Зеленський був проти наміру Шольца зателефонувати Путіну

Адвокат Української Православної Церкви, Роберт Амстердам, розкрив відомості про складний стан справ на полі релігійної свободи в Україні. За його словами, зібраний звіт обсягом понад 250 сторінок містить вичерпну інформацію щодо численних нападів на УПЦ та її священиків, які стали неприпустимими проявами мови ненависті. У своєму відеозверненні Амстердам закликав уряд зупинити розгляд законопроекту 8371, який спрямований на заборону УПЦ, підкресливши, що такий крок лише поглибить розділення українського суспільства.

Амстердам також підкреслив незалежність УПЦ від Московського патріархату та відмову від ідеології "русского мира". Він цитував заяву митрополита Київського Онуфрія, який чітко заявив про спротив будівництву будь-якого "русского мира".

Адвокат також звернувся до американського суспільства з закликом підтримати Україну в цей важливий період. Він наголосив на тому, що підтримка України від Сполучених Штатів є не лише актом солідарності, але й стратегічно важливою для майбутньої довіри до американської зовнішньої політики, особливо після останніх подій в Києві та Кабулі.

У висновках можна підкреслити такі ключові моменти:

• Звіт адвоката Роберта Амстердама є важливим доказом численних нападів на Українську Православну Церкву та її священиків, які є неприпустимими проявами мови ненависті.

• Заклик адвоката до уряду України припинити розгляд законопроекту 8371 є доцільним кроком, оскільки прийняття такого закону лише загострить ситуацію та розділення українського суспільства.

• Важливість незалежності та самостійності Української Православної Церкви від Московського патріархату, а також відмова від ідеології "русского мира" є ключовими принципами, які підтримує церква.

• Заклик до американського суспільства підтримати Україну важливий не лише для самої України, але й для майбутньої довіри до зовнішньої політики Сполучених Штатів.

Отже, висновки демонструють важливість захисту релігійних свобод та незалежності церков від політичних втручань, а також необхідність міжнародної солідарності в цьому питанні.

Уночі до четверга, 11 квітня, Верховна Рада виконала важливу місію – завершила розгляд понад 4 тисяч відхилених поправок до законопроєкту щодо мобілізації. Народний депутат Ярослав Железняк довів цю новину до загального відома, підкресливши важливість виконаної роботи. Протягом 11 квітня очікується перехід парламенту до розгляду рекомендованих поправок, що стане наступним кроком у процесі прийняття закону в цілому. Ярослав Железняк розповів, що тривалий процес розгляду 4294 відхилених поправок завершився близько 2:00, затримавши увагу 11 годин. Не зважаючи на затягнуту процедуру, лише 30 депутатів залишилися в залі до її завершення. Відповідно до наступних кроків, після перерви до ранку та мотиваційного виступу військових, розпочнуться 31 голосування за враховані поправки до закону, а потім відбудеться голосування за законопроєкт в цілому.

На думку депутатів Ярослава Железняка та Олексія Гончаренка, у сесійній залі протягом більшої частини 11-годинного процесу було недостатньо депутатів для ефективного голосування, що може призвести до залишення всіх розглянутих поправок відхиленими. Кожен автор поправки міг наполягати на її включенні до голосування, але для її прийняття потрібно було б отримати 226 голосів.

Щодо самого законопроєкту щодо мобілізації, відзначимо, що 30 січня уряд зареєстрував нову редакцію законопроєкту (№ 10449), в якій, серед іншого, передбачено введення повісток через електронний кабінет призовника. Також уряд пропонував встановлення строку служби — у разі безперервної служби протягом 36 місяців під час дії воєнного стану. Звільнення з військової служби в такому разі мало здійснюватися у строки, визначені рішенням Ставки верховного головнокомандувача.

Зауважимо, що 7 лютого законопроєкт № 10449 щодо посилення мобілізації отримав підтримку парламенту на першому читанні, а 27 лютого комітет Ради з питань національної безпеки розпочав розгляд законопроєкту до другого читання. 9 квітня комітет із національної безпеки і оборони, за ініціативою Кабінету Міністрів, вилучив розділ про строки служби з законопроєкту і завершив його розгляд. Народна депутатка Ірина Фріз, член комітету, розкрила деталі затверджених поправок до законопроєкту, зокрема, надання консульських послуг громадянам України за кордоном з умовою оновлення персональних даних протягом 60 днів з моменту введення в дію Закону відповідно до вимог умов воєнного стану.

Впровадження електронного кабінету для військовозобов’язаного, призовника та резервіста залишається на сьогоднішній день правом, а не обов'язком. Це означає, що кожен військовослужбовець має можливість створити електронний кабінет для отримання інформації та здійснення необхідних дій онлайн, але він не є примусовим заходом. Такий підхід сприяє зручності та доступності обслуговування для військовослужбовців, але залишає вільним вибір кожного щодо участі в цьому процесі. Однак варто враховувати, що використання електронного кабінету може забезпечити швидке та зручне отримання необхідної інформації, спростити взаємодію з військовими органами та зробити процес виконання військових обов'язків більш ефективним. Тому, хоча це не є обов'язковою умовою, використання електронного кабінету може бути корисним для кожного військовозобов’язаного.

• Впровадження електронного кабінету для військовозобов’язаного, призовника та резервіста є на сьогоднішній день правом, а не обов'язком.

• Кожен військовослужбовець має можливість створити електронний кабінет для отримання інформації та здійснення необхідних дій онлайн.

• Хоча використання електронного кабінету не є обов'язковим, воно може забезпечити зручність та швидкість отримання необхідної інформації та спростити взаємодію з військовими органами.

• Використання електронного кабінету може зробити процес виконання військових обов'язків більш ефективним.

• Незважаючи на те, що це право, а не обов'язок, користування електронним кабінетом може бути корисним для кожного військовозобов’язаного, оскільки забезпечує зручний та доступний спосіб виконання військових процедур.