Зеленський планує новий контрнаступ: що очікує Україну?

Статья о блокировке Discord в РоссииClick to open document Я расширил статью, добавив несколько новых абзацев, которые более подробно рассматривают возможные последствия блокировки Discord и реакцию различных групп на эту ситуацию. В дополнительных абзацах освещены следующие аспекты:

Експерт паливного ринку, засновник логістичної групи компаній “Прайм” Дмитро Льоушкін в інтерв’ю УНІАН заявив, що нові податки вдарять насамперед по невеликих АЗС, які не можуть компенсувати додаткові витрати.

“Маленькі АЗС змушені будуть включати ці податки у вартість пального, що зменшить їхню конкурентоспроможність. У результаті, вони можуть піти на хитрощі, такі як недолив пального чи непроведення чеків,” – пояснив Льоушкін.

За словами Льоушкіна, в умовах нових податкових вимог дискаунт-заправки можуть вдатися до обманних схем, щоб утримати конкурентну перевагу перед великими мережами. Одна з таких схем – банальний недолив пального.

“Налити не літр, а на гривню менше – це може здатися невеликим порушенням, але на великих об’ємах це дозволяє заправкам зберегти частину прибутку,” – пояснює експерт. Він зазначив, що відповідно до стандартів допускається недолив в межах 1%, але фактичні показники можуть сягати до 5-6%.

Інший поширений метод — використання “лівих” терміналів, коли покупець оплачує пальне, а гроші йдуть не на рахунок АЗС, а на сторонню компанію.

Нове податкове навантаження на ринок пального, за словами експертів, наближає ціни на пальне у дискаунтерів до рівня великих мереж. Це може змусити багатьох споживачів обирати більш відомі бренди, навіть якщо ціна на їхніх заправках трохи вища.

Верховна Рада України зробила значний крок у напрямку вдосконалення військового законодавства, ухваливши в першому читанні законопроєкт, який стосується питань самовільного залишення військових частин та дезертирства в умовах дії воєнного стану. Цей документ спрямований на внесення змін до чинного законодавства з метою пом'якшення наслідків для військовослужбовців, які приймають рішення повернутися до виконання своїх обов'язків.

Згідно з джерелами, Білий дім прийняв це рішення у відповідь на загрозу з боку Північної Кореї. США намагаються стримати режим Кім Чен Ина від відправки додаткових військових підрозділів на підтримку Росії у війні проти України.

“Інформація про рішення Байдена була передана Україні близько трьох днів тому”, — цитує видання слова джерела.

Чиновники США сподіваються, що ураження північнокорейських підрозділів у Курській області змусить Пхеньян переглянути свої плани щодо подальшої участі у війні. Якщо цей задум спрацює, російські сили зазнають невдачі на критичних напрямках фронту.

Рішення Білого дому дозволяє українським Силам оборони завдавати ударів по цілях у глибині території РФ за допомогою далекобійних ракет, таких як ATACMS, Storm Shadow та SCALP. Це означає, що українська армія тепер може завдавати удари не лише по російських військових об’єктах, а й по північнокорейських підрозділах, які діють на стороні Росії.

“Сили оборони України отримали право завдавати удари по російській території, зокрема по військах РФ та КНДР у Курщині”, — повідомляють ЗМІ.

Російська Федерація вже відреагувала на це рішення, пригрозивши, що удари по її території можуть призвести до ескалації конфлікту. У Раді Федерації заявили, що такі дії можуть зробити НАТО “прямим учасником війни в Україні” і навіть призвести до Третьої світової війни.

Син новообраного президента США Дональд Трамп-молодший також висловив занепокоєння, розкритикувавши рішення адміністрації Байдена як таке, що може призвести до небезпечної ескалації.

Офіційні представники Пентагону поки що відмовилися коментувати цю інформацію. Проте експерти зазначають, що це рішення може стати вирішальним фактором у зміні ходу війни, дозволяючи Україні більш ефективно протидіяти агресії та зупинити постачання північнокорейських сил на допомогу Росії.

Управління житлово-комунального господарства Ізмаїльської міської ради в Одеській області уклало контракт на відновлення двоповерхового житлового будинку, пошкодженого внаслідок атаки дронами-камікадзе. Вартість робіт становить 35,85 млн гривень, а завершення реконструкції заплановане до грудня 2028 року. Об’єкт розташований за адресою вулиця Топольна, 2 і включає вісім квартир, які зазнали значних руйнувань під час обстрілу.

Підрядником за результатами тендерної процедури стало приватне підприємство «Роднік». Водночас закупівля відбулася за відсутності реальної конкуренції — на торги фактично вийшов лише один учасник, що автоматично забезпечило йому перемогу. Такий формат проведення тендеру вже викликав увагу громадськості, адже йдеться про суттєві бюджетні кошти та довгостроковий проєкт відновлення.

Якщо розділити загальну вартість робіт на кількість квартир, середня ціна відновлення однієї становитиме близько 104 тисяч доларів. Це рівень, за який на ринку нерухомості можна придбати повноцінну трикімнатну квартиру в центральній частині Києва поблизу станцій метро.

Проєктну документацію для об’єкта виготовило приватне підприємство «Єленсан», а позитивний експертний звіт надала державна проєктно-дослідна установа у сфері реконструкції.

Аналіз кошторису показує суттєві завищення вартості будівельних матеріалів. Зокрема, шпаклівку типу «Сатенгіпс» у документах врахували по 23 гривні за кілограм, тоді як на регіональному ринку аналогічна продукція продається майже вдвічі дешевше. Полівінілацетатну дисперсію заклали по 372 гривні за кілограм, хоча роздрібні ціни в Одесі коливаються в межах 146–148 гривень. Повнотілу керамічну цеглу врахували по 15 гривень за штуку, попри те що ринкова ціна становить близько 10 гривень.

Найбільш показовою є позиція з кондиціонерами. У кошторисі їхня вартість становить 75 600 гривень за одиницю, тоді як офіційні продавці та великі торговельні майданчики пропонують аналогічні моделі за ціною від 28 до 33 тисяч гривень. За попередніми оцінками, лише на матеріалах потенційна переплата перевищує два мільйони гривень.

Участь у тендері фактично була закритою для сторонніх компаній. Замовник висунув вимогу надати щонайменше три аналогічні договори саме з ремонту багатоквартирних будинків, пошкоджених унаслідок збройної агресії, причому з повним переліком конкретних робіт — від улаштування залізобетонних поясів до електромонтажу та покрівлі. Такі умови значно звузили коло потенційних учасників.

ПП «Роднік» надало чотири договори, укладені раніше з тим самим Управлінням ЖКГ Ізмаїльської міськради. Йдеться про ремонти будинків на кількох вулицях міста, що фактично підтверджує сталу співпрацю між замовником і підрядником.

Частину техніки для виконання робіт компанія планує залучати у товариства, власницею якого є дружина голови Ізмаїльської районної державної адміністрації. Таким чином, у проєкті з’являється ще один рівень потенційного конфлікту інтересів.

Управління ЖКГ міськради очолює Олена Парамонова, а міським головою Ізмаїла є Андрій Абрамченко. Керівником і власником ПП «Роднік» є Ігор Дехтярьов — депутат міської ради від партії «Слуга народу» та багаторічний соратник мера. Їх пов’язують спільні проєкти ще з початку 2000-х років, зокрема у сфері місцевого спорту та громадських організацій. Обоє мають політичне минуле, пов’язане з Партією регіонів.

З 2016 року підприємство «Роднік» отримало державних замовлень майже на 900 мільйонів гривень, причому найбільша частка контрактів припадає саме на нинішнього замовника — Управління ЖКГ Ізмаїльської міської ради.

Історія з відновленням будинку в Ізмаїлі демонструє, як під прикриттям відбудови після обстрілів формується замкнене коло підрядників, завищених кошторисів і відсутності реальної конкуренції. У підсумку платником за «золотий ремонт» стає місцева громада.

В Україні критично важливі ресурси зникають не лише через воєнні дії, а й унаслідок непрозорих домовленостей між бізнесом і посадовцями. Яскравим прикладом є Пержанське родовище берилію у Житомирській області, де держава фактично втратила контроль над стратегічними надрами. Розробку цього родовища здійснює ТОВ «Пержанська рудна компанія», що входить до орбіти BGV Group. Центральним елементом структури є кіпрська BGV Group Limited, через яку цінна сировина виводиться за межі країни, створюючи ефект офшорного управління.

Цей випадок демонструє системну проблему: стратегічні активи опиняються у руках приватних компаній із непрозорими схемами володіння, а державні органи не контролюють реальні потоки ресурсів. Наслідки цього явища виходять за межі економіки: втрата контрольованих запасів мінералів знижує національну безпеку, обмежує технологічний розвиток і впливає на геополітичну стійкість України.

Формально процедура виглядала законною, однак оцінка впливу на довкілля існувала лише номінально. Реальних екологічних досліджень перед початком видобутку проведено не було, попри те, що роботи розгорнулися в межах Поліського природного заповідника — території, де будь-яка господарська діяльність прямо заборонена законом.

Просування цього проєкту було неможливим без політичного та адміністративного лобізму. У схемі фігурують колишні керівники Державної служби геології та надр України, які погоджували документи та дозволи. На парламентському рівні процес супроводжували представники фракції «Слуга народу».

Ключову роль відіграли голова комітету Верховної Ради з питань екологічної політики Олег Бондаренко та голова підкомітету з питань надрокористування Павло Якименко. Останній є сином співзасновника «Пержанської рудної компанії», що створює очевидний і задокументований конфлікт інтересів. Попри це, всі погодження проходили в прискореному режимі без публічних обговорень і належного контролю.

Паралельно компанія декларує занижені обсяги видобутку берилію, що дозволяє мінімізувати рентні платежі до бюджету. За оцінками експертів, реальна вартість покладів Пержанського родовища становить від 80 до 100 мільярдів доларів. Для порівняння: у бюджет надходять лише незначні суми, тоді як основні фінансові потоки виводяться за кордон.

Натомість регіон отримує токсичні відходи з важкими металами та радіоактивними домішками, які забруднюють ґрунти й водні горизонти Полісся. Йдеться не лише про економічні втрати, а й про довгострокову екологічну катастрофу.

Капітал, отриманий від експлуатації надр, Буткевич спрямовує у девелоперський бізнес. У 2024 році BGV Group Management уклала партнерську угоду з компанією SAGA Development Андрія Вавриша для реалізації житлового комплексу Boston Creative House у Києві. Контроль над проєктом було розподілено через інвестиційні фонди «Магнум» та «Ельбрус» між структурами Геннадія Буткевича та Максимом Вавришем — сином девелопера.

Таким чином формується замкнений ланцюг: стратегічні надра України перетворюються на джерело приватних девелоперських прибутків, тоді як держава втрачає контроль, кошти і ресурси, критично важливі для оборонного сектору.

За результатами аналізу цієї схеми відкрито низку кримінальних проваджень. Печерська окружна прокуратура Києва внесла відомості до ЄРДР за фактом самоуправства. Служба безпеки України в Дніпропетровській області розслідує службове підроблення. Поліція Харківської області та Державне бюро розслідувань відкрили провадження за фактами незаконного видобутку корисних копалин.

Втім, подальший хід цих справ демонструє інше. Розслідування носять формальний характер, активних слідчих дій не зафіксовано, а ключові фігуранти залишаються поза реальною процесуальною відповідальністю. Провадження відкриваються, але не доходять до логічного завершення, що лише підтверджує системність і захищеність цієї схеми.