Четвер, 23 Липня, 2026

Збої в російській воєнній економіці: виробництво аміачної селітри різко зменшилося

Важливі новини

Депутат Бондар потрапив під слідство за участь в корупційній схемі

Депутат Віктор Бондар, співголова депутатської групи “За майбутнє”, став об’єктом розслідування НАБУ і САП у справі корупційної схеми, яка стосувалася завищених цін на закупівлю кабельно-провідникової продукції для “Укрзалізниці”. Проте це не єдиний аспект його діяльності, який викликає занепокоєння. Згідно з повідомленнями активістів, Віктор Бондар разом з бізнес-партнерами, серед яких колишній фінансовий директор КМДА Падалка та […]

The post Депутат Бондар потрапив під слідство за участь в корупційній схемі first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

Заголовок: Як 20 хвилин на свіжому повітрі щоранку впливають на наш мозок

Регулярне проведення часу на свіжому повітрі вранці має суттєвий...

Карпати засипало снігом: рятувальники попереджають про шторм

Попри календарну весну, у Карпатах 9 травня фіксують справжню зимову негоду. Як повідомляють Гірські рятувальники Прикарпаття, на вершині гори Піп Іван Чорногірський з самого ранку хмарно, сильний туман, пориви вітру до 12 м/с та значне обмерзання. Станом на 08:25 температура повітря опустилась до -7°С. Рятувальники закликали туристів утриматися від походів у гори через небезпечні погодні […]

На Волині виявлено злочинну групу, що привласнила бюджетні кошти на ремонті військових об’єктів

У нещодавньому інтерв'ю виданню Forbes Ukraine, Голова Національного банку України Андрій Пишний наголосив на ключовій ролі валютного курсу як інструменту економічної стабілізації. Він підкреслив, що відповідальність за підтримку стабільності курсу, а також цінової та фінансової стабільності, покладено на НБУ відповідно до Конституції України.

Восени минулого року квартирно-експлуатаційний відділ (КЕВ) Міноборони на Волині уклав 4 договори з приватним підприємством на ремонт приміщень для потреб одного з військових підрозділів у регіоні. На ці роботи було виділено майже 10 млн грн.

Оборудку організував керівник компанії-підрядника, який залучив до протиправної діяльності посадовця КЕВ та керівника підприємства, яке здійснює нагляд за виконанням робіт.

До актів виконаних робіт директор підприємства впродовж 2023 року вносив неправдиві дані. Зокрема, завищував вартість матеріалів, вказував роботи, яких насправді підприємство не виконувало.

Готувати фальсифіковані акти допомагав керівник підприємства з нагляду за виконанням робіт, а підписував їх начальник КЕВ. Після цього кошти надходили на рахунки підрядника. Через такі махінації бюджету було завдано збитків на понад 2,2 млн грн.

Посадовця та двох керівників приватних підприємств обвинувачують у службовому підробленні та привласненні майна (ч. 5 ст. 191, ч. 5 ст. 27 ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 366 КК України)

Санкції цих статей передбачають покарання у вигляді позбавлення волі строком до 12 років з конфіскацією майна.

Під час досудового розслідування було відшкодовано усі завдані збитки.

Процесуальне керівництво здійснювала Спеціалізована прокуратура у сфері оборони Західного регіону.

Викриття злочинної групи: оформлення фіктивних кредитів через DeepFake та штучний інтелект

Нещодавно слідчі Національної поліції України викрили організовану злочинну групу, яка використовувала передові технології штучного інтелекту та DeepFake для оформлення фальшивих кредитів на імена українців. Зловмисники відкривали банківські рахунки від імені реальних осіб, серед яких було щонайменше 286 громадян. У результаті цієї шахрайської схеми на деяких із них було оформлено кредити на суму понад 4 мільйони гривень.

Організаторкою цієї оборудки виявилася 33-річна жінка, яка під час повномасштабного вторгнення виїхала до Польщі. Для реалізації злочинної діяльності вона залучила свого колишнього чоловіка та знайомого з Миколаєва, які брали безпосередню участь у виготовленні фальшивих документів та оформленні кредитів. Відтак, за допомогою технологій DeepFake, зловмисники створювали підроблені відео, що дозволяли їм обманювати банківські установи та отримувати кредити, не маючи реального доступу до особистих даних людей.

Дані використовувалися для несанкціонованого входу до мобільних застосунків українських банків та системи BankID через «Дію». Після цього організаторка створювала короткі підроблені відео з технологією DeepFake, накладаючи обличчя потерпілих на власне, щоб пройти автоматичну фотоверифікацію у банках.

За допомогою таких підробок зловмисники уклали договори та відкрили рахунки на українців. Отримані кошти переводили на контрольовані рахунки, конвертували у криптовалюту та обготівковували.

Наразі трьом учасникам групи повідомлено про підозру за шахрайство, вчинене організованою групою у великих розмірах в умовах воєнного стану, та за несанкціоноване втручання в роботу інформаційно-комунікаційних систем.

Економічні проблеми в Росії продовжують загострюватися на тлі ведення війни проти України. Після серйозних труднощів у паливно-енергетичному секторі країна зіткнулася зі зниженням виробництва аміачної селітри. Цей продукт є критично важливим як для агропромисловості, так і для військово-промислового комплексу. Українські експерти вважають, що основною причиною цього спаду є удари Збройних Сил України по російським підприємствам, що забезпечують армію.

Згідно з повідомленням Центру протидії дезінформації, аміачна селітра є одним з найважливіших товарів у хімічній промисловості. У мирний час її використовують як азотне добриво, а також як компонент у виробництві вибухових речовин, артилерійських боєприпасів і іншої продукції для військового використання. Спад виробництва в цій галузі свідчить не лише про стан цивільної економіки, а й про здатність Росії постачати свою армію необхідними матеріалами.

Офіційні дані Росстату показують, що за останній рік виробництво аміачної селітри скоротилося на 9%, а в травні 2023 року падіння становило вже 14% у річному вимірі. Ці показники є найгіршими з початку року, що свідчить про наростання проблем в ключових галузях промисловості. Експерти Центру зазначають, що це може бути наслідком тривалої війни, міжнародних санкцій та регулярних атак на стратегічну інфраструктуру.

У Росії пояснюють зменшення обсягів виробництва необхідністю проведення планових ремонтів, проте українські експерти вважають це спробою приховати реальні причини труднощів. Зокрема, недостатня безпека російських заводів призводить до зупинок виробництв після атак українських безпілотників.

Серед найбільш вразливих підприємств – хімічний комбінат "Азот" у Тульській області, який є одним з найбільших виробників в Росії. Нещодавно комбінат зазнав удару, в результаті якого постраждала частина виробничої інфраструктури. Такі удари, за словами аналітиків, накопичують негативний вплив на виробництво.

Центр протидії дезінформації звертає увагу, що російська пропаганда намагається зменшити значення українських ударів, проте статистика свідчить про зворотне. Вони вважають, що падіння виробництва в хімічній промисловості є підтвердженням ефективності українських атак.

Крім того, негативні тенденції спостерігаються у інших секторах російської економіки. Останніми місяцями виявлено проблеми в паливній галузі, де удари по нафтопереробних заводах призвели до зниження обсягів продукції та постачання.

Загальний стан економіки Росії викликає тривогу, адже проблеми в хімічному секторі можуть вплинути на виробництво озброєнь. За оцінками міжнародних експертів, українська кампанія ударів має значний вплив на російську економіку і оборонну промисловість. Наприклад, лише в 2025 році Україна здійснила 658 ударів по об'єктах, розташованих на відстані більше 100 км від кордону.

Таким чином, зниження виробництва на російських нафтопереробних заводах і в хімічній промисловості свідчить про накопичувальний ефект українських атак, що ускладнює функціонування російської воєнної економіки. Експерти вважають, що ці проблеми можуть суттєво вплинути на здатність Кремля підтримувати високі темпи виробництва зброї в умовах тривалої війни.

Останні новини