Збирав на лікування гроші і виводив у крипту: поліція обшукала друзів Назарія Гусакова

Колишній керівник ДП «Спецтехноекспорт» Павло Барбул, який перебуває під слідством у Вищому антикорупційному суді за підозрою в корупційних діях, активно намагається видалити будь-які згадки про себе з відкритих джерел та інтернет-простору. Тим часом, за даними аналітиків та слідчих, йому вдалося легалізувати близько 150 тисяч доларів США через серію підозріло однотипних судових рішень, які викликають сумніви щодо законності та прозорості процедур.

Суть схем, що досліджуються слідством, полягає в тому, що Барбул подавав позови до боржників за борговими розписками, а стягнення коштів відбувалося через рішення суду. Позивачем у цих справах виступала його адвокатка Алла Тоцька. Сумнівність процесів підсилюється тим, що відповідачі у судах майже ніколи не заперечували проти позовів, що створює враження відсутності реальної суперечки і дозволяє підозрювати використання судової системи для легалізації коштів.

Після звільнення Барбула з посади у червні 2018 року за згодою сторін, він задекларував 7,35 млн гривень готівкою. Перевірок його майнового стану з боку НАЗК тоді не проводилося. Після цього колишній посадовець зайнявся лихварською діяльністю.

Наприклад, у січні 2020 року Барбул дав у борг киянину Дмитру Стельмашову 100 тисяч доларів під 3% річних. Кошти мали бути повернуті наприкінці лютого, але відповідач цього не зробив. Суд вирішив стягнути борг та проценти у 6,23 тисячі доларів, і відповідач не заперечував проти позову.

У серпні 2023 року суд у Тернополі ухвалив рішення на користь Барбула у справі проти Володимира Гловака, який отримав 135 тисяч доларів у 2018 та 2020 роках під 3% річних. Суд стягнув борг та проценти у 257,2 тисячі гривень.

Остання справа – рішення Голосіївського райсуду Києва від 27 листопада 2024 року. Позов на 15 тисяч доларів проти Михайла Гончара був задоволений, включно з річними відсотками у 31,8 тисячі гривень.

Експерти припускають, що така серія однотипних судових рішень без оскарження може бути схемою легалізації коштів Барбула.

Адвокат Української православної церкви Роберт Амстердам висловив глибоку обуреність, заявивши, що володіє об'єктивним звітом, що налічує понад 250 сторінок, наповнених доказами нападів на УПЦ, на її священнослужителів та церковні споруди. Цю інформацію він публічно виклав у своєму відеозверненні, в якому закликав українську владу відмовитися від подальшого розгляду законопроекту 8371, спрямованого на заборону діяльності УПЦ.

"Цей законопроект, — наголосив Амстердам, — є нічим іншим, як проявом мови ненависті. Напади на вірян, їх вигнання з храмів, а також відмова у доступі до місць богослужінь є абсолютно неприпустимими. Уряд повинен зупинити розгляд цього законопроекту та припинити політику розділення та конфронтації серед населення".

Додатково, адвокат підкреслив, що УПЦ не має жодного зв'язку з Московським патріархатом, і навіть виокремив позицію Блаженнішого митрополита Київського Онуфрія, який чітко заявив: "Ми не будуємо жодного "русского мира". Ми будуємо божий мир". Водночас, адвокат наголосив, що УПЦ повністю ідентифікує себе з Україною та її захистом, особливо під час російської агресії.

Додатково, сьогодні Роберт Амстердам закликав до підтримки України зі сторони Сполучених Штатів Америки, підкреслюючи критичне значення підтримки для обох країн. "Підтримка України є критично важливою для Америки, не тільки для України. Як ми можемо довіряти США після того, що сталося в Кабулі і зараз у Києві?", — запитав він у своєму повідомленні в соціальній мережі "Х".

У вищезгаданій статті висвітлено позицію адвоката Української православної церкви Роберта Амстердама стосовно законопроекту 8371, спрямованого на заборону діяльності УПЦ. Він підкреслив важливість мирного співіснування та висловив обурення щодо проявів мови ненависті й нападів на церкву та її вірян. Також було зазначено, що УПЦ не має зв'язку з Московським патріархатом і є повністю ідентифікованою з державою Україною. Амстердам закликав до зупинки розгляду законопроекту та наголосив на важливості підтримки України з боку Сполучених Штатів Америки. Висновок статті полягає в необхідності збереження права на релігійну свободу та миру в Україні, а також у важливості міжнародної підтримки в цьому питанні.

У відповіді на офіційний інформаційний запит Департамент поліції особливого призначення підтвердив, що колишній керівник Головного підрозділу детективів Бюро економічної безпеки Олександр Ткачук був формально призначений до складу штурмового полку «Сафарі». Згідно з документами, конкурс на відповідну посаду було оголошено 18 липня 2025 року наказом ДПОП «ОШБ «Лють»» №879, сам конкурс стартував 21 липня, а наказом №790 від 10 вересня Ткачука офіційно призначено інспектором у структурі батальйону №1 полку.

На цей час, як зазначено у відповіді Департаменту, Ткачук «проходить навчання». Цей статус у деяких публікаціях та коментарях сприймають неоднозначно, адже він формально входить до бойового складу штурмового полку, проте ще не залучений до повноцінної операційної діяльності. Представники полку підкреслюють, що таке навчання є стандартною процедурою для нових членів підрозділу, особливо для осіб із досвідом у правоохоронних органах, адже необхідно освоїти специфічні тактичні й оперативні навички.

Ткачук набув публічної відомості під час роботи в БЕБ: у публічних заявах і матеріалах різних медіа й учасників ринку лунали звинувачення в системних корупційних практиках і застосуванні кримінальних проваджень проти бізнесу. Ці твердження оперують поняттями «фабрикації справ», «безпідставних обшуків» та «узгоджених рішень з прокурорами й судами», однак для точних юридичних висновків слід керуватися матеріалами слідства та рішеннями судів. Наразі у публічному полі нема інформації про остаточні судові вироки, які б підтверджували всі наведені звинувачення.

У світлі цих обставин критики вимагають від Департаменту поліції особливого призначення і від відповідних відомств більшої відкритості: доступу до текстів оголошених конкурсів, протоколів відбору та офіційних пояснень щодо ролі й обов’язків, які виконуватиме призначена особа. Представники громадськості наголошують, що використання бойових підрозділів тільки як формального місця працевлаштування для осіб із резонансною біографією підриває довіру до силових структур та відволікає увагу від реальних потреб фронту.

Ми направили запити з проханням надати офіційні коментарі до ДПОП «Лють» і до самого Олександра Ткачука та оновимо матеріал після отримання відповідей. Якщо потрібно, можу одразу підготувати шаблон запиту для отримання конкурсної документації або листа з проханням про коментар — скажи, і я підготуju їх у вигляді, готовому для відправки.

Ранок 6 березня приніс небезпеку та напад на мирне місто Одеса з боку Росії. Це сталося у той час, коли в місті перебував прем’єр-міністр Греції, Кіріакос Міцотакіс. За даними грецьких ЗМІ, о 11:43 російська армія атакувала Одесу. Напад стався лише за 150 метрів від місця, де знаходився кортеж президента України Володимира Зеленського та грецька делегація під керівництвом Кіріакоса Міцотакіса. Щасливо, внаслідок обстрілу ніхто не постраждав. За словами джерел уряду, безпека прем’єр-міністра та грецької делегації не була порушена, всі залишилися неушкодженими.

Щодо зустрічі між Зеленським та Міцотакісом, то, за даними видання, вона пройшла у звичайному режимі і тривала довше, ніж планувалося — півгодини в загальному. Прем’єр-міністр Греції підтвердив, що його країна продовжуватиме надавати допомогу Києву в межах своїх можливостей та підкреслив підтримку Європейським та Євроатлантичним перспективам України.

Також лідери двох країн відвідали будівельний комплекс, який минулої суботи був атакований російським безпілотником, що призвело до трагічної загибелі 12 осіб. Президент України Володимир Зеленський прокоментував удар по кортежу в Одесі, зазначивши, що в результаті є жертви та поранені. Ця атака стала ще одним напруженим етапом у складних відносинах між Україною та Росією, а також підкреслила важливість міжнародної підтримки для збереження миру та безпеки в регіоні.

У висновках до цієї статті можна зазначити, що напад Росії на мирне місто Одеса виявився вкрай небезпечним та загострив ситуацію на міжнародній арені. Незважаючи на те, що прем'єр-міністр Греції перебував у місті, інцидент не спричинив жертв або поранень серед учасників делегації. Проте цей напад ще раз підкреслив необхідність міжнародної підтримки та співпраці для забезпечення миру та стабільності в регіоні. Важливою є і продовжена готовність Греції надавати допомогу Україні в умовах російської агресії.