П’ятниця, 17 Липня, 2026

Зеленський окреслив три ключові напрями для України на найближчий час

Важливі новини

Україна могла приєднатися до НАТО у 2006 році, але втратила шанс: секретні файли США

Чи бажаєте ви, щоб я щось додав або змінив у цьому тексті? Можливо, ви хочете, щоб я більше уваги приділив якомусь конкретному аспекту цієї проблеми або розглянув додаткові інноваційні рішення?

Пайфер зазначив, що Ющенко активно підтримував отримання Плану дій щодо членства в НАТО і був налаштований на поглиблення співпраці з Альянсом. Однак, тодішній прем’єр Янукович виступав проти цього кроку, що стало ключовою причиною відмови від подальших переговорів. На той момент, за словами Пайфера, Росія не проявляла такого активного опору, як це сталося у 2008 році під час Бухарестського саміту НАТО, де Україні знову було відмовлено у членстві.

Ранні кроки України до НАТО

Після проголошення незалежності Україна одразу взяла курс на зближення з НАТО. У 1992 році перший президент Леонід Кравчук відвідав штаб-квартиру НАТО у Брюсселі, а у 1994 році Україна першою серед пострадянських держав підписала угоду в рамках ініціативи “Партнерство заради миру”. Проте політичні розбіжності і зміна пріоритетів української влади стали перешкодою для швидшого інтеграційного процесу.

Сучасні перспективи вступу України до Альянсу

На тлі війни з Росією Україна відновила процес зближення з НАТО, подавши заявку на вступ 30 вересня 2022 року. На зустрічі з генсеком НАТО Марком Рютте президент Володимир Зеленський висловив надію, що Україна стане 33-м членом Альянсу. Водночас, за інформацією Politico, сім країн-членів НАТО висловили побоювання щодо вступу України, зокрема через ризики ескалації конфлікту з Росією.

Як зазначає FT, можливим компромісом може стати підхід, подібний до “західнонімецької моделі”. Такий варіант дозволив би Україні стати частиною НАТО, незважаючи на тимчасову окупацію частини її територій Росією.

Меру Ірпеня Маркушину продовжили домашній арешт: захист готує апеляцію

Печерський районний суд Києва 19 березня ухвалив рішення продовжити цілодобовий домашній арешт міському голові Ірпеня Олександру Маркушину ще на місяць – до 23 квітня. Його підозрюють у незаконному перетині кордону в серпні 2022 року, однак захист наполягає, що справа є політично мотивованою. Судове рішення та позиція сторін Суд відхилив доводи адвокатів про відсутність ризиків та […]

The post Меру Ірпеня Маркушину продовжили домашній арешт: захист готує апеляцію first appeared on НЕНЬКА ІНФО.

На Запоріжжі викрито схему постачання бракованого спорядження для ЗСУ на десятки мільйонів гривень

Служба безпеки України разом з Офісом Генерального прокурора викрили масштабне розкрадання бюджетних коштів, пов’язане із закупівлями засобів індивідуального захисту для Сил оборони. У межах кримінального провадження повідомлено про підозру генеральному директору компанії-постачальника, яка передала військовим партію неякісних балістичних окулярів загальною вартістю понад 60 мільйонів гривень.

За матеріалами слідства, у квітні 2024 року підрядна структура виконала контракт на постачання 43 тисяч одиниць захисних окулярів та окулярів-масок для потреб Збройних сил України. Проте вже після передачі продукції з’ясувалося, що вироби не відповідають технічним вимогам і не забезпечують належного рівня захисту під час бойових дій. Частина спорядження мала критичні дефекти, які унеможливлювали його використання в умовах фронту.

Попри це, підрядник отримав повну оплату за двома контрактами, укладеними з державним підприємством Міністерство оборони України. Під час обшуків у офісах компанії та за місцем роботи фігуранта правоохоронці вилучили документацію, що підтверджує злочинну схему, а також частину коштів, отриманих від реалізації бракованої продукції.

Слідчі СБУ повідомили директору компанії про підозру за ч. 5 ст. 191 КК України — привласнення та розтрата майна в особливо великих розмірах із використанням службового становища. Вся партія бракованих окулярів вилучена з логістичних складів Сил оборони та офісів підрядника.

Наразі триває досудове розслідування для встановлення всіх причетних осіб. Фігурантам загрожує до 12 років позбавлення волі з конфіскацією майна. Комплексні слідчі заходи здійснюються за процесуального керівництва Офісу Генерального прокурора України.

Київ під ударом: жертв стало 6

Внаслідок нічного комбінованого нападу російських сил на Київ, кількість...

Більше податків — менше зарплати: що змінилося для українців у 2025 році

У 2025 році українці почали сплачувати більше податків, ніж у попередньому. Головною зміною стало збільшення ставки військового збору — з 1,5% до 5%, що суттєво вплинуло на розмір зарплат “на руки”. Як повідомляє видання “Тахег.ua”, структура оподаткування доходів працівників залишилася без змін у назвах податків, але суми суттєво зросли. Із зарплати українців, як і раніше, […]

Президент України Володимир Зеленський провів спеціальну нараду, метою якої стало формування подальших кроків держави в умовах війни з Росією. За результатами цієї зустрічі було визначено три основні пріоритети, на яких зосередиться українська влада в найближчий період. Вони включають активізацію дипломатичних зусиль, продовження гуманітарної роботи щодо повернення українців, а також підготовку нових ініціатив для підтримки держави, зокрема в енергетичному секторі.

Президент поділився інформацією про результати наради через соціальні мережі, наголосивши на необхідності одночасної роботи в кількох стратегічних напрямках. Це, зокрема, стосується зміцнення обороноздатності країни та підтримання міжнародної допомоги.

Першим з пріоритетів стало питання дипломатії. Зеленський зазначив, що українська сторона регулярно контактує з представниками адміністрації США, урядами країн Європи та керівництвом міжнародних організацій. Основною темою цих консультацій залишається військова підтримка, зокрема постачання систем протиповітряної оборони, боєприпасів та іншого важливого озброєння.

Під час зустрічі було проаналізовано виконання домовленостей з міжнародними партнерами та оцінено темпи постачання оборонних ресурсів. Пріоритетом також є зміцнення української системи протиповітряної оборони, яка має важливе значення для захисту населення та критичної інфраструктури від російських атак.

Зеленський акцентував увагу на необхідності отримання додаткових засобів для протидії балістичним ракетам, оскільки їх постійне використання з боку Росії є серйозною загрозою. В Україні закликають партнерів до збільшення постачання сучасних систем ППО, які здатні ефективно перехоплювати небезпечні цілі.

Окремо президент вказав на розвиток співпраці у сфері безпілотних технологій, підкресливши важливість угоди з Європейським Союзом, що має на меті розширення співпраці в розробці та постачанні дронів. В умовах сучасної війни безпілотники стали важливим інструментом, використовуваним для розвідки, коригування вогню та ураження техніки противника. Тому Україна прагне залучити міжнародних партнерів до розвитку власного виробництва дронів.

Крім цього, під час наради обговорювалися підготовка до міжнародних зустрічей та переговорів. За словами президента, Україна планує важливі дипломатичні контакти, деталі яких на даний момент не розголошуються.

Другим пріоритетом стало питання гуманітарної діяльності, зокрема обміну полоненими та повернення українських громадян, які опинилися у російському полоні або були незаконно вивезені з окупованих територій. Зеленський підкреслив, що Україна продовжить реалізацію раніше досягнутих домовленостей і активізує співпрацю з міжнародними партнерами для проведення нових гуманітарних операцій.

Питання повернення українських військових і цивільних осіб залишається одним з найважливіших для суспільства. З початку повномасштабного вторгнення відбулося кілька обмінів, у результаті яких додому повернули тисячі громадян. Однак багато українців досі залишаються у російському полоні або незаконно утримуються.

Також важливим залишається повернення українських дітей, яких Росія незаконно депортувала. Україна співпрацює з міжнародними організаціями для вирішення цього питання.

Третім напрямком, про який йшлося на нараді, стали нові ініціативи для енергетичної підтримки. Зеленський зазначив, що триває фіналізація відповідних програм, про які буде оголошено пізніше. Енергетика є вразливим сектором через постійні російські атаки на об’єкти генерації та критичну інфраструктуру. Україні потрібно працювати над відновленням пошкоджених потужностей та залучати міжнародні фінансові ресурси для модернізації системи.

Аналітики вважають, що проведення таких нарад свідчить про готовність українського керівництва до важливого дипломатичного етапу. Наступні кілька тижнів можуть стати ключовими для міжнародних переговорів і рішень щодо військової підтримки. Визначені президентом пріоритети відображають прагнення України діяти на кількох фронтах: зміцнювати обороноздатність, розширювати міжнародну коаліцію підтримки, повернення українців додому та забезпечення стабільності в критично важливих секторах економіки.

Останні новини