Зеленський про Донбас: Україна не віддасть території заради «перемоги» Росії

Питання повної децентралізації системи теплопостачання столиці знову опинилося в центрі суспільної дискусії. Втім, фахівці галузі наголошують: для такого мегаполіса, як Київ, подібний сценарій є не лише вкрай складним, а й економічно необґрунтованим. Ідея відмови від великих теплоелектроцентралей на користь мережі малих котелень або альтернативних джерел тепла виглядає привабливою лише на перший погляд, але не витримує професійного аналізу.

Народний депутат України, колишній міністр з питань житлово-комунального господарства Олексій Кучеренко неодноразово звертав увагу на те, що теплоелектроцентралі є базовим елементом енергетичної безпеки столиці. Вони забезпечують теплом і гарячою водою значну частину міста, працюючи у режимі комбінованого виробництва теплової та електричної енергії. Саме ця особливість робить їх ефективнішими за розрізнені котельні, які не здатні досягти аналогічних показників продуктивності.

Кучеренко наголосив, що функція держави полягає не у поширенні ідей про повну відмову від централізованих систем, а в захисті стратегічних об’єктів. За його словами, йдеться про захист вокзалів, залізниці, мостів, гідротехнічних споруд та теплоелектроцентралей, які є основою життєзабезпечення великих міст.

Коментар депутата прозвучав на тлі руйнування Дарницької теплоелектростанції, відомої як ТЕЦ-4. Цей об’єкт забезпечував теплом близько 12 відсотків житлового фонду Києва. Після останнього масованого удару, під час якого по станції було випущено п’ять балістичних ракет, значна частина лівобережної частини столиці залишилася без опалення.

За словами Кучеренка, ракети цілеспрямовано влучили саме в теплову частину станції, що зробило неможливим постачання теплоносія. Він підкреслив, що швидке відновлення таких об’єктів у воєнних умовах є вкрай складним завданням.

Депутат також різко розкритикував ідеї масової децентралізації теплопостачання. За його оцінкою, замінити київські теплоелектроцентралі неможливо через відсутність відповідних майданчиків, а також через технологічні й екологічні обмеження. Він зазначив, що дискусії про повну відмову від ТЕЦ точаться вже десятиліттями, однак так і не перейшли у практичну площину.

Водночас Кучеренко уточнив, що не виступає проти поміркованої децентралізації, але наголосив, що вона не може стати заміною централізованому теплопостачанню мегаполісу. На його думку, в умовах війни значно ефективніше інвестувати ресурси у посилення протиповітряної оборони та захист існуючих енергетичних об’єктів, ніж у реалізацію ілюзорних альтернатив, які неможливо швидко втілити.

З грудня 2023 року на посаді заступника начальника одного з управлінь державної установи розпочав виконувати свої обов’язки новий керівник, який обійматиме цю посаду до грудня 2025 року. Призначення, яке стало результатом внутрішніх змін у структурі, покликане зміцнити ефективність роботи управлінської команди та покращити виконання ключових завдань організації.

Відомо, що новий заступник має значний досвід у сфері управління, раніше працював на керівних посадах в інших структурах, де продемонстрував високий рівень професіоналізму та стратегічного мислення. Він має на меті оптимізувати внутрішні процеси, удосконалити управлінську діяльність та створити умови для стабільного розвитку підрозділів, якими керує.

У 2018 році валютні заощадження зросли на 512 тисяч гривень при річному доході сім’ї 440 тисяч. У 2023 році за рік придбано Hyundai Ioniq 2016 року за 423 тисячі та Hyundai Ioniq 2017 року за 357 тисяч гривень при річному доході 670 тисяч. При цьому накопичення у валюті не зменшилися, а у сина навіть зросли на 1 тисячу доларів.

Ситуація 2025 року лише підтвердила сумнівну логіку фінансів: у серпні придбано Hyundai Ioniq 5 2021 року за 512 тисяч, а в грудні — MG 4 2023 року майже за мільйон гривень, при продажу нерухомості на 600 тисяч. Загальна картина руху коштів залишається розрізненою та нелогічною.

Фактом покупки автомобілів чи накопичення валютних коштів порушення закону не є. Проблема виникає тоді, коли витрати систематично перевищують доходи, заощадження не зменшуються, а декларації не збігаються. У випадку Скрипника мова йде про систематичні невідповідності, що потребують професійної перевірки.

У центрі нової корупційної справи опинився заступник начальника управління та начальник слідчого відділу Солом’янського управління поліції Києва, підполковник Халіл Мамоян. Як з’ясувалося, він є близьким родичем народного депутата від колишньої політичної партії ОПЗЖ Суто Мамояна, що вже підсилює підозри щодо можливих зловживань у його службовій діяльності. Кілька разів його ім’я ставало предметом публічних обговорень, через нібито існуючі зв’язки з бізнесом родини та сумнівні рішення, які він приймав у процесі виконання своїх обов’язків.

У кінці 2024 року звернення до органів контролю подала мешканка Києва Олена Липовенко. Вона попросила перевірити діяльність Мамояна, посилаючись на численні факти, що викликали сумніви щодо його професійної етики та відповідності посаді. Зокрема, Липовенко вказала на можливі конфлікти інтересів і надмірний вплив бізнесових структур, з якими, ймовірно, співпрацює підполковник.

Однак це не єдиний епізод. Ще у 2023–2024 роках Халіл Мамоян фігурував у справі про крадіжку майна на 10 мільйонів гривень. Компанія «ВДТ Буд» звинуватила орендодавців — АТ «Поліграфкнига» — у викраденні будівельних матеріалів, але розслідування, яке веде слідчий відділ Солом’янського управління, роками буксує. У самій компанії заявляють, що поліцейські навмисно гальмують процес і «покривають» керівництво «Поліграфкниги» за хабарі.

Суперечлива репутація Мамояна тягнеться ще з 2019 року, коли він працював у Оболонському райуправлінні поліції. Тоді його та батька Юріка Мамояна звинуватили у шахрайстві, а кияни вимагали його звільнення. Натомість керівництво МВС просто перевело його в інше управління — спочатку у Деснянський, а потім на залізничний напрямок. Нині він обіймає високу посаду у Солом’янському УП.

Попри статус, у декларації Мамояна — відсутність власного житла та автомобіля. Він мешкає у квартирі, оформленій на родичку — Хазал Мамоян, і користується Toyota Camry 2023 року, зареєстрованою на Юлію Моісєєву — співробітницю компаній, які належать родичам правоохоронця. За даними «Антикора», Моісєєва — директорка ТОВ «Остерський м’ясопродукт», власником якого є Віталій Мамоян, родич нардепа Суто Мамояна. Йому також належить ТОВ «Одинецька птахофабрика» — обидва підприємства пов’язані з м’ясною промисловістю, у якій активно працює сім’я депутата.

За 2024 рік Халіл Мамоян задекларував 616 тис. грн зарплати та 7 тис. грн соцвиплат. Його дружина Фідана Мамоян отримала 515 тис. грн доходу від торгівлі морепродуктами. Подружжя також задекларувало близько 393 тис. грн заощаджень.

Таким чином, службова кар’єра Халіла Мамояна супроводжується постійними конфліктами інтересів, зв’язками з бізнесом родини нардепа та підозрами у покриванні кримінальних справ — від психіатричної клініки до крадіжок на мільйони.