Збереження воєнного стану до осені: Зеленський вніс законопроєкти до Верховної Ради

Принцеса Беатріса з Підвиноградова: Як депутат-підприємець Микола Греченюк перемагає у державних тендерах та радує доньку розкішними витівками

Беатриса Миколаївна Греченюк, незважаючи на те, що її батько — колишній сільський депутат від Партії регіонів на Закарпатті, живе як справжня принцеса. Така життєва позиція забезпечує їй замки, дорогі прикраси та можливість відвідувати найрозкішніші курорти світу.

Микола Греченюк, який є власником ФОПу з села Підвиноградів, став знаний завдяки тому, що виграє практично всі державні тендери на ремонти та розчистку доріг у Виноградівському районі Закарпатської області. Його перемоги на тендерах з ремонту доріг вражають своєю систематичністю та обсягами.

Навіть тендери на прибирання снігу, як, наприклад, той, який був виграний у січні 2024 року на суму 400 000 гривень, стають предметом його участі. Це стає можливим завдяки тому, що він єдиний учасник в тендерах, але не менш відомо, що ці послуги фактично не використовуються протягом всього року.

Помітно, що інтерес до Греченюка зберігається і у сусідніх країнах. Його перемога на тендері з капітального ремонту дороги в селищі міського типу Вилок, що знаходиться неподалік від кордону з Угорщиною, на суму 746 тисяч гривень — це яскравий приклад.

Село Підвиноградів, де проживає Микола Греченюк, славиться своїм розкішним ромським поселенням, яке порівнюють з київською Конча-Заспою чи підмосковною Рубльовкою. Таким чином, життя принцеси Беатріси з Підвиноградова — це справжнє суцільне казкове пригода, навіть у стінах українського села.

У 2015 році, коли Микола Греченюк обіймав посаду депутата сільської ради від Партії регіонів, його родичі та близькі особи отримали в Підвиноградові не менше чотирьох земельних ділянок. Це було виконано в рамках їхнього законного права на безкоштовне отримання землі, яке гарантується кожному громадянину України Конституцією. Зокрема, ділянки отримали Беатриса Миколаївна Греченюк (дочка), Михайло Васильович Греченюк (брат), Михайло Михайлович Крайнер (про що повідомляли ЗМІ, водій Греченюка), та Маріанна Олександрівна Крайнер (дружина водія Греченюка). Питання виділення цих земельних ділянок вирішувалися у судах до 2021 року, проте згадані особи врешті-решт змогли відстояти своє право на землю.

Сам Микола Греченюк має в Підвиноградові чотири земельні ділянки та будинок. Його дочка, Беатриса, володіє трьома ділянками та власним маєтком. Окрім ФОПу, Микола Греченюк є також засновником ТОВ "Лігаспецбуд", якому доводиться успіх у тендерах. За даними "Прозоро", ця фірма приймала участь щонайменше в 124 конкурсах і виграла підрядів на суму близько 370 мільйонів гривень. Ці суми, хоча й не такі великі, як у інших "тендерних воротилах", дозволяють Беатрисі (чи Беатрікс, як вона зазначається в реєстрах) насолоджуватися життям у розкішному стилі.

На її сторінці Instagram вона демонструє свій розкішний спосіб життя, не відстаючи від своїх друзів, серед яких сестра опального розкрадача армії Романа Гринкевича — Ольга, та колишня дружина народного депутата від "Слуги народу" Миколи Тищенка — Алла Барановська. Її чоловік, Андрій Петьовка, є сином народного депутата Василя Петьовки, який є двоюрідним братом іншого нардепа Івана Балоги. Помітно, що впливові родини об'єднуються для управління рідним краєм з великим розмахом.

У 2008 році Мукачівська міська рада передала в оренду компанії дружини Петьовки найвідоміший замок Закарпаття "Паланок". Імовірно, що Беатриса Греченюк може мати в ньому свої покої, як справжня принцеса. У своєму Instagram вона також вказує, що є дизайнером інтер'єрів і показує свій власний дім, який, за її словами, вона сама оформила. Ще одним бізнесом Беатриси є ресторан Darlin’ restobar у Мукачевому, де подаються розкішні страви, такі як Філе міньйон із фуа-гра, та високоякісні вина.

Чоловік Беатриси, Андрій Петьовка, крім автобізнесу, також відомий своєю спробою політичного врядування, але невдалої, як він невдало балотувався в Мукачевому від партії "Рідне Закарпаття". У червні 2022 року, коли в Україні розгорталась війна з Росією, нардеп Василь Петьовка звернувся до керівництва Закарпатської обласної військової адміністрації з проханням про виїзд за кордон на 3 місяці для свого сина. Зазначалося, що Андрій Петьовка волонтерить у Благодійному фонді "Наша паляниця". У списку осіб, для кого нардеп просив дозвіл на виїзд за кордон, також був його сват — Микола Греченюк.

З цього приводу Національне агентство з питань запобігання корупції склало адмінпротокол на Петьовку. Проте, після того, як було запевнено, що і син, і сват повернулися до України з волонтерською допомогою, НАЗК припинило переслідування щодо нього.

У липні 2022 року, коли були дійсні зазначені вище дозволи на виїзд за кордон, Беатриса Греченюк народила дочку, що може свідчити про те, що батько і чоловік зверталися за дозволом на виїзд не для волонтерства, а для придбання подарунків на сімейне свято. Проте в вересні 2023 року, за знімками у Instagram, Беатриса Греченюк відправилася у розкішну подорож до Італії, можливо, разом із чоловіком. Вони не просто відпочивали в готелі, але перебували в справжньому палаці.

Вихідці з Закарпаття завжди вражали своїм прагненням до розкошів, золота та інших елементів розкішного життя. Проте те, що можна побачити на сторінках соціальних мереж колишньої сільської депутатки та дружини народного депутата, може вразити навіть найбільш відомих світських дів.

Питанням залишається, чи все це розкош купується за рахунок контрабанди, яка тоннами ввозиться через Закарпатську область. Адже саме ця область є лідером серед регіонів України за обсягами незадекларованих товарів.

У вищезгаданій статті розкривається історія сім'ї Греченюків з Закарпаття, яка відзначається розкішним способом життя та вигідними державними контрактами. Микола Греченюк, колишній сільський депутат, та його родичі користуються перевагами, отримуючи земельні ділянки та успішно виграючи тендери на ремонт доріг. Беатриса, дочка Миколи Греченюка, із задоволенням демонструє свій розкішний спосіб життя у соціальних мережах, показуючи розкішні подорожі та придбання найвищого класу речей.

Зауважується також, що сім'я Греченюків має певні зв'язки з політичною елітою Закарпаття, що може допомагати їм у отриманні вигідних контрактів та розширенні впливу.

Народний депутат Василь Петьовка, сват Миколи Греченюка, також зазнав критики через свої звернення до владних структур з проханням надання дозволу на виїзд за кордон, що, здавалося б, було пов'язане з волонтерською діяльністю, але пізніше виявилося, що він можливо використовував ці дозволи для особистих цілей.

Отже, стаття відображає питання корупції, підкупу та впливу влади на дії певних осіб, а також показує недоліки у системі державного управління та реалізації законодавства, що сприяє нерівності та несправедливості у суспільстві.

За повідомленнями низки міжнародних і вітчизняних ЗМІ, українські підрозділи радіоелектронної боротьби розробили та випробували підхід, що дозволяє нейтралізувати загрозу від протикорабельних і аеробалістичних ракет типу «Кинджал» без застосування прямого вогню. Сутність методу полягає не в руйнуванні ракети в повітрі, а в цілеспрямованому втручанні в її систему наведення — так, що бойова частина втрачає орієнтацію і виходить за межі планованої траєкторії.

Якщо ці повідомлення підтвердяться, такий підхід матиме важливі тактичні та стратегічні наслідки: по-перше, дозволить знизити потребу у дорогих зенітно-ракетних системах для перехоплення, по‑друге, зменшить ризик ураження цивільної інфраструктури побічними уламками від збитих носіїв. Водночас технічна реалізація втручання у навігацію — складне завдання: воно вимагає точного виявлення сигналів керування, знання алгоритмів наведення й синхронізації дій у високошвидкісних умовах.

За даними ЗМІ, схема роботи виглядає так: спершу радіолокаційні засоби фіксують пуск і зближення ракети, після чого підрозділи РЕБ вводять у дію спеціалізовані системи радіоелектронного впливу.

Основна ідея – цілеспрямований вплив на супутникову навігацію ракети, зокрема на сигнали систем супутникового позиціонування. Через потужні перешкоди або підміну сигналів ракета отримує помилкові координати, втрачає точність і йде убік від наміченої цілі.

У деяких публікаціях навіть описується символічна деталь: замість “чистого” навігаційного сигналу ракета може “чути” сторонній потік даних – аж до фрагментів відомої патріотичної мелодії. Фактично це ілюстрація принципу “засмічення” і підміни інформації, яку отримує бортова електроніка.

Експерти наголошують, що йдеться про роботу операторів РЕБ і спеціалізованої техніки, а не про новий тип ракети-перехоплювача. Ракета “Кинджал” продовжує летіти, але її “очі й мозок” працюють неправильно.

Про те, що українська армія активно нарощує можливості РЕБ проти високоточної зброї, писали й раніше. У профільних матеріалах зазначається, що частина російських ракет і авіабомб втрачає точність саме через масоване радіоелектронне придушення навігації та зв’язку.

Логіка проста: чим швидше рухається ракета, тим важче їй точно визначати свої координати, а в умовах потужних перешкод навіть “просунута” навігація починає “сліпнути”. Цим і користуються українські військові, поєднуючи класичні системи ППО (Patriot та інші) з наземними засобами РЕБ, які “збивають” ракетам приціл.

Раніше Україна вже демонструвала здатність збивати “Кинджали” ракетами Patriot – перше підтверджене перехоплення такої ракети над Києвом відбулося ще у травні 2023 року.

Тепер, за даними ЗМІ, до арсеналу додалася можливість позбавляти “Кинджал” точності ще на етапі польоту, знижуючи ефективність удару без гарантованого прямого ураження.

Про те, що українські системи РЕБ активно працюють із супутниковою навігацією, свідчать і попередні офіційні заяви Генштабу. Ще у 2024 році військові попереджали: під час масованих атак дронів і ракет можливі збої у роботі GPS на смартфонах, коли телефони раптово “переселяються” на мапі в російські міста або змінюють часовий пояс. Це прямий наслідок GPS-спуфінгу – підміни навігаційного сигналу для збиття з пантелику ворожих апаратів.

Якщо подібні методики адаптували і для роботи по ракетах “Кинджал”, це означає, що український РЕБ вийшов на якісно новий рівень застосування навігаційних перешкод.

Якщо повідомлення ЗМІ підтвердяться, можна говорити про серйозний тактичний прорив у протидії високоточній зброї. Для України це має одразу кілька наслідків:

частину ударів можна нейтралізувати або “розмазати” по площі, навіть без гарантованого збиття ракети в повітрі;

росії доведеться або ускладнювати системи навігації, або витрачати ще більше коштів на захист від РЕБ, що вже зараз оцінюють у мільярдні суми;

досвід українських розробників РЕБ і військових стає еталонним кейсом для армій НАТО та інших країн, які вивчають цю “війну сигналів” як зразок майбутніх конфліктів.

Водночас експерти застерігають: жодна технологія не дає 100% захисту. Частина ракет, зокрема “Кинджалів”, як і раніше прориватиметься до цілей, особливо якщо росія адаптуватиме свої системи керування під нові умови.

Тому РЕБ розглядають не як “чарівну кнопку”, а як додатковий шар оборони поруч із ППО, укриттями та розосередженням критичної інфраструктури.

Ключові елементи ефективної системи реагування на стихійні лиха:

У межах досяжності українських ракет і безпілотників знаходиться принаймні 14 російських ядерних сховищ.

Хоча автор статті пише, що «немає жодних ознак того, що українські сили навмисно націлилися б на місця зберігання ядерних боєголовок», він зазначає, що «боєголовки могли бути випадково вражені – або навмисно атаковані чи вкрадені». Раніше вже були прильоти за 100 км від цих об’єктів.

«Ще більш небезпечною є можливість того, що український ракетний удар або територіальне захоплення можуть призвести до хаосу в роботі сховища, що дозволить зловмисникам захопити ядерні боєголовки або ненавмисно спровокувати ескалацію ядерного конфлікту з боку Росії», – пише видання.

Росія мала б вивести свої ядерні боєголовки з цих сховищ із початком бойових дій, але не зробила цього. Можливо, Путін вважає, що це буде ознакою слабкості. А може російські військові побоюються, що Захід витлумачить це як підготовку до ядерної атаки, що спровокує попереджувальний удар НАТО.

В умовах тривалих та раптових знеструмлень генератори стали критично важливим джерелом резервного живлення як для приватних осель, так і для підприємств. Вони дозволяють підтримувати роботу систем опалення, зв’язку, водопостачання та зберігати безперервність бізнес-процесів. Водночас експлуатація такого обладнання потребує суворого дотримання правил безпеки, адже будь-яка помилка може мати серйозні наслідки для здоров’я і життя людей.

Фахівці Державної служби з надзвичайних ситуацій неодноразово звертають увагу на ризики, пов’язані з неправильним використанням генераторів. Найбільшу небезпеку становлять ураження електричним струмом, виникнення пожеж через перевантаження або несправну проводку, а також отруєння чадним газом. Останній є особливо підступним, оскільки не має запаху та кольору, але може призвести до втрати свідомості й летальних наслідків за лічені хвилини.

Обладнання необхідно захищати від дощу, снігу та підвищеної вологості. Контакт із мокрим генератором може спричинити ураження струмом. Також фахівці радять не перевантажувати техніку та періодично вимикати її для охолодження, зокрема робити перерви щонайменше на пів години після кількох годин безперервної роботи. Окрему увагу слід приділяти обмеженню доступу дітей і тварин до працюючого агрегату.

Особливо небезпечним етапом експлуатації є заправка генератора. Заборонено заливати пальне в увімкнений або ще гарячий двигун. Перед заправкою необхідно дочекатися повного охолодження обладнання, щоб уникнути займання або вибуху.

Безпечне зберігання пального також має принципове значення. Для бензину в холодну пору року рекомендується використовувати полімерні каністри, виготовлені з поліетилену високої щільності, які не накопичують статичний заряд і мають відповідне маркування. У теплу пору року допускається використання як пластикових, так і металевих каністр. Дизельне пальне можна зберігати в обох типах ємностей незалежно від сезону.

Пальне слід тримати в темному, сухому місці за температури близько 15–20 градусів, подалі від прямих сонячних променів. Використання простроченого або зміненого за кольором пального може призвести до пошкодження двигуна. Таке пальне необхідно утилізувати або використовувати виключно для технічних потреб. Фахівці також застерігають від самостійного додавання так званих «присадок» до дизеля для підвищення морозостійкості, оскільки це може спричинити серйозні поломки.

Окремо рятувальники радять встановити у житлових приміщеннях детектори чадного газу. Ці прилади здатні вчасно попередити про небезпеку, яку неможливо відчути без спеціального обладнання.

Крім того, українців закликають купувати лише сертифіковані генератори в офіційних точках продажу та суворо дотримуватися інструкцій виробника під час експлуатації.