Зеленський прибуде до Стамбула незалежно від позиції Росії

Військові заявили, що співробітники Територіального Центру Комплектації (ТЦК) у Дунаївцях вжили заходів примусу та викинули жінку з терцентру. Жінка намагалася дізнатися причину утримання свого сина, який мав під опікою хвору матір. Остання, не здатна самостійно пересуватися, мала всі необхідні документи, що підтверджували її стан. Зафіксовано відео, на якому видно, як перед будівлею ТЦК скупчилися люди, а жінка лежить на ношах, тримаючись за голову. Поблизу перебувають лікарі та поліцейські. Заяву від військкомату звучить, що жінка була виведена з приміщення силою через її непокірливість та відмову відповідати на вимоги правоохоронців. Наразі не уточнено, які саме дії здійснила жінка, але військові стверджують, що дотримувалися закону під час її видалення. Зазначено, що після події жінка відмовилася від медичної допомоги.

Згідно з інформацією, поданою у згаданій статті, ситуація в Хмельницькій області з конфліктом біля Територіального Центру Комплектації викликає серйозні обурення та обговорення серед громадськості. Наразі виникають суперечки між військовими та місцевими активістами щодо подій, які відбулися. Події, зняті на відео, викликали великий резонанс, а офіційні заяви військових викликають питання щодо використання сили та дотримання прав людини в подібних ситуаціях. Для розв'язання конфлікту та відновлення довіри громадськості до військових структур необхідно провести об'єктивне розслідування подій та забезпечити відповідальність за можливі порушення закону з обох сторін.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Четвертий раз поспіль найкраща збірна у світі, – у трьох вікових категоріях, українські представники змішаних єдиноборств здобули 33 медалі на першості світу в Абу-Дабі.

Повідомляє Міністерство молоді та спорту України.

Збірна України зі змішаних єдиноборств посіла перше загальнокомандне місце на чемпіонаті світу серед дітей, юнаків та юніорів в Абу-Дабі (ОАЕ).

Це вже четверте поспіль досягнення: українська юнацька збірна з MMA краща серед 700 спортсменів з 47 країн світу.

Українські хлопці та дівчата здобули 33 медалі у трьох вікових категоріях:

Золото – 8 медалей;

Срібло – 10 медалей;

Бронза – 15 медалей;

Україна фінішувала на 22-му місці у медальному заліку Олімпіади-2024, що є найкращим результатом за 12 років. США стали переможцями медального заліку, випередивши Китай за кількістю срібних нагород.

Попри масштабні потрясіння останніх років — пандемію COVID-19 та повномасштабну війну — українці зберігають високу мобільність і активність у подорожах за межі країни. За інформацією Державної прикордонної служби, у період із 2020 по дев’ять місяців 2025 року зафіксовано 104,97 мільйона перетинів державного кордону на виїзд із України. Цей показник свідчить про те, що, навіть в умовах обмежень, небезпеки та економічної нестабільності, українці продовжують активно переміщатися — як із трудових, так і з гуманітарних чи особистих причин.

Водночас за цей самий період в’їзд іноземців до України становив 16,91 мільйона випадків. Хоча ці цифри помітно нижчі за довоєнні рівні, вони демонструють поступове відновлення інтересу до України з боку іноземних громадян — як бізнесу, так і гуманітарних організацій чи дипломатичних місій.

Потік іноземців до України різко просів у 2022 році, але згодом почав відновлюватися. У 2020-му в’їздів іноземців було 3,39 млн, у 2021-му — 4,27 млн; у 2022-му показник впав до 2,31 млн, у 2023-му зріс до 2,45 млн, у 2024-му — до 2,55 млн, а за дев’ять місяців 2025-го — 1,94 млн. Це свідчить про поступове повернення ділової, гуманітарної та туристичної активності.

На запит щодо більш деталізованої статистики — зокрема про кількість виїздів чоловіків 15–25 років у 2022–2025 роках, а також про число іноземців, які перебували в Україні три місяці і більше, — у ДПСУ пояснили, що служба веде офіційний облік саме фактів перетину кордону. Показники, не передбачені формами державної звітності, у її базах не зберігаються. У відомстві підкреслюють: обсяг перетинів безпосередньо залежить від соціально-економічної та безпекової ситуації в країні.

Статистика демонструє: навіть у надскладні роки українці залишалися мобільними, а в’їзд іноземців після воєнного провалу поступово відновлюється. Детальніші портрети міграційних потоків вимагатимуть інтеграції даних інших держреєстрів — поза можливостями звичайної прикордонної статистики.

У палких дебатах правосуддя та недоумливі коментарі стало відомо, що ВАКС випустив Олександра Лієва, колишнього експосадовця Міноборони, під особисте зобов'язання. Звинувачення Лієва у змові з військовими контракторами для незаконного збагачення майже на півтора мільярда гривень викликало невпевненість у судовій системі. Адвокат Назар Кульчицький відзначив, що суд не зміг визначити об’єктивні докази Лієвого винуватості, що призвело до його звільнення. Однак усе це відбувалося за відсутності прокурора, який із загадкових причин не з’явився на засідання. Справу повернули у Національну поліцію, а НАБУ та САП не змогли представити достатніх доказів для продовження переслідування.

Адвокат поділився, що Лієва взяли під варту ще у лютому, але через місяць його відпустили під особисте зобов'язання. Термін тримання під вартою вичерпався, і він залишився без запобіжного заходу. ВАКС у своїй наступній сесії розглянув клопотання про зміну запобіжного заходу, але відмовився його розглядати за згодою обвинувачення.

Це рішення породжує велике запитання щодо ефективності судової системи і впевненості в правовій безпеці громадян.

У світлі подій, що відбулися у судовій системі щодо справи експосадовця Міноборони Олександра Лієва, виникає безліч запитань стосовно ефективності правосуддя та його здатності забезпечити правову безпеку громадян. Рішення суду про випуск Лієва під особисте зобов'язання відбулося в умовах відсутності прокурора на засіданні, що підносить питання про об'єктивність судового процесу. Нагадаємо, що НАБУ та САП не змогли представити достатніх доказів для продовження переслідування у справі. Такі обставини викликають серйозні сумніви у громадськості щодо прозорості та справедливості правосуддя в Україні.