Зеленський попередив про можливу міграційну кризу через удари РФ по українських портах

13 лютого в Україні не є офіційним святом, однак ця дата має значення для багатьох сфер життя, поєднуючи в собі міжнародні події, церковні обряди та народні звичаї. В Україні цей день зазвичай проходить як звичайний робочий, проте він насичений подіями та спостереженнями. Відзначається важлива роль радіо у глобальному спілкуванні, особливо в умовах об'єднання людей через медіа. Окрім того, віряни у цей день звертаються до святого палестинського чудотворця, молячись за благополуччя та здоров'я.

У народі 13 лютого збереглись прикмети, що вказують на зміни погоди, і це своєрідний момент для прогнозів про наближення потепління. У селах традиційно звертали увагу на поведінку тварин та характер неба, що могло підказати, чи буде весна тепла й рання. Тому для багатьох це також символічний день, що передвіщає наступ сезонних змін.

У світі сьогодні відзначають Міжнародний день радіо. Ініціатива належить Організації Об’єднаних Націй, яка запропонувала нагадати про важливість радіомовлення як засобу швидкого поширення інформації, зміцнення співпраці між державами та підтримки свободи слова. Радіо й досі залишається одним із найдоступніших джерел новин у багатьох країнах світу.

Також 13 лютого у різних державах неформально відзначають День шаурми, День холостяків, День прийняття себе, День інтернет-друзів та акцію «На роботу на велосипеді».

У церковному календарі цього дня вшановують Мартиніана Кесарійського — святого з Давньої Палестини, відомого як чудотворець і подвижник. Віряни моляться йому про зцілення, особливо від очних хвороб, про зміцнення віри та подолання шкідливих звичок. Також 13 лютого згадують князя Костянтина Острозького, якого шанують як оборонця православної віри та мецената освіти.

За старим стилем раніше цього дня вшановували Микиту Києво-Печерського, затворника Києво-Печерської лаври.

У народному календарі 13 лютого пов’язували з прикметами на погоду та майбутній урожай. Якщо дме сильний вітер — чекали хуртовини. Відсутність снігу вночі вважали ознакою швидкої відлиги. Танення льоду на річках пророкувало ранню весну, а іній на гілках — щедрий врожай фруктів і ягід.

Наші предки вірили, що цього дня не можна сидіти без діла. Радили прибирати в оселі, готувати дрова, чистити піч та приводити до ладу садові інструменти — це мало принести добробут і удачу в господарстві.

Водночас у слов’янській традиції 13 лютого вважали не надто вдалим днем для жінок. Їм не радили займатися рукоділлям, мити волосся або з’ясовувати стосунки, щоб не накликати біду. Також не рекомендували здійснювати дорогі покупки.

Таким чином, 13 лютого поєднує сучасні міжнародні ініціативи, церковні вшанування та давні народні вірування, які й сьогодні залишаються частиною культурної традиції.

Донецький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки оприлюднив чергове нагадування щодо важливого законодавчого положення, яке визначає право військовослужбовців з інвалідністю на звільнення з військової служби у запас. Це право закріплене у статті 26 Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» № 2232-XII, де чітко передбачено можливість припинення служби для осіб, які мають встановлену інвалідність I, II або III групи.

У центрі підкреслили, що реалізація цього права не прив’язана до конкретного періоду чи обставин отримання інвалідності. Закон однаково захищає тих, хто набув інвалідність під час виконання службових обов’язків, і тих, хто мав відповідний статус ще до початку широкомасштабної агресії або запровадження воєнного стану. Важливо, що положення поширюється не лише на контрактників: звільнення також може бути застосоване до військовослужбовців, які проходять службу за мобілізацією, а також до інших категорій, передбачених чинним законодавством.

Водночас зазначається, що закон не зобов’язує таких військовослужбовців обов’язково звільнятися: за власним бажанням вони можуть продовжити проходження служби у лавах Збройних сил України.

Для звільнення за наявності інвалідності військовослужбовець має подати рапорт про звільнення з військової служби у зв’язку з інвалідністю, надати довідку до акта огляду медико-соціальної експертної комісії (МСЕК), а також посвідчення особи з інвалідністю (у тому числі особи з інвалідністю внаслідок війни) або пенсійне посвідчення з відміткою про встановлену інвалідність.

У відомстві наголосили, що дотримання цих процедур дає змогу військовослужбовцям із інвалідністю реалізувати своє право на звільнення зі служби та перехід у запас у законний спосіб.

У 2024 році столична влада спрямувала понад 1,12 мільярда гривень на придбання 15 когенераційних установок, метою яких було забезпечення Києва резервним теплом та електроенергією під час російських атак на енергетичну інфраструктуру. Ці установки здатні одночасно виробляти електрику та тепло, що робить їх критично важливими для безперебійного функціонування міських систем життєзабезпечення у складних умовах.

Процес закупівлі включав тендери та оцінку технічних характеристик обладнання, яке мало відповідати сучасним стандартам ефективності та надійності. За планом, нові когенераційні блоки дозволяли не лише покривати частину енергетичних потреб столиці під час аварійних відключень, а й зменшувати навантаження на основні електромережі та теплові мережі.

Ці установки розглядалися як ключовий елемент децентралізованої енергосистеми Києва — мережі малих електростанцій, які могли б працювати навіть у разі виведення з ладу великих ТЕЦ і ліній електропередач внаслідок російських обстрілів. У травні 2024 року Київрада навіть ухвалила спеціальну концепцію «Енергетичне відновлення: шлях до розподіленої когенерації».

Фактично ж у місті з’явилася лише одна газопоршнева установка потужністю 1,5 МВт, встановлена за допомогою USAID у межах Проєкту енергетичної безпеки. Восени 2024 року влада повідомляла, що всі інші установки мають бути введені в експлуатацію до кінця 2025 року, однак жодних публічних підтверджень постачання або монтажу обладнання з того часу не з’являлося.

Нинішні масові відключення електроенергії в Києві свідчать про відсутність у столиці заявленої резервної генерації.

За даними виконання бюджету Києва за 2024 рік, наприкінці року на рахунках міста залишалися майже 13 млрд грн. Експерти вказують, що за ці кошти столиця могла б побудувати значно потужнішу мережу розподіленої генерації, здатну покрити до половини потреб міста в електроенергії, однак пріоритети витрат були спрямовані на інші проєкти, зокрема благоустрій і рекреаційні зони.

На тлі російських атак по ТЕС, ТЕЦ, ГЕС та трансформаторах, що передають електроенергію від АЕС, відсутність реальної децентралізованої генерації робить Київ особливо вразливим до блекаутів. Журналісти зазначають, що відповідальність за це лежить як на міській владі столиці, так і на центральному уряді, який формує державну політику в енергетичній сфері.