Зеленський розглядає можливості переговорів із РФ: нові повідомлення західних ЗМІ

Такі події мають значний вплив на цивільне населення та інфраструктуру країни. Пошкодження житлових будинків, інфраструктури та особливо дитячої лікарні викликає серйозне занепокоєння з точки зору гуманітарної ситуації.

Він відзначив, що усі служби задіяні, щоб врятувати якнайбільше людей.

Сьогодні вранці, 8 липня, російські окупанти обстріляли Київ, що призвело до серйозних наслідків для міста. За інформацією Київської міської державної адміністрації, мешканці почули кілька сильних вибухів, що призвело до руйнування і значних матеріальних збитків.

У різних районах міста – Солом’янському, Дніпровському, Дарницькому, Деснянському, Шевченківському та Голосіївському – зафіксовано падіння уламків, що призвело до пошкоджень житлових і офісних будівель. Зокрема:

На місцях події працюють усі оперативні служби для ліквідації наслідків та надання допомоги постраждалим.

Президент України Володимир Зеленський у своєму офіційному Telegram-каналі осудив атаку і закликав міжнародну спільноту діяти рішуче для припинення російської агресії.

“І весь світ має використати всю свою рішучість, щоб нарешті припинити російські удари. Вбивства – це те, що несе Путін. Тільки разом ми зможемо принести справжній мир і безпеку”, – заявив Зеленський.

Міністерство захисту довкілля та природних ресурсів України заявило про пошук ідейних та фінансових підтримок для понад 200 потенційних проєктів з переробки різних типів відходів, охоплюючи всю територію країни. За оцінками відомства, на втілення цих ініціатив необхідно близько 4 мільярдів євро. Міністр Руслан Стрілець підкреслив: "Ми докладно дослідили проблематику кожного регіону, проаналізували обсяги накопичення відходів та їх структуру, а також вивчили досвід країн Європи. Це дало нам можливість сформувати план розміщення нових заводів з переробки відходів по всій Україні". За словами міністра, план включає реалізацію кількох пріоритетних проєктів, зокрема, на Київщині передбачається будівництво двох нових сміттєпереробних заводів, обслуговування яких охопить не менше 1,5 мільйона мешканців. Ці заводи будуть переробляти 470 тисяч тонн відходів щорічно. План передбачає глибоке сортування з виділенням корисних матеріалів та переробку органічних відходів з подальшим виробництвом біометану і інших продуктів. "На такий проєкт вже є інвестори", — підкреслив міністр. На Івано-Франківщині також планується будівництво сміттєпереробних заводів за європейськими стандартами, обслуговування яких охопить не менше 1,4 мільйона мешканців. Переговори з інвесторами щодо цих проектів вже розпочалися. На Полтавщині заплановано будівництво 4 заводів, які перероблятимуть близько 280 тисяч тонн твердих побутових відходів щорічно. Переговори з інвесторами щодо цих проектів також вже розпочалися, повідомив міністр. На Одещині також розпочнеться подібний проєкт. Планується створення 7 заводів, які вирішать проблеми з відходами для 2,3 мільйонів українців. Щорічно в області знадобляється захоронити близько 1,5 мільйонів тонн відходів. Також у черзі на подібні проекти — Закарпаття, Сумська та Харківська області. "Реалізація 2-3 пілотних проектів з будівництва сміттєпереробної інфраструктури дозволить нам привернути інвесторів, які самі будуть висловлювати зацікавленість у співпраці в Україні. На законодавчому рівні у нас вже є всі умови для цього, а на практичному рівні ми спільно з відповідальними громадами та європейськими експертами створюємо їх", — підкреслив міністр.

У вищезгаданій статті представлено інформацію про ініціативи Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України щодо переробки відходів. Зазначено, що в Україні планується реалізація понад 200 проєктів з цієї сфери, на що потрібно близько 4 мільярдів євро. Окремі регіони країни, зокрема Київщина, Івано-Франківщина, Полтавщина, Одещина, а також Закарпаття, Сумська та Харківська області, розглядаються як потенційні місця для будівництва сміттєпереробних заводів. Вказано, що реалізація таких проєктів допоможе не лише вирішити проблему обробки відходів, а й залучити інвесторів, які проявляють інтерес до співпраці в Україні. Крім того, наголошується на необхідності спільних зусиль влади, громад та міжнародних партнерів для успішної реалізації цих проєктів з метою забезпечення сталого розвитку та збереження довкілля.

Однак, як повідомляє видання "Інформатор", реалізація цієї реформи викликала низку запитань щодо її практичного втілення та впливу на судову систему. Особливу увагу громадськості привернула ситуація з суддями колишнього ОАСК та пов'язаними з цим бюджетними витратами.

Кожна країна прагне до побудови справедливої та прозорої системи оподаткування, яка забезпечує рівні умови для бізнесу та сприяє економічному розвитку, і Україна не виключення. Проте в нашій державі податкові органи часто асоціюються з корупцією, тиском на підприємців та зловживанням владою. Навіть при існуючих рішеннях судів правоохоронці не поспішають розслідувати злочини посадовців Державної податкової служби.

Ймовірно, однією з головних причин, через яку злочини податківців залишаються без належної уваги правоохоронців, є корупційні зв’язки всередині державного апарату і політичний вплив. Адже не таємниця, що посадовці у різних органах влади мають спільні інтереси або фінансові зв’язки, що ускладнює ефективне розслідування та покарання чиновників. Відсутність незалежного контролю призводить до того, що справи проти податківців просто “зливаються” на рівні правоохоронних органів і не доходять до суду.

Не виключено, що так відбувається через покровительство податкової, яке, як стверджують експерти, здійснює голова комітету Верховної ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев. Він не лише визначає кадрову політику ДПС через ручних керівників органу, але, ймовірно, захищає їх від кримінальних переслідувань, зокрема, вироків.

Інакше як пояснити той факт, що колишній помічник Гетманцева, а нині в.о. заступника голови ДПС Євгеній Сокур систематично порушує закон і досі за це не покараний, як і інше керівництво податкової?

Систематичність порушень

УНН раніше розповідав, що проти Сокура 4 листопада 2022 року було відкрите кримінальне провадження за ч. 3 ст. 365 КК України (перевищення влади або службових повноважень). В.о. заступника голови ДПС 26 жовтня 2022 року прийняв розпорядження про анулювання ліцензії ПАТ “Укртатнафта” на виробництво пального. На думку слідства, такі його дії спричинили тяжкі наслідки компанії, а також державі у вигляді неможливості виконання мобілізаційних завдань Міноборони з виробництва та постачання нафтопродуктів для потреб оборони та обороноздатності держави.

Офіс Генерального прокурора підтвердив, що слідчими Державного бюро розслідувань розслідується справа, у якій фігурує виконувач обов’язків заступника голови Державної податкової служби України Євгеній Сокур.

Минуло два роки з моменту відкриття кримінального провадження, проте Сокура досі не притягнули до відповідальності і він продовжує працювати на керівній посаді.

Більше того, зʼясувалося, що це не поодинокий випадок і дії в.о. заступника голови ДПС можуть мати систематичний характер. Адже відповідно до рішення Київського окружного адміністративного суду він ще й незаконно позбавив ліцензії “Червонослобідський спиртзавод”.

ЗМІ не виключають, що таким чином ставленик Гетманцева змушує бізнес платити за те, щоб йому податкова дозволяла працювати.

Недоторканість керівництва

Експерти вказують на те, що податкова стала інструментом тиску в руках Гетманцева. Окрім позбавлень ліцензій за надуманими приводами ДПС тисне на підприємців ще й через блокування податкових накладних і віднесення їх до ризикових. Представникам бізнесу регулярно доводиться в судах скасовувати незаконні постанови ДПС. Проте ще жоден посадовець не був притягнутий до відповідальності за примусову зупинку роботи підприємств таким чином.

Влада не реагує на хвилю обурення, яку викликають дії податківців. А правоохоронці, ймовірно, мають вказівку не чіпати керівництво ДПС. І тут мова не лише про те, що силовики роблять вигляд боротьби з корупцією, вимаганням і хабарництвом на місцях, а по факту такі справи не мають логічного завершення. Слідство навіть не намагається встановити учасників всього ланцюга руху готівки коридорами податкової.

Одним з прикладів недоторканості ДПС є рішення суду, яким Державне бюро розслідувань ще у квітні зобовʼязали відкрити справу проти керівництва податкової за перевищення службових повноважень і підроблення документів.

Йдеться і про те, що посадові особи ДПС України, зокрема керівництво, у тому числі Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з великим платниками податків, використовували владу чи службове становище всупереч інтересам служби, а також внесли завідомо недостовірні відомості в офіційний документ. Йдеться, зокрема, про результати податкової перевірки банку “Конкорд”, який перебуває у процесі ліквідації. Такі дії податкової нанесли великі збитки акціонерам фінустанови.

Печерський районний суд Києва зобовʼязав ДБР внести відомості про злочин до Єдиного реєстру досудових розслідувань ще 11 квітня. Однак попри те, що слідчі мали розпочати розслідування відразу після цього, віз і нині там.

Тобто податкові перевірки стали ще одним дієвим інструментом знищення бізнесу.

Чи буде світло в кінці тунелю

Фахівці і народні депутати вказують на те, що така ситуація стала можливою через відсутність реформ і необхідність повного перезавантаження податкової. Попри численні обіцянки та програми реформування податкової служби, на практиці зміни фактично так і не відбуваються. Часто оголошувані реформи залишаються лише на папері або мають косметичний характер. Експерти переконані, що відсутність системних змін сприяє збереженню старих корупційних схем та підриває довіру до всієї податкової системи.

Ігнорування злочинів податківців має серйозні наслідки для економіки та суспільства в цілому. Це підриває довіру до державних інституцій, створює несправедливі умови для ведення бізнесу та сприяє відтоку капіталу з країни. Малий та середній бізнес, який є основою економічного зростання, особливо страждає від податкового тиску та корупції, що ускладнює розвиток підприємництва та знижує рівень економічної активності.

Для подолання ситуації, що склалася, необхідно впроваджувати справжні, а не декоративні реформи. Перш за все, потрібен незалежний контроль за діяльністю податкових органів, а також ефективна система покарання за корупційні дії. Необхідно розірвати корупційні зв’язки всередині державного апарату, забезпечити прозорість у прийнятті рішень та захистити бізнес від неправомірного тиску з боку податківців.

Лише тоді Україна зможе побудувати справедливу та ефективну податкову систему, яка буде сприяти розвитку економіки, а не гальмувати її.