, у декларації вказані готівкові заощадження: у самого Кузьменка — $36 тис., 130 тис. грн і €800; у дружини — $4,5 тис. і 123 тис. грн.

У біографічній частині документонаходиться інформація про службову кар’єру: Сергій очолює Кам’янську окружну прокуратуру з березня 2021 року; його батько Анатолій Кузьменко був заступником прокурора області до 2015 року, а брат Анатолій наразі очолює Павлоградську окружну прокуратуру.

Зауважимо, що понад половина минулорічних надходжень родини припала на операції з майном і подарунки — факти, які привертають увагу на тлі воєнного часу та економічної нестабільності. Однак сама декларація фіксує надані родинні й цивільно-правові правочини; питання щодо походження коштів чи відповідності доходів і витрат потребують додаткової перевірки компетентними органами.

У січні 2026 року річний рівень інфляції в Україні сповільнився до 7,4%, що свідчить про поступове зниження цінового тиску в економіці. У місячному вимірі споживчі ціни зросли на 0,7%. Такі дані оприлюднив Національний банк України, підкресливши, що базова інфляція також продовжила рух донизу й становила 7,0% у річному вимірі.

Зниження річного показника інфляції відображає поступову стабілізацію макроекономічної ситуації. На тлі жорсткішої монетарної політики та збереження відносної стабільності валютного ринку вдалося стримати надмірний попит і зменшити тиск на ціни. Водночас окремі категорії товарів і послуг і далі демонструють підвищену волатильність, що пов’язано з сезонними чинниками, змінами у витратах на логістику та енергоресурси, а також із впливом зовнішніх ринків.

Річні темпи зростання цін на сирі продукти харчування прискорилися до 8,2%. Це сталося вперше з червня 2025 року. Найбільше вплинули на показник яйця — через ефект низької бази порівняння минулого року, коли тепла погода сприяла збільшенню пропозиції. Також зросли ціни на огірки через обмежену пропозицію, помідори — через здорожчання імпорту, а також рибу та цитрусові.

Водночас зменшився ціновий тиск на м’ясо та борошно. Темпи подорожчання свинини, яловичини, курятини та борошна сповільнилися.

Зростання цін на оброблені продукти харчування сповільнилося до 10,8% у річному вимірі. Повільніше дорожчали хліб, соняшникова олія, безалкогольні напої, вершкове масло та сири.

Інфляція у сфері послуг знизилася до 11,2%. За даними НБУ, це пов’язано зі зменшенням тиску з боку ринку праці. Сповільнилися темпи зростання вартості страхових і фінансових послуг, зв’язку, медичних послуг, транспорту, обслуговування автомобілів, послуг із особистого догляду, а також закладів харчування і тимчасового проживання.

Вперше з травня 2024 року відновилося зниження цін на непродовольчі товари — у річному вимірі вони зменшилися на 0,4%.

Темпи зростання адміністративно регульованих цін також сповільнилися — до 9,1%. Зокрема, повільніше дорожчали алкогольні напої та тютюнові вироби.

Інфляція палива знизилася до 5,7%. Це пояснюється ефектом бази порівняння для бензину та дизельного пального. Водночас автомобільний газ подорожчав швидше — через скорочення запасів і зростання витрат на виробництво в умовах похолодання.

У Національному банку очікують, що в найближчі місяці інфляція продовжить сповільнюватися, хоча темпи зниження можуть бути помірними. Серед факторів ризику — наслідки масштабних руйнувань енергетичної інфраструктури та пов’язані з цим витрати бізнесу.